Рішення № 9574905, 11.05.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.10                                                                                 Справа № 6/85пд

За позовом

Приватного підприємства “Метан”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до 1-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛД”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до 2-го відповідача – Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про визнання договору оренди землі недійсним та визнання права на набуття в довгострокову оренду земельної ділянки

Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача - Сімейко А.М., дов. б/н від 21.04.2010;

від 1-го відповідача - директор Іллямов О.І., паспорт серії ЕК № 707875 від 29.12.1997;

від 2-го відповідача - не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимоги: визнати за позивачем право на набуття в довгострокову оренду частки земельної ділянки, розташованої за адресою м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, 34, на якій знаходиться приміщення готелю “Сєвєрський Донець”, та частки земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування приміщення готелю “Сєвєрський Донець”; визнати недійсним договір оренди землі від 17.08.2006 № 040641900328, укладений між ТОВ “АЛД” та Сєвєродонецької міською радою.

1-м відповідачем до суду наданий відзив на позовну заяву за яким останній позовні вимоги визнав в повному обсязі.

2-й відповідач явку свого повноважного представника в судові засідання жодного разу не забезпечив, відзив або пояснення на позовну заяву не надав.

Так, Сєвєродонецька міська рада була залучена до участі в даній справі в якості 3-ї особи, але до суду не з’являлася. В той же час, в судовому засіданні 22.04.10 Сєвєродонецьку міську раду було вилучено зі складу 3-х осіб та залучено до справи як 2-го відповідача і відкладено розгляд справи. Але міська рада в дане судове засідання також не з’явилася, витребуванні судом документи не надала. Виходячи з матеріалів справи та доводів представників позивача та 1-го відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні, в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на наступне.

На підставі договору купівлі-продажу приміщення від 06.05.06, 1-й відповідач продав, а позивач купив приміщення готелю «Сєвєрський Донець»з підвалом, загальною площею 1978,5 кв.м за адресою –м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, б. 34.

В той же час, 17.08.2006 між відповідачами у справі було укладено договір оренди землі № 040641900328, за умовами якого 2-й відповідач передав у користування 1-му відповідачу земельну ділянку для розташування приміщення готелю «Сєвєрський Донець»за адресою м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, 34.

Позивач вважає, що вказаний договір суперечить діючому законодавству.

Так, відповідно до ст. 377 ЦК України, 120 ЗК України позивач набув право власності на зазначене приміщення, яке розташоване на земельній ділянці, що надана в оренду 1-му відповідачу, який на момент укладення договору оренди не мав у власності відповідного майна. Тобто, діями відповідачів порушуються права позивача як власника приміщення, що суперечить ст. 203 ЦК України. На думку позивача зазначений вище договір є недійсними оскільки не відповідає вимогам діючого законодавства.

1-й відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

2-й відповідач позов не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

06.05.06 між ТОВ «АЛД»- 1-й відповідач у справі та ПП «Метан»- позивач у справі, був укладений договір купівлі-продажу приміщення, посвідчений нотаріально та зареєстрований за № 217.

За умовами вказаного договору 1-й відповідач передає у власність позивача приміщення готелю «Сєвєрський Донець»з підвалом, загальною площею 1978,5 кв.м та літній майданчик за адресою – м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, б. 34.

На підставі цього договору за позивачем було зареєстровано право власності на нерухоме майно (арк. справи19 -21).

В той же час, 17.08.06 між відповідачами у справі було укладено договір оренди землі № 040641900328 (державна реєстрація 21.08.06 за № 040641900328).

За умовами вказаного договору «Орендодавець»- 2-й відповідач, на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради за № 2933 від 23.03.06 передає, а «Орендар»- 1-й відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку –землі комерційного використання (під нежитлову будівлю), яка знаходиться за адресою –м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, 34.

Також між відповідачами було підписано акт передачі-прийняття земельної ділянки в натурі від 21.08.06.

Як свідчать матеріали справи, 1-й відповідач неодноразово звертався до 2-го відповідача з листами про розірвання договору оренди № 040641900328 від 17.08.09, а позивач з листами про укладення договору оренди земельні під власним майном.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи,

припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи,

переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих

самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачами, що на момент укладення спірного договору, майно під розміщення якого було отримано земельну ділянку належало на праві власності саме позивачу, а не 1-му відповідачу і саме позивач набув право на користування зазначеною земельною ділянкою.

           Як свідчить текст договору оренди, земля, 1-м відповідачем отримувалася для комерційного використання –під нежитлову будівлю, за адресою м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, б. 34, але на момент підписання договору 1-й відповідач не мав у користуванні певне приміщення, під яке надавалася земля.

Тобто, на момент укладення договору оренди були порушені його істотні умови, оскільки 1-й відповідач не мав наміру та можливості використовувати земельну ділянку за комерційним призначенням.

Згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України

Також згідно ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, у тому числі зміст правочину не може суперечити актам законодавства.

          Виходячи за наведених вище положень законодавства слід визначити, що договір оренди землі від 17.08.06 № 040641900328 на момент його підписання суперечив положенням діючого законодавства та порушував права та інтереси позивача, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині визнання вказаного договору недійсним слід задовольнити.

Щодо решти вимог слід зазначити, що згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

          Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 20 ГК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права або відсутності права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, тощо.

          Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічні обставини викладені і в ст. 16 ЦК України.

В даному випадку, право на набуття в оренду земельної ділянки встановлено діючим законодавством, в тому числі і ст. 120 ЦК України і ніким не оспорюється.

Виходячи з наведеного, слід вказати що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права, у зв’язку з чим в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В силу статей 42, 43, 33 ГПК України правосуддя в господарських сулах здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, позовні вимоги слід задовольнити частково та визнати недійсним договір оренди землі від 17.08.06 № 040641900328, укладений між ТОВ «АЛД»і Сєвєродонецькою міською радою.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати у вигляді державного мита в сумі 42 грн. 50 коп. та витрат на інформаційно-технічні забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп. покладаються на 1-го відповідача, оскільки саме ним були припущені порушення норм діючого законодавства, оскільки саме він продав приміщення готелю позивачу і мав повідомити про це 2-го відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір оренди землі від 17.08.06 № 040641900328, укладений між

ТОВ «АЛД», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Леніна, 34, код 21796641 і Сєвєродонецькою міською радою, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Леніна, 32.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Леніна, 34, код 21796641, на користь:

          - Приватного підприємства «Метан», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Леніна, б. 34, код 31476904, витрати по оплаті державного мита в сумі 42 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

          4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.

          Дата підписання рішення - 12.05. 2010.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Цибулько