Вирок № 95759561, 24.03.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/22017/20

Провадження № 1-кп/127/879/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2021 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретарі судового засідання Жовмір А.І.,

Свистун О.С., Бабич С.В., Чорна О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2020 р. за № 12020020020001460 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, розлученого, непрацюючого, громадянина України, раніше судимого:

14.05.1997 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ч. 3 ст. 81, ст. 17 ч. 3 ст. 81, ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 141 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років;

04.06.1998 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч. 3 ст. 140 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна;

14.03.2002 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років;

30.07.2004 року Єнакіївським районним судом Донецької області за ст. 94, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років;

25.06.2010 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців;

04.08.2011 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 7 місяців;

23.02.2015 року Калинівським районним судом Вінницької області за ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років;

17.06.2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років;

06.11.2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 2 місяці;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Шеліховської І.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Федишена Р.В.,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2020 близько 20 год. 00 хв. співробітники батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Вінниця» у складі: поліцейського - старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , поліцейського - старшого сержанта поліції ОСОБА_3 , поліцейської - сержанта поліції ОСОБА_4 , які згідно ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів" є працівниками правоохоронного органу та які, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію», виконуючи обов`язки з протидії злочинності, та перебуваючи на патрулюванні з забезпечення охорони публічної безпеки у м. Вінниці, будучи одягнені у формений одяг та із спеціальними жетонами, прибули за викликом щодо незаконного проникнення до помешкання, здійсненим на службу «102», до квартири АДРЕСА_2 .

Піднімаючись сходами до даної квартири, співробітники поліції помітили ОСОБА_1 , який стояв перед вхідними дверима, та на якого у подальшому вказала заявниця ОСОБА_5 , як на особу, що проникла до її помешкання. Побачивши працівників поліції, ОСОБА_1 почав агресивно себе поводити по відношенню до них та виражатись в їх бік нецензурною лайкою, висловлюючи таким чином негативне ставлення до приїзду працівників поліції.

В подальшому, для припинення агресивних дій ОСОБА_1 , співробітники поліції попросили його заспокоїтись та пройти з ними на вулицю до службового автомобіля. Після чого, перебуваючи на АДРЕСА_3, ОСОБА_1 продовжив агресивно себе поводити по відношенню до працівників поліції та декілька разів штовхнув поліцейського ОСОБА_2 . Після цього у відповідності до ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_2 попередив ОСОБА_1 , що у разі, якщо він не припинить свої протиправні дії та продовжить вчиняти небезпечні дії по відношенню до оточуючих, до нього будуть застосовані кайданки. У відповідь ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що перед ним працівники правоохоронного органу, не підкорився їх законним вимогам та продовжив вчиняти протиправні дії, ображаючи при цьому співробітників поліції нецензурною лайкою.

Після чого, відповідно до ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_2 , з метою припинення протиправних дій ОСОБА_1 та подальшого використання кайданок, застосував до ОСОБА_1 фізичну силу, виконавши прийом загину руки за спину. В цей час ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що він діє щодо поліцейського, який виконує службові обов`язки, маючи намір заподіяти шкоду здоров`ю поліцейського ОСОБА_2 , вкусив своїми зубами за верхню частину руки (плеча) ОСОБА_2 , таким чином умисно заподіявши працівникові правоохоронного органу тілесні ушкодження у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків. Відповідно до висновку експерта №950 від 01.09.2020 у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця та садна на лівому плечі, що належать до легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні злочину визнав частково та показав, що 31.08.2020 року приїхав до бувшої співмешканки ОСОБА_5 , яка проживає в квартирі АДРЕСА_2 . Вони перебували у квартирі, однак між ними виникла сварка, тому він пішов. Через деякий час повернувся, оскільки мав намір вибачитися. Спілкувався з ОСОБА_5 через вхідні двері. Він не чув, щоб вона викликала працівників поліції. Через деякий час він почув кроки позаду, та, повернувшись, побачив працівників поліції у камуфляжній формі. Вони його вивели з будинку та повели до сміттєвих баків. Він просив їх пояснити, що відбувається. Потерпілий намагався надіти на нього кайданки, зробив загиб руки за спину, він упав на коліно, після чого потерпілий почав затискати йому шию рукою, а інший поліцейський бризнув газовим балончиком. Він почав кричати і випадко натиснув зубами на руку потерпілому. Не мав наміру завдавати шкоду потерпілому та кусати його, це сталося випадково. Працівники поліції права йому не роз`яснювали. Жалкує, що так сталося та просить призначити йому покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що працює поліцейським батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Вінниця». 31.08.2020 року він із поліцейськими батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Вінниця» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , перебували на патрулюванні з забезпечення охорони публічної безпеки у м. Вінниці. Вони були одягнуті у формений одяг, у бронежилетах та із спеціальними жетонами. Приблизно о 20 год. 00 хв. вони прибули за викликом щодо незаконного проникнення до помешкання, здійсненим на службу «102», до квартири АДРЕСА_2 . Піднімаючись сходами до даної квартири, помітили ОСОБА_1 , який стояв перед вхідними дверима. Вони представилися, посвідчення він не вимагав показати. Побачивши працівників поліції, ОСОБА_1 почав агресивно себе поводити по відношенню до них та виражатись в їх бік нецензурною лайкою, кинув мобільним телефоном. Оскільки він голосно кричав, порушував спокій громадян, для припинення агресивних дій ОСОБА_1 , вони попросили його заспокоїтись та пройти з ними на вулицю. Після чого, перебуваючи на АДРЕСА_3, ОСОБА_1 продовжив агресивно себе поводити та декілька разів штовхнув його. Після цього він попередив ОСОБА_1 , що у разі, якщо він не припинить свої протиправні дії та продовжить вчиняти небезпечні дії по відношенню до оточуючих, до нього будуть застосовані кайданки. ОСОБА_1 не підкорився їх законним вимогам та продовжив вчиняти протиправні дії, ображаючи їх нецензурною лайкою. Після чого, з метою припинення протиправних дій ОСОБА_1 та подальшого використання кайданок, він застосував до нього фізичну силу, виконавши прийом загину руки за спину. В цей час ОСОБА_1 вкусив його зубами за верхню частину руки. Кусав декілька секунд, і відпустив лише тоді, коли до них підбіг інший працівник поліції та почав відтягувати ОСОБА_1 . На місці укусу були сліди зубів, виник синець та садна. Просить призначити обвинуваченому покарання відповідно до законодавства.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що працювала поліцейською батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Вінниця». 31.08.2020 року вона із поліцейськими батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Вінниця» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували на патрулюванні з забезпечення охорони публічної безпеки у м. Вінниці. Вони були одягнуті у формений одяг, у бронежилетах та із спеціальними жетонами. Приблизно о 20 год. 00 хв. вони прибули за викликом щодо незаконного проникнення до помешкання, здійсненим на службу «102», до квартири АДРЕСА_2 . Піднімаючись сходами до даної квартири, помітили ОСОБА_1 , який стояв перед вхідними дверима. Вони представилися. ОСОБА_1 почав агресивно себе поводити по відношенню до них та виражатись в їх бік нецензурною лайкою, кинув мобільним телефоном. Оскільки він порушував спокій громадян, вони попросили його заспокоїтись та пройти з ними на вулицю. Після чого, перебуваючи на АДРЕСА_3, ОСОБА_1 продовжив агресивно себе поводити, шарпав потерпілого за одяг. Після цього ОСОБА_2 попередив ОСОБА_1 , що у разі, якщо він не припинить свої протиправні дії та продовжить вчиняти небезпечні дії по відношенню до оточуючих, до нього будуть застосовані кайданки. ОСОБА_1 не підкорився законним вимогам та продовжив вчиняти протиправні дії, ображаючи їх нецензурною лайкою. Після чого, з метою припинення протиправних дій ОСОБА_1 та подальшого використання кайданок, ОСОБА_2 застосував до нього фізичну силу, виконавши прийом загину руки за спину. В цей час ОСОБА_1 вкусив ОСОБА_2 зубами за руку. Кусав до того часу, доки вони не підбігли та не відтягнули ОСОБА_1 . Потерпілий показував місце укусу, на місці укусу були сліди зубів, синець.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що працює поліцейським батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Вінниця». 31.08.2020 року він із поліцейськими батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Вінниця» ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували на патрулюванні з забезпечення охорони публічної безпеки у м. Вінниці. Вони були одягнуті у формений одяг, у бронежилетах та із спеціальними жетонами. Приблизно о 20 год. 00 хв. вони прибули за викликом щодо незаконного проникнення до помешкання, здійсненим на службу «102», до квартири АДРЕСА_2 . Піднімаючись сходами до даної квартири, помітили ОСОБА_1 , який стояв перед вхідними дверима. Вони представилися. ОСОБА_1 неадекватно себе поводив, висловлювався нецензурною лайкою, кинув по ньому мобільним телефоном. Оскільки ОСОБА_1 порушував спокій громадян, вони попросили його заспокоїтись та пройти з ними на вулицю. Після чого, перебуваючи на АДРЕСА_3, ОСОБА_1 продовжив агресивно себе поводити, шарпав за формений одяг. Після цього ОСОБА_2 попередив ОСОБА_1 , що у разі, якщо він не припинить свої протиправні дії та продовжить вчиняти небезпечні дії по відношенню до оточуючих, до нього будуть застосовані кайданки. ОСОБА_1 не підкорився законним вимогам та продовжив вчиняти протиправні дії, ображаючи їх нецензурною лайкою. Після чого, з метою припинення протиправних дій ОСОБА_1 та подальшого використання кайданок, ОСОБА_2 застосував до нього фізичну силу, виконавши прийом загину руки за спину. В цей час ОСОБА_1 вкусив ОСОБА_2 зубами за руку. Кусав до того часу, доки вони не підбігли та не відтягнули ОСОБА_1 . Потерпілий показував місце укусу, на місці укусу були сліди зубів.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_6 показала, що вона проводила експертизу та надала висновок експерта № 950 від 01.09.2020 року. За результатами проведення експертизи у ОСОБА_2 було виявлено тілесне ушкодження - синець та садно на лівому плечі. Вказані ушкодження належать до легких тілесних ушкоджень. Під час проведення експертизи вона оглядала ОСОБА_2 . При виконанні прийому загину руки за спину потерпілий міг тиснути на щелепу обвинуваченого і могло статися притискання зубів до руки, коли обвинувачений кричав. Тілесні ушкодження потерпілому спричинені з достатньою силою.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України, обвинуваченим ОСОБА_1 його винуватість у вчиненні даного злочину підтверджується сукупністю досліджених і оцінених судом доказів.

З досліджених судом доказів, зокрема з документів, які надані стороною обвинувачення, вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення зареєстровані 01.09.2020 року за № 12020020020001460, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З протоколу огляду місця події від 01.09.2020 року та ілюстративної таблиці до нього вбачається, що місцем проведення огляду була ділянка місцевосці розміром 5 м на 5 м біля будинку АДРЕСА_3 . Вказана ділянка має асфальтове покриття, з даної ділянки здійснюється виїзд до подвір`я будинку АДРЕСА_4, будинку АДРЕСА_6 , будинку АДРЕСА_5 , а також виїзд до ЗОШ №27 в м. Вінниці. З протилежного боку від вказаної ділянки по відношенню до будинку АДРЕСА_3 розташовані сміттєві баки. Під час огляду місця події нічого не виявлено та не вилучено.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 17.09.2020 року та доданого до нього відеозапису вбачається, що слідчий експеримент було проведено за участю потерпілого ОСОБА_2 та його зафіксовано технічним засобом фіксації цифровою відеокамерою на електронний носій інформації DVD-диск.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 17.09.2020 року та доданого до нього відеозапису вбачається, що слідчий експеримент було проведено за участю свідка ОСОБА_4 та його зафіксовано технічним засобом фіксації цифровою відеокамерою на електронний носій інформації DVD-диск.

Що стосується позиції обвинуваченого та його захисника про те, що протоколи проведення слідчих експериментів від 17.09.2020 року з потерпілим ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_4 є недопустимими доказами, оскільки експеримент проведено з порушенням вимог КПК України, не доведено, що потерпілий є працівником правоохоронного органу і 31.08.2020 року о 20 год. 00 хв. виконував службові обов`язки, також не доведено механізму отримання тілесних ушкоджень потерпілим та наявність умислу у ОСОБА_1 на завдання тілесних ушкоджень потерпілому, суд зазначає таке.

Об?єктивно винуватість обвинуваченого як в частині обставин, механізму, давності, так і тяжкості заподіяння потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, підтверджується висновком експерта експерта № 950 від 01.09.2020 року, згідно якого у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження - синець та садно на лівому плечі, які належать до легких тілесних ушкоджень, та виникли від травматичної дії тупого твердого предмета (предметів), давністю утворення, можливо, в строк, вказаний в постанові про призначення експертизи - 31.08.2020 року.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував той факт, що він натиснув зубами на руку потерпілому, однак стверджував, що не мав наміру завдавати шкоду потерпілому та кусати його, це сталося випадково після того, як ОСОБА_2 загнув йому руку за спину і рука потерпілого опинилася на рівні його рота.

Однак такі показання обвинуваченого спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які в судовому засіданні показали, що вони є співробітники батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Вінниця» та 31.08.2020 року перебували на патрулюванні з забезпечення охорони публічної безпеки у м. Вінниці. При цьому вони були одягнуті у формений одяг, у бронежилетах та із спеціальними жетонами. Приблизно о 20 год. 00 хв. прибули за викликом щодо незаконного проникнення до помешкання, здійсненим на службу «102», до квартири АДРЕСА_2 . Вони представилися обвинуваченому. Після того, як з метою припинення протиправних дій ОСОБА_1 та подальшого використання кайданок, ОСОБА_2 застосував до ОСОБА_1 фізичну силу, виконавши прийом загину руки за спину, ОСОБА_1 вкусив ОСОБА_2 зубами за руку та кусав до того часу, доки не підбігли інші працівники поліції та не відтягнули ОСОБА_1 . Потерпілий показував місце укусу, на місці укусу були сліди зубів та синець.

Наведені вище показання потерпілого та свідків підтверджують обставини вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину, узгоджуються між собою та підтверджуються іншими доказами, дослідженими під час судового провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обвинувачений, завдаючи потерпілому тілесних ушкоджень, мав усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння та міг передбачити негативні наслідки цього, що виключає можливість кваліфікації його дій, як необережних.

Що стосується того, що протоколи проведення слідчих експериментів з потерпілим та свідком від 17.09.2020 року мають характер допиту і не відтворюють обстановки та обставин події, суд зазначає, що показання потерпілого та свідків дослідженні в судовому засіданні безпосередньо.

Статтею 86 КПК України встановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, або здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення таких прав та свобод.

Відповідно до положень ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу. До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник. Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження протоколи проведення слідчих експериментів з потерпілим та свідком від 17.09.2020 року відповідають вимогам ст. 240 КПК України.

Підстав, передбачених ст. 87 КПК України, для визнання даних доказів недопустимими, суд не вбачає.

Проаналізувавши зазначені норми КПК України та зазначені вище докази, суд вважає, що доводи захисника про недопустимість як доказів протоколів проведення слідчих експериментів з потерпілим та свідком, є безпідставними.

Під час судового провадження суд, у відповідності з вимогами ст. 349 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, дослідив докази у тому обсязі, як про це просили учасники судового провадження. Зокрема, допитав потерпілого, обвинуваченого, свідків, дослідив інші надані докази. Клопотань про дослідження будь-яких інших доказів на підтвердження чи спростування висунутого ОСОБА_1 обвинувачення учасники судового провадження не заявляли.

Дослідивши і проаналізувавши надані суду докази - кожен окремо, відповідно до вимог ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 повністю доведена наданими та дослідженими судом доказами.

Суд визнає дані докази належними та допустимими, сумнівів у їх достовірності немає.

За таких обставин суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексуУкраїни щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості злочину відповідно до статті 12 Кримінального кодексуУкраїни, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності раніше притягувався неодноразово, однак на шлях виправлення не став та продовжував вчиняти злочини, не працевлаштований, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин які, згідно частини 1 статті 66 Кримінального кодексуУкраїни, пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставиною яка, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.

Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України.

Як вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.09.2020 року, обвинуваченого було затримано 31.08.2020 року.

Відповідно до ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2020 року до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, на строк 60 днів до 29.10.2020 року з одночасним визначенням розміру застави.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.10.2020 року строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого було продовжено на строк 60 днів, починаючи з 27.10.2020 року до 25.12.2020 року включно.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.12.2020 року строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого було продовжено на строк 60 днів, починаючи з 16.12.2020 року до 13.02.2021 року включно.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.02.2021 року строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого було продовжено на строк 60 днів, починаючи з 12.02.2021 року до 12.04.2021 року включно.

Крім того, суд, беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини у справі (зокрема рішення «Едуард Шабалін проти Росії» від 16 жовтня 2014 року) про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення, враховуючи обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого, з метою попередження ризику переховування обвинуваченого, вважає, що запобіжний захід щодо обвинуваченого у виді тримання під вартою слід залишити без змін та продовжити строк даного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, однак на строк, який не може перевищувати 60 днів з дня ухвалення вироку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні не має.

Керуючись статтями 50, 65-67 Кримінального кодексу України, статтями 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня його затримання - 31.08.2020 року.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 у виді тримання під вартою залишити без змін та продовжити строк даного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, однак на строк, який не може перевищувати 60 днів з дня ухвалення вироку.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

СУДДЯ