Рішення № 95759616, 19.03.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/27959/20

Провадження № 2/127/4793/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2021 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Антонюка В.В.,

при секретарі Горденко Г.О.,

за участі: представника позивача Кавки А.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за загальними правилами позовного провадження, в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ :

Вінницька міська рада звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Департаментом самоврядного контролю Вінницької міської ради, який діяв відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України, п.п. 1 п. «б» ч.1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на виконання доручення від 17.02.2020 року №09-23-9272, 27.02.2020 року №01-01-11396, 26.03.2020 року №09-13-17703, в порядку взаємодії виконавчих органів комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Вінницької міської ради з питань пов`язаних із виявленням самочинного будівництва і самовільного зайняття земельної ділянкиу м. Вінниці та вжиття заходів реагування, затвердженого рішенням виконкому Вінницької міської ради від 26.11.2015 року №2644, 08 квітня 2020 року проведено обстеження земельної ділянки Вінницької міської об`єднаної територіальної громади, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 0510100000:03:010:0204.

За результатами тахеометричної зйомки, проведеної спеціалістами міського комунального підприємства «Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури», згідно кадастрового плану від 18.03.2020 року та за результатами виходу на місце і обстеження ділянки Вінницької міської об`єднаної територіальної громади встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку Вінницької міської об`єднаної територіальної громади, площею 0,0059 га, (в тому числі в межах зони особливого режиму забудови 0,0006 га), шляхом встановлення цегляного гаража без відповідних дозвільних документів. За результатами виходу складено відповідний Акт обстеження земельної ділянки від 08.04.2020 року за №65/9-03-3. На адресу відповідача направлено попередження від 08.04.2020 року про усунення порушення земельного законодавства, а саме необхідність звільнення земельної ділянки, площею 0,0059 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 за кадастровим номером 0510100000:03:010:0204, шляхом демонтажу цегляного гаража та приведення земельної ділянки в первинний стан. Станом на момент подання позову, попередження не виконано, що й стало підставою для звернення позивачем до суду із даним позовом, в якому позивач просить прийняти рішення про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки Вінницької міської об`єднаної територіальної громади, площею 0,0059 га., розташованої в АДРЕСА_1 , навпроти земельної ділянки АДРЕСА_1 з кадастровим номером 0510100000:03:010:0204, шляхом демонтажу цегляного гаража та приведення земельної ділянки в первинний стан з відновленням меж у відповідності до кадастрового плану, виготовленого МКП "Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури" від 18.03.2020 року за рахунок ОСОБА_1 та стягнути із неї понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою суду від 22.12.2020 року відкрито провадження у справі за загальними правилами позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 22.02.2021 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_3 , в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги в повному обсязі за обставин, викладених в позовній заяві та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Кундеус С.І., заперечили проти заявлених позовних вимог в повному обсязі, надали відповідні пояснення, зазначивши що з матеріалів позову вбачається відсутність належного підтвердження того, що саме відповідачем було встановлено цегляний гараж, а також відсутність належного оформлення земельної ділянки, яку позивач просить звільнити, що у свою чергу унеможливлює задоволення позову.

З`ясувавши позиції сторін, дослідивши та проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Так, судом достовірно встановлено, що Департаментом самоврядного контролю Вінницької міської ради, який діяв відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України, п.п. 1 п. «б» ч.1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на виконання доручення від 17.02.202 року №09-23-9272, 27.02.2020 року №01-01-11396, 26.03.2020 року №09-13-17703, в порядку взаємодії виконавчих органів комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Вінницької міської ради з питань пов`язаних із виявленням самочинного будівництва і самовільного зайняття земельної ділянки у м. Вінниці та вжиття заходів реагування, затвердженого рішенням виконкому Вінницької міської ради від 26.11.2015 року №2644, 08 квітня 2020 року проведено обстеження земельної ділянки Вінницької міської об`єднаної територіальної громади, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 0510100000:03:010:0204.

Як вбачається із Акта обстеження земельної ділянки Вінницької міської об`єднаної територіальної громади № 65/9-03-3 від 08.04.2020 року, за результатами тахеометричної зйомки, проведеної спеціалістами міського комунального підприємства «Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури», згідно кадастрового плану від 18.03.2020 року та за результатами виходу на місце і обстеження ділянки Вінницької міської об`єднаної територіальної громади встановлено, що громадянка ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку Вінницької міської об`єднаної територіальної громади, площею 0,0059 га, (в тому числі в межах зони особливого режиму забудови 0,0006 га), шляхом встановлення цегляного гаража без відповідних дозвільних документів (а.с.6-10).

08.04.2020 року на адресу ОСОБА_1 направлено попередження про усунення порушення земельного законодавства, а саме: необхідність звільнення земельної ділянки, площею 0,0059 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , навпроти земельної ділянки АДРЕСА_1 за кадастровим номером 0510100000:03:010:0204, шляхом демонтажу цегляного гаража та приведення земельної ділянки в первинний стан (а.с.11-13).

Крім того, на підтвердження позовних вимог позивачем додано Протокол про адміністративне правопорушення №000958 від 21.04.2020 року та Постанову №239 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради від 17 червня 2020 року якою відповідача притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП за самовільне зайняття земельної ділянки яка є предметом розгляду даної справи та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.14-15).

Зазначений штраф ОСОБА_1 сплачено 17.06.2020 року (а.с.16).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (стаття 77 ЦПК України).

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проаналізувавши надані стороною позивача докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що надані докази не можуть свідчити про причетність відповідача до самовільного зайняття земельної ділянки, про звільнення якої просить позивач.

Відповідно до правової позиції сформованої в постанові Верховного Суду від 04.04.2019 у справі № 910/2655/18 до предмета доказування у справах про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок в обов`язковому порядку входять такі факти, як: належність земельної ділянки, яка самовільно зайнята відповідачем, ОМС на праві власності; фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів особою, яка не має передбачених законодавством прав на зазначену земельну ділянку (з урахуванням особливостей: наявності в особи права на отримання ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів щодо оформлення такого права, але відсутність на момент перевірки дотримання вимог законодавства у сфері земельних відносин відповідних документів).

Стаття 179 ЦК України визначає, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 181 ЦК України - до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Частиною 1 статті 79 ЗК України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Стаття 79-1 ЗК України регламентує, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Тобто, земельна ділянка стає об`єктом цивільного права з моменту її формування та внесення відповідних відомостей до Державних реєстрів. З цього моменту щодо земельної ділянки можуть виникати права та обов`язки.

Позивачем по справі не додано жодних відповідних документів, які б посвідчували факт наявності земельної ділянки, яка є об`єктом цивільного права, щодо якої у Вінницької міської ради виникли права за контролем дотримання земельного законодавства з боку громадян об`єднаної територіальної громади, зокрема з боку відповідача.

Тобто суд, на підставі поданих документів, не може встановити яка саме земельна ділянка була самовільно зайнята, та яку необхідно звільнити.

Щодо наданої копії кадастрового плану, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр» на кадастровому плані земельної ділянки відображаються: площа земельної ділянки; зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності); координати поворотних точок земельної ділянки; лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки; кадастровий номер земельної ділянки;кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності); межі земельних угідь; межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту; контури об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.

Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід`ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки.

Кадастровий план земельної ділянки складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі.

Стаття 79-1 ЗК України визначає, що формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Тобто, кадастровий план є одним з елементів при формуванні земельної ділянки шляхом складання одного з виду землевпорядної організації, проте він не є самостійним документом, який посвідчує наявність сформованої земельної ділянки як об`єкта цивільного права.

Що стосується Акту №65/9-03-3 обстеження земельної ділянки Вінницької міської об`єднаної територіальної громади від 08 квітня 2020 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 189 ЗК України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Відповідно до рішення Вінницької міської ради від 21.12.2018 №1474, контроль за використанням та охороною земель здійснюється створеним Департаментом самоврядного контролю.

Відповідно до положень Земельного кодексу України, а також профільних рішень Вінницької міської ради, Департамент самоврядного контролю Вінницької міської ради не обмежений у правах щодо збирання доказів винуватості особи у порушенні законодавства під час складання матеріалів перевірок.

Разом з тим, до справи додано виключно Акт №65/9-03-3 обстеження земельної ділянки Вінницької міської об`єднаної територіальної громади від 08 квітня 2020 року, який зазначає про причетність відповідача до самовільного зайняття земельної ділянки.

Однак, згідно положень цивільно – процесуального законодавства, а саме ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Тобто, сам по собі Акт №65/9-03-3 не може свідчити про винуватість особи, без належних доказів визначених законодавством. Будь-яких інших доказів до Акту додано не було.

Що стосується протоколу про адміністративне правопорушення №000958 від 21.04.2020 року та Постанови №239 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради від 17 червня 2020 року, якою відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП за самовільне зайняття земельної ділянки, яка є предметом розгляду даної справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до зазначених документів вбачається, що: « ОСОБА_1 , без відповідних дозвільних документів самовільно зайняла земельну ділянку Вінницької ОТГ, площею 0,0059 га ( в тому числі в межах зони особливого режиму забудови 0,0006 га), шляхом встановлення цегляного гаража за адресою АДРЕСА_1 , чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП – порушення правил благоустрою території населеного пункту…»

Суд приймає до уваги наявність адміністративної відповідальності відповідача, що й не заперечується відповідачем, проте, суд не може зіставити Постанову №239 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради від 17 червня 2020 року з заявленими позовними вимогами, оскільки а ні в Постанові, а ні в позовних вимогах не визначено, яку саме земельну ділянку зайняла відповідач, через відсутність належного формування об`єкта цивільного права.

Разом з тим, таке визначення земельної ділянки як: «за адресою АДРЕСА_1 », не може бути належним ідентифікатором розташування самовільно зайнятої земельної ділянки, та як зазначене не узгоджується з діючим законодавством України, зокрема положеннями зазначеними вище.

З огляду на вищевикладене, Вінницькою міською радою не доведено належними та допустимими доказами те, що ОСОБА_1 вчинила дії щодо влаштування цегляного гаражу за адресою АДРЕСА_1 та те, що даний гараж знаходиться на земельній ділянці, яка є об`єктом цивільного права, за захистом якого звернулась Вінницька міська рада в порядку позовного провадження.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про недоведеність з боку позивача заявлених позовних вимог, що є підставою для відмови у їх задоволені.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають залишенню за позивачем.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.. 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, та ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263 – 265 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки - залишити без задоволення.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24.03.2021 року.

Позивач: Вінницька міська рада, код ЄДРПОУ 25512617, м. Вінниця, вул. Соборна,59.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: