Вирок № 95760935, 24.03.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/271/16-к

Провадження № 1-кп/265/28/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Гноєвого С.С.,

за участю секретаря – Лапоног Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №120150507900003565 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не працюючого, інваліда 3 групи, не одруженого, раніше судимого: 1) 21.10.2002 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки; 2) 21.07.2004 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ч. 2 ст. 296, ч.1 ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з випробуванням на 2 роки; 3) 08.04.2005 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки; 4) 22.12.2005 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ч. 2 ст. 185 ч.1 ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 21.08.2009 року на підставі постанови Волноваського районного суду від 13.08.2009 року умовно-достроково, не відбутий строк 1 рік 9 місяців 3 дні; 5) 24.03.2010 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ч. 2 ст. 186, ч.1 ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 6) 15.07.2010 року Приморським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ч. 2 ст. 186 ч.4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 05.06.2013 року на підставі рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 28.05.2013 року умовно-достроково, не відбутий строк 1 рік 13 днів; 7) 29.11.2018 року Дарницьким районним судом міста Києва за ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 8) 27.06.2019 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , мешкає за адресою, АДРЕСА_2 ,

в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 1 КК України,

за участі:

прокурора – Резницького Ю.В.,

захисника – адвоката Довженко В.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

22 грудня 2015 року о 17 годині 45 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля будинку №6 по вулиці Горлівській в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном, здійснив напад на потерпілу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та застосовуючи насилля небезпечне для життя та здоров`я потерпілої, що виразилось в нанесенні одного удару правої руки стиснутої в кулак, по обличчю потерпілої, а саме в ліве око, спричинивши ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді крововиливу під шкіру в проекції лівої пара орбітальної ділянки з переходом на верхнє та нижнє повіко лівого ока, субкон`юнктивальний крововилив лівого ока, тупа травма лівого ока, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, які є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та потребують для свого лікування термін не менш 6-ти та не більш 21-ї доби, після чого вона відпустила з лівої руки жіночу сумку та впала на асфальт, а ОСОБА_1 продовжуючи свій злочинний намір направлений на відкрите заволодіння чужим майном, заволодів гаманцем потерпілої, в якому знаходились гроші у сумі 1000 гривень, 200 доларів США, що в перерахунку у національну валюту складає 4704 гривні, таким чином ОСОБА_1 заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 5704 гривні, після чого з місця події зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 187 ч. 1 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , повністю визнаючи свою провину за пред`явленим йому обвинуваченням та підтвердивши викладені у ньому обставини інкримінованого йому злочину, вказував, що він дійсно 22 грудня 2015 року, біля 16 години, будучи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись неподалік магазину розташованого по вулиці Горлівській напав на жінку. Він наніс їй один удар кулаком у обличчя, а потім заволодів її сумкою. Куди він подів сумку, вже не пам`ятає, однак грошові кошти які знаходились у сумці, він витратив на власні потреби. Із сумою спричиненої шкоди він згодний, зазначив, що повністю її відшкодував під час досудового розслідування, про що свідчить розписка потерпілої. В скоєному щиросердно розкаюється.

Незважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї вини у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, про винуватість останнього у скоєні вказаного кримінального правопорушення, також свідчать наступні докази, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги.

Так, під час досудового розслідування, відповідно до ст. 225 КПК України, потерпілу ОСОБА_2 було допитано слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя. З журналу судового засідання від 26.12.2015 року безпосередньо дослідженого судом в рамках вказаного кримінального провадження, вбачається, що потерпіла пояснювала, що 22 грудня 2015 року вона біля 17 години 45 хвилин поверталась до дому, в руках несла речі та сумку. Біля будинку її повинний був зустріти чоловік, і тому коли її хтось почав смикати за сумку, вона подумала, що це її чоловік жартує, однак коли вона обернулася, то побачила незнайомого чоловіка. Оскільки вона сумку не відпускала, вказаний чоловік вдарив її у обличчя, а потім вихопив сумку. Від нанесеного вдару, вона впала та втратила свідомість. Прийшовши до тями, вона побачила зазначеного чоловіка метрів за двадцять від неї. Коли до неї, через деякий час, підбіг чоловік, останній наздогнати грабіжника не намагався, оскільки вона дуже хвилювалась за своє здоров`я. Під час нападу, вона почула запах алкоголю від грабіжника та встигла його роздивитись, вона впізнала його на досудовому розслідування під час проведення слідчої дії, впізнання. У викраденій сумці знаходились її особисті речі та грошові кошти, а саме 200 доларів США та гривні, які вона зняла з банкомату.

Показання потерпілої ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 об`єктивно узгоджуються між собою та з письмовими доказами дослідженими судом в судовому засіданні.

Так, з протоколу огляду місця події від 22.12.2015 року вбачається, що слідчим, в присутності понятих, була оглянута ділянка місцевості біля будинку №6 по вулиці Горлівській в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, а саме місце скоєння кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1 , яке мало місце 22 грудня 2015 року.

Із заяви на ім`я слідчого від 23.12.2015 року вбачається, що ОСОБА_1 добровільно видав працівникам поліції жіночий гаманець потерпілої ОСОБА_2 , який він, разом із іншими речами заволодів 22.12.2015 року, під час розбійного нападу.

Вказаний жіночий гаманець, було оглянуто слідчим та пред`явлено для впізнання потерпілій ОСОБА_2 , що підтверджується, відповідними дослідженими судом протоколами огляду предмету та протоколом пред`явлення речей для впізнання від 23.12.2015 року.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 24.12.2015 року, який було проведено слідчим та на той час за участі підозрюваного ОСОБА_1 та понятих вбачається, що ОСОБА_1 на місці події детально розповів та показав при яких обставинах він вчинив розбійний напад на потерпілу ОСОБА_2 при цьому детально розповів та вказав на статисті на механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілої.

З протоколу пред`явлення особи для впізнання від 24.12.2015 року вбачається, що потерпіла ОСОБА_2 в присутності понятих впізнала ОСОБА_1 , як особу яка 22 грудня 2016 року вчинила на неї розбійний напад, спричинила тілесні ушкодження та заволоділа її майном.

Відповідно висновку судово-медичної експертизи №1055 від 25.12.2015 року виявлені у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тілесні ушкодження у вигляді: крововилива під шкіру в проекції лівої параорбітальної ділянки з переходом на верхнє та нижнє повіко лівого ока, субкон`юнктивальний крововилив лівого ока, тупа травма лівого ока, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, - утворились від дій тупого предмета, як мінімум від 1-го удару, якими могли бути пальці рук, стороньої людини, зажаті в кулак, можливо в строк та при обставинах, вказаних оглянутою та по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я та потребують для свого лікування термін не менш 6-ти, та не більш 21-ї доби.

Враховуючи анатомо-топографічну локалізацію знайдених тілесних ушкоджень, вважає, що утворення останніх не можливо при одноразовому падінні з висоти власного зросту.

Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом, при встановлених судом фактичних обставинах справи, провини ОСОБА_1 у вчиненні ним нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, тобто злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України

Судом також досліджені характеризуючи данні обвинуваченого.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні винним виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про осіб винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого, будучи раніше судимим та маючи судимість не знятою та не погашеною у встановленому законом порядку, знов вчинив корисливий злочин, але повністю відшкодував спричинену шкоду, що підтверджується письмовою заявою потерпілої, ніде офіційно не працює, є інвалідом 3 групи, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в медичних та спеціалізованих закладах не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 судом визнаються добровільне відшкодування завданого злочином збитку та щиросердне каяття обвинуваченого у скоєному.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_1 суд визнає, скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочинів.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, з урахуванням обставин справи і даних про особу винного, думки потерпілої, яка матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції статі Кримінального закону, оскільки не знаходить підстав для застосування ст.. 69,75,76 КК України, та вважає, що саме таке покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд також зазначає, що вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.06.2019 року ОСОБА_1 засуджений за ч. 3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі.

Злочин який вчинено обвинуваченим ОСОБА_1 , та які є предметом вказаного кримінального провадження, скоєно обвинуваченим до винесення вказаного вироку, тому суд на підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, за правилами призначення покарання застосовує принцип повного поглинання менш суворого наново призначеного покарання більш суворим призначеним вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.06.2019 року.

Також судом встановлено, що згідно протоколу затримання особи, обвинуваченого ОСОБА_1 за вироком суду від 29 листопада 2018 року, було затримано 06 жовтня 2018 року, тому суд вважає за необхідне зазначений строк з 06 жовтня 2018 року по 14 січня 2020 року включно, зарахувати у строк часткового відбуття покарання за попереднім вироком.

Окрім того, згідно ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 15 січня 2020 року ОСОБА_1 було тимчасово залишено у слідчому ізоляторі для розгляду даного кримінального провадження. Строк перебування ОСОБА_1 у слідчому ізоляторі за вказаною ухвалою вважається строком попереднього ув`язнення та підлягає зарахуванню у строк відбуття покарання.

Згідно ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 26.12.2015 року під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зі строком дії до 24.02.2015 року. В подальшому вказаний запобіжний захід не продовжувався, інший не обирався.

Цивільний позов потерпілою по справі не заявлявся.

Судові витрати по справі відсутні.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст..100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, наново призначене покарання поглинути більш суворим покаранням, призначеним вироком Києво-Святошинським районним судом Київської області від 27.06.2019 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Строк відбування покарання рахувати з 24 березня 2021 року.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбуття покарання частково відбуте покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.06.2019 року, з 06 жовтня 2018 року по 14 січня 2020 року включно.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбуття покарання попереднє ув`язнення з 15 січня 2020 року по 23 березня 2021 року включно.

Речові докази: жіночий гаманець, красного кольору із пластиковими картками передані на зберігання потерпілій ОСОБА_2 під схорону розписку, залишити у власності останньої, як належне їй майно; CD-R диск з адіозаписом допиту потерпілої під час досудового розслідування, бирку на золотий виріб, зберігати в матеріалах кримінального провадження; грошові кошти у сумі 860 гривень, золоту каблучку передані на зберігання до ПАТ «ПриватБанк», відповідно до акту №30 прийому передачі майна від 03.12.2020 року, звернути у дохід держави.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя С.С. Гноєвой