Вирок № 95760497, 24.03.2021, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

263/2730/20

1-кп/264/160/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2021 р. Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Кузнецова Д.В., суддів Матвєєвої Ю.О., Пустовойт Т.В., за участю секретарів судових засідань Шеремети А.С., Скудар С.В, Родіної Н.В., Прилепо Ю.О., прокурорів Гавриленка С.М., Пилипенка Д.В., захисника Найдьонової Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020050000000016 від 17.01.2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки міста Маріуполя Донецької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаює за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючої, не одруженої, із вищою освітою, неповнолітніх дітей не має, раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Положеннями статей 1-3 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Відповідно до ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається ВР України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією України, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Наприкінці 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, в окремих невстановлених осіб виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України, зокрема, шляхом створення і фінансування терористичної організації на території Донецької області України.

Так, 07.04.2014 у м. Донецьку створено «Донецьку народну республіку» та видано «Акт про проголошення державної самостійності «Донецької народної республіки» (далі за текстом - «ДНР»), яким публічно закликано місцеве населення до проведення 11.05.2014, на порушення порядку, встановленого Конституцією України так званого «загального обласного референдуму» на території Донецької області, з питання визнання державної самостійності «ДНР», та вчинення збройного опору державній владі України, військовим підрозділам Міністерства оборони (далі за текстом - МО) України та Міністерства внутрішніх справ (далі за текстом - МВС) України.

11.05.2014 в окремих містах та районах Донецької області, всупереч законодавству України, проведено вказаний так званий «референдум», за результатами якого 12.05.2014 проголошено про суверенітет «ДНР».

Окрім того, утримання частини території Донецької області, взятої представниками терористичної організації «ДНР» під контроль шляхом насильницьких злочинних дій, та досягнення завдання щодо зміни меж території та державного кордону України у спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, потребує значних людських ресурсів, проведення їх навчання та забезпечення озброєнням та військовою технікою для можливості здійснення опору Збройним Силам України (далі за текстом - ЗС України), вчинення інших терористичних актів з метою залякування населення, провокації воєнного конфлікту тощо.

При цьому, намагання досягти однієї з цілей, а саме створення в очах міжнародної спільноти та місцевих мешканців образу «ДНР» як легітимного державного утворення, що має власні органи державної влади, місцевого самоврядування та військові, в тому числі, збройні формування, призвело до прийняття ватажками терористичної організації «ДНР» рішення щодо створення та функціонування окремих організованих груп, об`єднаних єдиним планом здійснення ними злочинної діяльності по закріпленим напрямкам, тобто окремих злочинів терористичної організації в цілому. В межах вказаних організованих груп розділені функції між її учасниками з ієрархічним закріпленням їх обов`язків.

Такі організовані групи умовно поділені на так звані «політичний» і «силовий» блоки, та подекуди, окремі організовані групи виконують функції обох блоків.

Так, на учасників політичного блоку покладаються наступні обов`язки:

- створення так званих «органів державної влади «ДНР»» та організація їх діяльності;

- видача документів, що мають ознаки нормативно-правових актів, від імені нікчемних, у відповідності до законодавства України, «органів державної влади «ДНР»»;

- організація та проведення незаконних референдуму та виборів на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР»;

- проведення агітаційної роботи серед населення Донецької області щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;

- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;

- налагодження взаємодії між лідерами терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», представниками влади та ЗС РФ з метою координації дій щодо застосування актів збройної сили проти держави України, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності терористичної організації «ДНР», що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для здійснення актів застосування збройної сили проти держави України, зокрема протидії правоохоронним органам та силам антитерористичної операції й Операції Об`єднаних сил (далі за текстом - АТО й ООС);

- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку терористичної організації «ДНР» та для забезпечення їх протиправної діяльності;

- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності терористичної організації «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України й осіб, задіяних у ході проведення АТО та ООС, та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- забезпечення учасників терористичної організації «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами тощо.

Водночас, на учасників силового блоку покладаються наступні обов`язки:

- ведення терористичної діяльності проти органів державної влади України, військових підрозділів України та мирного населення, а саме здійснення з використанням невстановленої органами досудового розслідування військової техніки, в тому числі артилерійського озброєння (самохідні артилерійські установки, реактивні системи залпового вогню тощо), вогнепальної зброї (кулемети, автомати, гвинтівки тощо) та боєприпасів (артилерійські снаряди, міни, гранати тощо) терористичних актів (обстріли з артилерійського озброєння та вогнепальної зброї) щодо військовослужбовців ЗС України й інших військових формувань України, задіяних у проведенні АТО й ООС на території Донецької області, працівників органів влади України й інших осіб, у тому числі і мирного населення, з метою дестабілізації обстановки на території Донецької області та України в цілому, сприяння втрати авторитету органів державної влади України та сприяння подальшому захопленню території Донецької області не передбаченими законом збройними формуваннями (далі за текстом - НЗФ) терористичної організації «ДНР»;

- створення НЗФ та участь у їх діяльності;

- вчинення терористичних актів та диверсій на території України;

- вербування нових учасників до складу силового блоку «ДНР» та керівництво їхніми діями;

- організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями ЗС України, задіяними у проведенні АТО й ООС;

- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області;

- з метою опору представникам державної влади України та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами України та ЗС України, організація в групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників терористичної організації «ДНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями;

- захоплення зброї чи заволодіння в інший спосіб бойовими припасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення АТО й ООС і забезпечення власної злочинної діяльності;

- викрадення осіб із метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу легітимну владу в Україні;

- організація поставок зброї, бойових припасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації;

- силова підтримка учасників політичного блоку та інших незаконних утворень терористичної організації «ДНР», а також укріплення й охорона зайнятих ними будівель та споруд;

- організація виробництва, налагоджування ремонту деяких видів зброї та бойових припасів, створення так званого військово-промислового комплексу терористичної організації «ДНР»;

- незаконне переслідування фізичних та юридичних осіб, які перебувають як на тимчасово окупованій території, так і за її межами, за невиконання ними вимог учасників терористичної організації «ДНР», у тому числі і незаконне позбавлення волі таких осіб, заволодіння їх майном на користь терористичної організації «ДНР» тощо.

На керівників блоків терористичної організації «ДНР» також покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочинів за допомогою керівників груп, що входять до складу вищевказаних блоків.

Відповідно до розподілу функцій, встановленого організаторами та керівниками терористичної організації «ДНР», загальнополітичне керівництво терористичною діяльністю вказаної терористичної організації здійснювали ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші особи, а безпосереднє керівництво силовим блоком, до складу якого входили НЗФ: батальйони «ВОСТОК», «ОПЛОТ», «Руська православна армія» («РПА»), «СВД «БЕРКУТ»», «Козачий союз «Область війська Донського»» («КСОВД»), «МДБ» і т.д., здійснювали ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інші особи.

Одним із основних завдань учасників терористичної організації «ДНР» є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, утримування захопленої частини території Донецької області під своїм контролем, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України шляхом застосування зброї, вчинення обстрілів, вибухів, підпалів та інших дій, що створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.

Враховуючи викладене, так звана «Донецька народна республіка» є стійким об`єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому відповідно до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією.

07.04.2014 за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, та відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони (далі за текстом - РНБО) України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» на території Донецької та Луганської областей розпочато проведення АТО, яка тривала до 30.04.2018, надалі отримавши формат ООС.

07.10.2014 наказом керівника АТЦ при СБУ за № 33/6/9 районами проведення АТО визначені території Донецької та Луганської областей.

З квітня 2014 року по теперішній час учасниками терористичної організацій «ДНР», що реалізують злочинний умисел щодо досягнення вищезазначених завдань, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема, щодо визнання легітимності діяльності «ДНР» та влади її керівників, здійснюються захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів інфраструктури на території Донецької області, акти застосування збройної сили проти військовослужбовців ЗС України, правоохоронних органів України й інших представників сил АТО й ООС у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші кримінальні правопорушення.

Як наслідок, частина території Донецької області опинилася під контролем представників терористичної організації «ДНР», підконтрольних РФ та відповідно до Постанови ВР України № 254-VIII від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», Постанови ВР України № 252-VIII від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», та Закону України від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» набула статусу тимчасово окупованої території.

Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» або за їх участі визнані у зверненнях ВР України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у Зверненні ВР України до ООН, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи (далі за текстом - ПАРЄ), Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі (далі за текстом - ОБСЄ), Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання РФ державою-агресором, затвердженому Постановою ВР України від 27.01.2017 за № 129-VIII, та Зверненні до Європейського Парламенту, ПАРЄ, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою ВР України від 14.01.2015 за № 106-VIII, Постанові ВР України «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22.07.2014 за № 1597-VII, Постанові ВР України «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21.04.2015 за № 337-VIII, Постанові ВР України «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 за № 1596-VII, Постанові ВР України «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 за № 145-VIIІ.

Факт створення «ДНР» за підтримки та під контролем РФ визнано Резолюцією ПАРЄ від 12.10.2016. При цьому в Резолюції зазначено, що «ДНР» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності до українського або міжнародного права.

З метою сприяння насильницькій зміні меж території України, на виконання завдань силового блоку терористичної організації «ДНР» з квітня 2014 року на частині території Донецької області групами осіб, які здійснювали захоплення адміністративних будівель органів державної влади України та правоохоронних органів України на території Донецької області, після незаконного заволодіння зброєю та бойовими припасами із зазначених будівель, утворено ряд НЗФ, що увійшли до складу силового блоку терористичної організації «ДНР», зокрема, НЗФ «9-й окремий особливий полк морської піхоти; військова частина № 08819»», а також «Міністерство державної безпеки» терористичної організації «ДНР».

Метою та завданнями вищевказаних НЗФ у складі т.зв. «силового блоку» терористичної організації «ДНР» є підбір та вербування осіб серед мешканців Донецької області, зокрема осіб, які проживають на частині тимчасово окупованої території Донецької області та мають можливість перетину лінії розмежування в зоні проведення АТО й ООС, для участі та сприяння останніми діяльності терористичної організації «ДНР». А також здійснення активних дій по дестабілізації суспільно-політичної ситуації на тимчасово окупованій та підконтрольній території України, збір розвідувальних даних військового характеру, вчинення терористичних актів, диверсій, проведення безпосередніх бойових дій проти військовослужбовців ЗС України й інших військових формувань України, задіяних у проведенні АТО й ООС на території Донецької та Луганської областей.

Достовірно усвідомлюючи всі наведені вище обставини, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини № 3057 Національної гвардії України (далі за текстом - НГ України), точна дата органами досудового розслідування не встановлена, але не пізніше 23.02.2015, перебуваючи в м. Маріуполі Донецької області, діючи умисно, з ідеологічних мотивів, із метою сприяння діяльності терористичної організації «ДНР» щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, погодилася на надання допомоги представнику НЗФ терористичної організації «ДНР» ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивний «ОСОБА_16», (досудове розслідування відносно якої, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, проводиться в іншому кримінальному провадженні) у вигляді збору та подальшої передачі через мережу Інтернет інформації з обмеженим доступом стосовно діяльності в/ч 3057 НГ України, її озброєння, особового складу та персональних даних військовослужбовців вказаної військової частини тощо.

При цьому, ОСОБА_1 , діючи з єдиним умислом на неодноразове сприяння діяльності терористичної організації «ДНР», усвідомлювала, що терористична організація «ДНР», діяльності якої вона сприяє, функціонує на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії (зокрема, артилерійські обстріли), які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовцями ЗС України й інших військових формувань України, задіяних у проведенні АТО й ООС на території Донецької та Луганської областей.

Окрім того, ОСОБА_1 була достовірно обізнаною, що вказані вище підрозділи терористичної організації «ДНР», діяльності яких вона сприяє, відносяться до збройних формувань, а саме - мають організаційну структуру військового типу (поділяються на структурні підрозділи (групи, пости) з визначенням особового складу кожного з них, який носить формений одяг військового типу), характеризуються наявністю єдиноначальності та субординації, використанням знаків розрізнення (нарукавних шевронів), мають воєнізований характер завдань та методів (здійснення з використанням вогнепальної зброї та військової техніки збройного опору підрозділам ЗС України й інших військових формувань України, задіяних у проведенні АТО й ООС на території Донецької та Луганської областей) і ставлять перед собою специфічні завдання (утримання території окремих районів Донецької області, тимчасово не підконтрольних органам державної влади України, встановлення на території цих районів Донецької області військового стану (перевірка документів в осіб, чергування з вогнепальною зброєю на підконтрольних об`єктах, обладнання на території зазначених районів Донецької області «блок-постів» для здійснення збройного опору військовим формуванням України) та мають для цього відповідні матеріальні засоби, а саме: військову техніку, вогнепальну зброю, бойові припаси, зенітні ракетні комплекси тощо.

Також ОСОБА_1 усвідомлювала, що зазначені підрозділи терористичної організації «ДНР», діяльності яких вона сприяла, не відносяться до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про Національну поліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» й іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України.

При здійсненні сприяння діяльності терористичної організації «ДНР» ОСОБА_1 використовувала позивний «ОСОБА_1», наданий останній невстановленими представниками терористичної організації «ДНР», з метою унеможливлення її ідентифікації правоохоронними органами України, і тим самим ухилення від відповідальності за свою злочинну діяльність, а також для зв`язку з представниками терористичної організації «ДНР» використовувала створений нею акаунт в соціальній мережі «ВКонтакте», що розміщений за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 підписаний останньою як « ОСОБА_17 », та який прив`язаний до власного номеру мобільного телефону: НОМЕР_1 , яким остання постійно користувалася.

Так, 15.12.2014 наказом командира в/ч 3057 № 1 о/с старшого солдата ОСОБА_1 призначено на посаду відповідального виконавця відділення обліку особового складу в/ч 3057 НГ України, та наказом командира в/ч 3057 № 122 16.12.2014 зараховано до списків особового складу військової частини і постановлено на всі види забезпечення.

Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язують кожного захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.

Будучи військовослужбовцем НГ України, ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язана свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов`язки, бути дисциплінованою, поводитися з гідністю й честю, не допускати самою і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно з функціональними обов`язками відповідальний виконавець відділення обліку особового складу зобов`язаний:

- щоденно мати в наявності достовірні відомості про чисельність особового складу в частині та його рух;

- вести книгу штатно - посадового обліку особового складу частини;

- своєчасно зарахувати та виключення зі списків особового складу частини, військовослужбовців строкової служби, робітників та службовців;

- складати проект добового наказу (по стройовій частині), і Ф №8 до 17:00;

- доводити не пізніше наступного дня після підпису наказу по стройовій частині командирам підрозділів в частині, що їх стосується параграфи наказу щодо особовому складу;

- своєчасно доводити накази по стройовій частині стосовно особового складу до відповідних командирів, здійснення контролю за переміщенням особового складу в частині;

- ведення книги тимчасово відсутнього та тимчасово прибулого особового складу;

- друкування необхідних документів по стройовій частині;

- проводити звірки даних обліку підрозділів із даними обліку штабу частини і наявність записів у відповідних облікових документах.

Усвідомлюючи вищевикладене, ОСОБА_1 познайомилася за невстановлених органами досудового розслідування обставин, дату і час, але не пізніше 23.02.2015 року, з представником НЗФ терористичної організації «ДНР» ОСОБА_16 , позивний «ОСОБА_16», яка з метою легендування та конспірації використовувала, зокрема, вигадані анкеті дані з ім`ям та прізвищем « ОСОБА_18 ».

Так, ОСОБА_1 , діючи з ідеологічних мотивів, умисно, та будучи достовірно обізнаною про те, що особа на ім`я та прізвище « ОСОБА_18 » (якою насправді є ОСОБА_16 ) є представником НЗФ терористичної організації «ДНР», бере участь у бойових діях проти ЗС України й інших військових формувань України, задіяних у проведенні АТО на території Донецької області, а також здійснює збір інформації військового характеру з метою її подальшого використання проти українських військовослужбовців, надала свою згоду на сприяння діяльності терористичної організації «ДНР» у вигляді збору інформації, зокрема, з обмеженим доступом щодо діяльності в/ч 3057 НГ України, її озброєння, особового складу та персональних даних військовослужбовців вказаної військової частини тощо, в якій остання проходила військову службу. Зібрану інформацію ОСОБА_1 повинна була передавати з власного акаунту в соціальній мережі «ВКонтакте», що розміщений за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 та підписаний як « ОСОБА_17 », на акаунти в соціальній мережі «ВКонтакте», якими користувалася ОСОБА_16 , за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_33 підписаний як « ОСОБА_18 », та ІНФОРМАЦІЯ_4 підписаний як «ОСОБА_16».

Окрім того, в ході свого листування в мережі Інтернет ОСОБА_16 провела з ОСОБА_1 відповідний інструктаж щодо необхідності дотримання форм і методів конспірації при їхньому спілкуванні, а також під час збору інформації вищевказаного характеру, з метою неможливості та ускладнення їхнього викриття співробітниками правоохоронних органів України й іншими військовослужбовцями в/ч 3057 НГ України.

Так, ОСОБА_1 , діючи з ідеологічних мотивів, умисно, з метою неодноразового сприяння діяльності терористичної організації «ДНР», а також розуміючи й усвідомлюючи можливість настання тяжких наслідків від її дій у вигляді спричинення шкоди життю та здоров`ю військовослужбовців ЗС України й інших військових формувань України, використовуючи власний акаунт в соціальній мережі «ВКонтакте», що розміщений за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 та підписаний останньою як « ОСОБА_17 » передала ОСОБА_16 , яка використовувала акаунт в соціальній мережі «ВКонтакте», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_19 (псевдонім - « ОСОБА_18 ») наступні документи у вигляді електронних файлів:

1) 09.03.2015 - файл із назвою: « vch3057tfoto_Word.docx », в якому міститься інформація щодо особистих даних військовослужбовців в/ч 3057;

2) 09.03.2015 - файл із назвою: « vch3057_foto_2_Word.docx », в якому міститься інформація щодо особистих даних військовослужбовців в/ч 3057;

3) 04.04.2015 - файл із назвою: « vch3057tfoto_Word.docx », в якому міститься інформація щодо особистих даних військовослужбовців в/ч 3057;

4) 26.04.2015 - файл із назвою: « BOEVYE_3057.rtf », яким є документ із назвою: «Додаток № 1 до документів, надісланих за № 6/18-2314 від 12.04.2015 на особовий склад військової частини 3057 для встановлення статусу учасника бойових дій», із грифом обмеження доступу - для службового користування;

5) 26.04.2015 - файл із назвою: «Kopia_donbas.xls», в якому міститься інформація щодо особистих даних військовослужбовців в/ч 3057;

6) 26.04.2015 - файл із назвою: «Kopia_SKhEMA_V_Ch_3057_1.xls», яким є документ із назвою: «Схема організації 18-го полку оперативного призначення Національної гвардії України (в/ч 3057, м. Маріуполь)»;

7) 23.05.2015 - файл із назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_38 », яким є документ із назвою: « Нагородний лист на військовослужбовця ОСОБА_20 »;

8) 23.05.2015 - файл із назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_10 », яким є документ із назвою: « Нагородний лист на військовослужбовця ОСОБА_21 »;

9) 23.05.2015 - файл із назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_11», яким є документ із назвою: « Нагородний лист на військовослужбовця ОСОБА_22 »;

10) 23.05.2015 - файл із назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_39 », яким є документ із назвою: « Нагородний лист на військовослужбовця ОСОБА_22 »;

11) 23.05.2015 - файл із назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_27», яким є документ із назвою: « Нагородний лист на військовослужбовця ОСОБА_23 »;

12) 29.05.2015 - файл із назвою: «TEKhNIKA_AZOV_1.docx», яким є документ із назвою: «Техника АЗОВ», та в якому міститься інформація щодо видів та кількості озброєння в/ч 3057;

13) 03.06.2015 - файл із назвою: «NAKAZ_41_vid_02_06_2015.doc», яким є документ із назвою: « Наказ Командира в/ч 3057 №41 о/с від 02.06.2015 ».

Усі вище перелічені документи, а також інші (повний перелік яких на теперішній час невідомий), ОСОБА_16 у подальшому передавала громадянину РФ ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , позивні: « ОСОБА_25 », « ОСОБА_42 », « ОСОБА_27 » (досудове розслідування відносно якого проводиться в іншому кримінальному провадженні), який на той час перебував на т.зв. посаді «командира роти артилерійської розвідки» у складі НЗФ «9-й окремий особливий полк морської піхоти; в/ч 08819»» терористичної організації «ДНР», а також іншим невстановленим органами досудового розслідування представниками терористичної організації «ДНР» та РФ.

02.12.2015 наказом командира в/ч 3057 № 85 о/с молодшого сержанта ОСОБА_1 звільнено через службову невідповідність (п. «е» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу») з посади відповідального виконавця відділення обліку особового складу в/ч 3057 НГ України в запас без права носіння військової форми одягу, та наказом командира в/ч 3057 № 248 від 02.12.2015 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Приблизно 09.02.2019 (точна дата органами досудового розслідування не встановлена), через погіршення особистих відносин між ОСОБА_16 та ОСОБА_1 , остання припинила свою злочинну діяльність.

Розголошення ОСОБА_1 інформації вищевказаного характеру могло спричинити тяжкі наслідки у вигляді загрози життю та здоров`ю військовослужбовців і членів їх сімей, які перебувають, як на тимчасово окупованих територіях, так і на території, підконтрольній органам державної влади України.

ОСОБА_1 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України не визнала, у судовому засіданні пояснила, що в 2012 році її зарахували до військової частини 3057 на посаду помічника головного бухгалтера, потім в 2013 році перевели на посаду відповідального виконавця по особовому складу. До її службових повноважень належало виконання добових наказів по особовому складу військової частини, таких як вибуття, прибуття, відпустки, лікарняні, нагородження військовослужбовців даної військової частини. Вказує, що доступу до секретної інформації та особистих документів військовослужбовців вона не мала, а такі документи перебували у відділу кадрів. Доступу до нагородних листів вона не мала. Також заперечувала причетність до сторінки ОСОБА_28 в соціальній мережі «Вконтакті», будь-яких фото документів вона не робила. Зі свідками мала добрі стосунки. Мала робочі стосунки з працівниками відділу кадрів, періодично заходила до відділу кадрів по робочих питаннях.

В 2014 році почалась війна та з м.Донецька приїхали військовослужбовці та був сформований підрозділ «Азов», у яких був свій відділ кадрів. У зв`язку із збільшенням кількісного складу військовослужбовців військової частини 3057 вона не встигала робити добові наказі та шукала нову роботу. Згодом її звільнили у зв`язку із службовою невідповідністю. Потім вона знайшла нову роботу та неофіційно працювала бухгалтером. В січні 2020 року до неї в квартиру прийшли з обшуком, в ході якого вилучили комп`ютер, телефон марки Fly та телефон марки Самсунг, який належив її синові. Після цього її запросили до СБУ, де при вході у неї забрали телефон Lenovo. Під час спілкування в СБУ прибув прокурор Фесенко , який запропонував добровільно видати телефон Lenovo. Вона погодилась та надала письмову заяву про видачу свого мобільного телефону Lenovo. Одразу після видачі телефону їй було пред`явлено письмову підозру у вчиненні злочину. На наступний день в суді був розгляд справи про обрання міри запобіжного заходу та відносно неї обрали запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Також відзначила, що під час виконання нею службових обов`язків у військовій частині 3057 проекти наказів, які нею готувались, спрямовувались в подальшому на погодження та підпис іншими особами, та передавались у несекретну частину. Доступу до вже підписаних наказів ОСОБА_30 не мала. При цьому підтвердила, що накази містили в собі закриту інформацію. Під час проходження нею служби у ВЧ 3057 при вході на територію та виході мобільні телефони не забирали та не перевіряли їх вміст. До її відома письмово доводили наказ та встановлену заборону не виносити і не фотографувати інформацію з обмеженим доступом. Крім цього, визнала, що у неї в користуванні в соціальній мережі «Вконтакті» був акаунт « ОСОБА_31 » та з 2018 року вона припинила використання цього акаунту. Сама вона користувалась телефоном марки Леново та мобільним оператором «Київстар». Щодо місця проживання вказала, що з 2015 року вона проживала в орендованих квартирах, які були розташовані в різних районах міста (на Зелинського, Купріна, та в Кальміуському районі). Квартиру, яка розташована по вулиці Миколаївська вони віддали банку.

Незважаючи на те, що обвинувачена свою вину не визнала, суд вважає доведеним: скоєння ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

На підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченою ОСОБА_1 злочину свідчать докази, дослідженні під час судового розгляду.

Так, свідок ОСОБА_32 , який працював першим заступником начальника штабу ВЧ 3057, у судовому засіданні пояснив, що під час несення служби в 2014-2015 роках ОСОБА_30 використовували свої повноваження для збору інформації з обмеженим доступом, яку передавала стороннім особам, структурам «ДНР», завдаючи шкоди державі. Проекти звітних документів по особовому складу, штатна чисельність, нагородні документи, особисті дані військовослужбовців передавались нею в інтересах структур «ДНР». Повідомив, що ОСОБА_30 проходила службу бухгалтером фінансової служби ВЧ 3057 та свідок був її командиром до грудня 2014 року. За цей час конфліктів із ОСОБА_30 не було, але її поведінка була замкненою, намагалась підробити документи, а саме: лікарняний лист, щоб ухилитися від несення служби. За виявленим фактом було застосовано дисциплінарні стягнення та її було звільнено зі служби. За час служби в її службові обов`язки входило: підготовка проектів документів, ведення штатного обліку, персонального обліку, надання підготовка звітності згідно штату військової частини. Також відзначив, що штатна чисельність розкриває всю організаційну структуру військової частини, обов`язки та персональні дані військовослужбовців, до яких ОСОБА_30 мала доступ. Крім цього, ОСОБА_30 не мала права виносити або фотографувати будь-які документи військової частини. Встановлена заборона доводилась до відома ОСОБА_30 . До державної таємниці ОСОБА_30 не мала доступу, проте мала доступ до інформації з обмеженим доступом. Службове розслідування відносно ОСОБА_30 за фактом неправомірного збору та передачі нею інформації з обмеженим доступом про військову частину не проводилось, оскільки про такі факти вони дізнались лише в 2019 році, а на той момент вона вже була звільнена зі служби.

Свідок ОСОБА_33 , яка проходить службу на посаді начальника відділення обліку особового складу ВЧ 3057, в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_30 вона особисто познайомилась приблизно з весни 2015 року. ОСОБА_30 прийшла до них у частину проситися на посаду відповідального виконавця відділення обліку особового складу. В цій військовій частині вона працювала вже давно та її кандидатуру затвердили, оскільки вона їм підійшла. З весни 2015 до осені 2015 року ОСОБА_30 працювала у відділі. За цей час вона нормально спілкувалась, відносини були нормальні. В її обов`язки входили складання проектів наказів по стройовій частині, внесення даних про діючих військовослужбовців, їх посади, особисті дані, підготовка проектів по зарахуванню, звільненню, відпустці військовослужбовців. Виносити таку інформацію за межі військової частини заборонено, оскільки вона є закритою та застосовується лише для службового використання. Доступу до державної таємниці ОСОБА_30 не мала, однак мала доступ до інформації службового використання. Після підписання керівником військової частини проектів підготовлених ОСОБА_30 документів вони здавались до несекретного відділу. Також проекти документів містили в собі інформацію про штат, вид озброєння, кількість, яка закріплена за конкретними підрозділами, зокрема схема організації та техніка військового підрозділу «Азов», до яких ОСОБА_30 мала доступ. Також ОСОБА_30 мала доступ до підписаних документів. В цілому свідок негативно характеризувала ОСОБА_30 , її відношення до праці, яке було халатним, недотримувалась строків виконання посадових обов`язків.

Свідок ОСОБА_34 у судовому засіданні пояснив, що з липня 2012 року проходив військову службу та з 2013 року до початку 2014 року ОСОБА_30 була під його командуванням на посаді відповідальний виконавець. Приблизно в 2013-2014 році її перевели на посаду бухгалтера. Потім проходили з нею службу в різних відділах. З 2014 року військову частину 3057 розширили та з грудня 2014 року він проходив службу на посаді начальника відділення кадрів ВЧ3057. З ОСОБА_30 вони перетинались по робочих питаннях. В серпні 2015 року до нього звернувся керівник ОСОБА_30 з проханням подивитись її лікарняний, в якому виявили виправлення. За цим фактом було проведено службове розслідування та її було звільнено зі служби у зв`язку із службовою невідповідністю. Також свідок зауважив, що в 2015 році під час проходження служби ОСОБА_30 заходила до них у відділ кадрів та дивилась, що лежить у них на столах та зображено на моніторах персональних комп`ютерів працівників їх відділу. Свідок запитував у ОСОБА_30 , що її цікавить, але вона сказала, що їй треба вдома доробляти накази.

Свідок ОСОБА_35 , яка проходить військову службу на посаді діловода відділення кадрів ВЧ 3057, в судовому засіданні пояснила, що з січня 2015 року зіткнулась з ОСОБА_30 по робочих питаннях та їх кабінети розташовані були поруч. Свідок працювала у відділі кадрів, а ОСОБА_30 працювала у відділенні обліку особового складу та готувала добові накази по стройовій частині (про прийом, звільнення, відпустку, відрядження, нагородження, будь-який рух особового складу). Іноді вони з нею сварилися з приводу несвоєчасно виконаної роботи. Один раз вона бачила як ОСОБА_30 фотографувала у кабінеті свідка якісь службові документи на свій телефон.

Свідок ОСОБА_36 , який проходить службу на посаді начальника режимно-секретного відділення ВЧ 3057, у судовому засіданні пояснив, що приблизно з 2015 року ОСОБА_30 проходила службу на посаді діловода групи обліку особового складу та мала доступ до інформації про особовий склад, яка є інформацією службового використання закритого типу, яку заборонено розголошувати, фотографувати або викладати в загальний доступ. Про встановлені обмеження всіх було попереджено. Також ОСОБА_30 мала робочі відношення з відділом кадрів. До державної таємниці вона не мала доступу. Працювала з добовими наказами. ОСОБА_37 свідок не може охарактеризувати, оскільки знав її нетривалий час.

Винуватість ОСОБА_1 також, підтверджується наступними письмовими доказами:

Згідно з витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню № 22020050000000016 внаслідок виділення матеріалів досудового розслідування, 17.01.2020 року були внесені відомості за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 258-3 КК України про те,що громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивний «ОСОБА_1» у період з 15.12.2014 року по 02.12.2015 року проходила військову службу у в/ч 3057 НГ України на посаді відповідального виконавця відділення особового складу. У вищевказаний період часу була завербована представником НЗФ «МГБ» терористичної організації «ДНР» ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивний «ОСОБА_16», за завданням якої ОСОБА_1 збирала та через мережу Інтернет передавала інформацію з обмеженим доступом. У той же час, всі отримані від ОСОБА_30 документи ОСОБА_16 передавала невстановленим на теперішній час представникам терористичної організації «ДНР» та Російської Федерації. /Т.1 а.с. 131-134/;

Згідно з постановою прокурора про виділення матеріалів кримінального провадження від 17 січня 2020 року та опису, який долучається до постанови, з матеріалів кримінального провадження №22014050000000097 від 08.08.2014 року було виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, в окреме провадження, номер якого буде встановлений Єдиним реєстром досудових розслідувань (т.1 а.с.135-141).

Також згідно з витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню № 22014050000000097 від 08.08.2014 року під записом №6 були внесені відомості 06.09.2014 року за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 258-3 КК України за фактом тих подій, що для вчинення у складі терористичної організації «Донецька народна республіка» терористичних актів відносно підрозділів ЗСУ та інших військових формувань України, задіяних в проведенні АТО на території Донецької області були створені непередбачені законом збройні військові формування в складі так званого «Міністерства оборони ДНР». Вказаним так званим збройних формуванням терористичної організації «ДНР» сприяли діяльності терористичної діяльності, зокрема: ОСОБА_1 (т.1 а.с. 142-150).

Згідно з актом огляду від 29.03.2019 року та додатками до нього: скріншотами та лазерним диском СD-R, 129 нт від 29.03.2019 року, оперативним працівником за допомогою всесвітньої мережу Інтернет, з використанням браузеру «Ореrа», інстальованого до браузеру програмного утиліту «VPN», було переглянуто інтернет-посилання « ІНФОРМАЦІЯ_14 » соціальної мережі «ВКонтактє», до якого привів введений у пошуковій системі номер телефону, яким користувалася ОСОБА_1 . При переході до вказаного ресурсу було відкрито інтернет-сторінку з зображенням логотипу сайту, сайту та профілю соціальної мережі «ВКонтактє», зареєстрований на ім`я « ОСОБА_17 », на якій розміщено фотографії, групи типу «Сводки от ополчения Новорроссии», «НОВОРОССИЯ/SaveDonbass», «Русская Весна» та ін. /Т. 1 а.с. 158-186/;

Згідно з довідкою від 02.04.2019 року щодо встановлення ІР-адреси ОСОБА_1 , відповідно до якої було виявлено факт системної зміни (оновлення) останньою ІР-адреси, за допомогою застосування технології «VPN» (анонімайзерів), маскуючи справжню ІР-адресу, у зв`язку з використанням заборонених в Україні російських інтернет-ресурсів, у тому числі соціальних мереж «ВКонтакте», « ОСОБА_38 ». /Т. 1 а.с. 187/;

Згідно з витягом з наказу командира в/ч 3057 Національної гвардії України № 122 від 16.12.2014 року старшого солдата ОСОБА_1 наказом командира в/ч 3057 № 1 о/с від 15.12.2014 року призначено на посаду відповідального виконавця відділення обліку особового складу, зараховано до списків особового складу військової частини і постановлено на всі види забезпечення /Т.1 а.с. 191/.

Відповідно до витягу з наказу командира в/ч 3057 Національної гвардії України № 248 від 02.12.2015 року молодшого сержанта ОСОБА_1 , наказом командира № 85 о/с від 02.12.2015 року звільнено в запас з військової служби через службову невідповідність, відповідно до п. «е» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», без права носіння військової форми одягу, виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. (Т.1 а.с. 192-202).

Згідно з протоколом засідання експертної комісії з питань таємниць військової частини 3057 № 142 від 27.03.2019 року /Т. 1 а.с. 204-206/ та актом № 143 від 27.03.2019 року за результатами експертної оцінки матеріальних носіїв інформації, затвердженим командиром військової частини 3057 ОСОБА_39 /Т. 1 а.с. 207-208/, відповідно до яких встановлено, що інформація про учасників антитерористичної операції, яким надано статус учасника бойових дій, має гриф обмеження доступу «Для службового користування». У разі потрапляння відомостей, що містяться у документі «Додаток № 1 до документів, надісланих за № 6/18-2314 від 12.04.2015 на особовий склад військової частини 3057 для встановлення статусу учасника бойових дій», до іноземної сторони, в тому числі РФ, може бути завдано шкоди військовослужбовцям та членам сімей військовослужбовців, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Згідно з проектами документів із в/ч 3057, зокрема: наказом командира в/ч 3057 №43 о/с від 08.06.2015 року /Т.2 а.с. 1-3/, додатком № 1 до документів, надісланих за № 6/18-2314 від 12.04.2015 року на особовий склад військової частини 3057 для встановлення статусу учасника бойових дій /Т.2 а.с. 4-9/, нагородного листа на військовослужбовця ОСОБА_20 /Т. 2 а.с. 10-12/, нагородного листа на військовослужбовця ОСОБА_21 /Т. 2 а.с. 13-15/, нагородного листа на військовослужбовця ОСОБА_22 /Т.2 а.с. 16-18/, схеми організації 18-го полку оперативного призначення Національної гвардії України (в/ч 3057, м. Маріуполь) /Т.2 а.с. 19/ викладається та описується службова інформація про військовослужбовців ВЧ3057, а саме: інформація про імена, прізвища, по-батькові військовослужбовців, дату народження, паспорті дані, ідентифікаційний номер, займана посада, місце реєстрації та фактичне місце проживання, період участі в АТО, детальна інформація про обставини участі в АТО (в нагородних листах), детальний опис структури та кількості підрозділів в полку оперативного призначення військової частини 3057, вид озброєння та закріплена за підрозділами військова техніка.

Згідно протоколом огляду предметів, речей та документів від 02.05.2019 року, слідчим було оглянуто матеріали кримінального провадження № 22018050000000237, внесеного до ЄРДР 15.11.2018 року, за підозрою ОСОБА_16 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, що мають доказове значення по кримінальному провадженню № 22014050000000097: витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню № 22018050000000237 від 15.11.2018 року щодо здійснення збору громадянкою України ОСОБА_16 інформації про функціонування стратегічно важливих об`єктів військових частин ЗССУ на території південно-східних областей України з метою передачі вказаної інформації представникам терористичної організації «ДНР» для забезпечення здійснення ними диверсій і терористичних актів, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України щодо ОСОБА_16 , заява про видачу паспорту громадянина України (Форма №1) на ім`я ОСОБА_16 , повідомлення про підозру ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, постанова про оголошення державного та міжнародного розшуку ОСОБА_16 , повідомлення від оперативних підрозділів СБУ щодо розшуку ОСОБА_16 та заведення оперативно-розшукової справи (т. 2 а.с. 53-77).

Згідно з витягом з послужного списку ОСОБА_1 остання в період з 12.08.2013 року по 15.12.2014 року проходила службу у військовій частині 3057 на посаді помічник начальника фінансової служби, а в період з 15.12.2014 року по 02.12.2015 року на посаді відповідального виконавця відділення обліку особового складу штабу. З 02.12.2015 року була звільнена з військової служби(Т.2 а.с.83-89).

Згідно з протоколом огляду від 03.05.2019 року слідчим з використанням персонального комп`ютеру (ноутбуку) «Lenovo G500» було оглянуто наявні в мережі Інтернет відомості щодо причетності ОСОБА_16 до діяльності терористичної організації «ДНР», а саме сайт «Міротворець» та наявну в ньому інформацію про ОСОБА_40 , як бойовика незаконного збройного формування, представника військової розвідки за позивним « ОСОБА_41 », дружини командира арт розвідки 9 полку ОСОБА_42 (позивний ОСОБА_42 ), фотознімки дівчини у військовій формі із вогнепальною зброєю в руках на території тимчасово окупованої частини Донецької області; соціальну сторінку «ІНФОРМАЦІЯ_48 » в мережі «Вконтакте» із аналогічною інформацією (фото, відеозаписами) відносно ОСОБА_16 та її фотознімками і відеозаписами. Зокрема оглянуто Інтернет-сторінку в соціальній мережі «ВКонтакте», розміщеної за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 підписаної користувачем як « ОСОБА_44 » якою користується ОСОБА_1 , та встановлено, що ОСОБА_1 , як користувач вказаного аканту із псевдонімом « ОСОБА_44 » мала на своїй сторінці проросійськи налаштованих друзів, а також пропагандистські й сепаратистські відеозаписи, фотозображення, публікації та групи, такі як: «Партизаны Новороссии/ДНР/ЛНР», «Сводки от ополчения Новороссии », «Армия | Выживание | Военные Люди», «Вежливые Люди»|, «ОМОН.СОБР.ФСБ.ФСИН.ОСН.ГРУ.ГЕРОИ РОССИИ СПЕЦЫ», «РУССКАЯ ВЕСНА, (rusvesna.su)», «НОВОРОССИЯ | SaveDonbassPeople | Антимайдан», «Донецк | Луганск | Новороссия», «Армия и оружие», «Военный альбом», «РУССКИЙ СЕПАРАТИСТ», « Фашизм не пройдет! Битва за Новороссию! История », «Военная Разведка России» та інші, а також доданий до протоколу та оглянутим у судовому засіданні оптичний диск DVD-R «Artex» з записом 65 фотозображень та 3 відеозаписами. (т.2 а.с.92-98).

Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 29.07.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08.05.2019 (справа № 263/6491/19, провадження № 1-кс/263/3671/2019), у приміщенні Маріупольського відділення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було здійснено тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю (банківську таємницю), та вилучено банківські документи, що стали підставою для обслуговування ОСОБА_1 як клієнта АТ КБ «ПРИВАТБАНК» /Т.2 а.с. 104-106/ та вилучено зазначену інформацію на оптичному диску СD-R «Verbatim» /Т.2 а.с. 107/.

Згідно з протоколом огляду предметів, речей та документів від 29.07.2019 року, слідчим було оглянуто оптичний диск СD-R «Verbatim», отриманий в ході тимчасового доступу до речей і документів 29.07.2019 року, у приміщенні Маріупольського відділення АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на якому містяться: фотозображення ОСОБА_1 із карткою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в руках; Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанке, заповнена ОСОБА_1 , де зазначено, що особистим мобільним номером телефону, яким користувалась ОСОБА_1 є НОМЕР_2 (Т. 2 а.с. 108-150).

Згідно з протоколом огляду від 28.10.2019 року та доданим до нього й переглянутим у судовому засіданні оптичним диском DVD-R «Artex» /Т.3 а.с. 81/ слідчим з використанням персонального комп`ютеру (ноутбуку) «Lenovo G500» були оглянуті наявні в мережі Інтернет відомості щодо причетності ОСОБА_24 до діяльності терористичної організації «ДНР», а саме Інтернет-сайт «Міротворець» та наявну в ньому інформацію про ОСОБА_24 , як бойовика незаконного збройного формування терористичної організації «ДНР», який брав активну військову участь проти Збройних сил України під час проведення АТО на території Донецької області, та якому ОСОБА_16 передавала інформацію військового характеру, отриману від ОСОБА_1 фотознімки ОСОБА_24 у військовій формі з нагородними знаками із вогнепальною зброєю в руках та на території тимчасово окупованої частини Донецької та Луганської областей. Також наявна інформація, що цивільною дружиною є ОСОБА_40 (т.2 а.с.170-172).

Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 18.11.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13.11.2019 (справа № 263/16690/19, провадження № 1-кс/263/8436/2019), у приміщенні ПрАТ «Київстар» ЄДРПОУ 21673832 (каб.№107) було здійснено тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем - інформації про з`єднання абонента, який користувався номерами оператора мобільного зв`язку: НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , які належали громадянці ОСОБА_1 /Т.2 а.с. 178-180, Т.3 а.с. 80/;

Згідно з протоколом огляду предметів, речей та документів від 21.11.2019 року було оглянуто оптичний диск DVD-R «Titаnum», отриманий в ході тимчасового доступу до речей і документів 18.11.2019 року, у приміщенні ПрАТ «Київстар» ЄДРПОУ 21673832, на якому міститься інформація щодо з`єднань за номерами мобільних телефонів: НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , що належать та якими користувалась ОСОБА_1 (Т. 2 а.с. 181-182).

Згідно з протоколом обшуку від 09.01.2020 року, проведеного за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено: мобільний телефон «Fly», чорно-сірого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , без Sim-картки; мобільний телефон «Nokia-305», чорного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , без Sim-картки; мобільний телефон «Samsung-J730», чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_8 , ІМЕІ 2: НОМЕР_9 , із Sim-карткою мобільного оператора «Київстар»; аркуш паперу з рукописними надписами «ОСОБА_54 НОМЕР_33, т. НОМЕР_10 »; аркуш паперу з рукописними надписами «ІНФОРМАЦІЯ_34; системний блок комп`ютера, чорного кольору, із жорстким диском «НІТАСНІ», s/n FM3A4YME, p/n 0F10381 /Т.2 а.с. 185-190/, /Т.3 а.с. 78/.

Згідно з заявою ОСОБА_1 остання добровільно видала слідчому Фесенко паспорт громадянина України та мобільний телефон марки Леново К33А48 з сім-карткою НОМЕР_11 (т.2 а.с.200).

Згідно з паспортним даними паспорт серії НОМЕР_12 , виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 26.03.1998 року, ОСОБА_1 в період з 2007 по 14.10.2011 року була зареєстрована в квартирі по АДРЕСА_3 (т.2 а.с.203-206).

Згідно з протоколом огляду речей від 09.01.2020 року, слідчим було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_1 , який остання добровільно надала 09.01.2020 року, та встановлено, що зазначений телефон має чорно-сірий колір, поміщений у чохол чорного кольору, марки «Lenovo», модель «К33а48», s/n НОМЕР_13 , ІМЕІ 1: НОМЕР_14 , ІМЕІ 2: НОМЕР_15 , із Sim-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар», із номером телефону: НОМЕР_1 /Т.2 а.с. 207/.

Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 15.01.2020 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13.01.2019 року (справа № 263/305/20, провадження № 1-кс/263/581/2020), у приміщенні службового кабінету військової частини № 3057 НГ України, за адресою: пр. Нахімова, 182 м. Маріуполь, було здійснено тимчасовий доступ та вилучено наступні документи: 1) протокол засідання експертної комісії з питань таємниць військової частини 3057 № 142 від 27.03.2019 року; 2) акт за результатами експертної оцінки матеріальних носіїв інформації № 143 від 27.03.2019 року; 3) акт прийому-передачі документів на постійне зберігання № 199 від 17.04.2019 року; 4) довідка щодо відсутності нагородних листів /Т.3 а.с. 7-19/.

Згідно з протоколом засідання експертної комісії з питань таємниць військової частини 3057 № 142 від 27.03.2019 року було встановлено, що додаток №1 до документів, надісланих за №6/18-2314 від 12.04.2015 року на особовий склад військової частини №3057 для встановлення статусу учасника бойових дій» містить в собі службову інформацію (Відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року №413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення», додатку №3 до цього Порядку, інформація про учасників антитерористичної операції, яким надано статус учасника бойових дій має гриф обмеження доступу «Для службового користування»). За результатами проведеної експертизи встановлено, що у разі потрапляння вказаних відомостей, що містяться у вказаних документах до іноземної сторони, в тому числі РФ, може бути завдано шкоди військовослужбовцям та членам їх сімей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях (т3.а.с14-16).

Згідно з висновком комп`ютерно-технічної експертизи № 9 від 05.02.2020 року встановлено, що мобільний телефон Nokia 305 знаходиться в несправному стані. Ймовірною причиною даної несправності є вихід зі строю сенсорної екранної панелі. Внаслідок даної несправності доступ до інформаційного наповнення внутрішньої пам`яті та відповіді на поставлені питання для вказаного телефону в рамках даного дослідження не представляються можливими. Решта наданих для дослідження пристроїв знаходяться у працездатному стані. Надані для дослідження мобільні телефони та SIM-карти мають наступні ідентифікаційні характеристики: мобільний телефон Lenovo К33а48 с/н НОМЕР_16 , ІМЕІ 1: НОМЕР_14 , ІМЕІ2: НОМЕР_15 , SIM-карта SIM1 КиївСтар с/н НОМЕР_17 , ймовірний моб. № НОМЕР_11 , ICCID НОМЕР_18 , IMSI НОМЕР_19 ; мобільний телефон Fly IQ4410 с/н НОМЕР_20 , ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , SIM-карта SIM2 КиївСтар с/н НОМЕР_21 , ймовірний моб. № НОМЕР_22 , ICCID НОМЕР_21 , IMSI НОМЕР_23 ; мобільний телефон Nokia 305 с/н НОМЕР_24 , ІМЕІ НОМЕР_6 , ІМЕІ2 НОМЕР_7 ; мобільний телефон Samsung SM-J730FM/DS с/н НОМЕР_25 , ІМЕІ1: НОМЕР_26 , ІМЕІ2 НОМЕР_27 , SIM-карта SIM1 КиївСтар с/н НОМЕР_28 , моб. № НОМЕР_29 , ICCID НОМЕР_30 , IMSI НОМЕР_31 . Інформаційне (файлове) наповнення наданих носіїв інформації представляє собою сукупність системних, програмних файлів та файлів користувача. У внутрішній пам`яті наданих мобільних телефонів та SІМ-карт присутні записи списків контактів абонентів, журналів викликів та SМS-повідомлень. Серед файлів користувача, що присутні у внутрішній пам`яті мобільного телефону Lenovo К33а48 та на жорсткому диску системного блоку ПЕОМ присутні файли зображень, інформаційний вміст яких свідчить про антиукраїнську позицію та підтримку терористичної організації «ДНР». Всі надані для дослідження пристрої мають необхідні налаштування операційних систем, драйвери, Інтернет-браузери та програми-мессенджери, що дозволяють з`єднання з мережею Інтернет та передачу/отримання електронних повідомлень. Мобільний телефон Lenovo К33а48 містить інстальований програмний додаток Viber. В Інтернет-браузері Google Chrome даного телефону у налаштуваннях містяться записи щодо збережених паролів користувача до сукупності певних Інтернет-ресурсів (у т. ч. FaceBook, Google, ВКонтакте). Зокрема при активації посилань до соціальної мережі ВКонтакте, на сторінці входу в полі для введення логіну, браузер Google Chrome автоматично пропонує користувачу вхід до даної соціальної мережі з використанням певних логінів (назв електронних поштових скриньок). Проте сама процедура входу до даних аккаунтів користувача не відбувається автоматично та потребує введення додаткових даних (паролю чи номеру мобільного телефону). Мобільний телефон Samsung SM-J730FM містить інстальовані програмні додатки ВКонтакте, Instagram, Viber, Skype, Gmail, вхід до яких відбувається автоматично (без необхідності введення логінів та паролів).

Системний блок ПЕОМ містить записи історії роботи програми Skype. Інтернет-браузер Google Chrome даного системного блоку в налаштуваннях містить записи історії відвідування Інтернет-ресурсів та списки збережених паролів користувача до сукупності соціальних мереж. Вхід до персональних мережевих ресурсів MailRu, Google, Instagram, Yandex та ВКонтакте відбувається автоматично (без необхідності введення логінів та паролів). Зокрема при активації посилання на соціальну мережу ВКонтакте автоматично відбувається вхід до персональної сторінки користувача " ІНФОРМАЦІЯ_16 " з правами та налаштуваннями власника даного мережевого аккаунту. В історії роботи браузеру Google Chrome також серед інших в ході дослідження були виявлені посилання на відвідування аккаунту користувача соціальної мережі ВКонтакте " ІНФОРМАЦІЯ_17 ". При активації вказаного посилання відбувається завантаження відповідної сторінки соціальної мережі з правами та налаштуваннями відвідувача аккаунту ("гостя").

При завантаженні Інтернет-браузеру Opera на системному блоці ПЕОМ та активації посилання на соціальну мережу ВКонтакте, автоматично (без необхідності введення логіну та паролю) відбувається завантаження персонального аккаунту користувача " ОСОБА_47 " з правами та налаштуваннями власника даного мережевого аккаунту.

Також в операційній системі наданого системного блоку інстальований Інтернет-браузер Yandex. Даний браузер містіть зареєстровані аккаунти користувача мережевих ресурсів, вхід до яких потребує введення персональних паролів доступу. Також при дослідженні експертом системного блоку ПЕОМ та аккаунту соціальної мережі Вконтакте « ОСОБА_44 » були вибірково завантажені фотографії цього аккаунту, а також вибіркові репости аккаунту сторінки ОСОБА_44 , які свідчать про підтримку діяльності незаконних збройних формувань так званої «ДНР» та антиукраїнські заклики /Т.3 а.с. 26-34/.

Згідно з протоколом огляду від 25.01.2020 року на офіційному Інтернет-сайті Генеральної прокуратури України було оглянуто статтю під назвою «Самопроголошені республіки у Донецькій та Луганській областях кваліфіковано як терористичні організації» /Т. 3 а.с. 71-72/;

Згідно з протоколом огляду від 30.01.2020 року було додатково оглянуто Інтернет-сторінку в соціальній мережі «ВКонтакте», розміщену за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 підписану користувачем як « ОСОБА_44 », якою користувалася ОСОБА_1 , та встановлено, що номер мобільного телефону: НОМЕР_1 , який належав та яким користувалася ОСОБА_1 , прив`язаний саме до сторінки в соціальній мережі «ВКонтакте» ( ІНФОРМАЦІЯ_14 ), що підписана останньою як « ОСОБА_44 » /Т. 3 а.с. 73-75/.

Згідно з ухвалою слідчого судді Донецького апеляційного суду від 15 травня 2019 року надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді: зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме з Інтернет сторінок в соціальній мережі «Вконтакте», розміщених за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_18 якими користується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Термін дії дозволу визначено 60 діб (т.3 а.с.91).

Згідно з ухвалою слідчого судді Донецького апеляційного суду від 15 травня 2019 року надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді: зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме з Інтернет сторінок в соціальній мережі «Вконтакте», розміщених за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_42, ІНФОРМАЦІЯ_43, якими користується особа ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Термін дії дозволу визначено 60 діб (т.3 а.с.92).

Також стороною обвинувачення була надана постанова про виділення матеріалів кримінального провадження від 24 грудня 2020 року, згідно з якою було виділено з матеріалів досудового розслідування №22014050000000097 від 08.08.2014 року за частиною 1 статті 258-3 КК України доручення слідчого, надане оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих розшукових дій від 21.05.2019 року стосовно ОСОБА_1 для доручення до кримінального провадження №22020050000000016.

Згідно з долученим в ході судового слідства дорученням оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 21 травня 2019 року слідчим ОСОБА_48 було надано доручення організувати у відповідності до ухвал слідчого судді Донецького апеляційного суду від 15.05.2019 року проведення негласних слідчих розшукових дій у вигляді зняття інформації з електронних інформаційних систем - з Інтернет - сторінок в соціальній мережі «Вконтакте», за відповідним посиланням, якими користувалася ОСОБА_1 та ОСОБА_16 .

Згідно з протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 25.06.2019 року, на підставі ухвал слідчого судді Донецького апеляційного суду № 3941т та № 3942т від 15.05.2019 року, було отримано фактичні дані щодо Інтернет-сторінок у соціальній мережі «ВКонтакте»: ІНФОРМАЦІЯ_14 , належної ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_19 та ІНФОРМАЦІЯ_4 належних ОСОБА_16 , встановлено, що, серед іншого, 09.03.2015, 26.04.2015, 23.05.2015, 29.05.2015 року ОСОБА_1 (з власного аканту «ОСОБА_1 Колесник») відправляла ОСОБА_16 (на акант « ОСОБА_18 ») повідомлення з прикріпленими до них текстовими документами, у кількості 11 шт. Також, за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій було встановлено, що документи, які ОСОБА_1 пересилала ОСОБА_16 , остання пересилала на акаунт ІНФОРМАЦІЯ_20 користувач під псевдонімом « ОСОБА_49 », який належить т.зв. «начальнику артилерійської розвідки 9 полку 1 армійського корпусу армії ДНР» ОСОБА_50 . Окрім того, в листуванні між ОСОБА_1 , ОСОБА_16 та ОСОБА_24 було виявлено інші текстові файли і фотозображення, що пересилалися між собою, та які містяться у тексті листування, в файлах під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_21 », « ІНФОРМАЦІЯ_22 », « ІНФОРМАЦІЯ_23 » /Т. 3 а.с. 95-97/, а також доданим до протоколу та переглянутим у судовому засіданні оптичним диском СD-RW «Videx» /Т.3 а.с. 98).

Згідно з протоколом огляду предметів, речей та документів від 08.08.2019 року та додатками до нього було оглянуто оптичний диск СD-RW «Videx», отриманий у ході проведення НСРД стосовно ОСОБА_1 (позивний « ОСОБА_51 »), ОСОБА_16 (позивний « ОСОБА_41 »), на якому містяться 2 папки з назвами: «Запис» та « ОСОБА_18 », а також файл із назвою«ІНФОРМАЦІЯ_23». В ході огляду були виявлені наступні документи, що ОСОБА_1 відправляла ОСОБА_16 та, які остання в подальшому відправляла ОСОБА_24 : 1) файл із назвою: « vch3057tfoto » (інформація щодо особистих даних військовослужбовців в/ч 3057); 2) файл із назвою: « vch3057_foto_2_Word.docx » (інформація щодо особистих даних військовослужбовців в/ч 3057); 3) файл із назвою: « BOEVYE_3057.rtf » (документ із назвою: «Додаток № 1 до документів, надісланих за № 6/18-2314 від 12.04.2015 на особовий склад військової частини 3057 для встановлення статусу учасника бойових дій», для службового користування); 4) файл із назвою: «Kopia_donbas.xls» (інформація щодо особистих даних військовослужбовців в/ч 3057); 5) файл із назвою: « Kopia_SKhEMA_V_Ch_3057_l.xls » (документ із назвою: «Схема організації 18-го полку оперативного призначення Національної гвардії України (в/ч 3057, м. Маріуполь)»); 6) файл із назвою: « bussol.docx » (документ із назвою: «Перископическая буссоль ПАБ-2»); 7) файл із назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (документ із назвою: « Нагородний лист на військовослужбовця ОСОБА_20 »); 8) файл із назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_10 » (документ із назвою: « Нагородний лист на військовослужбовця ОСОБА_21 »); 9) файл із назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (документ із назвою: « Нагородний лист на військовослужбовця ОСОБА_22 »); 10) файл із назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_27 » (документ із назвою: « Нагородний лист на військовослужбовця ОСОБА_23 »); 11) файл із назвою: « TEKhNIKA._AZOV_l.docx » (документ із назвою: «Техника АЗОВ»); 12) файл із назвою: «NAKAZ_41_vid_02_06_2015.doc» (документ із назвою: « Наказ Командира в/ч 3057 № 41 о/с від 02.06.2015 »); 13) файл із назвою: «NAKAZ_43_vid_08_06_2015.docx» (документ із назвою: « Наказ Командира в/ч 3057 № 43 о/с від 08.06.2015 »); 14) файл із назвою «Otchet_ot_08-09_іуu1уа_2015.dосх» (інформація щодо оперативної обстановки станом на 08-09.07.2015); 15) файл із назвою: «Otchet_ot_10-12_іуu1уа_2015.dосх» (інформація щодо оперативної обстановки станом на 10-12.07.2015); 16) файл із назвою: « Otchet_ot_12-13_іуu1уа_2015.dосх » (інформація щодо оперативної обстановки станом на 12-13.07.2015). Також, в ході огляду листування між ОСОБА_16 та ОСОБА_24 виявлено файл із назвою: « XA515dhAfxY.jpg » - фотозображення так званої вітальної грамоти ОСОБА_24 від командування НЗФ «ОБСП «Патріот»» терористичної організації «ДНР». Окрім того, у цьому ж листуванні виявлено 2 файли з назвами: « bk3st2ymОlo.jpg » та « JONCpHkftcc.jpg » - якими є фотозображення 3 сторінок так званого «військового квитка ДНР серії НОМЕР_32 », виданого на ім`я ОСОБА_16 /Т. 3 а.с. 99-250, Т.4 а.с. 1-230/.

Із дослідженої в судовому засіданні змісту переписки в соціальній Інтернет мережі «Вконтактє» між ОСОБА_1 та ОСОБА_16 видно, як ОСОБА_1 щодня спілкувалась із ОСОБА_16 та за власною ініціативою надавала раніше зібрану нею інформацію про особисті дані військовослужбовців підрозділу «АЗОВ» Національної гвардії України, де вона проходила службу, та їх участь в складі сил АТО, а також військову техніку, закріплену за даним підрозділом (т.3 а.с.164). При цьому із суті розмов під час передачі даних зрозуміло, що ОСОБА_1 усвідомлювала приналежність ОСОБА_16 до безпосередньої участі в терористичній діяльності організації «ДНР» та незаконних збройних формуваннях, які в той час проводили активні бойові дії неподалік міста Маріуполя, в селі Широкино. Також ОСОБА_1 розуміла цінність роздобутої за місцем несення нею служби інформації про військовослужбовців підрозділу «АЗОВ» в період активних військових дій в 2015 році під час деокупації селища Широкино (т.3 а.с.153), про що сама неодноразово вказувала під час спілкування з ОСОБА_16 , яку остання передавала іншим учасникам незаконних збройних формувань, зокрема ОСОБА_50 , який використовував псевдонім у соціальній мережі «Вконтакете» - « ОСОБА_49 ».

Факт належності сторінки « ОСОБА_44 » в соціальній Інтернет-мережі «Вконтакте» підтверджується сукупністю зібраних письмових доказів та показами самої ОСОБА_30 . Відповідно до яких за результатами проведеного обшуку в квартирі ОСОБА_30 було вилучено системний блок комп`ютеру «Hitachi». Також ОСОБА_1 добровільно видала слідчому на підставі власної письмової заяви мобільний телефон «Леново» із сім-карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_11 , яким вона особисто користувалась в період вчинення інкримінованого злочину.

Вказані речові докази, які оглянуті в судовому засіданні, були предметом експертного дослідження та відповідно до висновку судового експерта встановлено, що у внутрішній пам`яті мобільного телефону та системного блоку комп`ютеру, які належать ОСОБА_1 , наявні численні файли зображень та фотознімки із підтримкою незаконних збройних формувань терористичної організації «ДНР» та антиукраїнськими гаслами. Також в історії роботи браузеру системного блоку були виявлені посилання на відвідування аккаунту користувача соціальної мережі Вконтакте «ОСОБА_1 Колесник». При активізації вказаного посилання відбувається завантаження відповідної сторінки соціальної мережі з правами та налаштуваннями відвідувача аккаунту «Гостя».

Належність соціальної сторінки « ОСОБА_44 » саме ОСОБА_1 також підтверджується результатами проведених на підставі ухвал слідчого судді апеляційної інстанції негласними слідчими розшуковими діями - зняття інформації з електронних інформаційних систем в соціальній мережі «Вконтакте», якими користувалась ОСОБА_1 та ОСОБА_16 та змістом їх особистої переписки в соціальній мережі.

Крім цього додатковим доказом приналежності соціальної сторінки « ОСОБА_44 » ОСОБА_1 є дані, отримані під час огляду слідчим соціальної мережі «Вконтакте», оформленого відповідним протоколом, та встановлено, що номер мобільного телефону: НОМЕР_1 , який належав та яким користувалася ОСОБА_1 , прив`язаний саме до сторінки в соціальній мережі «ВКонтакте» ( ІНФОРМАЦІЯ_18 ), що підписана останньою як « ОСОБА_44 » /Т. 3 а.с. 73-75/.

Тобто наведені письмові докази в своїй сукупності та логічному взаємозв`язку в достатній мірі підтверджують факт використання обвинуваченою ОСОБА_1 акаунту « ОСОБА_17 » в соціальній Інтернет-мережі Вконтактє, за допомогою якою вона спілкувалась та передавала ОСОБА_16 службову інформацію з військової частини 3057.

Фізична можливість збору ОСОБА_1 інформації про військовослужбовців військової частини 3057 для подальшої передачі членам терористичної організації «ДНР» за допомогою займаної нею посадою також підтверджується показами свідків ( ОСОБА_33 ), які підтвердили, що до повноважень ОСОБА_1 належало складання всіх проектів документів по особовому складу військової частини 3057 та їх озброєнню, доступ до яких у ОСОБА_1 був в силу її функціональних обов`язків. Свідок ОСОБА_34 , який працював з 2014 року працював начальником відділення кадрів ВЧ3057, та ОСОБА_35 , яка у тому ж відділі працювала відповідальним виконавцем, підтвердили, що в 2015 році ОСОБА_1 цікавилась про зміст інформації, яка лежить на столах працівників їх відділу та зображено на моніторах комп`ютерів, здійснювала фотографування на свій телефон наявної інформації. Тобто ОСОБА_1 мала доступ як до інформації у власному відділі, так у відділі кадрів військової частини 3057, з яким мала робочі взаємостосунки та обмін службовою інформацією.

Інформація, яка міститься в проектах документах про особовий склад військової частини ВЧ 3057, де проходила службу обвинувачена, особисті дані військовослужбовців, період та обстави їх участі в АТО, за які вони представлені були до нагород та що стало підставою для присвоєння їм статусу учасника бойових дій, місце реєстрації та фактичне їх місце проживання, а також детальна інформація про організаційну структуру внутрішніх підрозділів ВЧ 3057, вид озброєння та військова техніка, яким оснащенні вказані підрозділи, є частково службовою інформацією з обмеженим доступом, що підтверджено відповідним протоколом №142 від 27.03.2019 року (т.3 а.с.14), розголошення якої та надсилання її стороннім особам, та особливо представникам НЗФ терористичної організації «ДНР», очевидно, що може спричинити шкоду інтересам держави при захисті територіальної цілісності та проведенні АТО (ООС). Вказані обставини ОСОБА_52 , будучі військовослужбовцем ВЧ3057, в період активної фази проведення АТО, не могла не усвідомлювати та не розуміти негативні наслідки передання такої інформації стороннім особам, членам збройних формувань терористичної організації «ДНР».

Попри те, що частина вищевказаної інформації не визнана службовою, зокрема нагородні листи військовослужбовців, накази командирів військової частини по особовому складу, схема організації 18 полку оперативного призначення Національної гвардії України (в/ч 3057, м.Маріуполь) та техніка «Азов», проте її свідомий збір з боку ОСОБА_53 з метою передачі підрозділам незаконних збройних формувань, які діють на тимчасово окупованих частинах територій Донецької області, та членам терористичної організації «ДНР», в період активних військових дій суд вважає сприянням діяльності терористичної організації «ДНР».

Отже вказана інформація та зібрані у справі докази в своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять, що ОСОБА_1 використовуючи власний акаунт в соціальній мережі «ВКонтакте», що розміщений за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 та підписаний останньою як « ОСОБА_17 » передавала ОСОБА_16 , яка використовувала акаунт в соціальній мережі «ВКонтакте», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_19 (псевдонім - « ОСОБА_18 ») документи у вигляді електронних файлів, що містили в собі інформацію про підстави надання статусу учасників бойових дій та персональні дані про таких військовослужбовців військової частини №3057, вид та кількість озброєння даної частини, що частково відноситься до інформації службового використання. В свою чергу ОСОБА_16 , яка належала до складу НЗФ «ДНР», в подальшому передавала отриману від ОСОБА_1 інформацію громадянину РФ ОСОБА_24 , позивні ОСОБА_25 , ОСОБА_42 , ОСОБА_27 (досудове розслідування відносно якого проводиться в іншому кримінальному провадженні), який входить до складу терористичної організації «ДНР». Тим самим ОСОБА_1 своїми умисними діями сприяла діяльності терористичної організації.

При цьому доводи сторони захисту щодо неналежності та недопустимості доказів, зібраних по кримінальному провадженню № 22020050000000016 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Так доводи сторони захисту щодо порушення порядку внесення відомостей до ЄРДР, здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню до моменту внесення відомостей до ЄРДР та відсутності належної реєстрації повідомлення про вчинення кримінального правопорушення спростовуються матеріалами кримінального провадження, а саме витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань, внесеним до ЄРДР 08 серпня 2014 року за №22014050000000097 за ч.1 ст.258-3 КК України, де серед іншого міститься запис під номером 6 від 06 вересня 2014 року про сприяння діяльності терористичної організації з боку ОСОБА_1 . Вказане провадження за своїм змістом є фактовим, в рамках якого вносяться відомості та розслідуються обставини вчинення кримінальних правопорушень представниками НЗФ «ДНР» та всі епізоди об`єднанні в одне провадження під номером №22014050000000097, що не суперечить положенням статті 217 КПК України. Частина слідчих (розшукових) дій, які проводились з метою зібрання доказів щодо діяльності ОСОБА_1 , здійснювались в ході досудового розслідування у №22014050000000097, та в подальшому за постановою прокурора були виділені в інше кримінальне провадження, якому присвоєно № 22020050000000016. Тому твердження сторони захисту про нерозпочате кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 є помилковими та спростовуються вказаними письмовими доказами. Сама постанова прокурора про виділення матеріалів кримінального провадження від 17 січня 2020 року є належним процесуальним рішенням та відповідає вимогами статті 110 КПК України, оскільки містить вступну, мотивувальну та резолютивну частину, де зазначено номер кримінального провадження, з якого підлягають виділенню матеріали в окреме кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , а також мається посилання на окремий опис матеріалів, що підлягають виділенню, який додається до постанови та підписаний прокурором.

Щодо встановлених законом строків досудового розслідування кримінального провадження №22014050000000097, про перевищення яких вказував захисник, то відповідно до статті 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить: вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене: протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

При цьому в частині 5 статті 219 КПК України визначено, що в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону.

З огляду на вказані оговорки в законі та оскільки відомості про кримінальне правопорушення №22014050000000097, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2014 року, тобто до внесення відповідних змін до КПК, якими встановлено строки досудового розслідування до моменту пред`явлення особі про підозру, тому нові вимоги закону в цій частині не мають зворотної дії в часі відносно вказаного кримінального провадження, а тому строки досудового розслідуванні не були порушенні та необхідності їх продовження не було.

Зауваження захисту на відсутність в матеріалах справи повного витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню №22014050000000097 від 08.08.2014 року, суд відхиляє, адже стороною обвинувачення було надано витяг із записами, які мають відношення лише до пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення та стосуються вчинення нею злочину, а інші записи у кримінальному провадженні, яке є фактовим та об`єднує в собі вчинення злочинів також іншими особами, не мають доказового значення у справі. У зв`язку із цим стороною обвинувачення було надано достатній обсяг витягу з ЄРДР, який є належним та допустимим доказом.

Посилання захисника про недотримання строків внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні №22014050000000097 від 08.08.2014 року відносно ОСОБА_1 та порушення статті 214 КПК України судом були перевірені та встановлено, що відповідно до інформації, що міститься у Витягу (т.1 а.с.143) в записі №6, датою надходження заяви (повідомлення) про вчинення правопорушення є 04.09.2014 року, а відомості до ЄРДР за даним епізодом були внесені 06.09.2014 року.

Згідно з частиною 1 статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Разом із тим, сам факт перевищення строків внесення відомостей до ЄРДР після надходження заяви не призводить до автоматичної недопустимості всіх доказів у справі, а лише відповідно до частини 2, 3 статті 214 КПК України, забороняє органу досудового розслідування проводити слідчі дії до моменту внесення відомостей до ЄРДР.

Натомість будь-яких доказів у справі, які були результатом слідчих дій в період до внесення відомостей до ЄРДР, в обґрунтування провини стороною обвинувачення не надавалось, що свідчить про відсутність порушень прав обвинуваченої.

Також є безпідставними доводи про недопустимість доказів у зв`язку із невнесенням відомостей до ЄРДР після надходження повідомлення про вчинення злочину 03 квітня 2019 року (т.1 а.с.152-154), оскільки подане повідомлення від керівника 3 відділу 5 управління ГУ ВКР ДКР СБУ було долучено до матеріалів вже існуючого кримінального провадження №22014050000000097 від 08.08.2014 року, де серед інших осіб вже були внесені відомості про ОСОБА_1 , як особу, яка своїми діями сприяла діяльності терористичної організації. За результатами розгляду поданого повідомлення про вчинення злочину керівником слідчого відділу проінформовано заявника про його долучення до кримінального провадження №22014050000000097 від 08.08.2014 року (т.2 а.с.20). З огляду на це нове повторне внесення відомостей до ЄРДР за надісланим повідомленням від 03 квітня 2019 року не є обов`язковим.

Також судом не встановлено будь-якої невідповідності між постановою прокурора про виділення та витягами з ЄРДР №22014050000000097 від 08.08.2014 року та виділеним провадженням відносно ОСОБА_1 за №22020050000000016 від 17.01.2020 року, адже всі ключові відомості про дату подачі заяв та внесення їх до ЄРДР відображені вірно.

Стосовно недопустимості як доказу письмового акту огляду від 29 березня 2019 року (т.1 а.с.158-186), складеного оперуповноваженим 3 відділу 5 управління ГУ ВКР ДКР СБУ, то відповідно до вимог статті 237 КПК України він не є протоколом огляду та не засвідчує проведення слідчих дій, тому на нього не розповсюджуються вимоги, передбачені статті 104-106 КПК України. Однак наявна у акті первинна інформація була додатком та підставою для подачі повідомлення про вчинення правопорушення від 03.04.2019 року та підставою для внесення даних до ЄРДР щодо злочинної діяльності ОСОБА_1 .

Стосовно письмових доказів, де зафіксовано місце проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_3 , то відповідно до паспортних даних ОСОБА_1 (т.2 а.с.205) була зареєстрована за даною адресою, та відповідно мала можливість користуватися інтернет-мережею за цією адресою.

Щодо долучених до справи матеріалів службового розслідування з ВЧ 3057 відносно ОСОБА_1 (т.1 а.с.193-202), то вказані письмові докази надані стороною обвинувачення, як матеріали, які характеризують обвинувачену за попереднім місцем роботи (несення служби).

Стосовно доводів захисту про неналежність проектів документів як доказів у справі, то відповідно до матеріалів справі вказані проекти документів по особовому складу були вилучені з ВЧ3057 в ході тимчасового доступу та їм надавалась оцінка експертною комісією з питань таємниць військової частини 3057 (т.1 а.с.204-208), тому інформація, яка міститься в проектах вказаних документів, відповідає дійсності, а її розголошення та цілеспрямована передача незаконним збройним формуванням «ДНР» може завдати шкоди військовослужбовцям ЗСУ та інтересам держави. У зв`язку із цим проекти документів згідно з вимогами статті 99 КПК України мають всі необхідні реквізити, оскільки інформація, яка зафіксована в них, має доказове значення у справі, навіть попри відсутність безпосередніх підписів та печаток.

Думка сторони захисту про неналежність як доказів документів, які були оглянуті слідчим в матеріалах кримінального провадження №22018050000000237 за підозрою ОСОБА_16 (т.2 а.с.53-81) є помилковою, оскільки протокол огляду був оформлений слідчим із дотримання вимог статті 237 КПК України, а оглянуті ним документи безпосередньо стосувались підозрюваної ОСОБА_16 , яка перебуває у розшуку, та мають доказове значення для справи, адже відповідно до пред`явленого обвинувачення ОСОБА_30 передавала зібрану інформацію саме цій особі. При цьому питання про об`єднання двох проваджень відносно ОСОБА_30 та ОСОБА_16 в одне провадження у відповідності до вимог статті 217 КПК України є виключно дискреційною компетенцією прокурора, який на власний розсуд визначає доцільність та ефективність такого об`єднання, а його рішення з цього питання не може бути підставою для визначення доказів неналежними.

Твердження захисту про неправомірність проведення слідчим оглядів (т.2 а.с.92-97, т.3 а.с.73-75) без відображення в протоколах ідентифікуючих ознак ноутбука за допомогою якого здійснено вхід до Інтернет-мережі є необґрунтованими у зв`язку із тим, що положення статті 237 КПК України дозволяют слідчому проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. В даному випадку слідчим правомірно було використано персональний комп`ютер та зафіксовано модель і назву ноутбуку, за допомогою якого проведено відповідний огляд Інтернет-сторінок. Визначення в протоколах огляду інших додаткових даних про персональний комп`ютер не є обов`язковим згідно вимог КПК та не впливає на правильність слідчої дії та достовірність зафіксованої з його допомогою інформації.

Судом також відхиляється позиція сторони захисту про неправомірність вилучення мобільного телефону ОСОБА_1 та неналежність всіх похідних доказів після цього, оскільки згідно з оригіналом власноруч поданої заяви від 09 січня 2020 року ОСОБА_1 добровільно видала слідчому свій мобільний телефон Леново К33А48 з сім карткою № НОМЕР_11 в якості речового доказу, на який в подальшому ухвалою слідчого судді був накладений арешт. Добровільність видачі телефону також підтверджено поясненнями ОСОБА_1 в судовому засіданні. На підставі цього судом не встановлено процесуальних порушень вилучення та долучення в якості речового доказу по справі добровільно виданого мобільного телефону із сім карткою. При цьому отримання будь-яких показань від ОСОБА_1 в порушення вимог пункту 1 частини 3 статті 87 КПК України як від свідка щодо мобільного телефону та їх використання в подальшому стороною обвинувачення судом також не встановлено.

Відносно доводів захисника про порушення вимог статті 290 КПК України та недопустимість доказів, наданих прокурором під час судового розгляду, а саме постанови прокурора про виділення з матеріалів кримінального провадження від 24 грудня 2020 року та доручення слідчого, яке надане оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих розшукових дій від 21.05.2019 року, суд відзначає наступне.

Як випливає з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 було складено 26 лютого 2020 року. У судовому засіданні було досліджено протокол про результати проведення НСРД від 25.06.2019 року /Т. 3 а.с. 95-97) та ухвали слідчого судді Донецького апеляційного суду № 3941т та № 3942т від 15.05.2019 року, якими надано дозвіл на проведення вказаних НСРД (т.3 а.с.91-92), та які відкривались стороні захисту в ході досудового розслідування.

Під час судових дебатів сторона захисту просила визнати зазначені докази недопустимими, оскільки їх було отримано в результаті НСРД, проведених на підставі доручення слідчого, якого не було в матеріалах кримінального провадження. Одразу після цього прокурор вжив заходів для розсекречення вищезазначеного доручення слідчого на проведення НСРД та після виділення його з матеріалів іншого досудового розслідування №22014050000000097 від 08.08.2014 року відкрив це доручення стороні захисту та долучив до кримінального провадження в судовому засіданні.

Частинами 1-10 ст. 290 КПК визначено порядок відкриття матеріалів іншій стороні на стадії закінчення досудового розслідування. Зокрема, відповідно до ч. 2 цієї статті прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

Частина 11 цієї ж статті зобов`язує сторони кримінального провадження здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, а відповідно до положень ч. 12 ст. 290 КПК в разі, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Разом із тим, процесуальні документи про надання дозволу на проведення НСРД не є самостійним доказом у кримінальному провадженні. Відповідно до ст. 84 КПК доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд установлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Процесуальні ж документи, які стали підставою для проведення НСРД, не є документами у розумінні ч. 2 ст. 99 КПК, оскільки не містять зафіксованих та зібраних оперативними підрозділами фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб. Отже, процесуальні документи про дозвіл на проведення НСРД (у тому числі й відповідні постанови прокурора та ухвали слідчих суддів) повинні досліджуватися судом під час розгляду справи в суді першої інстанції з метою оцінки допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД.

Беручи до уваги те, що КПК чітко встановлює процесуальні підстави проведення НСРД, а в протоколі про результати проведення цих дій завжди вказується, на підставі якого рішення вони проводилися, не можна говорити про те, що для сторони захисту в цілому буде неочікуваним побачити відповідний процесуальний документ, якщо його буде відкрито не на стадії закінчення досудового розслідування, а дещо пізніше.

Більше того, змагальність процесу передбачає свободу сторін у висловленні своїх заперечень, у тому числі щодо допустимості тих чи інших доказів. Це, зокрема, прямо випливає зі змісту ч. 3 ст. 89 КПК, яка передбачає, що сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими. Цьому праву кореспондує відповідний обов`язок іншої сторони довести допустимість такого доказу (ч. 2 ст. 92 КПК).

Принцип диспозитивності (ст. 26 КПК), який відноситься до основних засад кримінального провадження, передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, які передбачено КПК, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, які винесено на їх розгляд сторонами та віднесено до їх повноважень цим Кодексом.

У зв`язку з цим Верховний суд у своїй постанові від 11 лютого 2020 року по справі №596/927/17 наголосив, що розумно було б очікувати сумлінної процесуальної поведінки не тільки від сторони обвинувачення, але й від сторони захисту. Отже, якщо сторона захисту, ознайомившись із відкритими їй матеріалами досудового розслідування, виявить, що в них наявний протокол про результати НСРД, але відсутні процесуальні документи, які стали підставою проведення цих дій, зокрема доручення слідчого оперативному підрозділу, і вона вважатиме за необхідне ознайомитися з цими документами, цілком очікувано розраховувати на те, що ця сторона якнайскоріше заявить слідчому, прокурору чи суду клопотання про необхідність відкриття і долучення вказаних документів до матеріалів провадження (це цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини). Вищезазначене стосується і доводів захисника про те, що йому при закінченні досудового розслідування не було відкрито доручення слідчого на проведення НСРД, хоча в самому тексті протоколу про проведення негласних слідчих розшукових дій на нього мається посилання.

Тому баланс інтересів сторін не на користь сторони захисту буде порушено не стільки у випадку, якщо відповідний процесуальний документ (доручення слідчого) не буде відкрито на стадії закінчення досудового розслідування, скільки в ситуації, якщо всупереч доводам, своєчасно заявленим в суді стороною захисту, цей документ так і не буде відкритий, та сторона захисту вже не матиме можливості належним чином підготуватися до захисту і скорегувати свою правову позицію.

Отже, відповідаючи на вищезазначені доводи захисника та оцінюючи процесуальну поведінку сторін на різних стадіях провадження і висновки Великої Палати, викладені у постановах від 16 січня 2019 року та 16 жовтня 2019 року, суд констатує, що самі джерела доказів, які стосуються проведення НСРД, стороною обвинувачення були зібрані своєчасно під час досудового розслідування, але у зв`язку із позицією сторони захисту, висловленою лише в ході судового розгляду, про недопустимість доказів - протоколу про проведення НСРД у зв`язку із відсутністю доручення слідчого, постало питання про з`ясування заявлених сумнівів захисника щодо законних підстав проведення слідчих дій оперативними працівниками. Тому прокурором цілком очікувано в судовому засіданні було заявлено клопотання про надання достатнього часу для вжиття заходів для розсекречення заявленого доручення слідчого, посилання на яке малося в протоколі про результати проведення НСРД від 25.06.2019 року. За результатами вжитих прокурором заходів було розсекречено відповідне доручення слідчого на проведення негласних слідчих розшукових заходів та після виконання вимог частини 11 статті 290 КПК України долучено до матеріалів кримінального провадження. При цьому судове засідання після відкриття додаткових матеріалів відкладалось та стороні захисту було надано достатньо часу для ознайомлення із додатково наданими доказами.

На підставі цього суд доходить висновку, що прокурором були своєчасно відкриті та надані стороні захисту додаткові матеріали, які не були у нього в наявності під час досудового розслідування у зв`язку із їх особливим статусом секретності та після скасування відповідного статусу в ході судового розгляду були представлені захисту та суду, а тому порушень вимог статті 290 КПК України судом не встановлено та підстав для визнання їх недопустимими суд не вбачає.

Твердження захисту про приховання стороною обвинувачення обставин, що виправдовують ОСОБА_1 , у зв`язку із ненаданням третьої ухвали слідчого судді апеляційного суду та доказів, отриманих в результаті її виконання, є надуманими. Так, відповідно до доручення оперативному підрозділу від 21 травня 2019 року мається інформація організувати проведення негласних слідчих розшукових дій у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та установлення місцезнаходження радіоелектронних засобів стосовно мобільних телефонів, якими користувалась ОСОБА_1 . Проте стороною обвинувачення не долучались до справи результати вказаних слідчих дій та відповідна ухвала слідчого судді апеляційного суду з тих підстав, що отримана за їх результатами інформація на думку сторони обвинувачення не має будь-якого доказового значення та у зв`язку із цим процесуальні документи не розсекречувались. З огляду на це, а також з урахуванням того, що ОСОБА_1 згідно з пред`явленим обвинуваченням не ставиться у провину передача інформації за допомогою засобів мобільного зв`язку, тому, зважаючи на принцип змагальності та диспозитивності у кримінальному провадженні, не надання прокурором таких письмових доказів та їх відсутність у кримінальному провадженні не впливає на встановлення істини у справі та не порушує прав захисту.

Позиція захисника про відсутність в матеріалах справи доручення слідчого на проведення негласних слідчих розшукових дій з вхідним номером 950т від 23.05.2019 року, на яке робиться посилання у відповідному протоколі про проведення НСРД від 25.06.2019 року (т.3 а.с.95-98), також спростовується матеріалами справи. Так, у вступній частині протоколу про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 25 червня 2019 року вказано, що негласні слідчі (розшукові) дії проводилися на підставі доручення слідчого відділу 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 23.05.2019 року вх.№950т. Згідно з долученим до справи оригіналом доручення слідчого на проведення НСРД від 21 травня 2019 року маються відмітки про інший вхідний номер - вх.№941т від 24 травня 2019 року. Проте така розбіжність вхідних номерів була спростована в судовому засіданні особливістю діловодства та пояснюється тим, що доручення слідчого від 21 травня 2019 року виготовлено у двох примірниках, про що зазначено на зворотній стороні документу. Прокурором надано до суду розсекречений 2 примірник зазначеного доручення, на якому маються всі необхідні та оригінальні відмітки щодо реєстрації та ходу зазначеного документу. А перший примірник доручення спрямований до 3 відділу 5 управління ГУ ВКР ДКР СБУ для виконання та містився в режимно-секретній частині слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м.Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, тому вхідний номер №950т містився лише на 1 примірнику доручення слідчого, оригінал якого був наданий суду для огляду.

Стосовно сумнівів захисника про неможливість складання протоколу 25 червня 2019 року про результати проведення НСРД за період з 15 травня 2019 року по 13 липня 2019 року та на підставі доручення від 21 травня 2019 року, яке видано пізніше, ніж розпочалося складання протоколу та негласні слідчі розшукові дії, суд встановив, що у вступній частині протоколу від 25 червня 2019 року (т.3 а.с.95) робиться лише опис процесуального документу, на підставі якого органом досудового розслідування проводились негласні слідчі розшукові дії, а саме - ухвал слідчого судді Донецького апеляційного суду №3941т та 3942т від 15.05.2019 року, а також суть і строк негласних дій, передбачений ухвалами, (у період з 15 травня 2019 року по 13 липня 2019 року), тобто 60 днів. Проте матеріали справи підтверджують, що безпосередньо самі слідчі негласні розшукові дії були проведені в період відповідних ухвал слідчого судді апеляційного суду та після виданого доручення слідчого від 21 травня 2019 року, що зафіксовано на оптичному диску VIDEX СD-RW реєстраційний номер 136т від 10.06.2019 року, тобто у встановлений законом строк із складанням 25 червня 2019 року відповідного протоколу. Отже будь-яких негласних слідчих розшукових дій поза строком видачі доручення слідчого від 21 травня 2019 року та після складання протоколу 25 червня 2019 року органом досудового розслідування не проводилось.

З приводу заявленої захисником несвоєчасності складання протоколу про проведення НСРД 25 червня 2019 року, то відповідно до протоколу датою його складання є 25 червня 2019 року, оптичний диск, який є додатком до протоколу виготовлений 10 червня 2019 року.

Згідно з статтею 106 КПК України протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.

До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.

З огляду на вказані положення протокол може бути складений після проведення всіх необхідних дій, пов`язаних із слідчою дією.

Із змісту протоколу та інформації, яка зафіксована на диску, вбачається, що предметом слідчої дії було оброблення великого обсягу інформації (понад 600 сторінок) про листування між ОСОБА_1 та ОСОБА_16 та ОСОБА_24 , після кінцевого вивчення та дослідження якої автором протоколу і було складено відповідний протокол, що пояснює наявну перерву між виготовленим диском (10 червня 2019 року) та остаточним виготовленням паперового протоколу 25 червня 2019 року. Будь-яких порушень прав обвинуваченої в даному випадку не встановлено.

Сумніви сторони захисту щодо неупередженості експерта 1 сектору (з дислокацією у м.Мапріуполь Донецької області) Зонального експертного відділу ІСТЕ СБ України в ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях, який проводив експерте дослідження у справі від 05.02.2020 року №9 (т.3 а.с.26-34) щодо інформаційного наповнення мобільних телефонів та системного блоку ПЕОМ ОСОБА_1 є безпідставними. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють, зокрема, державні спеціалізовані експертні установи, в тому числі експертна служба Служби безпеки України. Як вбачається з висновку експерта експертиза проводилась експертом Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, який є державною спеціалізованою експертною установою, а його експерти не знаходиться в підпорядкуванні або структурі Служби безпеки України. Судовий експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за статтею 384 та ст.385 КК України. Таким чином, експертиза у кримінальному провадженні проведена належною, уповноваженою та неупередженою особою, яка не знаходиться в будь-якій залежності від сторін кримінального провадження, а надані висновки не є суперечливими та об`єктивно підтверджують причетність обвинуваченої до вчинення інкримінованого злочину.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Правова позиція ЄСПЛ щодо цього відображена, зокрема, у п.43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», де Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати з сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

Всі докази, досліджені безпосередньо судом, у своїй сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 усвідомлювала, що так звана «ДНР» діє на території України незаконно, саме як терористична організація, її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, тощо.

До такого висновку суд дійшов із того, що зокрема, з квітня 2014 року у Донецькій області діє стійке ієрархічне об`єднання - організація, так звана «Донецька народна Республіка», створена всупереч інтересам Держави Україна, учасники якої на території України займаються залякуванням населення, вбивством громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та скоєнням інших злочинів, що призводять до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.

Поняття терористичної організації визначено в Законі України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року, і відповідно до цього Закону, це є стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.

Аналіз кримінального законодавства, рішення Варшавської конференції від 28 вересня 2001 року № 1373 по боротьбі з тероризмом, а також відповідних положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» показує, що терористична організація виділена як вид злочинної організації з спеціальною метою - здійснення терористичної діяльності. Так, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.

Діяльність «ДНР» як терористичної організації підтверджується зверненням Верховної Ради України до Організації Об`єднаних націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 року № 129-VІІІ, заявою Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленої постановою Верховної Ради України від 04.02.2015 року №145-VІІІ, заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленою постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 року №337-VIII, в яких «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями.

А згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» від 23.12.2005 року № 13 керування організованою групою або злочинною організацією полягає у вчиненні сукупності дій, спрямованих на управління їх функціонуванням як стійких об`єднань осіб (забезпечення існування, відповідного рівня організованості, дотримання загальних правил поведінки і дисципліни; вербування нових учасників, розподіл або перерозподіл між ними функціональних обов`язків; планування конкретних злочинів і злочинної діяльності в цілому; організація заходів щодо прикриття останньої; вдосконалення структури об`єднання) та здійсненням ними злочинної діяльності (визначення її мети і напрямів, конкретних завдань об`єднання, його структурних частин або окремих учасників, координація їхніх дій; ініціювання здійснення певного виду злочинної діяльності чи вчинення конкретних злочинів тощо). Зазначені дії організаційного характеру можуть здійснюватись у формі віддання наказів, розпоряджень, давання доручень, проведення інструктажів, прийняття звітів про виконання тих чи інших дій, застосування заходів впливу щодо учасників злочинного об`єднання за невиконання наказів і доручень або порушення встановлених у ньому правил поведінки.

Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку про те, що діяння кримінального правопорушення мало місце, обвинувачена ОСОБА_1 винна у його вчиненні, її дії стороною обвинувачення кваліфіковані вірно, а саме: ОСОБА_1 вчинила сприяння діяльності терористичної організації, а саме кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України. Її вина у вчиненні зазначеного злочину в повній мірі підтверджується дослідженими судом доказами та спростовує позицію обвинуваченої, яку суд розцінює як спосіб захисту, обраний нею з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Обираючи вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченої.

Так, ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, не заміжня, дітей неповнолітніх не має, офіційно не працює, на обліках в медичних закладах не перебуває, обставин, які б пом`якшували або обтяжували покарання, судом не встановлено. Тому суд призначає їй покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статті але без конфіскації її майна, оскільки вчинення злочину з корисливого мотиву судом не встановлено.

Крім того, з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь держави судові витрати на проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи в розмірі 10459,52 гривень.

Питання про речові докази вирішити у відповідності до статті 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 258-3 КК України та призначити їй покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, без конфіскацією всього майна, належного останній на праві приватної власності.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного затримання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати на проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи, в розмірі 10459,52 гривень.

Речові докази: оптичний диск СD-R «ТDK», с/н: С01080 МВІ 80UG (реєстр. № 129нт від 29.03.2019), що зберігається в матеріалах кримінального провадження /Т.1 а.с. 186/, після набрання вироком законної сили, - залишити в матеріалах кримінального провадження;

мобільний телефон «Fly», чорно-сірого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , без Sim-картки, мобільний телефон «Nokia-305», чорного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , без Sim-картки, мобільний телефон «Samsung-J730», чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_8 , ІМЕІ 2: НОМЕР_9 , із Sim-карткою мобільного оператора «Київстар», системний блок комп`ютера, чорного кольору, із жорстким диском «НІТАСНІ», s/n FM3A4YME, p/n 0F10381, мобільний телефон чорно-сірого кольору, в чохлі чорного кольору, марки «Lenovo», модель «К33а48», s/n НОМЕР_13 , ІМЕІ 1: НОМЕР_14 , ІМЕІ 2: НОМЕР_15 , із Sim-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар», із номером телефону: НОМЕР_1 , належні ОСОБА_1 , що знаходяться в камері зберігання речових доказів слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, після набрання вироком законної сили, - знищити.

- аркуш паперу з рукописними надписами «ОСОБА_54 НОМЕР_33, т. НОМЕР_10 »; аркуш паперу з рукописними надписами «ІНФОРМАЦІЯ_34, що знаходяться в камері зберігання речових доказів слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, після набрання вироком законної сили, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Головуючий суддя : Кузнецов Д. В.

Суддя : Матвєєва Ю.О.

Суддя : Пустовойт Т.В.