Рішення № 95758438, 15.02.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/38128/20

Провадження № 2/947/782/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2021 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_2 ) третя особа Київська районна адміністрація Одеської міської ради ( код ЄДРПОУ 26303241) про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, призначення опікуна та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

17.12.2020 року з позовом про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, призначення опікуна та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до суду звернулась ОСОБА_1 , в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні її малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити над малолітньою опіку та вирішити питання про призначення ОСОБА_1 опікуном малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини усіх видів заробітку ( доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати пред`явлення позову та до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є бабусею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати онуки - ОСОБА_2 є її рідною дочкою, однак вона надала завірену нотаріусом заяву про згоду на позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_4 , 2013 року народження. Оскільки батько малолітньої ОСОБА_5 позбавлений рішенням Київського районного суду м.Одеси від 25.09.2020 року батьківських прав, позивач просить суд вирішити питання про встановлення над її малолітньою онукою опіки та призначення її опікуном малолітньої ОСОБА_3 , 2013 року народження, а також стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29.12.2020 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено розгляд за правилами загального позовного провадження.

З боку позивача до судового засідання надійшла заява в якій ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить позов задовольнити та розглянути справу за її відсутністю.

В матеріалах справи міститься заява відповідача ОСОБА_2 про згоду на позбавлення її батьківських права відносно її малолітньої дочки, в якій також просить проводити розгляд справи за її відсутністю.

З боку третьої особи Київської районної адміністрації Одеської міської ради як органу опіки та піклування до судового засідання надано заяву, в якій представник органу опіки проти задоволення позову не заперечує, просить справу розглядати за відсутністю їх представника. Також в заяві зазначено, що представник повністю підтримує висновок Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 05.11.2020 року № 2139/01-11 про доцільність позбавлення гр.. ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначення громадянки ОСОБА_1 опікуном малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до вимог ст. 211 ч. 3 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

В разі визнання відповідачем позову, за результатами підготовчого судового провадження, відповідно до положення ст. 200 ч. 3 ЦПК України. ухвалює рішення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані письмові докази в їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є бабусею малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки матір малолітньої- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є дочкою позивача.

ОСОБА_2 з 12.06.2013 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 . В період шлюбу ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дочку ОСОБА_3 . Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 10.10.2018 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірваний ( а.с. 47).

Батько дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 рішенням Київського районного суду м.Одеси від 25.09.2020 року № 947/20049/20 позбавлений батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мати дитини - ОСОБА_2 у часті у вихованні малолітньої дочки не приймає, матеріально її не утримує та взагалі самоусунулась від виконання батьківських обов`язків.

Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з бабусею - ОСОБА_1 та знаходиться на її повному утриманні. Бабуся повністю опікується нею, займається її вихованням та забезпечила для дитини всі необхідні умови для її повноцінного розвитку.

Судом також досліджено висновок органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та призначення ОСОБА_1 опікуном над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10-14).

Так, згідно висновку зазначено, що мати малолітньої дитини участі у вихованні доньки не приймає, не цікавиться їх фізичним та духовним розвитком, не забезпечує матеріально, проживає окремо від дочки, самоусунулась від виконання покладених на неї батьківських обов`язків по вихованню дочки, що виражається в її бездіяльності та свідомому нехтуванні своїми батьківськими обов`язками. Таким чином, рішенням комісії з питань захисту прав дітей Київської районної адміністрації Одеської міської ради з урахуванням інтересів дитини, яка не повинна страждати через самоусунення матері щодо їх виховання, яка свідомо поклала обов`язок з виховання дочки на бабусю, встановлена можливість позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав щодо малолітньої дочки. Також, встановлена можливість щодо призначення ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка з 2020 року знаходиться на обліку опікунів, піклувальників у службі у справах дітей Одеської міської ради, постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , отримує пенсію за віком, не має протипоказань, згідно медичного висновку, не притягувалась до кримінальної відповідальності, не перебуває у розшуку та яка фактично займається вихованням онуки, опікуном над ОСОБА_3 , 2013 р.н..

Таким чином, судом встановлено, що мати малолітньої ОСОБА_3 , 2013 р.н.- ОСОБА_2 фактично самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, свідомо переклала обов`язок щодо їх виховання на свою матір ОСОБА_1 , яка й займається вихованням та розвитком дитини. Більш того відповідач надала заяву про згоду на позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої дочки

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України «Про охорону дитинства», Сімейного кодексу України та Конвенцією про права дитини.

Згідно зі статтею 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

Положенням ч. 1 статті 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають особи, в сім`ї якої проживає дитина.

Судом встановлено, що малолітня ОСОБА_3 , 2013 р.н. проживає та перебуває на повному утриманні позивача у справі за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 15 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, що не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства» визнає, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Згідно з частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Судом також, враховується обставина того, що відповідач позов визнала в повному обсязі.

Враховуючи викладене, та беручи до уваги висновок Київської районної адміністрації Одеської міської ради №2139/01-11 від 05.11.2020 року, яким орган опіки вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , опікуном малолітньої ОСОБА_3 , 2013 р.н., суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 дійсно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, щодо виховання своєї дочки, тому позовні в частині позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню.

Щодо призначення позивача опікуном відносно малолітніх дітей, суд зазначає наступне.

Статтею 243 СК України передбачено перелік дітей, над якими встановлюється опіка, піклування. Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Положенням стаття 244 СК України передбачено перелік осіб, які можуть бути опікуном, піклувальником дитини: опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Частиною 3,4 статті 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку/піклування над малолітньою/неповнолітньою особою якщо при розгляді справи буде встановлено що вона позбавлена батьківського піклування і призначає опікуна/піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ст. 55 ЦК України, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих майнових та немайнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Положеннями ст. 58-59 ЦК України передбачено, що піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Згідно п.п. 2, 3, 4 ст. 63 ЦК України, опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що особисті якості позивача відповідають вимогам, викладеним у п.п. 2, 3, 4 ст. 63 ЦК України, що також підтверджується матеріалами справи.

Обставин, передбачених ст. 64 ЦК України, з урахуванням яких ОСОБА_1 не може бути опікуном малолітньої дитини, судом не встановлено.

Реалізація прав опікуна над малолітньою онукою необхідна позивачу для представлення та захисту інтересів дитини в адміністративних органах, лікарнях, навчальних закладах тощо.

Органом опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради було розглянуто та вивчено документи про доцільність встановлення опіки над дітьми, та визначено можливість щодо призначення позивача опікуном над малолітньою, встановлено, що з правами та обов`язками опікуна ОСОБА_1 , ознайомлена, готова нести повну відповідальність за життя, здоров`я та розвиток дитини. Права та обов`язки опікуна ОСОБА_1 , роз`яснені. Виходячи із інтересів малолітньої дитини, орган опіки та піклування вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про можливість призначення позивача опікуном малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з вимогами ч. ч. 2, 3 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у останнього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Беручи до уваги необхідність врегулювання виниклих аліментних правовідносин на принципах справедливості, сумлінності і розумності, враховуючи вимоги ст. 182 СК України, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь опікуна підлягають стягненню аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , 2013 р.н. в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, враховуючи вимог ст. 191 СК України, починаючи від дня пред`явлення позову, тобто з 17.12.2020 р. і до досягнення дитиною повноліття.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позивачем доведені обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем не заявлено вимоги про відшкодування судових витрат, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для покладання цих витрат на відповідача.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ,ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 АДРЕСА_2 ) третя особа Київська районна адміністрація Одеської міської ради ( код ЄДРПОУ 26303241) про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, призначення опікуна та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити над малолітньоюОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 опіку та призначити її оіпкуном ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ,ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 АДРЕСА_2 ) аліменти на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини усіх видів заробітку ( доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 17.12.2020 року та до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 АДРЕСА_2 )на користь держави судовий збір 840,80 гривень.

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 25.02.2021 року.

Суддя Луняченко В. О.