Рішення № 9575813, 28.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.10 Справа№ 25/59

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом:Комунального підприємства “Адміністративно-технічна інспекція” ММР (м.Моршин)

до відповідача:Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (с.Довге Стрийського району)

про :стягнення заборгованості в сумі 2 439,00 грн. та пені в сумі 265,44 грн.

Суддя : В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є. Башак Представники:

від позивача:Не з”явився

від відповідача:Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні розяснено їх права та обовязки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Комунального підприємства “Адміністративно-технічна інспекція” ММР (м.Моршин) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (с.Довге Стрийського району) про стягнення заборгованості в сумі 2 439,00 грн. та пені в сумі 265,44 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.04.2010 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 12.04.2010 року. Ухвалою від 12.04.2010 року розгляд справи відкладено до 19.04.2010 року, у зв”язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 19.04.2010 року розгляд справи відкладено до 28.04.2010 року, у зв”язку з неявкою представників сторін.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.04.2010 року, про відкладення від 12.04.2010 року, від 19.04.2010 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення №4590432 від 08.04.2010 року, №4611766 від 13.04.2010 року, №4620730 від 19.04.2010 року.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.04.2010 року, про відкладення від 12.04.2010 року, від 19.04.2010 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення №4590440 від 08.04.2010 року, №4611758 від 13.04.2010 року, №4623748 від 19.04.2010 року.

Відповідач проти позову у встановленному чинним законодавством України порядку не заперечив, відзив на позов не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Позов розглянуто за відсутності представників сторін за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Рішення виготовлено, підписано та оголошено 28.04.2010 року.

Розглянувши документи і матеріали справи, подані сторонами, заслухавши пояснення осіб, які були присутніми в судових засіданнях, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Між Комунальним підприємством “Адміністративно-технічна інспекція” ММР (надалі позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі відповідач) укладено договір №26 від 20.05.2009 року на тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу (виносного рекламного щита) та додаток до даного договору про тимчасове використання спеціальних конструкцій. За умов даного договору, відповідачем взято у тимчасове користування місце для розташування своїх спеціальних конструкцій (виносних щитів) та спеціальні конструкції для розташування власних рекламних засобів.

За умовами даного договору відповідач зобов”язується своєчасно та в повному обсязі, на умовах, визначених у п.4 договору, перераховувати на поточний рахунок Інспекції плату за тимчасове користування місцем (місцями) розташування спеціальної конструкції (виносного щита) та плату за використання спеціальної конструкції.

З 01.06.2009 року по 29.03.2010 року, згідно п.4 договору на тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу (виносного щита), плата за тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу (виносного щита) складає 891,00 грн. За твердженням позивача, відповідачем оплачено 891,00 грн., отже, заборгованість станом на 29.03.2010 року відсутня.

Однак, згідно п.3 додатку про тимчасове використання спеціальних конструкцій до договору на тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу (виносного щита) плата за використання спеціальної конструкції складає 2 439,00 грн. За твердженням позивача, оплата відповідачем не проводилася. Тому, заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 439,00 грн. Загальна заборгованість по договору складає 2 439,00 грн.

Згідно додатку про тимчасове використання спеціальних конструкцій до договору №26 від 20.05.2009 року на тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу (п.5.5), у випадку невиконання п.3.2, розповсюджувач сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості.

За підрахунком позивача, розмір пені складає 265,44 грн.

У порушеннях норм чинного законодавства та умов договору, відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, докази погашення боргу суду не представив.

При прийняті рішення суд керувався наступним:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки встановлені договором, зокрема сплата неустойки (пеня, штраф).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем нараховано пеню, яка, відповідно до розрахунку, складає 265,44 грн.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні по сплаті штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобо”язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов”язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, які беруть участь у зобов”язанні, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов”язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Це положення доповнюється також і змістом ч.3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якого розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення та положенням п.3 ст.83 ГПК України, згідно якого господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов”язання.

Враховуючи відсутність збитків у позивача та значний розмір штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що наявні обставини є поважними для зменшення штрафних санкцій на 50%. Таким чином, розмір пені, який підлягає стягненню, становить 132,72 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобовязань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і хоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, відзив на позов не представив, проти позовних вимог у встановленному чинним законодавством України порядку не заперечив, явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив і не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Комунального підприємства “Адміністративно-технічна інспекція” ММР (м.Моршин) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (с.Довге Стрийського району) в частині стягнення заборгованості в сумі 2 571,72 грн. є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути із фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ДРФО:НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства “Адміністративно-технічна інспекція” ММР (82482, м.Моршин, вул.Привокзальна,45, код ЄДРПОУ 35796443, МФО 325967, р/р 2600912935 в ЛФ ВАТ АБ “Укргазбанк”, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) 2 571 (дві тисячі п”ятсот сімдесят одну) грн. 72 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути із Комунального підприємства “Адміністративно-технічна інспекція” ММР (82482, м.Моршин, вул.Привокзальна,45, код ЄДРПОУ 35796443, МФО 325967, р/р 2600912935 в ЛФ ВАТ АБ “Укргазбанк”, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31119095700006, МФО 825014, код ЄДПОУ одержувача 22389406, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, одержувач УДК у Личаківському районі м.Львова) - 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя