Вирок № 95760743, 22.03.2021, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/662/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2021 рокум. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді - Сердюк Н.В.,

секретаря судового засідання - Безорчук А.О.,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 08.02.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050420000023, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Красний Лиман Донецької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, раніше судимого:

21 грудня 2012 року Краснолиманським міським судом Донецької області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК Українидо позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, звільнений 20 червня 2014 року згідно з Законом України "Про амністію";

17 листопада 2020 року Краснолиманським міським судом Донецької області за ст. 126-1 КК України до 200 (двохсот) годин громадським робіт, покарання не відбуте

який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Дізнанням встановлено, що вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 17 листопада 2020 року у справі № 236/3327/20 ОСОБА_1 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, до покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

Вирок суду набрав законної сили 18 грудня 2020 року, та направлений для виконання до Лиманського міського відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області Міністерства юстиції України.

22.01.2021 року засуджений ОСОБА_1 під підпис ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання та попереджений про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст.389 КК України, за ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт.

Для відбуття покарання засудженого ОСОБА_1 органом з питань пробації направлено до КП «Лиманська служба єдиного замовника» (код ЄДРПОУ 31046265), розташованого за адресою: Донецька область, м. Лиман, пров Бригадний, буд. 6. Наказом (розпорядженням) директора КП «Лиманська служба єдиного замовника» від 22.01.2021 року № 103 ОСОБА_1 залучено до виконання робіт по прибиранню (благоустрою і т.і.) території на об`єктах підприємства, згідно складеного графіка. Цим же наказом визначено, що ОСОБА_1 залучений для відбування громадських робіт у вільний від основної роботі (навчання) час, безкоштовно з 25 січня 2021 року на 200 годин.

Однак, засуджений ОСОБА_1 умисно, без поважної причини, а відтак порушуючи порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт за вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від листопада 2020 року у справі № 236/3327/20, достовірно знаючи про необхідність прибуття до КП «Лиманська служба єдиного замовника» для відбуття зазначеного покарання, ухилився від відбування покарання у виді громадських робіт.

Так, ОСОБА_1 , ухиляючись від відбуття покарання у виді громадських робіт за січень-лютий 2021 року, не приступив до робіт: з 25.01.2021 року по 29.01.2021 року, з 01.02.2021 року по 05.02.2021 року, з 08.02.2021 року по 11.02.2021 року.

За допущені порушення порядку та умов відбуття покарання ОСОБА_1 неодноразово, а саме тричі: 26.01.2021 року, 28.01.2021 року та 11.02.2021 року Лиманським MB філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області попереджено про притягнення до кримінальної відповідальності з відповідних підстав. Таким чином, засуджений ОСОБА_1 не виконав обов`язки, покладені на нього щодо відбуття покарання у вигляді громадських робіт, порушив порядок та умови їх відбуття, ухиляючись від таких. До відбуття призначеного ОСОБА_1 вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 17 листопада 2020 року у справі № 236/3327/20 покарання у вигляді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин станом на 11.02.2021 року останній без поважних причин не приступив.

Зазначені дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України, повністю згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами скоєного ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст.349 КПК України, і в присутності захисника Савченка Є.О. подав до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутністю.

Ухвалою суду від 15 березня 2020 року, за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст.381 та ст.382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.2 ст. 389 КК України, призначено до судового розгляду без проведення судового засідання за відсутності учасників кримінального провадження з роз`ясненням учасникам судового провадження право заявити клопотання про розгляд обвинувального акту у даному кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні з викликом учасників кримінального провадження.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_1 , у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом. Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані вірно за ч. 2 ст.389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, раніше судимий, щиро покаявся у вчиненому, на обліку в диспансерах та лікарнях міста не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, наявністю пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, обставин вчинення кримінального проступку, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 , покарання у виді арешту в межах санкції статті при цьому вважає, що саме таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, ОСОБА_1 було засуджено вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 17 листопада 2020 року за ст.126-1 КК України та призначено покарання у виді громадських робіт строком 200 годин. Не відбутий строк покарання складає 200 години громадських робіт.

Відповідно до ст.72 КК України одному дню арешту відповідають вісім годин громадських робіт. Таким чином за правилами ст.72 КК України невідбутий строк покарання у виді арешту становить 25 днів.

Отже, суд на підставі ст. 71 ч.1 КК України до призначеного покарання за теперішнім вироком, вважає за необхідне з урахуванням вимог ст.72 КК України, повністю приєднати не відбуте покарання призначеного вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 17 листопада 2020 року.

Речових доказів по справі не має.

Судових витрат по справі не має.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись ст.ст.100, 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинувачення за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді арешту строком на 1 (один) місяць.

На підставі ст. 72 КК України невідбутий строк покарання у вигляді 200 годин громадських робіт перевести в 25 днів арешту.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді 1 (одного) місяця арешту, повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 17 листопада 2020 року у вигляді 200 (двохсот) годин громадських робіт, що відповідає 25 дням арешту та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 1 (одного) місяця 25 (двадцяти п`яти) днів арешту.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Строк покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 в порядку виконання вироку суду.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Вирок надруковано та підписано у нарадчій кімнаті 22 березня 2021 року.

Головуюча суддя: