Рішення № 95753330, 10.03.2021, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа 524/7221/20

Провадження 2/524/667/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2021 Автозаводський районний суд м.Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участі секретаря судового засідання Кулинич М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОЕКСПЕРТ» про встановлення факту припинення трудових відносин з 05.09.2020 за власним бажанням відповідно до ст.38 Кодексу законів про працю України, ухвалив таке рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 25.10.2020 вона була прийнята на роботу до ПП «ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОЕКСПЕРТ» на посаду заступника головного бухгалтера на підставі наказу №22/к від 25.10.2010. Перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, їй стало відомо про те, що підприємство змінило свою юридичну адресу. З метою припинення трудових відносин вона направила на адресу ПП «ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОЕКСПЕРТ» заяву від 26.08.2020 про звільнення її 05.09.2020 за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України у зв`язку із переведенням діяльності підприємства в м.Київ. Відповідь від ПП «ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОЕКСПЕРТ» не надходило. З огляду на викладене, вона досі працевлаштована, хоча фактично трудові відносини припинено. Вважає, що існують підстави для встановлення факту припинення трудових відносин, оскільки вона не має можливості працевлаштуватись або зареєструватись у державній службі зайнятості.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив суду не надіслав.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно копії трудової книжки на ім`я позивача серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 25.10.2010 прийнята на роботу в ПП ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОЕКСПЕРТ».

27.08.2020 ОСОБА_1 направила до ПП ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОЕКСПЕРТ» заяву в якій просила звільнити її з 05.09.2020 за угодою сторін, ч.1 ст.36 КЗпП України або за власним бажанням, ч.1 ст.38 КЗпП України у зв`язку із переведенням діяльності підприємства в м.Київ.

Поштове відправлення повернуто із відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується конвертом, наданим позивачем.

НОРМИ ПРАВА

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

У пунктах 4,6 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України(далі КЗпП України) визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника та відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією.

Статтею 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

В абз.2 статті 22 КЗпП України зазначено, що відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частині 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові правовідносини для реалізації своїх здібностей; реалізація права громадянина на працю здійснюється шляхом укладення ним трудового договору і виконання кола обов`язків за своєю спеціальністю, кваліфікацією або посадою, яка передбачається структурою і штатним розписом підприємства, установи чи організації(абзац п`ятий пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Перший сенат) від 28 січня 2016 року № 955-VIII зі змінами від 12 липня 2019 року № 5-р(I)/2019)

ОЦІНКА СУДУ

Аналіз наведених положень трудового законодавства свідчить про те, що будь-який працівник, має право звільнитися за власним бажанням, написавши заяву про звільнення за два тижні і відпрацювавши встановлений строк (за відсутності поважних причин), після чого оформити розірвання трудових відносин наказом і внести запис про звільнення до своєї трудової книжки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було складено заяву про звільнення за власним бажання або за угодою сторін, яка направлена за юридичною адресою роботодавця.

Тобто, на думку суду, позивачем було дотримано порядок звільнення, передбачений ст.38 КЗпП України, з огляду на необхідність здійснення догляду за дитиною до досягнення нею 14-річного віку. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було вжито заходи щодо оформлення звільнення позивача.

Аналізуючи обставини справи, а також виходячи з того, що звернення позивача до суду із позовом про встановлення факту припинення трудових відносин, з урахуванням поведінки відповідача, є єдиним способом захисту її конституційних прав, суд вважає за можливе встановити факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та ПП «ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОЕКСПЕРТ» з 05.09.2020 на підставі ст.38 Кодексу законів про працю України, за власним бажанням.

Відтак, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 420,40 грн.

Керуючись ст.43 Конституції України, ст. 22, 36, 38 КЗпП України, ст. 10, 12, 81, 258, 259, 263 – 265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОЕКСПЕРТ» про встановлення факту припинення трудових відносин – задовольнити.

Встановити факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 з Приватним підприємством «ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОЕКСПЕРТ», ідентифікаційний номер юридичної особи 34792977 з 05 вересня 2020 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади заступника головного бухгалтера Приватного підприємства «ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОЕКСПЕРТ» за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

Стягнути з Приватного підприємства «ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОЕКСПЕРТ», ідентифікаційний номер юридичної особи 34792977, м. Київ, вул.Волинська, 60 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 420,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.Д.Андрієць