Вирок № 95755968, 24.03.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7941/20

Провадження № 1-кп/344/609/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Зеленко О.В.,

з участю секретарів Горайської Ю.В., Мельницької Л.Т.,

прокурорів Харуна Ю.В., Данищука Д.М.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника Мнишенко І.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Чернелиця Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, інваліда ІІ групи, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 перебував у неприязних відносинах зі своїм сусідом ОСОБА_2 , у зв`язку з чим у них раніше неодноразово виникали словесні конфлікти.

21 квітня 2020 року близько 23 год ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_1 перебували на сходовій площадці між десятим поверхом та горищем будинку

АДРЕСА_2 , де палили тютюнові вироби.

В цей час із приміщення житлової квартири АДРЕСА_1 зазначеного будинку на коридор вийшов ОСОБА_3 , який, побачивши ОСОБА_2 та

ОСОБА_1 , зробив останнім зауваження з приводу паління в під`їзді будинку. Так як ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на зауваження не відреагували та продовжували палити тютюнові вироби, у ОСОБА_3 виник умисел на заподіяння їм тілесних ушкоджень.

З метою реалізації свого неправомірного умислу, ОСОБА_3 з приміщення своєї квартири взяв предмет, ззовні схожий на пістолет, а також невстановлений колючо-ріжучий предмет, після чого підійшов до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, тримаючи в одній руці предмет, ззовні схожий на пістолет, здійснив з нього декілька пострілів в ділянку грудної клітки ОСОБА_1 .

Надалі ОСОБА_3 , продовжуючи свої неправомірні дії, здійснив із предмета, ззовні схожого на пістолет, декілька пострілів в ділянку голови та лівого передпліччя ОСОБА_2 .

Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, умисно наніс удар невстановленим колючо-ріжучим предметом в область грудної клітки ОСОБА_2 .

Після цього ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс декілька ударів невстановленим колючо-ріжучим предметом по тілу ОСОБА_1 .

В результаті протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_2 заподіяно тілесні ушкодження згідно висновку експерта № 226 від 09.06.2020 у вигляді: проникаючої колючої рани грудної клітки з ушкодженням пристінкової плеври в проекції 4-го міжреберного проміжку, підплевральним крововиливом, ушкодженням 5-го сегменту лівої легені, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент спричинення; сліпого кульового поранення нижньої щелепи зліва з переломом лівого вінцевого відростка, яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення; сліпого кульового поранення виличної та привушної ділянки зліва, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я; сліпого кульового поранення нижньої третини лівого передпліччя, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я; рани в ділянках середньої третини лівого передпліччя та задній поверхні лівого ліктьового суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я.

Після вчинення злочину ОСОБА_3 місце події покинув, а потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були доставлені в КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради».

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого кримінального правопорушення відповідно до викладеного в обвинувальному акті. Так, ОСОБА_3 суду показав, що рік тому мав конфлікт з сусідом ОСОБА_2 21.04.2020 повертався з роботи, потерпілі були на сходовій площадці, де палили тютюнові вироби, зробив їм зауваження, на що потерпілі відреагували агресивно. Піднявся сходами, один з потерпілих вдарив його в спину, внаслідок чого він впав і скотився вниз сходами. Будучи обуреним зневажливою поведінкою молодих хлопців, взяв з квартири травматичний пістолет і почав хаотично стріляти в сторону потерпілих. Мав також при собі викрутку. Потерпілий ОСОБА_2 хотів його штовхнути, тоді заподіяв удар потерпілому викруткою. У подальшому вийшов з під`їзду на вулицю, викинув пістолет та викрутку. Наступного дня був затриманий працівниками поліції. Шкодує про вчинене. У вчиненому щиро розкаявся, сприяв досудовому розслідуванню, з потерпілими примирився та повністю відшкодував заподіяну потерпілим шкоду. Просив суворо не карати та не позбавляти його волі.

Потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду кримінального провадження. Попередньо потерпілими подано письмові заяви про проведення розгляду даного кримінального провадження за їх відсутності, зазначивши, що будь-яких претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_3 не мають, цивільний позов заявляти не будуть. Також потерпілий ОСОБА_2 просив суд не призначати ОСОБА_3 покарання, пов`язане з обмеженням або позбавленням волі, а потерпілий ОСОБА_1 відмовився від обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, зокрема його вік, те, що обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, неодружений, є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 06.02.1998, відповідно до якого має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни; нагороджений численними грамотами та медалями, в тому числі за мужність, честь, пам`ять та захиснику Вітчизни; обвинувачений на обліку лікарів нарколога та психіатра КНП «ПОК ЦПЗ ІФ ОР» та КНП «ПНЦ ІФ ОР» не перебуває; щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що підтверджено також прокурором у судовому засіданні, добровільне відшкодування завданих збитків потерпілим як обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Як вбачається з досудової доповіді про обвинуваченого, обвинувачений ОСОБА_3 проживає сам у власній квартирі, з середньою спеціальною освітою, є інвалідом війни 2 групи, проходив строкову службу в Республіці Афганістан у період з 1980 до 1981 років та є членом Івано-Франківської міської та обласної спілки ветеранів Афганістану, неодноразово нагороджувався грамотами, подяками, медалями Української Спілки ветеранів Афганістану. За час праці в організаціях зарекомендував себе активним, відповідальним за свої дії та за виконання доручень. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушення, а також середній рівень ризику ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить небезпеки для суспільства (в тому числі для окремих осіб).

З огляду на викладене, враховуючи наведені обставини щодо тяжкості кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини кримінального провадження, зокрема поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, те, що він раніше не судимий, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування збитків потерпілим, відсутність претензій потерпілих до обвинуваченого, позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років та на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на строк два роки, позицію потерпілого ОСОБА_2 , який просив суд не призначати обвинуваченому покарання, пов`язане з обмеженням або позбавленням волі, позицію обвинуваченого, який просив суворо його не карати та не позбавляти його волі, позицію захисника обвинуваченого, що просила врахувати дані, що характеризують особу обвинуваченого та призначити мінімальне покарання у межах санкції статті та на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши мінімальний іспитовий строк, враховуючи також досудову доповідь про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.1 ст.121 КК України. Зважаючи на викладене, виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому слід застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього відповідні обов`язки.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід не обирався.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 370, 373, 374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання - позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави із зарахуванням на рахунок UA368999980313040115000009612, отримувач: ГУК в Івано-Франківській обл. /ТГ м.Івано-Франківськ/24060300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача: 37951998, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" - 1307 гривень 60 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судової експертизи № СЕ-19/109/8/1-157БЛ-20 від 04.05.2020 року.

Речові докази: оптичний диск (постанова від 22.04.2020) - зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення; джинсові штани із чоловічим ременем, футболку, куртку, взуття чорного кольору, шкарпетки згідно постанови від 22.04.2020 - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 ; джинси синього кольору, футболку синього кольору згідно постанов від 22.04.2020 - повернути потерпілому ОСОБА_2 , джинси синього кольору, футболку чорного кольору та джемпер сірого кольору із чорним вставками згідно постанови від 22.04.2020 - повернути потерпілому ОСОБА_1 ; інші речові докази згідно постанов від 22.04.2020, 28.04.2020 - знищити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 24.04.2020 на майно - до вступу вироку в законну силу залишити без змін, після набрання вироком законної сили - скасувати.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя О.Зеленко