Ухвала суду № 95744848, 23.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

23 березня 2021 р. Справа №200/894/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління ДПС у Донецькій області

про: визнання протиправними та скасування рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1759400/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759399/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759398/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759397/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759396/2315100055 від 23.07.2020 року, зобов`язання Головне управління ДПС у Донецькій області зареєструвати в Єдиному реєстру податкових накладних податкові накладні № 1 від 04.06.2020 року, № 2 від 10.06.2020 року, № 3 від 11.06.2020 року, № 6 від 21.06.2020 року, № 7 від 23.06.2020 року, подані ФОП ОСОБА_1 .

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1759400/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759399/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759398/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759397/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759396/2315100055 від 23.07.2020 року, зобов`язання Головне управління ДПС у Донецькій області зареєструвати в Єдиному реєстру податкових накладних податкові накладні № 1 від 04.06.2020 року, № 2 від 10.06.2020 року, № 3 від 11.06.2020 року, № 6 від 21.06.2020 року, № 7 від 23.06.2020 року, подані ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків шляхом визначення з відповідачами по справі, надання суду доказів сплати судового збору належного зразка та у належному розмірі, позовної заяви з визначеними відповідачами у справі та зазначенням повного найменування відповідачів, їх місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, докази отримання рішень за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкових накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 41986/2315100055/2 від 13.08.2020 року, № 42528/2315100055/2 від 14.08.2020 року, № 42766/2315100055/2 від 14.08.2020 року, № 42643/2315100055/2 від 14.08.2020 року, № 42551/2315100055/2 від 14.08.2020 року.

На виконання вимог ухвали суду від 26 січня 2021 року позивачем надано до суду доказів сплати судового збору належного зразка та у належному розмірі позовної заяви з визначеними відповідачами у справі та зазначенням повного найменування відповідачів, їх місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, докази отримання рішень за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкових накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 41986/2315100055/2 від 13.08.2020 року, № 42528/2315100055/2 від 14.08.2020 року, № 42766/2315100055/2 від 14.08.2020 року, № 42643/2315100055/2 від 14.08.2020 року, № 42551/2315100055/2 від 14.08.2020 року.

Дослідивши надані позивачем докази на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 26 січня 2021 року, суд дійшов висновку про продовження позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, про що виніс ухвалу про продовження строку для усунення недоліків від 22 лютого 2021 року.

Вказаною ухвалою, суд зобов`язував позивача у п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом визначення з належними відповідачами у справі та надати. клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження обставин викладених у клопотанні.

На виконання вимог ухвали суду позивачем надано до суду позовна заява (уточнена від 01.03.2021 року), відповідно до якої позивач відповідачем по справі визначив: Головне управління ДПС у Донецькій області та просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1759400/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759399/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759398/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759397/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759396/2315100055 від 23.07.2020 року, зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області зареєструвати в Єдиному реєстру податкових накладних податкові накладні № 1 від 04.06.2020 року, № 2 від 10.06.2020 року, № 3 від 11.06.2020 року, № 6 від 21.06.2020 року, № 7 від 23.06.2020 року, подані ФОП ОСОБА_1 .

05.03.2021 року позивачем надано до суду заяву про поновлення строків звернення до суду, відповідно до якої останній вказував, що строк звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатися за правилами п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (1095 днів із дні отримання такого рішення) незалежно від того, чи скористалась особа правом досудового вирішення спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження. З огляду на викладене просив суд поновити строк звернення до суду з даним позовом.

У зв`язку з перебуванням судді Олішевської В.В. з 25.02.2021 року по 16.03.2021 року на лікарняному, з 17.03.2021 року по 22.03.2021 року у відпустці, питання про відкриття провадження у справи вирішується 23.03.2021 року .

Розглянувши матеріали позовної заяви та заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Варто звернути увагу, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).

Цей висновок Конституційного Суду України судова палата вважає релевантним щодо нинішнього стану нормативно-правового регулювання.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

З огляду на викладене вбачається, що особа у разі досудового врегулювання спору повинна протягом трьох місяців з дня отримання рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкових накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних звернутися до суду з позовом про оскарження рішення про відмову у реєстрації податкових накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.006517 вказував на доцільність застосування до спірних правовідносин при визначені строків звернення до суду положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів справи встановлено, що 23 липня 2020 року комісією при Головному управлінні ДФС у Донецькій області прийняті рішення:

№ 1759400/2315100055 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 1 від 04 червня 2020 року на суму 27500 грн.;

№ 1759399/2315100055 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 2 від 10 червня 2020 року на суму 14000 грн.;

№ 1759398/2315100055 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 3 від 11 червня 2020 року на суму 5000 грн.;

№ 1759397/2315100055 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 6 від 21 червня 2020 року на суму 11200 грн.;

№ 1759396/2315100055 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 7 від 23 червня 2020 року на суму 17200 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням, позивач скористався своїм правом адміністративного оскарження спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1759400/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759399/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759398/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759397/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759396/2315100055 від 23.07.2020 року, за результатами якого були прийняті рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкових накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 41986/2315100055/2 від 13.08.2020 року, № 42528/2315100055/2 від 14.08.2020 року, № 42766/2315100055/2 від 14.08.2020 року, № 42643/2315100055/2 від 14.08.2020 року, № 42551/2315100055/2 від 14.08.2020 року.

Матеріалами позовної заяви підтверджено, що рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкових накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 41986/2315100055/2 від 13.08.2020 року, № 42528/2315100055/2 від 14.08.2020 року, № 42766/2315100055/2 від 14.08.2020 року, № 42643/2315100055/2 від 14.08.2020 року, № 42551/2315100055/2 від 14.08.2020 року отримані позивачем в електронному форматі, а саме електронний кабінет 13 серпня 2020 року та 14 серпня 2020 року відповідно. Вказані обставини не заперечуються позивачем.

З огляду на те, що рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкових накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних отримані позивачем 13 серпня 2020 року та 14 серпня 2020 року, то з даним адміністративним позовом позивач повинен був звернутися до суду 13 та 14 листопада 2020 року відповідно.

Позивач з даним адміністративним позовом звернувся до суду 22 січня 2021 року, тобто з порушенням строків звернення до суду.

Суд ухвалою від 22 лютого 2021 року, зобов`язував позивача надати суду вмотивоване клопотання (заяву) про поновлення строків звернення до суду.

Позивачем надано до суду заяву про поновлення строків звернення до суду, однак вказана заява не містить посилання на поважність пропуску строку звернення до суду.

Доводи позивача про те, що ДПС повідомила про можливість оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1759400/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759399/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759398/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759397/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759396/2315100055 від 23.07.2020 року протягом 1095 днів, суд не бере до уваги, оскільки вони не змінюють наведеного правового регулювання спірного в цій справі питання.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд приходить висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини другої статті 123 КАС України, оскільки позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску, на пропозицію суду не повідомив.

Згідно п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1759400/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759399/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759398/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759397/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759396/2315100055 від 23.07.2020 року, зобов`язання Головне управління ДПС у Донецькій області зареєструвати в Єдиному реєстру податкових накладних податкові накладні № 1 від 04.06.2020 року, № 2 від 10.06.2020 року, № 3 від 11.06.2020 року, № 6 від 21.06.2020 року, № 7 від 23.06.2020 року, подані ФОП ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 122, 123, 169, 243, 248, 256, 294-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про поновлення строків звернення до суду - відмовити.

2. Повернути позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1759400/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759399/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759398/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759397/2315100055 від 23.07.2020 року, № 1759396/2315100055 від 23.07.2020 року, зобов`язання Головне управління ДПС у Донецькій області зареєструвати в Єдиному реєстру податкових накладних податкові накладні № 1 від 04.06.2020 року, № 2 від 10.06.2020 року, № 3 від 11.06.2020 року, № 6 від 21.06.2020 року, № 7 від 23.06.2020 року, подані ФОП ОСОБА_1 .

3. Повернення позовної заяви не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

4. Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

5. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

6. Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Олішевська