Вирок № 95758230, 23.03.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/25006/20

Провадження № 1-кп/947/256/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2021 року Київський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого - судді Войтова Г.В.,

за участю секретарів Маркової О.І., Кондрашевої К.С., Завальнюк К.В.,

прокурорів Тубичко Ю.М., Більської А.М., Добровольської О.І., Лисиці Є.В.,

захисників Лопатюк О.І., Мельниченко В.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні об`єднанні кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за № 12020161480000434 від 15.03.2020 року, №12020166480000253 від 15.09.2020 року, за №12021162480000120 від 03.02.2021 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, українця, із середньо - спеціальною освітою, не одруженого, має сина 2018 року народження, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 23.12.2019 року Київським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.15, ч.1, ч.2 ст.185, 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном строком 2 роки;

- 11.09.2020 року Овідіопольським районним судом Одеської області за ч. 4 ст. 70, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст. 190, ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, 14.03.2020 року приблизно о 10 годині 37 хвилин, більш точного часу встановити не надалось можливим, у ОСОБА_2 , який прибув до магазину «Єва - 410» ТОВ «РУШ» (код ЕРДПОУ 32007740), який розташований за адресою:м. Одеса, вул. Академіка Глушка, 14/4, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке перебувало в приміщенні магазину «Єва - 410», що належало ТОВ «РУШ».

Реалізуючи свій заздалегідь злочинний намір, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи в торгівельному залі магазину «Єва - 410» та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає в момент їх вчинення та не завадить, викрав з полиці чоловічу туалетну воду марки «ВерсачеПурОм», ємкістю 50 мл, вартістю 735 гривень 85 копійок, тим самим спричинив своїми діями ТОВ «РУШ» (код ЕРДПОУ 32007740) матеріальну шкоду на суму 735 гривень 85 копійок.

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Крім того, 22.03.2020 року близько 12 годин 30 хвилин,більш точний час не встановлено, у ОСОБА_2 , який прибув до магазину «Єва - 418» ТОВ «РУШ» (код ЕРДПОУ 32007740), який розташований за адресою:м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 94, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке перебувало в приміщенні магазину «Єва - 418», що належало ТОВ «РУШ».

Реалізуючи свій заздалегідь злочинний намір, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи в торгівельному залі магазину «Єва - 418» та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає в момент їх вчинення та не завадить, таємно викрав з полиці чоловічу туалетну воду марки «Версаче О фреш», ємкістю 50 мл, вартістю 636 гривень 89 копійок, тим самим спричинив своїми діями ТОВ «РУШ» (код ЕРДПОУ 32007740) матеріальну шкоду на суму 636 гривень 89 копійок.

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Крім того, 06.06.2020 року приблизно о 17 годині 00 хвилинбільш точний час не встановлено, ОСОБА_2 , маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману прибув до магазину «Takeit», що розташований на території супермаркету ТОВ «АТБ-маркет» за адресою:м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 10.

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 , діючи повторно, не маючи наміру на повернення чужого майна, шахрайським шляхом, а саме обману та зловживанням довірою заволодів музичною колонкою марки «ATLANFA RX-1888BT» та блютуз стерео гарнітуру «V11 TWS, тим самим спричинив ФОП ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1450 гривень 00 копійок.

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.

Крім того, 17.06.2020 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, більш точний час не встановлено, ОСОБА_2 маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману прибув до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований у торгівельному центрі «Панорама» за адресою:м. Одеса, пл.Незалежності, 1, де за прилавком на стелажі побачив мобільний телефон марки XiaomiRedmi8, blue, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 3082 гривень 50 копійок, що належить ФОП ОСОБА_1 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 , діючи повторно, не маючи наміру на повернення чужого майна, шахрайським шляхом, а саме обману та зловживанням довірою заволодів мобільним телефоном марки XiaomiRedmi 8, blue, тим самим спричинив ФОП ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 3082 гривень 50 копійок.

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.

Крім того, 08.09.2020, приблизно о 14 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2 , маючи намір спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, прибув до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3», який розташований за адресою: АДРЕСА_4, де визначив об`єктом свого злочинного посягання майно, що належить ФОП ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, ОСОБА_2 попросив продавця ОСОБА_5 передати йому мобільний телефон марки «Realme 6 rmx 2001», під приводом перевірки стану зазначеного товару з метою подальшої купівлі, який остання, будучи введеною в оману, передала ОСОБА_2 .

Однак, обвинувачений ОСОБА_2 , не маючи наміру повертати телефон продавцю ОСОБА_5 , шляхом обману останньої, шахрайським шляхом заволодів мобільним телефоном марки «Realme 6 rmx 2001», сірого кольору, imei: НОМЕР_3 , вартістю 4366 гривень 33 копійки, після чого вибіг з магазину та побіг з викраденим майном у невідомому напрямку, завдавши ФОП ОСОБА_4 майнову шкоду на вищевказану суму.

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.

Крім цього, 14.09.2020, приблизно о 12 годині 10 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2 , маючи намір спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, прибув до ломбарду «Благо» ТОВ «Інтер-Ріелті» І Компанія», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 72, де визначив об`єктом свого злочинного посягання майно, що належить вказаному ломбарду.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, ОСОБА_2 попросив продавця ОСОБА_6 передати йому мобільний телефон марки «Huawei P20», під приводом перевірки стану зазначеного товару з метою подальшої купівлі, який остання, будучи введеною в оману, передала ОСОБА_2 .

Однак, ОСОБА_2 , не маючи наміру повертати телефон продавцю ОСОБА_6 , шляхом обману останньої, шахрайським шляхом заволодів мобільним телефоном марки «Huawei P20», чорного кольору, imei1: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 , вартістю 5644 гривень 00 копійок, після чого вибіг з ломбарду та побіг з викраденим майном у невідомому напрямку, завдавши «Благо» ТОВ «Інтер-Ріелті» І Компанія», майнову шкоду на вищевказану суму.

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.

Крім цього, 30.09.2020 приблизно о 19 годині 55 хвилин, ОСОБА_2 , маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману, прибув до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4», що належить ФОП ОСОБА_7 , який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де визначив об`єктом свого злочинного посягання майно, що належить ФОП ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, ОСОБА_2 підійшов до каси магазину, розрахувавшись з продавцем ОСОБА_8 сувенірними купюрами номіналом по 200 гривень в кількості чотирьох штук за навушники марки «А-2Е-Sportrs», чорного кольору, вартістю 735 гривень 18 копійок, які взяв з вітрини магазину, тим шахрайським шляхом заволодів ними, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення, завдавши ФОП ОСОБА_7 майнову шкоду на вищевказану суму.

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.

Крім цього, 02.10.2020, приблизно о 16 годині 00 хвилині, ОСОБА_2 маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, прибув до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5», що розташований за адресою: АДРЕСА_5, де визначив об`єктом свого злочинного посягання майно, що належить вказаному магазину.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, ОСОБА_2 попросив продавця ОСОБА_9 передати йому навушниками марки «Qcy-T1», чорного кольору, під приводом перевірки стану зазначеного товару з метою подальшої купівлі, який останній, будучи введеним в оману, передав ОСОБА_2 .

Однак, ОСОБА_2 , не маючи наміру повертати вказаний товар, дістав з коробки навушники та сховав їх у своїх руках. Після чого, залишив біля вітрини магазина пусту коробку для навушників та чотири сувенірні купюри номіналом по 200 гривень кожна, тим самим шахрайським шляхом заволодівши навушниками марки «Qcy-T1», чорного кольору, вартістю 489 гривень 13 копійок.

Після чого, ОСОБА_2 зник в невідомому напрямку, тим самим спричинивши ФОП ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 489 гривень 13 копійок.

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.

Так, 02.02.2021 приблизно о 14 годині 08 хвилин, більш точний час встановити не представилось можливим, ОСОБА_2 перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140/1 в приміщенні супермаркету «Таврия-В» (код ЄДРПОУ 19202597) та потрапивши до відділу алкогольних напоїв побачив на вітрині пляшку коньяку «АrmagnacСastarede» (АрманьякКастареде),після чого у нього виник умисел на таємне викрадення вказаної пляшки коньяку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, а його злочинні дії залишаться не помітними для оточуючих, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, взяв з вітрини із алкоголем пляшку коньяку «АrmagnacСastarede» (АрманьякКастареде), вартістю 4200 (чотири тисячі двісті) гривень 76 (сімдесят шість) копійок, який належить ТОВ «Таврія-В» та поклав її у внутрішню кишеню куртки.

В подальшому ОСОБА_2 намагаючись залишити місце вчинення злочину пройшовши повз каси, направився до виходу з супермаркету, де розташовані магнітні турнікети із спеціальними маячками та сигналізацією. Проте, злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як в момент, коли ОСОБА_2 пройшов повз магнітні турнікети запрацювала сигналізація, через що, останній був помічений та зупинений охоронцями супермаркету «Таврія-В» разом з викраденим майном.

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст. 190, ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, визнав повністю, та пояснив, що він дійсно вчинив інкриміновані йому злочини при обставинах викладених в обвинувальному акті, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєних ним злочинів, фактичні обставини справи не оспорював та підтвердив вищеописані та встановлені судом обставини справи, а саме: дати, час, місця вчинення інкримінованих йому злочинів, майно яким він заволодів, правову кваліфікацію своїх діянь. У скоєному щиро кається, та просив суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст. 190, ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_2 та дослідженням матеріалів характеризуючи його особу.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії наступним чином.

- ч.2 ст.185 КК України за кваліфікуючими ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно;

- ч.2 ст. 190 КК України за кваліфікуючими ознаками -заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.

- ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно із ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72КК України.

Як роз`яснив Верховний Суд України у ч. 6 п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 з наступними змінами «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК України: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

Отже, як регламентовано ст. 70 КК України, а також п 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України.

З огляду на положення ч. 4 ст. 70 КК України та роз`яснення Верховного Суду України, викладені в ч. 6 п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року, з наступними змінами, «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховуючи, щоОСОБА_2 вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення в період з 14.03.2020 року до 08.09.2020 року, та в період з 14.09.2020 року по 02.02.2021 року, тобто до та після постановлення у відношенні ОСОБА_2 попереднього вироку від 11.09.2020 року Овідіопольським районним судом міста Одеси, тому остаточне йому покарання має бути призначено на підставі ч. 4 ст. 70 КК України та ст. 71 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який раніше судимий, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, та враховуючи обставини які пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме: визнання вини, щире каяття у скоєному, та керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, і йому слід призначити покарання у вигляді позбавленням волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини самої суворої статті обвинувачення, яке буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, враховуючи фактичні обставини справи, характер вчиненого злочину та ступінь його тяжкості, суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ст.ст.69, 75 КК України.

Крім того, призначення покарання ОСОБА_2 без застосування вимог ст. 75 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Потерпілий ОСОБА_1 заявив цивільний позов стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 3 699 гривень, яка складається з вартості викраденого телефонна.

Крім того, потерпілий ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 1000 гривень.

Згідно ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Суд, дослідивши докази надані потерпілим ОСОБА_1 на підтвердження заявленого цивільного позову до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 3 699 гривень дійшов висновку, що наведений позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Так у відповідності до статті 1166 ЦК України - майнова шкода завдана особистим майновим правам фізичної особи, відшкодовується в особою, яка її завдала.

В частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 1 000 гривень на користь потерпілого ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка зазнала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно до п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 02.07.2004 р. Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів роз`яснено судам, що при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілого суди повинні керуватися відповідними положеннями ЦК України та роз`ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами, внесеними постановою від 25.05.2001р. № 5).

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що неправомірними діями ОСОБА_2 цивільному позивачу ОСОБА_1 була заподіяна моральна шкода, яка полягає у тривалих душевних стражданнях, негативних емоціях та переживаннях з приводу викрадення майна яке йому належало. Дотримуючись принципу розумності та справедливості, суд вважає, що внаслідок вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України потерпілому ОСОБА_1 була завдана моральна шкода, яку суд оцінює у розмірі 1 000 грн. Тому позовні вимогу щодо стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, слід задовольнити в повному розмірі.

Питання щодо вирішення долі речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України, витрати на залучення експертів стягнути з ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст. 190, ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 2 (два) місяця;

- за ч.2 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

- за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК Україниза сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 2 (два місяця).

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.09.2020 року, більш суворим покаранням за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) рок 2 (два) місяця.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.09.2020 року у вигляді одного місяця позбавлення волі та призначити остаточне покарання ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 3 (три) місяця.

Запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 43 780 гивень, обраний відносно ОСОБА_2 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

В строк відбування призначеного покарання зарахувати період перебування ОСОБА_2 під вартою з 06.02.2021 року по 16.02.2021 рік, з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі (ч.5 ст. 72 КК України).

Речові докази: пляшку коньяку «АrmagnacСastarede» (АрманьякКастареде), вважати повернутою за належністю представнику потерпілого «Таврія В»;

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави за проведення експертизи №742 ТГ від 07.10.2020 року грошові кошти у розмірі 653 гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 3 699 гривень, та моральну шкоду у розмірі 1 000 гривень.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя Войтов Г. В.