Рішення № 9574674, 05.05.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.10                                                                                 Справа № 4/65

Розглянувши матеріали справи за позовом

Закритого акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія», м.Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 1152 133 грн. 84 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Чорної І.М.

у присутності представників сторін:

від позивача –Басова Г.А., довіреність № 14-д/ю від 01.01.2010;

від відповідача –Матрьонін М.І., довіреність № 1 від 0101.2010.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Рябцевої О.В. від 15.04.2010 справу № 4/65 передано на розгляд судді Батюк Г.М.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в сумі 1054 190 грн. 85 коп., відповідно до договору на переробку давальчеської сировини № 21-173а від 03.01.2005, 3% річних в сумі 20881 грн. 64 коп., інфляційні нарахування в сумі 77061 грн. 35 коп.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву, зданого у засіданні суду 05.05.2010, позовні вимоги визнав повністю.

Представником позивача наданий до суду лист від 05.05.2010 № 37/03-ю, яким повідомив, що 16.04.2010 Закритим акціонерним товариством «Луганська вугільна компанія»- позивачем у праві були змінені установчі документи у зв’язку із зміною назви організаційно правової форми акціонерного товариства з закритого на приватне відповідно до нової редакції Закону України «Про акціонерні товариства».

Згідно Статуту Приватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія», Приватне акціонерне товариство «Луганська вугільна компанія»є юридичною особою із новим найменуванням внесення (затвердження) загальними зборами акціонерів Товариства, змін до цього Статуту.

Згідно свідоцтва про Державну реєстрацію юридичних осіб Приватне акціонерне товариство «Луганська вугільна компанія»№ 611367 від 16.04.2010, підстава заміни свідоцтва про державну реєстрацію - зміна найменування юридичної особи.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ АА№ 289106 від 27.04.2010 Приватне акціонерне товариство «Луганська вугільна компанія»має статус суб’єкта - юридична особа, м.Луганськ,вул.Совєтська,18, код ЄДРПОУ 32474386.

На підставі викладеного, позивачем у справі слід вважати: Приватне акціонерне товариство «Луганська вугільна компанія», м.Луганськ,вул.Совєтська,18, код ЄДРПОУ 32474386.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд –

в с т а н о в и в :

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем (далі –«Виконавець») та відповідачем (далі- «Замовник») був укладений договір на переробку

давальчеської сировини № 21-173а від 03.01.2005 ( далі- Договір), відповідно до вказаного договору «Замовник»доручає «Виконавцю», а «Виконавець» здійснює переробку рядового вугілля, який поставить «Замовник»- давальчеську сировину ( далі- вугілля) в продукти збагачення ( п.1.1 договору) (а.с.9-12).

Відповідно до п.5.1 вказаного договору, оплата «Замовника»за послуги «Виконавця»по збагаченню вугілля здійснюється в грошовій формі, згідно виставлених рахунків.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, виконав роботу відповідачу, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі- приймання робіт(надання послуг (а.с.35-55).

Відповідач свої зобов’язання за Договором щодо оплати за виконані роботи не виконав, тому заборгованість відповідача перед позивачем на виконані роботи складає 1054 190 грн. 85 коп.

Відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, які відповідно склали 3% річних за період з 13.07.2009 по 10.03.2010 в сумі 20881 грн. 64 коп., інфляційні нарахування за період з липня 2009 року по лютий 2010 року в сумі 77061 грн. 35 коп.

Позивачем на адресу відповідача направлена вимога про сплату боргу від 02.07.2009 № 413/03/25-ю, відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, але відповідач відповідь на вимогу не надав, оплату за виконані роботи не провів.

Відповідач відзивом на позовну заяву розмір позовних вимог визнав у повному обсязі.

Оцінивши за матеріалами справи доводи представника позивача у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений

або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, позивач, відповідно до умов договору на переробку давальчеської сировини № 21-173а від 03.01.2005, виконав відповідачу роботи на загальну суму 1054 190 грн. 85 коп., що підтверджується актами здачі- приймання робіт(надання послуг (а.с.35-55), підписаними сторонами без доповнень та зауважень, скріплені печатками їх підприємств, але відповідач оплату за виконані роботи не провів, тому заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 1054 190 грн. 85 коп.

Факт невиконання відповідачем умов договору на переробку давальчеської сировини № 21-173а від 03.01.2005 щодо оплати позивачу за виконані ним роботи у повному обсязі, підтверджені матеріалами справи та відповідачем.

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у сумі 1054 190 грн. 85 коп., такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, у тому числі актом звірення взаємних розрахунків від 06.03.2010, який підписаний сторонами у справі без доповнень та зауважень, скріплений печатками їх підприємств, та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Вимоги про стягнення 3% річних за період з 13.07.2009 по 10.03.2010 в сумі 20881 грн. 64 коп., інфляційні нарахування за період з липня 2009 року по лютий 2010 року в сумі 77061 грн. 35 коп., нараховані позивачем, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, обґрунтовано і підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв’язку з тим, що у договорі на переробку давальчеської сировини № 21-173а від 03.01.2005 сторонами не оговорено строк оплати, позивачем на адресу відповідача , відповідно до вимог п.2 ст. 530 ЦК України, вимога про сплату боргу від 02.07.2009 № 413/03/25-ю, відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, але відповідач відповідь на вимогу не надав, оплату за виконані роботи не провів (а.с.24-25).

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У судовому засіданні 05.05.2010 року за згодою представників судового процесу була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.525,526, 530,610,625 ЦК України, ст.ст. 173,193 ГК України, ст.ст. 44, 49, п.5 ст.78,ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного підприємства «Лисичанськвугілля», м. м.Лисичанськ Луганської області, вул. Малиновського,1, код ЄДРПОУ 26410630 на користь Приватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія», м.Луганськ, вул.Совєтська,18, код ЄДРПОУ 32474386, заборгованість за виконані роботи в сумі

1 054 190 грн. 85 коп., 3% річних в сумі 20881 грн. 64 коп., інфляційні нарахування в сумі 77061 грн. 35 коп., витрати по держмиту в сумі 11521 грн. 34 коп. та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –07.05.2010.

Суддя                                         Г.М.Батюк

Пом.судді Ю.А.Зайцева