Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.04.10 Справа № 10/36
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід –Патент»,
м. Красний Луч
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східспецтехніка», м. Луганськ, -
про стягнення 354 711 грн. 37 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,
при секретарі судового засідання Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача - Пантилимонова Д.А. - юрисконсульт, - довіреність № 8 від 15.02.10 року.;
від відповідача –представник не з’явився, -
розглянувши матеріали справи, -
в с т а н о в и в:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача:
основного боргу у сумі 326000,00 грн., пені –19213,04 грн., інфляційних нарахувань – 6685,00 грн., 3% річних –2813,33 грн., а всього –354711,37 грн., нарахованих позивачем у зв’язку з неналежним виконанням з боку відповідача умов договору купівлі-продажу №23/09/09/2-368, укладеного між сторонами 23.09.2009 року.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області Рябцевої О.В. від 01.04.10 року у зв’язку з хворобою судді Мінської Т.М. розгляд справи доручено судді Середі А.П.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 01.04.10 року до 15.04.10 року –у зв’язку з неявкою відповідача; з 15.04.10 року до 29.04.10 року –з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.
У судовому засіданні 01.04.10 року представник позивача подав суду заяву від 25.03.2010 року за вих. №544 про зменшення позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача загальну заборгованість у розмірі 348868,72 грн., яка складається зі збитків у сумі 326000,00 грн., інфляційних нарахувань у сумі 18747,00 грн., 3% річних у сумі 4121,72 грн.
З урахуванням того, що ця заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, її прийнято судом та враховано при подальшому розгляді спору.
До початку судового засідання, призначеного на 29.04.10 року, представником позивача заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.
Представник позивача у судовому засіданні позов (з урахуванням внесених до нього змін) підтримав у повному обсязі.
Відповідач до судового засідання не з’явився без повідомлення причин, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.47,49). Згідно надано відзиву на позов (вих. №127/1-1 від 14.04.10 року) він позов не визнав, вважаючи, що у нього відсутній будь-який борг перед позивачем, а висунуті позовні вимоги не відповідають умовам укладеного між сторонами договору.
Як вбачається з матеріалів справи, він не вжив заходів, спрямованих на виконання власного клопотання - про надання можливості вжити заходів до позасудового врегулювання спору, - докази у цій частині до справи ним не подані.
Представник позивача не заперечив проти вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, посилаючись на те, що усі можливі та наявні докази по цьому спору подано до справи.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, суд, керуючись ст.ст.4-3,ч.3 ст.22, ст.ст.32-34, 43 та 75 ГПК України, вважає за можливе вирішити спір по суті у даному судовому засіданні, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
І.Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.
23.09.09 року між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) укладено договір купівлі-продажу №23/09/09/2, відповідно до якого продавець зобов’язався поставити та передати у власність покупця 1 автомашину КАМАЗ-65117, з бортовим кузовом, за ціною (з ПДВ) 341000,00 грн., при цьому до комплекту кузова входить каркас під тент, з передньою стойкою з вологостійкої фанери товщиною 21мм, з бортовою обрешіткою та бортовими скобами, автомобільний тент з тросом, розпашні ворота з переобладнанням бортів, встановленням воротних стійок та перемичок, - а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору (п.1.1); загальна сума якого становить 341000,00 грн. (п.1.2).
Сторони домовилися, що покупець здійснює оплату на розрахунковий рахунок продавця частками на загальну суму договору, вказану у п.1.2, з моменту підписання договору та виставлення рахунку-фактури за рахунок власних коштів. Перерахування загальної суми договору покупець здійснює двома платежами (п.2.1). Перша частина оплати від суми договору становить 170500,00 грн. сплачується після підписання договору купівлі-продажу та виставлення рахунку-фактури (п.2.1.1); друга частина оплати від загальної суми договору становить 170500,00 грн. та перераховується покупцем на розрахунковий рахунок продавця за 3 дні до готовності товару до відвантаження та виставлення рахунку-фактури. Обидві частки оплати перераховуються покупцем на розрахунковий рахунок продавця та складають у сумі 100% оплати (п.2.1.2).
Право власності на товар переходить до покупця з моменту підтвердження зарахування грошових коштів у розмірі 100% суми договору на розрахунковий рахунок продавця та оформлення акту приймання-передачі товару, засвідченого обома сторонами договору (п.3.2).
При передачі товару продавець зобов’язаний передати покупцеві перелік документів, визначений пунктом 3.3 договору.
Сторони домовилися, що строк поставки товару - 14 днів з моменту підписання договору купівлі-продажу та внесення оплати відповідно до п.2.1 на розрахунковий рахунок продавця (п.3.5).
Поставка товару вважається здійсненою належним чином з моменту виконання покупцем умов оплати згідно п.2.1 договору, оформлення акту приймання-передачі, видаткової накладної (п.3.9).
У випадку прострочення поставки товару продавцем: за вказаною у п.3.1 договору адресою (м. Луганськ, вул. Монтажна, 13), у терміни, передбачені у п.3.5 договору, продавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочення (п.3.11).
Договір набирає чинності після його підписання сторонами та діє до 31.12.09 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором (п.8.1).
Сторони встановили, що усі правовідносини, які виникають у зв’язку з укладення та виконанням цього договору, не врегульовані ним безпосередньо, регламентуються чинним законодавством України (п.8.2.1) (а.с.13-16).
Отже, сторони домовилися, що покупець здійснює попередню оплату товару як предмету вищезгаданого договору.
Продавець 23.09.09 року виставив покупцеві рахунок-фактуру №230909/2 від 23.09.09 року на суму 341000,00 грн. –про оплату вартості предмету договору (а.с.17).
Покупець, на виконання умов п.2.1 договору, платіжними дорученнями №625 від 25.09.09 року на суму 170500,00 грн. (а.с.18) та № 627 від 30.09.09 року на суму 170500,00 грн. (а.с. 19) здійснив повну попередню оплату товару, - чого відповідач не заперечує.
Тобто дії позивача відповідають вимогам частини 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, у якій сказано, що якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором,—у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов’язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Як вбачається з умов договору (п.3.9), продавець повинен у 14-денний з дня зарахування коштів на його розрахунковий рахунок, тобто не пізніше 14.10.09 року поставити продавцеві товар, - однак, не вчинив таких дій до цього часу.
Покупець, з огляду на невиконання продавцем умов договору, посилаючись на порушення ним приписів ст. 612 Цивільного кодексу України, 15.10.09 року за вих. №1068 (а.с.20) спрямував на його адресу письмове повідомлення про відмову від договору у зв’язку з втратою інтересу до товару, визначеного договором; запропонував у 7-миденний термін повернути отримані на підставі договору грошові кошти у сумі 341000,00 грн.
Згідно наявним у справі доказам, відповідач отримав цю вимогу та платіжним дорученням №164 від 19.11.09 року частково –у сумі 15000,00 грн. –повернув покупцеві отримані кошти (а.с.22), відмовившись повертати їх залишок у сумі 326000,00 грн. (341000,00 грн. –15000,00 грн.).
Ця обставина стала підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
На суму основного боргу він, керуючись умовами договору та чинним законодавством, нарахував:
пеню за період з 19.11.09 року по 03.02.10 року –у сумі 19213,04 грн.;
інфляційні нарахування у сумі 6685,00 грн.;
3% річних у сумі 2813,33 грн., - а всього 354711,37 грн. (а.с.9), - які просить стягнути з відповідача.
ІІ.Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ). Згідно приписам частин 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ), він є обов’язковим до виконання сторонами (ст.629 ЦКУ), оскільки саме він породжує права та зобов’язання для сторін.
Уклавши договір купівлі-продажу, сторони набули низку прав та обов’язків.
Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).
Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Правовідносини, які мають місце між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу.
Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
З обставин справи відомо, що позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором –попередньо сплатив на користь відповідача вартість товару, визначеного договором.
З огляду на викладене відповідач, отримавши передплату, повинен був керуватися приписами ст. 662 ЦКУ, згідно якій продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства, - при цьому. відповідно до ст. 663 Кодексу, продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк,—відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Оскільки відповідач не передав покупцеві попередньо оплачений ним товар, покупець правомірно скористався правилом ч. 1 ст. 665 ЦКУ, якою визначено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Подальші дії позивача повністю відповідають нормі, викладеній у частинах 2-3 ст. 693 Цивільного кодексу, а саме: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов’язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Як встановлено ч.ч. 1-2 ст. 623 ЦКУ, боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Згідно нормам ст. 624 Кодексу, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.
Як встановлено частинами 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України(далі –ГКУ), встановлено, що нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців після виникнення права на нарахування таких санкцій.
Пунктом 1 ч.2 ст. 258 ЦКУ для стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлено річний термін.
Позивач дотримався усіх перелічених вимог закону щодо визначення суми пені.
Спосіб захисту порушеного права сторонами за цим спором обрано у відповідності до вимог ст. 16 ЦКУ.
Таким чином, вимоги позивача узгоджуються з приписами чинного законодавства та підтверджуються наявними у справі доказами.
Відповідач їх не спростував.
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 43-1,44 та 49 ГПК України суд судові витрати покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договор, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11,16,509,525,526,530,560,610-612,614,623, 627,655,691,692,693 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34,36, 43,44, 47-1,49,75, 82,84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східспецтехніка», ідентифікаційний код 35844512, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Радянська (Совєтская), 40/105, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Патент», ідентифікаційний код 34202067, яке знаходиться за адресою: місто Красний Луч, місто Петровське, вул. Леніна, 22, кв. 6 Луганської області, - суму попередньої оплати у розмірі 326000 (триста двадцять шість тисяч) грн. 00 коп., пеню у сумі 19213 (дев’ятнадцять тисяч двісті тринадцять) грн. 04 коп., інфляційні нарахування у сумі 6685 (шість тисяч шістсот вісімдесят п’ять) грн. 00 коп., 3% річних у сумі 2813 (дві тисячі вісімсот тринадцять) грн. 33 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 3547 (три тисячі п’ятсот сорок сім) грн. 11 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.85 ГПК України за згодою представника позивача у судовому засіданні 29.04.10 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.
Рішення складено у повному обсязі та підписано – 05 травня 2010 року.
Суддя А.П.Середа
Судове рішення № 9574491, Господарський суд Луганської області було прийнято 29.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 10/36. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: