Ухвала суду № 95761608, 17.03.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3137/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2021 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЕКОТТАКСІ» про стягнення сум матеріальної та моральної шкоди спричиненої внаслідок ДТП,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЕКОТТАКСІ» про стягнення сум матеріальної та моральної шкоди спричиненої внаслідок ДТП.

Дослідивши матеріали позовної заяви суд приходить до наступного висновку.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. ст.175, 177 ЦПК України.

Згідно ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно ч.ч.1,3, 4,5, 6 до ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) . До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.

При дослідженні матеріалів позовної заяви встановлено, що до позовної заяви позивачем не додано копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів. Надіслання копій самостійно не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України.

Окрім цього копії документів, які подані позивачем в додатку до позовної заяви не завірені належним чином.

Так, відповідно до ч.5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Так, позивачу слід подати до суду копії документів, що додаються до позовної заяви завірені належним чином відповідно до норм ЦПК України та повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що йому була завдана матеріальна та моральна шкода спричинена внаслідок ДТП, а саме під час керування ним транспортним засобом марки «Skoda Octavia», який в свою чергу отримав механічні пошкодження.

Однак позивачем до матеріалів справи не надано доказів того кому належить автомобіль марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , яке отримало механічні пошкодження.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Законодавець визначає про відшкодування у деліктних правовідносинах саме матеріальної шкоди, а не вартості відновлюваного ремонту, оскільки ці поняття мають різний юридичний зміст. Так, відновлюваний ремонт це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого транспортного засобу, а матеріальні збитки це з технічної точки зору вартісне значення реальних витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження транспортного засобу з урахуванням його фізичного зносу.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" розяснено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Разом з тим, відомостей щодо наявності у позивача повноважень щодо права вимоги та отримання суми матеріального збитку, наданого йому власником транспортного засобу, у матеріалах позовної заяви відсутні.

Окрім того, позивачем не надано суду доказів звернення до відповідачів з вимогою про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та доказів відмови відповідачів у задоволенні такої вимоги, тобто не надано доказів врегулювання спору позивачем у позасудовому порядку.

Крім того, позивач в мотивувальній частині вказує, що згідно з нарядом-замовлення від 03.12.2020 року, наданим ТОВ «Автоцентр-Ужгород», величина матеріальних збитків, завданих його автомобілю та витрат на відновлювальний ремонт транспортного засобу, становить 27742,50 грн., заявляючи вимоги про стягнення з відповідача відшкодування (матеріальної шкоди) у розмірі 35442,50 грн., не зазначає та не надає суду доказів на підтвердження заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди саме у вказаному ним розмірі.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов`язковим випадку визначення збитків або розміру відшкодування, а належним доказом розміру заподіяної шкоди, вартості та об`єму необхідних для проведення відновлення пошкодженого транспортного засобу робіт, є звіт авто-товарознавчого дослідження вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу проведений суб`єктом оціночної діяльності. Крім того, позивачем до матеріалів справи не було долучено підтвердження про державну реєстрацію ТОВ «Автоцентр-Ужгород» .

В позовній заяві позивач не зазначає відомостей про страхування цивільної відповідальності транспортних засобів позивача та відповідача, позивачу необхідно вказати, чи застрахований автомобіль, чи виплачено страхове відшкодування, якщо так, то притягнути до участі у справі страхову компанію, визначивши її правове положення.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем зазначена вимога не виконана, не надано документу, що підтверджує оплату ним судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

Позивачем у позові зазначено, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» за даною позовною заявою.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасникибойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Так,правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993року№ 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12,22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року здійснено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Даний правовий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у зв`язку із передачею Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду Верховного Суду справи на її розгляд для розв`язання виключної правової проблеми щодо застосування норми п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із незгодою з попередніми висновками як Великої Палати, так касаційних палат, у яких стверджувалось про те, що учасники бойових дій безперечно звільняються від сплати судового збору у будь-якій справі.

Законом учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору у разі звернення до суду з позовом щодо незастосування пільг, визначених в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Проте, якщо ця ж особа, яка має статус учасника бойових дій (ветеран війни), звертається до суду з позовними вимогами, іншого майнового або не майнового характеру, судовий збір має бути сплачений на загальних підставах, оскільки у даному конкретному випадку такий позов не пов`язаний з порушенням права саме учасника бойових дій, а виникає з інших відносин.

В даному випаду особа звернулася з позовом про відшкодування збитків завданих ДТП та стягнення моральної шкоди, а не за захистом своїх порушених прав, як учасника бойових дій, а тому не звільняється від сплати судового збору за подання до суду даної позовної заяви.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.

Згідно ч.1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем -1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п.5 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди становить 1,5 % ціни позову, але менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2227 грн.

Таким чином приходжу до висновку, що за вимогу майнового характеру, щодо стягнення матеріальної шкоди позивач має сплатити судовий збір в розмірі 890,80 грн., а за вимогу про стягнення моральної шкоди позивач має сплатити судовий збір в розмірі 2270 грн.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37975895; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA308999980313141206000007493; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Дослідивши матеріали позовної заяви приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне дану позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст. 175 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.175,185,260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЕКОТТАКСІ» про стягнення сум матеріальної та моральної шкоди спричиненої внаслідок ДТП – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош