Рішення № 95753490, 15.03.2021, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

15.03.2021

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 552/4788/20

Провадження № 2/553/294/2021

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2021 року м.Полтава

Ленінський районний суд м.Полтави у складі головуючого судді Високих М.С., за участі секретаря судового засідання Яковенко В.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Орган опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Подільської районної в м.Полтаві ради про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому прохає позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно їх спільного неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2012 року народження.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини. Не піклується про фізичний та психічний стан здоров`я дитини, не створює належних умов для її проживання, не здійснює обов`язок щодо сплати аліментів у присудженому судом розмірі.

Ухвалою суду від 26.11.2020 позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у підготовче судове засідання (а.с.35).

Ухвалою суду від 12.02.2021 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду (а.с.77).

Будучи належно повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, сторони та представники третіх осіб до суду не прибули, звернувшись із відповідними клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності.

У наданих на адресу суду заявах позивач заявлені вимоги підтримала повністю та просила позов задовольнити, відповідач позов визнав у повному обсязі та не заперечував проти позбавлення його батьківських прав у відношенні до сина ОСОБА_4 , представники третіх осіб (Органи опіки та піклування Київської районної у м.Полтаві ради та Подільської районної у м.Полтаві ради) позовні вимоги підтримали.

Аналогічні позиції учасники судового процесу висловили під час підготовчого провадження, будучи присутніми в судовому засіданні.

Суд, з`ясувавши позиції позивача, відповідача, представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

За змістом ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч.7 та ч.8 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Отже, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей. При цьому, права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Судом встановлено, що 26.01.2012 Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського МУЮ Полтавської області за актовим записом №13 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який за рішенням Київського районного суду м.Полтави від 01.03.2013 розірвано (а.с.14).

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.11), батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони у справі.

За довідкою КП «Житлово-експлуатаційна організації №2» Полтавської міської ради» від 09.10.2020 (а.с.10), місце проживання малолітнього ОСОБА_5 зареєстровано разом із позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Як убачається з матеріалів справи (а.с.8,9) на примусовому виконанні Подільського відділу ДВС у м.Полтаві знаходиться виконавчий лист виданий 10.04.2015 Київським районним судом м.Полтави про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 і згідно з наданим розрахунком заборгованість відповідача із сплати аліментів станом на 01.10.2020 складає 100673,00 грн.

Згідно із довідкою №32 від 24.07.2020, ОСОБА_7 , 2012 року народження, є учнем комунального закладу «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 Полтавської міської ради Полтавської області» (а.с.4) та згідно із наданими характеристиками навчанням та вихованням дитини займається його мати (а.с.5,7).

За змістом довідки №75 від 30.07.2020 (а.с.6), у період з 01.09.2016 по 31.08.2018 ОСОБА_7 відвідував Полтавський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №82 «Оленка», вихованням дитини займалась одна мати, яка на належному рівні виконувала свої батьківські обов`язки. Згідно із висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Подільської районної у м.Полтаві ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету за №44 від 26.01.2021 (а.с.58-59), позбавлення батьківських прав відповідача у відношенні до малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано доцільним.

Рішенням виконавчого комітету Київської районної у м.Полтаві ради за №26 від 26.01.2021 було затверджено висновок органу опіку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 (а.с.71).

Згідно із вказаним висновком виконавчого комітету Київської районної у м.Полтаві ради, як органу опіки та піклування, (а.с.72-74), визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що у відповідності до ст.19 СК України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. При цьому, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

За змістом обох поданих висновків, мати дитини завжди приділяє належну увагу вихованню сина, бере участь у шкільному житті, батько дитини за період навчання сина батьківські збори не відвідував, шкільними успіхами сина не цікавився, має заборгованість зі сплати аліментів, не спілкується з дитиною та не виявляє інтересу до життя сина. Малолітній ОСОБА_5 зареєстрований та проживає разом із матір`ю, їх умови проживання є задовільними, для дитини створені умови для проживання, навчання та проведення дозвілля, останній забезпечений необхідним одягом, продуктами харчування. Під час бесіди з дитиною, ОСОБА_4 повідомив, що батько з ним не спілкується, не відвідує, не телефонує, не вітає зі святами.

Наведені у висновках відомості, підтверджуються наданими органом опіки та піклування повідомленнями служби у справа дітей, КП «Центр первинною медико-санітарної допомоги №1 Полтавської міської ради», характеристикою з місця навчання дитини, актом обстеження умов проживання тощо (а.с.66-70).

З урахуванням викладених обставин, суд вважає надані органами опіки та піклування висновки щодо розв`язання спору обґрунтованими.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ст.150 СК України.)

Згідно із ч.2, ч.4 ст.155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Суд вказує, що у відповідності до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

За змістом ст.165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст.ст.11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько чи мати вважатимуться такими, що ухиляються від обов`язку по вихованню дитини, коли вони не проявляють до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.

Як встановлено в ході розгляду справи, відповідач свідомо нехтує своїми обов`язками по відношенню до дитини, не проявляючи до сина батьківської турботи, не спілкується та не опікується ним, хоча має таку можливість, матеріальної підтримки не надає.

З огляду на досліджені докази, суд вважає, що відповідач за власною ініціативою самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї малолітньої дитини, без поважних причин залишивши його без батьківської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною а поведінка відповідача відносно сина є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками.

Зазначені фактори суд розцінює як умисне ухилення відповідачем від виховання дитини, що є підставою для позбавлення його батьківських прав у відношенні до малолітнього сина ОСОБА_4 . Таким чином суд вважає позов ОСОБА_1 обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі.

Між тим, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що у відповідності до вимог ст.169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Питання про судові витрати вирішено судом у відповідності до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.12, 76-83, 89, 263-265, 273-275, 353-354 ЦПК України,

в и р і ш и в :

Цивільний позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні до малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 грн. судового збору.

Відповідно до ч.6 ст.164 СК України, рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дітей.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 .Відповідач:ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 .Треті особи:Орган опіки та піклування виконавчого комітету Подільської районної у м.Полтаві ради, код 34742486, адреса: м.Полтава, вул.Анатолія Кукоби, 29. Орган опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної у м.Полтаві ради, адреса: м.Полтава, вул.М.Бірюзова, 1/2.

Суддя

Ленінського районного суду м.Полтави М.С. Високих

Повний текст рішення складений 24.03.2021.