Рішення № 9574543, 26.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.10                                                                                 Справа № 4/52

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ

до Комунального підприємства “Жилсервіс №6”, м. Стаханов Луганської області

про стягнення 9 041 грн. 40 коп.,

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Чорної І.М.

У присутності представників сторін:

від позивача –Вороніна О.А., довіреність № 22 від 01.01.10.,

від відповідача –не прибув.

Розпорядженням голови господарського суду Луганської області Зубової Л.В. від 14.02.2010 року, справу № 4/52 передано на розгляд судді Батюк Г.М.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 7 546,16 грн., пені за прострочення платежу у сумі 850,13 грн., інфляційних нарахувань у сумі 468,32 грн., річних у сумі 176,79 грн. за договором про постачання електричної енергії № А 2919 від 01.10.2004 року.

Позивач позовні вимоги підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому направлення кореспонденції на адресу другого відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення учасника судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд –

в с т а н о в и в :

Відповідно до укладеного між сторонами по справі договору про постачання електричної енергії від 01.10.2004 року № А 2919 (надалі -Договір), позивач (постачальник електричної енергії) поставив відповідачу (споживачу) в період з квітень 2009 року по червень 2009 року електричну енергію на загальної суму 8146,16грн., що підтверджується звітами про використану електричну енергію, копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 9 Порядку розрахунків, що є невід’ємною частиною Договору, кінцевий розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, пені за порушення термінів розрахунків та ін., відповідач здійснює на підставі наданих позивачем рахунків у 5-ти денний термін з дня їх отримання.

Позивачем на підставі зазначених вище актів виставлені відповідачу рахунок № А2919/4/1 за спожиту електроенергію у квітні 2009 року на суму 2775, 50 грн., рахунок № А2919/5/1 за спожиту електроенергію у травні 2009 року, на суму 2615, 62 грн., рахунок № А2919/6/1 за спожиту електроенергію у червні 2009 року, на суму 2755, 04 грн.

Відповідач за спожиту електричну енергію сплатив лише 600, 0 грн., у зв’язку з чим перед позивачем виникла заборгованість за поставлену активну електроенергію у сумі 7546,16 грн.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 7 546,16 грн., нарахованої, на підставі п. 4.4.1 Договору, пені за прострочення платежу у сумі 850,13 грн., нарахованих, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, інфляційних нарахувань у сумі 468,32 грн. та 3% річних у сумі 176,79 грн.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати заборгованості не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторони та надані докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлений факт порушення відповідачем зобов’язання за договором про постачання електричної енергії № А 2919 від 01.10.2004 року, по сплаті вартості спожитої активної електричної енергії у сумі 7 546,16 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 4.1 Договору, сторони зазначили, що у разі порушення відповідачем передбачених Додатком «Порядок розрахунків»терміну розрахунку за активну електроенергію та термінів оплати за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, тощо, відповідачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю, а саме: стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 7 546,16 грн., пені за прострочення платежу у сумі 850,13 грн., інфляційних нарахувань у сумі 468,32 грн., річних у сумі 176,79 грн. за договором про постачання електричної енергії № А 2919 від 01.10.2004 року.

З огляду на вищенаведене позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 26.04.2010 року за згодою представника позивача були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44,49, 75,82,84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства “Жилсервіс №6”, м. Стаханов Луганської області, вул. Пономарчука, буд. 12, код ЄДРПОУ 31348961

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м.Луганськ, кв.Гайового, 35а, (адреса для листування: м. Стаханов Луганської області, вул.Руднева,11»А»), 7546 грн. 16 коп. заборгованість за спожиту активну електричну енергію на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання 260343249060 у філії ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код ЄДРПОУ 31443937, наказ видати;

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м.Луганськ, кв.Гайового, 35а, (адреса для листування: м. Стаханов Луганської області, вул.Руднева,11»А»), пеню за прострочення платежу у сумі 850,13 грн., інфляційні нарахування у сумі 468, 32 грн., 3% річних у сумі 176, 79 грн., витрати по державному миту у сумі 102 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн., на поточний рахунок № 2600418745 у ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, код ЄДРПОУ 31443937, наказ видати після набранням рішення законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –05.05.2010 року.

Суддя                                                                                           Г.М. Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева