Ухвала суду № 95761050, 24.03.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/2668/21

провадження № 2/243/1240/2021

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

24 березня 2021 року суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Мірошниченко Л.Є. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, просила шлюб укладений з відповідачем – розірвати, залишити на своєму утриманні неповнолітніх дітей.

Вирішуючи питання про відкриття провадження за зазначеним позовом, виходжу з наступного.

Так, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 № 11суди згідно зі ст. 119 ЦПК повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Наприклад, у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу,чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила ст. 121 ЦПК України (в редакції яка діяла до 14.12.2017 року).

За змістом п. 2 ч. 3ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити відомості щодо сторін та інших учасників справи. Тобто позивач на стадії подання позовної заяви вправі самостійно визначати коло учасників справи у тому числі і третіх осіб. А отже, законодавець не обмежує позивача у праві самостійно визначити Службу у справах дітей у якості третьої особи у справі.

Під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов`язковою (ч. 4ст. 19 СК України).

Позивач до заяви про визначення місця проживання дітей повинен надати докази, що підтверджують викладені обставини, як то висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дітей з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов`язково враховується стан здоров`я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру: розірвання шлюбу та встановлення місця проживання дітей, проте сплачено судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп. за одну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачу необхідно визначитись зі змістом позовних вимог, в частині визначення місця проживання дітей. Оскільки, як вбачається зі змісту заяви спору щодо визначення місця проживання дітей у сторін немає. Відтак, позивачеві необхідно або уточнити зміст позовних вимог, або зазначити обставини та докази, якими він обґрунтовує позовну вимогу щодо встановлення місця проживання дітей разом з позивачем, та в разі залишення двох заявлених вимог, позивачем додатково має бути сплачений судовий збір в розмірі - 908 грн. 00 коп., які мають бути перераховані на рахунок отримувача UA598999980313111206000005658, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код ЄДРПОУ 37967785 код класифікації доходів бюджету 22030101.

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без руху, із наданням позивачу строку для усунення недоліків.

При цьому суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.

Надати позивачу ОСОБА_1 в 10-денний з дня вручення копії цієї ухвали, строк на усунення зазначених в ній недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://sl.dn.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко