Ухвала суду № 95751709, 24.03.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3431/19

Провадження № 1-кп/645/402/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року місто Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федорової О.В.

за участю секретаря судового засідання – Синьогуб А.Ю.

прокурора – Бабанян Г.Л.,

захисника обвинуваченої - адвоката Ткаченка В.М.

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою та клопотання захисника про обрання відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Балаклія, Харківської області, громадянки України, не одруженої, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимої, останній раз 17.01.2019 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнену від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки ризики, враховані при обранні запобіжного заходу, існують і на теперішній час. Так, ризики, які враховувались судом при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати надалі, а саме: обвинувачена може переховуватись від суду, може незаконно впливати на потерпілих у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також, прокурор вказала, що заявлені ризики не зменшились та виправдовують тримання ОСОБА_1 під вартою, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином.

Захисник Ткаченко В.М. та обвинувачена ОСОБА_1 проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою заперечували, посилаючись на необґрунтовану доцільність тримання обвинуваченого під вартою, та просили змінити запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1 , з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, вказуючи, що ризики, на які посилається прокурор, не доведені, обвинувачена має ряд захворювань, скриватися від суду наміру остання не має.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам : переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: те, що обвинувачена може переховуватись від суду, оскільки ОСОБА_1 не має міцних родинних та соціальних зв`язків, ніде не працює та протилежних доказів стороною захисту суду не надано, та за відсутності обставин, які можуть утримувати її за місцем проживання, з метою уникнення від відповідальності за вчинення злочину може покинути своє місце проживання. Також, суд враховує, що обвинувачена перебувала в розшуку в рамках розгляду даного кримінального провадження.

Водночас, на переконання суду, обставини кримінального провадження також свідчать про наявність даних, які вказують на те, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих, шляхом фізичного чи психологічного тиску, підбурювання, вмовляння чи залякування з метою схилити до зміни показів на її користь, у випадку обрання обвинуваченій запобіжного заходу, не пов`язаного із позбавленням волі.

У зв`язку з цим, суд вважає, що наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Одночасно з наведеним, суд вважає, що обставини кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вона раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, на шлях витравлення не стала та вчинила наступний злочин в період іспитового строку. Також, суд враховує, що обвинувачена ніде не працює, не має постійного джерела доходу, та обвинувачується у вчиненні за короткий проміжок часу декількох кримінальних правопорушень, в тому числі з метою матеріального збагачення.

Таким чином, суд вважає, що прокурором доведено існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суддя також оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення злочину; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій в разі визнання винною у злочині, у вчиненні якого обвинувачується; дані про особу обвинуваченої, яка не має стійких соціальних зв`язків за місцем проживання, відсутність у неї сім`ї, відсутність офіційного місця роботи та постійного джерела доходу; можливість незаконного впливу на потерпілих та вчинення нового злочину проти власності з метою отримання доходу для забезпечення свого існування.

В судовому засіданні встановлено, що обставини кримінального провадження з часу обрання обвинуваченій запобіжного заходу не змінились. Водночас, будь-яких доказів зменшення чи відсутності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України сторона обвинувачення не надала.

Одночасно, прокурором доведено, що застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вищезазначеним ризикам, не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 .

Таким чином, в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 в судовому засіданні не встановлено.

Аналізуючи у сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, продовження застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим.

Вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою суд враховує, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім, та вважає за необхідне продовжити щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Крім того, суд вважає даний запобіжний захід співрозмірним з тяжкістю злочинів та існуючими ризиками. Тому для запобігання вказаних ризиків, враховуючи інтереси суспільства у відношенні суспільної безпеки, інтереси потерпілих та за для попередження злочинності, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, та вважає не достатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу – домашнього арешту, однак з урахуванням встановлених судом обставин, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим клопотання сторони захисту про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задоволенню не підлягає.

Виходячи із обставин та ризиків, суд визначає ОСОБА_5 відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45400,00 грн. (2270,00 грн. x 20 = 45400,00 грн.).

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 369-372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів - до 21 травня 2021 року (включно).

Визначити обвинуваченій ОСОБА_1 суму застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45400,00 грн. (2270,00 грн. x 20 = 45400,00 грн.).

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченої з-під варти, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи фактично проживає, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченій, заставодавцю, що у разі невиконання покладених на обвинувачену обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, та до обвинуваченої може бути застосовано інший запобіжний захід.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченій ОСОБА_1 та направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для долучення до матеріалів особової справи ув`язненої.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 та її захисника про обрання відносно неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте в частині дії запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 7 (семи) днів після її оголошення, а для обвинуваченого, який перебуває під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії ухвали.

Повний екст ухвали виготовлено 24.03.2021 року.

Суддя О.В. Федорова