Рішення № 9574931, 22.02.2010, Здолбунівський районний суд Рівненської області

справа №2 - 38 / 10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2010 року.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Кушніра О.Г.

при секретарі Мусаєвій Р.Б.

з участю позивача ОСОБА_1

його представників ОСОБА_2

ОСОБА_3

представників відповідача Пшеюка І.Л.

Мартинова О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунові Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу “Інфо-Центр” про зобов”язання повернути трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У поданій заяві позивач просить зобовязати відповідача розрахувати його з роботи з 01 листопада 2008 року, видати йому трудову книжку, виплатити середню заробітну плату не нижче мінімальної за весь період від останньої отриманої заробітної плати по день фактичного розрахунку та стягнути 7 000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в 1989 році він по переводу працевлаштувався водієм в колгоспі ім. “Щорса” с.Уїздці Здолбунівського району Рівненської області, який у 1994 році реорганізовано в КСП “Волинь”, яке у 2000 році реорганізовано в СВК “Інфо-Центр” як правонаступника. Під час роботи відповідач мінімальну гарантовану державою заробітну плату не виплачував, а з 2005 року відповідач взагалі позбавив його зарплати. Залишившись без засобів існування, так як з роботи не звільнений, трудову книжку не отримав, внаслідок чого не міг отримувати соціальної допомоги по безробіттю. Неодноразові усні звернення про розрахунок і повернення трудової книжки відповідач ігнорував, що спонукало його звернутись до суду за захистом своїх прав до суду. Внаслідок порушення відповідачем законодавства про працю йому заподіяно моральну шкоду.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги змінив та просить зобовязати відповідача повернути йому трудову книжку, виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 листопада 2005 року по 31 жовтня 2008 року (36 місяців) у розмірі 53 800 грн. та моральну шкоду у розмірі 7 000 грн., покликаючись на те, що після звільнення його з роботи трудову книжку відповідач йому не повернув, чим порушено його трудові права.

Представники відповідача змінені позовні вимоги не визнали та пояснили, що позивач, який з лютого 2000 року працював в СВК “Інфо-Центр” водієм, у 2005 році систематично порушував трудову дисципліну (не виходив на роботу), у звязку з чим з 01 листопада 2005 року був звільнений з роботи по п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України. У день звільнення позивач був відсутній на роботі, тому 02 листопада 2005 року йому було відправлено поштою копію наказу про звільнення з роботи та лист з проханням зявитися для розрахунку та отримання трудової книжки. Оскільки позивач за отриманням трудової книжки не зявився, 09 листопада 2005 року її було відправлено позивачу поштою. Тому видати трудову книжку позивачу неможливо, а за підтвердженням свого трудового стажу, необхідного для призначення пенсії, позивач не звертався. Вина відповідача відсутня, тому просить у задоволені позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, зясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

У судовому засіданні встановлено, підтверджується дослідженими судом документами та не заперечується сторонами, що позивач протягом 2000 2005 року працював в СКВ “Інфо-Центр”. Наказом №21 від 01 листопада 2005 року ОСОБА_1 звільнено з роботи з посади водія СВК “Інфо-Центр” з 01 листопада 2005 року згідно п.4 ст.40 КЗпП України (у звязку з прогулом без поважних причин) /а.с.28/.

Законність звільнення з роботи позивачем не оскаржується, просить зобовязати відповідача видати йому трудову книжку та середню зарплату за вимушений прогул за 36 місяців, обраховану відповідно до ст.34 Закону України “Про оплату праці” у розмірі 53 800 грн. /а.с.82-83/.

Частиною 5 ст.48 КЗпП України встановлено, що порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27 квітня 1993 року визначено, що відповідальність за організацію відення облікук, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Згідно положень пунктів 4.1, 4.2 “Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників”, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, власник або уповноважений ним орган зобовязаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесенним до неї записом про звільнення. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Оскільки позивач у день звільнення не працював, що ним не заперечується, відповідач листом від 01 листопада 2005 року №1-11 за підписом голови СВК “Інфо-Центр” Пшеюка І.Л., повідомив ОСОБА_1 про звільнення останнього з роботи та запропонував зявитися для розрахунку та отриманням трудової книжки. Дане повідомлення та копію наказу №21 від 01 листопада 2005 року відповідачем відправлено ОСОБА_1 через засоби поштового звязку з оголошеною цінністю, що підтверджується описом вкладення до цінного листа, перевіреного та прийнятого працівником поштового звязку “Рівне-27”, і відбитком календарного штемпеля /а.с.29, 30/.

Відповідно до п.3 “Правил надання послуг поштового зв'язку”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1155, які діяли на час спірних правовідносин, поштовим відправленням з оголошеною цінністю є поштове відправлення (лист, бандероль, посилка, прямий контейнер), що приймається для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником, і вручається адресатові (одержувачу) під розписку.

Заяву про звільнення позивача з роботи з 01 листопада 2008 року, проведення повного розрахунку та видачу трудової книжки, ОСОБА_1 подано голові СВК “Інфо-Центр” лише 15 травня 2009 року /а.с.37/.

Середній заробіток за весь час вимушеного прогулу при затримці видачі трудової книжки згідно п.4.1 вказаної вище “Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників” працівникові сплачується лише за наявності вини власника або уповноваженого ним органу.

Вина відповідача в затримці видачі трудової книжки позивачу спростовується дослідженим вище повідомленням ОСОБА_1, надіслане відповідачем 02 листопада 2005 року про звільнення останнього з роботи та отримання ним трудової книжки.

Спірна трудова книжка серії НОМЕР_1, яку позивач просить зобов”язати відповідача видати, листом від 09 листопада 2005 року №09-11 відправлено позивачу через засоби поштового звязку з оголошеною цінністю, що підтверджується описом вкладення до цінного листа, перевіреного та прийнятого працівником поштового звязку “Рівне-27”, і відбитком календарного штемпеля /а.с.30, 31/.

Докази неотримання трудової книжки через засоби поштового звязку чи повернення її у зв”язку з цим відповідачу позивачем не представлено, а відповідачем її наявність категорично заперечується.

З огляду на викладене, а також пояснень відповідача про наявність неврегульованих на даний час з позивачем спірних правовідносин щодо незаконного перебування у ОСОБА_1 майна СВК “Інфо-Центр”, суд критично оцінює лист відповідача від 22 травня 2009 року, в якому повідомляється про можливість звільнення з роботи ОСОБА_1, проведення повного розрахунку і отримання трудової книжки лише після повернення позивачем трактора ЮМЗ-6Л №НОМЕР_2 /а.с.4/.

Тому, вимога позивача про зобов”язання відповідача повернути йому трудову книжку є недоведеною.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом відповідно до ст.2371 КзпП України моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно повідомлення Здолбунівського районного центру зайнятості, ОСОБА_1 перебував на обліку як безробітний з 12 грудня 2008 року по 03 серпня 2009 року після звільнення з Квасилівського заводу комунального устаткування, де працював з 03 по 28 листопада 2008 року, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_3, виданої 06 лютого 1985 року на імя ОСОБА_1 /а.с.91-93/.

Указане спростовує доводи позивача про те, внаслідок дій відповідача, який не звільнив його з роботи та не видав йому трудової книжки, він не міг отримувати соціальної допомоги по безробіттю та влаштуватися на постійну роботу у передпенсійному віці.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди моральної шкоди є безпідставними.

У звязку з цим, з позивача, який відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” звільнений від сплати судового збору, підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

На підставі наведеного, ст.47, 48, 233, 2371 КЗпП України та керуючись ст.ст.10,11, 60, 79, 86, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп., які перерахувати на користь спеціального Фонду Державного бюджету (УДК в Рівненській області, МФО 833017 код ЗКПО 22586360 р/р 31214259700171).

Текст повного рішення виготовлено 25 лютого 2010 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд з поданням в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20-денний строк апеляційної скарги після подачі цієї заяви. Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк рішення набуває законної сили після закінчення цього строку. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано в подальшому апеляційну скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законну силу.

Суддя:

Вступна та резолютивна частини рішення

справа №2 - 38 / 10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2010 року.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Кушніра О.Г.

при секретарі Мусаєвій Р.Б.

з участю позивача ОСОБА_1

його представників ОСОБА_2

ОСОБА_3

представників відповідача Пшеюка І.Л.

Мартинова О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунові Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу “Інфо-Центр” про зобов”язання повернути трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп., які перерахувати на користь спеціального Фонду Державного бюджету (УДК в Рівненській області, МФО 833017 код ЗКПО 22586360 р/р 31214259700171).

З повним текстом рішенням суду сторони можуть ознайомитись 27 лютого 2010 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд з поданням в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20-денний строк апеляційної скарги після подачі цієї заяви. Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк рішення набуває законної сили після закінчення цього строку. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано в подальшому апеляційну скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законну силу.

Суддя: