Рішення № 9575345, 22.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.10                                                                                           Справа№ 15/35

Господарський суд Львівської області у складі:

судді Костів Т.С.

секретар Ю.Качур

          за участю представників сторін:

позивача –Дудяк Р.А. - представник

відповідача –не з’явився

розглянув матеріали позовної заяви приватного підприємства “Лазер Плюс” м. Львів, до товариства з обмеженою відповідальністю “Кулінарія”, м. Львів, про визнання дійсним договору та визнання права власності.

Суть спору: Позовну заяву подано приватним підприємством “Лазер Плюс” м. Львів, до товариства з обмеженою відповідальністю “Кулінарія”, м. Львів, про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 21.01.2010 р. та визнання права власності на об’єкт нерухомості за адресою м. Львів, вул. Базарна, 1А.

          Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.02.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 25.03.2006 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 25.03.2010 р., 31.03.2010 р.

У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами. Представникам сторін роз’яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України.

Представник позивача вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що позивач придбав у відповідача спірне майно за договором від 21.01.2010 р. Однак, відповідач заперечує це право, посилаючись на недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору та вважає його неукладеним, внаслідок чого ухиляється від його нотаріального посвідчення. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Визнавши факт підписання договору купівлі-продажу у письмовій формі та його часткове виконання, вважає відсутнім у нього обов’язку підписувати чи нотаріально посвідчувати такий договір. Просить у позові відмовити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, суд встановив наступне.

Як вбачається з технічного паспорту на будівлю літ. “Б-1” за адресою м. Львів, вул. Рапопорта-Базарна, б/н від 09.02.2010 р., за вказаною адресою розташовані приміщення першого поверху загальною площею 40,1 кв.м.. Право власності на ці приміщення в ОКП ЛОР “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” не реєструвалось.

29.08.2007 р. між відповідачем (орендар) та Львівською міською радою (орендодавець) був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,0150 га по вул. Рапопорта-Базарній для встановлення і обслуговування збірно-розбірного павільйону зі знесенням існуючих споруд.

21.01.2010 р. між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) підписано договір купівлі-продажу приміщень, за яким продавець передає у власність покупцю приміщення загальною площею 40,1 кв.м. що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Базарна, 1а, а позивач (покупець) сплачує протягом 30 днів після нотаріального посвідчення договору 151629 грн. грн. Згідно із п. 3.1. договору, право власності на нерухоме майно переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору.

З матеріалів справи вбачається, що договір фактично виконувався сторонами. Так, акт прийому-передачі майна був підписаний між сторонами 25.01.2010 р..

25.01.2010р. позивач звернувся з заявою до відповідача з проханням нотаріального посвідчення зазначеного договору згідно зі ст. 657 ЦК України, однак відповідач відмовився від нотаріального посвідчення даного договору.

Посилання відповідача на недосягнення сторонами при укладанні договору купівлі-продажу згоди з усіх істотних умов договору, до уваги не приймається як таке, що не відповідає законодавству, оскільки згідно із ст. 635 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, з яких саме істотних умов договору не було досягнуто згоди. Водночас, з матеріалів справи вбачається відсутність між сторонами розбіжностей щодо умов договору, що підтверджується підписанням цього договору сторонами без застережень, фактом його виконання. Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 526, 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання. Не допускається одностороння зміна умов договору. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Відповідно до ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Враховуючи недоведеність існування передбачених законом підстав для відмови відповідача від нотаріального посвідчення договору, а також факт його часткового виконання, суд приходить до висновку, що у цій частині позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Жодних доказів неправомірності набуття права власності на спірні приміщення позивачем чи їх належності іншим особам суду не надано. Згідно із ч. 1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до п. 3.1 договору, право власності на майно, переходить до покупця після підписання акту прийому-передачі майна між продавцем та покупцем. Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов є підставним, судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 12, 33-35, 45, 49, 80, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати дійсним договір купівлі-продажу приміщень від 21.01.2010 р., укладений між приватним підприємством “Лазер Плюс” (79000, м.Львів, пр-т В.Чорновола, 49/78, код ЄДРПОУ 36929392) та товариством з обмеженою відповідальністю “Кулінарія” (79000, м.Львів, вул.Грінченка, 14а/6а, код ЄДРПОУ 31145881).

3.          Визнати за приватним підприємством “Лазер Плюс” (79000, м.Львів, пр-т В.Чорновола, 49/78, код ЄДРПОУ 36929392) право власності на об’єкт загальною площею 40,1 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Базарна, 1А.

4.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Кулінарія” (79000, м.Львів, вул.Грінченка, 14а/6а, код ЄДРПОУ 31145881) на користь приватного підприємства “Лазер Плюс” (79000, м.Львів, пр-т В.Чорновола, 49/78, код ЄДРПОУ 36929392) 1 611, 29 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя