Ухвала суду № 95761600, 22.03.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2159/21

1-кс/308/1182/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

прокурора - Хрипак М.С.,

слідчого - Панкулич М.А.,

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника - Пензеник В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції Панкулича М.А. у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2020 року за № 12020070000000334, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Бабичі Мукачівського району Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СУ ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції Панкулич М.А. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000334 від 11 грудня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

У клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 за попередньою змовою разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою, умисно, незаконно, з метою збуту, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність на настання суспільно - небезпечних наслідків, у невстановлений досудовим розслідуванням місці, часі та обставинах, придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, загальною масою 0,0098 г., яка була упакована у згортку з фольги, після чого, 11.03.2021 о 09:40 годин, знаходячись в м. Мукачево, вул. Вокзальній навпроти торговельного комплексу «SPAR», умисно, незаконно, збув вказаний згорток фольги з вказаною кількістю психотропної речовини, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/107-21/2432-НЗПРАП від 18.03.2021, містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, загальною масою 0,0098 г., особі під легендованими анкетними даними ОСОБА_2 , за що отримав від останнього 1000 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 за попередньою змовою разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою, умисно, незаконно, з метою збуту, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно - небезпечних наслідків, у невстановлений досудовим розслідуванням місці, часі та обставинах, повторно придбав один згорток фольги з кристалічною речовиною білого кольору схожу на психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, яку він умисно, незаконно, з метою збуту, повторно зберігав при собі, та 20.03.2021 о 11:23 годин, вищевказаний згорток фольги з

кристалічною речовиною білого кольору схожою на психотропну речовину обіг якої обмежено-

метамфетамін, умисно, незаконно, повторно збув за 1000 гривень особі під легендованими анкетними даними ОСОБА_2 , поблизу торговельного комплексу «SPAR», по вул. Я. Мудрого в м. Мукачево.

Двадцятого березня 2021, о 11:27 годині ОСОБА_1 , затриманий у порядку ст. 208 КПК України та в подальшому 21 березня 2021 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

На думку сторони обвинувачення, докази, які зібрані на даному етапі досудового розслідування, в достатній мірі обґрунтовують підозру ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також, вказують на необхідність у застосуванні щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як зауважує слідчий у клопотанні, метою застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі викладеного, слідчий просить слідчого суддю застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні клопотання, застосувати більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою. Зазначив, що частково визнає вину у вчиненому, шкодує за свої дії.

Захисник підозрюваного адвокат Пензеник В.І. заперечив щодо задоволення клопотання з мотивів його необгрунтованості. Зокрема, вказав, що ризики, заявлені стороною обвинувачення не є обґрунтованими. Підозрюваний не переховувався і не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування прокурора суду, вчиняти нове кримінальне правопорушення. Додав, що ризик впливу підозрюваним на свідків це лише припущення. Звернув увагу на те, що підозрюваний частково визнає свою вину, має постійне місце проживання. При цьому просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, визначити розмір застави у мінімальному розмірі.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Частина перша статті 29 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Підстави та порядок застосування примусових заходів, які обмежують конституційне право людини на свободу та особисту недоторканність, зокрема у кримінальному провадженні, закріплені у Кримінальному процесуальному кодексі України.

У відповідності до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що

підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що у провадженні Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12020070000000334 за ч. 2 ст. 307 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2020, що підтверджується відповідним витягом з даного Реєстру від 22.03.2021 року.

Двадцятого березня 2021 року о 11.27 год. ОСОБА_1 затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

Двадцять першого березня 2021 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, а саме в незаконному придбанні, зберіганні, з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та незаконному придбанні, зберіганні, з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Сукупність фактичних даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження, дають підстави вважати пред`явлену ОСОБА_3 підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального

провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Злочини в якох підозрюється ОСОБА_1 є тяжкими злочинами, за яким підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що може спонукати підозрюваного ухилятися від слідчого, прокурора, суду. При оцінці даного ризику, слідчим суддею взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 р. у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

За таких обставин, слідчий суддя прийшов до висновку щодо доведеності існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Існує на даному етапі і ризик впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, оскільки перебування підозрюваного на волі, не виключає ймовірність того, що він не будучи обмежений у спілкуванні із свідками та іншими учасниками, яким відомі обставини вчинення злочину, у вчиненні якого останній підозрюється може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Тим самим, наявність ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Крім цього, враховуючи характер та обставини правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та наявні у клопотанні матеріали негласних слідчих розшукових дій, слідчий суддя дійшов до висновків, що під час досудового розслідування можуть бути встановлені канали збуту наркотичних речовин, інші свідки та особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, а отже перебуваючи на волі ОСОБА_1 може перешкоджати встановленню об`єктивної істини у даному кримінальному провадженні, попередити можливих співучасників, приховувати докази їх протиправної діяльності, що в свою чергу свідчить про наявність ризиків, передбачених 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, нічим не підтверджені та спростовані у ході судового розгляду, оскільки у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри наданими слідчому судді доказами та підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя прийшов до переконання, що слідчим під час розгляду клопотання доведено обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту не зможуть в достатній мірі запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України. Про дані обставини свідчать тяжкість злочину, а також унеможливлення запобігання ризику координації дій підозрюваного з іншими невстановленими особами, що можуть бути

причетними до незаконного обігу наркотичних чи психотропних речовин, у разі його перебування не в умовах ізоляції.

При цьому, аргументи, на які посилаються підозрюваний та його захисник, як підставу для відмови у задоволенні клопотання, на переконання слідчого судді, з огляду на обставини, встановлені в ході судового засідання, не спростовують доводи органу досудового розслідування і не є такими, що забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та не зменшують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Крім того, частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною п. 2 ч. 5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя врахував як характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, який є неодруженим, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимим, офіційно не працюючим.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов до висновку, що застава в розмірі 100 000 гривень, в достатній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави, на ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 18 травня 2021 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з 11 год. 27 хв. 20 березня 2021 року.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 копійок).

У разі внесення застави у вказаному розмірі, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Дата та час оголошення повного тексту ухвали 26 березня 2021 року 15 год. 30 хв.

Слідчий суддя Н.І. Зарева