Ухвала суду № 95751430, 24.03.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15963/20

Провадження № 1-кс/638/768/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Аркатової К.В.,

секретаря Рижикової В.Г..,

за участю прокурора Мороз А.О.,

слідчого Степанова С.

захисника Назаренко І.С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Дзержинського районного суду м.Харкова клопотання слідчого Харківського районного управління поліції № 3 Степанова С., погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Мороз А. по кримінальному провадженню № 12020220480003359 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новокиївка, Томакіївського району, Дніпропетровської області, громадянина України, військовозобов`язаного, із середньою освітою, працюючого за трудовою угодою будівельником, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, місце реєстрації відсутнє, фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 03.12.2020 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.185 КК України до 100 годин громадських робіт,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

в с т а н о в и в:

24.03.2021 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого Харківського районного управління поліції № 3 Степанова С., погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Мороз А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що в провадженні ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12020220480003359 від 19.10.2020 року за ч.2 ст. 186 КК України, 19.10.2020 виділене з матеріалів кримінального провадження № 12020220480002896 відносно підозрюваного ОСОБА_1 . В ході досудового розслідування кримінального провадження №12020220480002896 у порядку ст.208 КПК України 23.08.2020 року затримано та цього ж дня, тобто 23.08.2020 року, повідомлено про підозру ОСОБА_1 за ч.2 ст.186 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що 23.08.2020 року, близько 02:00 год., ОСОБА_2 разом із раніше йому знайомим ОСОБА_1 , 29.09.1991 року перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 біля дитячих батутів побачили раніше їм не знайомого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який охороняв батути, та між останніми виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник умисел на відкрите викрадення майна останнього. Реалізуючи свій єдиний сумісний злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зайшли до палатки, де знаходився потерпілий ОСОБА_3 та доступ до якої був вільний, та ОСОБА_2 з метою подолання волі потерпілого до спротиву, почав наносити потерпілому ОСОБА_3 удари в область голови та тулубу, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, в цей час ОСОБА_1 в ході огляду палатки знайшов та забрав, тобто викрав, належні ОСОБА_3 речі: куртку чоловічу комбінованого сіро-чорного кольору, вартістю відповідно до висновку експерта за результатами товарознавчої експертизи від 11.09.2020 - 350 грн., кофту чоловічу, вартістю відповідно до висновку вказаної експертизи - 50 грн. та тростину опорну, вартістю відповідно до висновку вказаної експертизи - 363 грн. Продовжуючи реалізовувати свій єдиний сумісний злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , переслідуючи потерпілого ОСОБА_3 , висловлюючи вимоги віддати їм належний потерпілому рюкзак, вийшли з палатки та при цьому ОСОБА_2 , намагаючись відібрати у потерпілого рюкзак з силою потягнув за лямку рюкзака, тим самим повалив ОСОБА_3 на землю. Не дочекавшись бажаної для них поведінки, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , висловлюючи вимоги віддати їм рюкзак, намагалися зняти рюкзак зі спини потерпілого. При цьому з метою подолання волі потерпілого до спротиву ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 два ударів ногою в область голови, та зі спини схопив ОСОБА_3 за руки та шию й притис до землі, а ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 два удари тростиною опорною по корпусу. Вказаними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 застосували до потерпілого ОСОБА_3 насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого. Протиправними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до висновку експерта судово-медичної експертизи № 12-14/632-А/20 від 12.09.2020 потерпілому ОСОБА_3 спричинені наступні тілесні ушкодження: по синці в обох скроневих ділянках та в проекції лівого нижнє-орбітального краю, а також садно в області проекції 4-го поперекового хребця, за механізмом вищевказані ушкодження утворилися в єдиний проміжок часу від травматичної дії тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні особливості травматичної поверхні якого в ушкодженнях не відобразилися, за ступенем тяжкості синці та садно, викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою, як у сукупності, так і поодинці, належать до категорії легких тілесних ушкоджень, відповідно до п. 2.3.2 «б», п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995. Заволодівши, належним ОСОБА_3 рюкзаком ТМ «Jordan», вартістю відповідно до висновку експерта за результатами товарознавчої експертизи від 11.09.2020 - 630 грн., в якому знаходилися належні потерпілому речі, які для нього цінності не становлять, а саме: посвідчення інваліда на ім`я ОСОБА_3 , електронний квиток «Е-Ticket», пачка цигарок «Strong», ключі від квартири, пластиковий коробок з рецептом та ліками, а також належними ОСОБА_3 курткою чоловічою комбінованого сіро-чорного кольору, кофтою чоловічою та тростиною опорною, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили майнову шкоду потерпілому ОСОБА_3 на загальну суму 1393 грн.

Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.08.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачений ст.194 КПК України.

Відповідно до рапорту слідчого у вказаному кримінальному провадженні для вручення зміни повідомлення про підозру та додаткового допиту та відкриття матеріалів досудового розслідування слідчим у телефонному режимі викликано до слідчого відділу ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 на 15.10.2020, 16.10.2020 та 19.10.2020, однак останній у вказані дати не з`явився, поважні причини неприбуття не повідомив. Крім того, 19.10.2020 слідчим здійснено виїзд за тимчасовим місцем проживання підозрюваного, однак останнього вдома не було. Станом на 19.10.2020 за контактним номером телефонну ОСОБА_1 не доступний (телефон вимкнутий).

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_1 не виконує обов`язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.08.2020, якою відносно останнього обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, та переховується від органу досудового розслідування та суду.

Враховуючи викладене постановою слідчого від 19.10.2020 ОСОБА_1 оголошення у розшук.

20 листопада 2020 року слідчим суддею задоволено клопотання слідчого про надання дозволу на затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою приводу до Дзержинського районного суду міста Харкова для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

23.03.2021 року о 13:00 год. в порядку ст. 191 КПК України затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23.03.2021 року відновлено зупинене кримінальне правопорушення.

Вивченням особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Новокиївка, Томакіївського району, Дніпропетровської області, українець, із середньою освітою, працюючий за трудовою угодою будівельником, одружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, місце реєстрації відсутнє, зі слів підозрюваного, фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий Словянським міськрайонним судом Донецької області 03.12.2020 за ч.1 ст.185 КК України до 100 годин громадських робіт.

Вина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується наступними доказами зібраними в ході досудового розслідування: протоколом допиту потерпілого, протоколами пред`явлення особи для впізнання, протоколом огляду відеозапису, слідчим експериментом з потерпілим ОСОБА_3 , протоколами пред`явлення речей для впізнання, показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , висновками судово-медичних експертиз: №12-14/700-А/20 від 23.09.2020 та № 12-14/632-А/20 від 12.09.2020, висновком судово-товарознавчої експертизи №140 від 11.09.2020 року.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та іншого підозрюваного, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

Вказані ризики підтверджуються наступними фактичними даними: п.1, ч.1 ст.177 КПК України- ОСОБА_1 може переховуватись від органу досудового розслідування, оскільки підозрюваний вчинив тяжкий злочин, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років, тому є підстави вважати, що ОСОБА_1 , знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду, оскільки офіційного місця роботи не має. Крім цього, ОСОБА_1 не має місця реєстрації; п.3 ч.1 ст.177 КПК України - може впливати на іншого підозрюваного ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_3 та свідків у кримінальному провадженні; п.5 ч.1 ст.177КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не має постійного місця роботи та джерела доходів, може вчиняти корисливі злочини.

З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та особистої ситуації підозрюваного, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст.177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Захисник Назаренко І.С. заперечував проти задоволення клопотання, вказав про те, що підзахисний не уникав явки до слідчого, визнав вину у вчиненні інкримінованого злочину, не було сенсу ухилятись від органу досудового розслідування. Зазначив про перебування на лікарняному, однак докази про це відсутні через лікування в домашніх умовах. Також, просив врахувати наявність двох неповнолітніх дітей.

Затриманий ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника, вказуючи про те, що доводи слідчого про ухилення від явки до органу досудового розслідування не відповідають дійсності, вказав на факт лікування, однак зазначив, що після одужання не зв`язувався зі слідчим, а продовжував працювати, не мав на меті ухилятись від слідства та суду.

Вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню, у зв`язку з існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. Однак, враховуючи їх реальне існування, а також оцінюючи сукупність обставин, враховуючи особу підозрюваного, який раніше судимий, офіційного джерела доходу немає, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, вчинення останнім злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років, порушив умови обраного раніше запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, перебував у розшуку через ухилення від досудового розслідування, наявні підстави вважати, що знаходячись на волі підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Відповідно до ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, тяжкість покарання, що загрожує останньому, у разі визнання винуватим, дані про особу ОСОБА_1 , його майновий стан та розмір майнової шкоди, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у відповідності до вимоги ст. 182 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177,178,182,183,193,194,196,197, 205,206,372,395 КПК України, слідчий суддя, -

Постановив:

Клопотання слідчого Харківського районного управління поліції № 3 Степанова С., погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Мороз А. по кримінальному провадженню № 12020220480003359 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком не більше 60 (шістдесяти) днів, який рахувати з моменту фактичного затримання, тобто до 13 години 21.05.2021 року

Визначити суму застави у розмірі 150000 грн. (сто п`ятдесят), яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області отримувач коштів

ТУ ДСА України у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача820172; рахунок отримувача ua208201720355299002000006674, призначення платежу - застава згідно КПК по справі №, від за (ПІБ),(Дзержинський районний суд м.Харкова).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12020220480003359 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі державній установі «Харківський слідчий ізолятор» (м. Харків вул. Полтавський Шлях, 99).

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа державної установи «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області Степанова С., прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Мороз А. та слідчого суддю Дзержинського районного суду м. Харкова.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя

Копію ухвали отримав:

24 березня 2021 року р. ___ год. __хв.___ (ОСОБА_1)