Вирок № 95753681, 22.03.2021, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/349/21

Номер провадження 1-кп/556/79/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2021 року. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Котик Л.О.

при секретарі - Басик Г.Т.

за участю прокурора - Кругліцького М.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - адвоката Денисюка В.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Володимирець кримінальне провадження №12021181230000027 від 03.02.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Себеж, Псковська область, Російска Федерація, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, фізична особа - підприємець, не судимого,-

за ч.3 ст.246 КК України,-

в с т а н о в и в:

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_1 , 03.02.2021 року, приблизно о 10 год., перебуваючи у виділі №9 кварталу №22 Білоозерського природоохоронного науково-дослідного відділення Рівненського природного заповідника на території Вараського району Рівненської області, неподалік с. Озерці, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 69 Лісового кодексу України, не маючи спеціального документу для використання лісових ресурсів, лісорубного або лісового квитка, тим самим не маючи права здійснювати порубку дерев державної форми власності, з корисливих мотивів, за допомогою бензопили, здійснив зріз на території Білоозерського природоохоронного науково-дослідного відділення Рівненського природного заповідника одного сиро ростучого дерева породи сосна, діаметром пня 50 см, заподіявши державі збитки на суму 6 450, 00 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в незаконній порубці дерев у заповіднику, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 246 КК України.

22 лютого 2021 року між прокурором Володимирецького відділу Сарненської місцевої прокуратури, підозрюваним ОСОБА_1 та захисником підозрюваного - адвокатом Денисюком В.С. було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з умовами вказаної угоди, підозрюваний повністю визнав свою вину у зазначеному діянні і зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому засіданні та у подальшому подібного не вчиняти. Щиро розкаявся у вчиненому.

Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести підозрюваний у разі затвердження такої угоди, а саме: 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян штрафу - 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

На призначення зазначеного покарання обвинувачений погодився.

Відповідно до угоди, обвинуваченому відомо та зрозуміло, що згідно із вимогами ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і підозрюваного є обмеження їх права на оскарження вироку. Йому також роз`яснено та є зрозумілими, визначені п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України, підстави для апеляційного оскарження обвинувального вироку, яким затверджена угода про визнання винуватості, а також підстави для касаційного оскарження відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 468, ст. 469 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості, дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник в підготовчому судовому засіданні також просили зазначену угоду затвердити та призначити узгоджене ними покарання, при цьому ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України в обсязі підозри та дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.3 ст. 246 КК України.

Сторони погоджуються, що відповідно до ст.66 КК України, обставинами, що пом"якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України судом не встановлено.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, цілком розуміє свої права, визначені абзацами 1 і 3 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому засіданні те, що ОСОБА_1 дійсно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.246 КК України, за якою належить призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

Також з обвинуваченого слід стягнути витрати на залучення експерта в сумі 1307,60 грн., згідно ст.124 КПК України.

Цивільний позов не пред`являвся.

Питання про речові докази вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100,124, 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 22 лютого 2021 року про визнання винуватості, укладену між прокурором, підозрюваним ОСОБА_1 і його захисником - адвокатом Денисюком В.С.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України і призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді - 1500 (одна тисяча п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян штрафу в дохід держави, тобто 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 1307 (одна тисяча триста сім) гривень 60 коп.

Речові докази:

-одну колоду сироростучого дерева породи сосна, довжиною 1 м. 25 см. - повернути Білоозерському природоохоронному науково-дослідному відділенню Рівненського природного заповідника.

-два зрізи, а саме: один з пенька, другий з колоди - знищити.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі статтею 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Прокурору, обвинуваченому, захиснику обвинуваченого копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя: Котик Л.О.