Рішення № 9574508, 30.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.10                                                                                 Справа № 9/118

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма" "ПромЕнерго", м. Лисичанськ Луганської області

до Закритого акціонерного товариства "Лисичанський м'ясокомбінат", м. Лисичанськ

про стягнення 3 700 грн. 08 коп.

в присутності представників:

від позивача – Чернов О.Г., дов. б/н від 01.04.10,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену поліграфічну продукцію у розмірі 3700,08 грн.

Відповідач, ЗАТ "Лисичанський м'ясокомбінат", звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі його представника.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на факт виготовлення та поставки відповідачу поліграфічної продукції на суму 3700,08 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ РН-997 від 16.09.09 на суму 2904,0 грн. та РН-1009 від 18.09.09 на суму 852,0 грн., яку відповідач не оплатив, незважаючи на виставлену претензію, яка була вручена відповідачу 26.02.10, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Інтерес позивача полягає у стягненні з відповідача грошової суми у розмірі 3700,08 грн. за поставлену продукцію.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу поліграфічну продукцію на суму 3700,08 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 12):

·           № РН-997 від 16.09.09 на суму 2904,0 грн.,

·           № РН-1009 від 18.09.09 на суму 852,0 грн.

та

·           довіреністю на отримання цієї продукції № 1088 від 15.09.09.

Крім того, факт отримання продукції відповідач підтвердив, підписавши акт звірення розрахунків на суму 3700,0 грн. (а.с. 9).

Судом встановлено, що між сторонами письмовий договір шляхом укладення єдиного письмового документу не підписувався, однак вказані вище накладні містять відомості про найменування товару, його кількість, ціну та загальну вартість за кожною накладною.

Таким чином, позивач довів належними доказами факт отримання відповідачем продукції за спірними накладними на загальну суму 3700,08 грн., що підтверджує й відповідач, підписавши акт звірення розрахунків.

В силу не укладення письмового договору між сторонами, строк виконання грошового зобов'язання щодо оплати відповідачем товару не встановлювався, тому, за правилом ч. 2 ст. 530 ЦК України, кредитор (позивач) має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник (відповідач) повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні надав до матеріалів справи копію претензії на адресу відповідача про сплату боргу у розмірі 3700,0 грн. та докази її направлення поштою.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т.ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Оскільки відповідач не виконав своє господарське (грошове) зобов'язання, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність заявленого боргу відповідача у розмірі 3700,08 грн., натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ЗАТ "Лисичанський м'ясокомбінат", 93110, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Артемівська, 25, код 00443192, на користь позивача, ПП "ВКФ "ПромЕнерго", 93120, Луганська обл., м. Лисичанськ, пр-т Леніна, 121, код 30091013, заборгованість за поставлену поліграфічну продукцію у розмірі 3700,08 грн., крім того, витрати зі сплати держмита – 102,0 грн. та інформаційно-технічні витрати –236,0 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             А.Г. Ворожцов