Рішення № 95755192, 24.03.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/282/21

Провадження № 2-а/201/24/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщев С.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Дніпровського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 12 січня 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Дніпровського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування доводів позову позивач посилається на те, що постановою інспектора з паркування серії АС № 0000029558 від 09 листопада 2020 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП за те, що 09 листопада 2020 року о 14 годині 02 хвилин в м. Києві по вул. Заньковецькій, 2, за зупинку транспортного засобу Land Rover Range Rover Sport, номерний знак НОМЕР_1 , на велодоріжці, позначеній дорожнім знаком 4.12 «Доріжка для велосипедистів». Позивач не згоден з правопорушенням, постанову вважає необґрунтованою, такою, що складена з порушенням норм законодавства, оскільки вищевказаний транспортний засіб перебував у власності позивача до 12 серпня 2020 року. 13 серпня 2020 року власником зазначеного автомобіля стала інша особа, а з 12 серпня 2020 року номерний знак НОМЕР_1 знаходиться в органах МВС в Дніпропетровській області на відповідальному зберіганні номерних знаків перереєстрованих або знятих з обліку. Тому позивач просить скасувати постанову серії АС № 0000029558 від 09 листопада 2020 року та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 січня 2021 року указану позовну заяву передано для розгляду судді Федоріщеву С.С.

Ухвалою судді Федоріщева С.С. від 13 січня 2021 року було відкрито провадження у справі за указаною позовною заявою.

Відповідачем упродовж встановленого судом строку відзиву до суду подано не було.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від відповідальності.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 8 Конституції задекларовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч. 2ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З матеріалів позову вбачається, що копія постанови отримана позивачем 21 грудня 2020 року, а позов скеровано до суду 30 грудня 2020 року.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Стаття 123 КАС України надає позивачеві право на поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд погоджується із доводами позивача про пропущення ним процесуального строку, встановленого законом на подачу адміністративного позову з поважних причин, та з метою справедливого та неупередженого вирішення спору вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із вказаним позовом.

Встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія АС № 0000029558 від 09 листопада 2020 року, яка винесена Головним інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Дніпровського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Смаляним В.С., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в сумі 510 грн.

У постанові серії АС № 0000029558 від 09 листопада 2020 року зазначено, що транспортний засіб Land Rover Range Rover Sport, номерний знак НОМЕР_1 зупинено на велодорожці, позначеній дорожнім знаком 4.12 «Доріжка для велосипедистів», чим порушено вимоги наказового знаку 4.12, за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Згідно зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 3 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд виходить з того, що при вирішенні даного спору врахуванню підлягають приписи Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Так, на суд покладається обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Позивач в позовній заяві вказав, що транспортний засіб Land Rover Range Rover Sport, номерний знак НОМЕР_1 перебував у його власності до 12 серпня 2020 року. 13 серпня 2020 року власником зазначеного автомобіля стала інша особа, а з 12 серпня 2020 року номерний знак НОМЕР_1 знаходиться в органах МВС в Дніпропетровській області на відповідальному зберіганні номерних знаків перереєстрованих або знятих з обліку.

У той же час, відповідачем до суду не надано доказів того, що під час складання постанови про адміністративне правопорушення було достеменно встановлено, що позивач зупинив ТЗ на велодоріжці.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 18.07.2019 № 216/5226/16-а доказом порушення правил зупинки автомобіля є виключно замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, а не інші дані.

Відповідачем у встановленому порядку не доведено обґрунтованості прийняття оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки транспортного засобу, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), що є підставою для задоволення позову.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно з ч. 3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Суд при цьому зазначає, що, з урахуванням конституційних принципів законності та індивідуалізації відповідальності, обов`язковою передумовою накладення на особу адміністративного стягнення є точний виклад обставин вчиненого нею адміністративного правопорушення, прямо передбаченого законодавством. Притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях є неприпустимим.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Таким чином, встановлено, що під час винесення оспорюваної постанови, інспектором з паркування не зібрано достатніх достовірних фактичних даних, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не долучено інших відомостей необхідних для вирішення справи, передбачених ст. 268 КУпАП .

Таким чином, суд приходить до висновку, що при винесенні спірної постанови неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, тому постанова серії АС № 0000029558 від 09 листопада 2020 року підлягає скасуванню.

Крім того, на підставі ст. 139 КАС України у зв`язку з задоволенням позову з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений останнім судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Дніпровського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія АС № 0000029558 від 09 листопада 2020 року, яка винесена Головним інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Дніпровського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Смаляним Вадимом Сергійовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. за порушення ч. 3 ст. 122 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департамента транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської державної адміністрації (вул. Леонтовича, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 37405284) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений останнім судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.С. Федоріщев