Рішення № 95757106, 23.03.2021, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Бугера О. В.

Справа № 645/7204/20

Провадження № 2/644/1101/21

23.03.2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Бугери О.В.,

За участю секретарясудового засідання Ступницького К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання №1 Орджонікідзевського районного суду м.Харкова цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить на його користь стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.08.2011 року в загальній сумі 20084,93 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 1499,08 грн, заборгованості за відсотками нарахованими за користування кредитом в сумі 15072,09 грн, пенею в сумі 3513,76 грн., а також суму судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Позивач вказував, що з відповідачем 29.08.2011 року був укладений договір без номеру, за яким відповідачу було відкрито кредитний рахунок, та встановлено початковий кредитний ліміт, у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, що додається до позову. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 5000 грн. Банк надав можливість відповідачу розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановлено кредитного ліміту, але відповідач допустив прострочення погашення кредиту. Станом на 10.01.2020 року виникла заборгованість за договором, яку позивач вимагає від відповідача повернути в повному обсязі.

В судове засідання позивач не з`явився, представник позивача приподачіпозову просив проводити розгляд справи за їх відсутності та не заперечували проти винесення заочного рішення судом.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки в судове засідання не сповістив, тому суд виходить з того, що неявка відбулась за неповажних причин. Заяв про перенесення розгляду справи до суду не подавав.

Ухвалою суду від 23.03.2021 року, Суд, зі згоди позивача, розглядає справу за відсутністю відповідача в заочному судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено наступне.

Між позивачем і відповідачем 29.08.2011 року був укладений договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг у ПриватБанку, при цьому відповідачем отримано платіжну картку із строком її дії до 04/15 року.

У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна,55 днів пільгового періоду» за договором SAMDN50000049338530. Але при цьому, за даними довідки банку, видана відповідачу кредитна картка № НОМЕР_1 із встановленням кредитного ліміту 29.08.2011 року в сумі 300 гривень, збільшення кредитного ліміту 30.08.2011 року на суму 5000 грн, зменшення кредитного ліміту 24.10.2011 року на суму 0.00 грн, збільшення кредитного ліміту 06.03.2012 року на суму 2000 грн, зменшення кредитного ліміту 129.03.2013 року на суму 1500 грн, зменшення кредитного ліміту 06.11.2019 року на суму 0.00 грн. Даних про перевипуск картки не додано. Із наведеного витягу з договору б/н в розділі картка та Деталі операції вбачається, що нарахування штрафів, списання відсотків, проводиться саме на відповідну картку № НОМЕР_1 .

Договору SAMDN50000049338530 до позову не додається, не містить посилань на даний номер наданий розрахунок заборгованості, довідки про видачу кредитної картки, встановлення кредитного ліміту та витяг з договору.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 31.08.2020 року становить 20084,93 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 1499,08 грн, заборгованості за відсотками нарахованими за користування кредитом в сумі 15072,09 грн, пенею в сумі 3513,76 грн..

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 29.08.2011 року розмір кредитного ліміту та процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, а також пеню за несвоєчасну сплату кредиту.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті банку. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Відповідна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 року №342/180/17.

Таким чином, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ПАТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитом в розмірі 1499,08 гривень а в частині вимог стягнення суми заборгованості по відсоткам, пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 156,89 грн.(1499,08/20084,93*2102,00).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 612, 625- 629, 634, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 95, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , що зареєстрований АДРЕСА_1 , на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах. № НОМЕР_3 ) заборгованість за договором без номеру від 29/08/2011 року в розмірі 1499 (одна тисяча чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 08 копійок.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , що зареєстрований АДРЕСА_1 , судовий збір на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 156 (сто п`ятдесят шість) гривень 89 копійок.

Повний текст рішення виготовлений 23.03.2021 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд міста Харкова або безпосередньо до апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя О.В. Бугера