Рішення № 95760013, 24.03.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/11909/20

Провадження № 2/219/982/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Феняка О.Р., за участю секретаря Романченко І.О., розглянувши в порядку позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмут цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з загибеллю чоловіка внаслідок нещасного випадку на виробництві,

І. Обставини справи:

1. ОСОБА_1 (надалі Позивач) звернулася до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з цивільним позовом в якому просила стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (надалі - Відповідач) 500 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок загибелі її чоловіка – ОСОБА_2 .

1.1. 21.01.2021 р. судом, на підставі клопотання позивача про заміну відповідача, замінено відповідача – Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, на належного відповідача – Акціонерне товариство «Часівоярський вогнетривкий комбінат».

2. Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 15.09.2004 стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, в результаті якого загинув ОСОБА_2 , який на час нещасного випадку був працівником ВАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», чим їй було заподіяно моральних страждань, а саме необхідність самостійно вирішувати всі сімейні питання, самій виховувати дітей, відсутність підтримки близької людини з чим пов`язує погіршення стану здоров`я. Як додаткове обґрунтування звернення до суду позивачка зазначила, що 15.12.2020 її звільнено з посади електромонтера по обслуговуванню підстанцій третього розряду електродільниці електромеханічного цеху №2 АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», а відповідно вона втратила джерело отримання коштів.

2.1. Нещасний випадок з ОСОБА_2 стався за наступних обставин: 15.09.2004 о 7 годині 00 хвилин в приміщенні АКБ механіком кар`єру ОСОБА_3 відповідальному виконавцю майстру з ремонту обладнання ОСОБА_4 та бригаді, до складу якої входив ОСОБА_2 , після проведення інструктажу був виданий наряд на виконання робіт, до виконання яких ОСОБА_2 приступив у складі бригади. О 10 годині 30 хвилин під час виконання обтяжки болтів крепежу приводу лебідки, майстер з обладнання, який керував виконанням робіт почув запах гарі й диму, та обходячи екскаватор побачив ОСОБА_2 лежачим під екскаватором, та, вимкнувши напругу витягнув його з-під екскаватору. Про нещасний випадок роботодавцем було складено акт №5 від 03.11.2004 року, де в п.6.1. (вид події) зазначено – враження електричним струмом. В підтвердження вказаного позивачкою надано копію акту Н-1 № 5 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, затвердженого начальником територіального управління Держнаглядохоронпраці по Донецькій області 04.11.2004, а також свідоцтво про смерть ОСОБА_2 НОМЕР_1 , видане 16.10.2004 Часовоярським виконкомом Артемівського міськради Донецької області.

2.2. На час нещасного випадку позивачка перебувала з загиблим ОСОБА_2 у шлюбі, та мала спільних з ним дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В підтвердження вказаного позивачкою надано копію свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 28.10.1986 р., а також копії свідоцтв про народження, виданих відповідно 12.12.1990 та 01.02.1995 Часовоярським виконкомом Артемівської міськради Донецької області.

2.3. В період з 31.07.1981 р. по 15.12.2020 позивачка працювала на АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», що підтверджується копією трудової книжки позивачки НОМЕР_2 .

3. Відповідач АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» надав до суду відзив, відповідно до якого вважає позовні вимоги необгрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає наступні обставини.

3.1. Причинами нещасного випадку, який стався 15.10.2004 з помічником машиніста екскаватору ОСОБА_2 , які суд має врахувати при винесенні рішення, є висновки, викладені в Акті по формі Н-5 від 08.11.2004, Акті по формі Н-1 від 08.11.2004 та Експертному висновку від 21.10.2004, а саме:

- самовільне залишення робочого місця та проникнення у відсік обслуговування вхідних ізоляторів нижньої рами екскаватора ЕКГ-4.6Б №4. Порушення п.3.2. Інструкції з охорони праці № 24 слюсаря чергового з ремонту обладнання;

- порушення потерпілим ОСОБА_2 наряду на виконання ремонтних робіт, порушення вимог п.3.2. Інструкції з охорони праці № 24 слюсаря чергового з ремонту обладнання («забороняється виконувати роботу, що не входить до завдання та без дозволу керівника роботами залишати робоче місце») проникнення у відсік з струмопровідними частинами під напругою. Згідно показань робочих бригади, виконуючих ремонтні роботи на екскаваторі ЕКГ-4.6Б №4 (протоколи опитування, пояснювальні записки) можливою причиною проникнення потерпілого ОСОБА_2 у відсік з струмопровідними частинами під напругою стало бажання знайти деталі з чорного або кольорового металу для здачі на пункт приймання металобрухту.

3.2. Про відсутність вини відповідача свідчать висновки з Експертного висновку від 21.10.2004, а саме:

- організація безпеки робіт на АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» з технічного обслуговування та ремонту гірничого обладнання відповідає нормативно-правовим актам з охорони праці. На підприємстві діє «Положення про технічне обслуговування та ремонт» розроблене на підставі інструкції з експлуатації обладнання та містить вимоги про забезпечення безпечних робіт.

- на ремонтні роботи 15.10.2004 на екскаваторі ЕКГ-4.6 Б. №4 механіком кар`єра виписаний наряд, в якому зазначена послідовність ремонтних робіт та під підпис проведено інструктаж з охорони праці;

- нарядом не передбачались роботи, які потребували повного зняття напруги з електрообладнання екскаватора, про що члени бригади були повідомлені під підпис.

3.3. Потерпілий ОСОБА_2 пройшов всі необхідні інструктажі та навчання з охорони праці, а саме 02.04.1992 (навчання за професією), 10.06.2004 (вступний та первинний інструктажі), 30.06.2004 (інструктаж на групу по електробезпеці), 04.06.2004 (медичний огляд).

3.4. Позивач ОСОБА_1 була згодна з висновками комісії та не мала претензій до працівників АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» відповідно до протоколу засідання комісії із спеціального розслідування нещасного випадку від 02.11.2004.

3.5. На підтвердження та обґрунтування своєї позиції відповідачем надано копії наступних документів: Акт по формі Н-5 від 08.11.2004; Акт по формі Н-1 від 08.11.2004; Експертний висновок від 21.10.2004; наказ по ВАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» №479 від 19.10.2004 «Про створення експертної комісії», протокол засідання комісії по спеціальному розслідуванню нещасного випадку від 02.11.2004; пояснювальні записки та протоколи опитування працівників АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат»; лист Артемівського відділення бюро СМЕ УЗО Донецької ОДА; журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» Рудник «ЮГО - ВОСТОЧНЫЙ».

ІІ. Встановлені судом фактичні обставини справи

4. 15.10.2004 року стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, в результаті якого загинув ОСОБА_2 , який на час нещасного випадку був працівником ВАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», та обіймав посаду помічника машиніста екскаватору.

4.1. Відповідно до розділу 4 акту Н-5 спеціального розслідування нещасного випадку який відбувся 15.10.2004 о 10 год.45 хв. на ВАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» Міністерства промислової політики, причинами нещасного випадку є:

- самовільне залишення постраждалим робочого місця та проникнення у відсік обслуговування ввідних ізоляторів нижньої рами екскаватору ЕКГ -4.6 Б №4;

- перед виконанням робіт не призначено відповідальну особу за їх виконання;

- незабезпечення надійного огородження оголенних токопровідних частин екскаватору;

- незабезпечення трудової та виробничої дисципліни в ремонтній бригаді з боку ІТР та посадових осіб при виконанні ремонтних робіт на екскаваторі ЕКГ – 4.6 Б № 4.

4.2. Відповідно до розділу 10 акту Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом ОСОБА_2 , особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці є:

- ОСОБА_2 , помічник машиніста екскаватора, ВАТ «Часовоярський вогнетривкий комбінат»;

- ОСОБА_7 , в.о. начальника кар`єру «Юго-Восточний», ВАТ «Часовоярський вогнетривкий комбінат»;

- Кондрахін С.М., в.о. енергетика кар`єру «Юго-Восточний», ВАТ «Часовоярський вогнетривкий комбінат».

4.3. На час нещасного випадку загиблий ОСОБА_2 перебував у шлюбі з позивачкою, з якою спільно виховував та мав на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим 28.10.1980р., а також свідоцтвами про народження, виданими відповідно 12.12.1990 та 01.02.1995 Часовоярським виконкомом Артемівської міськради Донецької області.

4.4. Відповідно до «Експертного висновку комісії по встановленню причин нещасного випадку зі смертельним наслідком, який відбувся 15.10.2004 о 10год. 45 хв. з помічником машиніста екскаватору ОСОБА_2 », від 21.10.2004, комісія дійшла висновку, що причиною нещасного випадку стало порушення постраждалим ОСОБА_2 наряду на виконання ремонтних робіт, порушення вимог п.3.2. інструкції по охороні праці для слюсаря чергового та по ремонту обладнання, що виразилося в самовільному (без вказівки майстра) проникнення у відсік з токоведучими частинами, що знаходилися під напругою.

4.5. Відповідно до «Протоколу засідання комісії по спеціальному розслідуванню нещасного випадку» від 02.11.2004 позивачка ніяких претензій не має та не бачить необхідності притягнення до відповідальності працівників відповідача.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИВ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

4.6. Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

4.6.1. Зазначеною статтею ЦК України також передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

4.6.2. Статтею 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

4.6.3. Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку. Аналогічна вимога передбачена ст.26 ЗУ «Про охорону праці».

4.6.4. Відповідно до ст.9 ЗУ «Про охорону праці» відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

4.6.5. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08 квітня 2020 року при розгляді цивільної справи № 210/2272/19 (провадження № 61-18268св19) дійшов висновку про те, що станом на 25 липня 2001 року (час смерті батька позивача під час виконання трудових обов`язків) саме на Фонд було покладено зобов`язання у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. При цьому, суд зазначив, що не застосувавши положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суди попередніх інстанцій дійшли неправильного висновку про стягнення грошових коштів у рахунок відшкодування моральної шкоди із роботодавця, оскільки обов`язок з відшкодування моральної шкоди відповідно до Закону № 1105-XIV був покладений саме на Фонд.

Однак в постанові від 14.12.2020 у справі №210/2271/19 (провадження – № 61-19033сво19) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, дійшов висновку про необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08 квітня 2020 року № 210/2272/19 (провадження № 61-18268св19) та колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2020 року у справі № 210/57/19 (провадження № 61-16622св19) та визначив, що виплату Фондом соціального страхування від нещасних випадків грошових сум на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю потерпілого у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, членам його сім`ї зазначеним Законом не передбачено і така, за наявності для цього підстав, повинна виплачуватись роботодавцем, з яким загиблий перебував у трудових відносинах.

4.6.6. Пунктом 9 Постанови Пленуму ВС України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з

урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого – спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

4.6.7. Наданими поясненнями та доказами позивачкою у справі доведено, що в зв`язку з загибеллю чоловіка внаслідок нещасного випадку їй було завдано моральних страждань, які полягають незворотній втраті близької людини, необхідності самостійно виховувати двох малолітніх дітей, зміні звичного способу життя.

4.6.8. Доводи відповідача про відсутність його вини, як на підставу звільнення від відповідальності за моральну шкоду, заподіяну внаслідок нещасного випадку, спростовуються актом по формі Н-5 від 08.11.2004 та актом по формі Н-1 від 08.11.2004 в яких при встановленні вини загиблого ОСОБА_2 у вказаному нещасному випадку, також встановлено вину працівників відповідача ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а серед причин, що призвели до нещасного випадку ряд порушень збоку працівників відповідача (перед виконанням робіт не призначено відповідальну особу за їх виконання; незабезпечення надійного огородження оголенних токопровідних частин екскаватору; незабезпечення трудової та виробничої дисципліни в ремонтній бригаді з боку ІТР та посадових осіб при виконанні ремонтних робіт на екскаваторі ЕКГ – 4.6 Б № 4).

4.6.9. За таких обставин, оцінивши у сукупності надані сторонами доводи, враховуючи часткову вину у нещасному випадку загиблого ОСОБА_2 , суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково.

Керуючись ст.ст. 16, 23, 268, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з загибеллю чоловіка внаслідок нещасного випадку на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат», код ЄДРПОУ 00191773, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди, у зв*язку з загибеллю чоловіка внаслідок нещасного випадку на виробництвірозмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат», код ЄДРПОУ 00191773, на користь держави судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене сторонами до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частину рішення виготовлено 16 березня 2021 року.

Повний текст рішення складено 24 березня 2021 року.

Суддя О.Р. Феняк

24.03.2021