Рішення № 95746300, 18.03.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2021 р. № 400/794/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 про:визнання неправомірним та скасування рішення від 23.09.2020 № 879/03-20р; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду із позовом, в якому просила 1) визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 23.09.2020 року № 879/03-20р про відмову в призначенні пенсії у разі втрати годувальника на ОСОБА_2 та ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю у померлого годувальника необхідного страхового стажу; 2) зобов`язати Головне управління ПФУ в Миколаївській області призначити пенсію у разі втрати годувальника на ОСОБА_2 , ОСОБА_2 за померлого батька ОСОБА_3 .

Свої позовні вимоги позивачка обгрунтувала тим, що звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника на неповнолітніх дітей. Головне управління ПФУ в Миколаївській області відмовило їй призначенні пенсії, обгрунтовуючи тим, що відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника необхідно мати страховий страж - 8 років. Страховий стаж ОСОБА_3 становить 6р.10м. 28 дн., що є недостатнім для призначення цієї пенсії. Крім того, на думку позивачки, відповідачем протиправно не враховано до страхового стажу годувальника період його роботи, зазначений у трудовій книжці, оскільки на титульному аркуші трудової книжки ОСОБА_3 містяться неточності, а саме зазначена дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у свідоцтві про смерть визачено дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Формальні неточності у документах не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Відповідач надав відзив, позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. В обгрунтування своєї позиції зазначає, що до заяви про призначення пенсії позивачем надано трудову книжку ОСОБА_3 , у якій зазначено дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 . В свідоцтві про смерть ОСОБА_3 зазначено дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи розбіжності у тружовій книжці та у свідоцтві про смерть, відповідачем не зараховано до страхового стажу періоди навчання та роботи, визначені у трудовій книжці. Крім того, з наданих позивачем копій дипломів та довідок з навчальних закладів неможливо встановити періоди навчання, тому у Головного управління ПФУ в Миколаївській області відсутня можливість зарахувати до страхового стажу періоди навчання ОСОБА_3 .

Суд розглянув справу 18.03.2021, відповідно до вимог ст.263 КАС України, без проведення судового засідання та виклику сторін на підставі наданих сторонами доказів, у порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

15.09.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ПФУ в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника ОСОБА_3 на ОСОБА_2 та ОСОБА_2 . До заяви додано копію трудової книжки, довідки та копії дипломів.

23.09.2020 року Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області прийнято рішення № 879/03-20р про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії у разі втрати годувальника у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_3 необхідного страхового стажу.

До страхового стажу ОСОБА_3 не зараховано періоди навчання та роботи, зазначені у трудовій книжці, оскільки в даних трудової книжки та копії свідоцтва про смерть містяться розбіжності у даті народження годувальника - ОСОБА_2 , а саме на титульному аркуші трудової книжки зазначено дату народження ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у свідоцтві про смерть зазначено дату наролження - 21.03.1981 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення"(далі - Закон № 1788) право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону № 1058 особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп для вікової категорії від 38 років до досягнення особою 39 років включно - 8 років.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 20 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Судом встановлено, що в трудовій книжці ОСОБА_3 містяться записи про його навчання та роботу у період з 01.09.1996 по 20.12.2013 року. Згідно записів у трудовій книжці загальний трудовий стаж роботи ОСОБА_3 складає більше 8 років.

Відповідач, відмовляючи у призначенні ОСОБА_1 пенсії, зазначив, що обчислення страхового стажу проведено без урахування даних трудової книжки та періодів навчання в 1996-1999 роках та в 2000-2003 роках.

Крім того, відповідно до довідки Миколаївського професійного промислового ліцею від 25.09.2020 року № 484 ОСОБА_3 дійсно навчався в середньому професійно - технічному училищі № 10 м. Миколаєва з 01.04.1997 по 10.06.1999 роки.

Відповідач не зараховує до страхового стажу періоди навчання та роботи ОСОБА_3 відповідно до записів у трудовій книжці, оскільки в даних трудової книжки та копії свідоцтва про смерть містяться розбіжності у даті народження ОСОБА_2 , а саме на титульному аркуші трудової книжки невірно зазначено дату народження, а саме - 24.03.1981 р., замість вірного - 21.03.1981 р.

Суд зазначає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 року у справі № 638/18467/15-а.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, періоди навчання та роботи ОСОБА_3 , зазначені у трудовій книжці, відповідачем протиправно не були зараховані до страхового стажу ОСОБА_3 .

Враховуючи те, що ОСОБА_3 має страховий стаж більше 8 років, відповідачем протиправно відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії у разі втрати годувальника з підстав відсутності у померлого годувальника необхідного страхового стажу.

Позов задовольнити.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1816 гривень.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 908 гривень підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Додатково суд роз`яснює, що п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено повернення сплаченої суми судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 13844159) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 23.09.2020 року № 879/03.20-р про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника на ОСОБА_2 та ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю у померлого годувальника необхідного страхового стажу.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію у разі втрати годувальника на ОСОБА_2 та ОСОБА_2 за померлого батька ОСОБА_3 .

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

5. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 23.03.2021.