Рішення № 95744417, 23.03.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року ЛуцькСправа № 140/16813/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач, податковий орган, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16 вересня 2020 року №0005880505.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до наказу від 31 серпня 2020 року №1612 посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області проведена фактична перевірка з питань додержання вимог чинного законодавства щодо обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального господарської одиниці магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та належить суб`єкту господарювання ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 13 серпня 2020 року №03/32-05, яким встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії та тютюновими виробами без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги статей 11, 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва в обігу спирту етилового та коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон №481/95-ВР) та постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 «Про застосування Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а також проведення контрольно-розрахункової операції без застосування РРО та ненадання накладних на алкогольні напої та тютюнові вироби, чим порушено вимоги пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР).

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 16 вересня 2020 року №0005880505, яким згідно із до пунктом 1 статті 17, статей 20 Закону №265/95-ВР до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 20377,38 грн.

Представник позивача зазначає, що відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 з 15 вересня 2015 року обрав спрощену систему оподаткування та не зареєстрований платником податку на додану вартість, а тому позивач не мав обов`язку вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку, оскільки статтею 20 Закон №265/95-ВР визначено, що такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Зауважує, що незрозумілою є сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 20377,38 гривень, так як відповідальність за порушення пунктів 2 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачає стягнення в розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг), що у даному випадку становить 144,00 грн.

З огляду на зазначене, представник позивача не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву від 24 лютого 2021 року представник ГУ ДПС у Волинській області позовних вимог не визнав мотивуючи тим, що працівниками ГУ ДПС у Волинській області 31 серпня 2020 року було проведено фактичну перевірку магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює торгівельну діяльність ФОП ОСОБА_1 . Перевірка здійснена на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 31 серпня 2020 року №1612 та направлень на фактичну перевірку від 31 серпня 2020 року №402, №403.

Актом перевірки від 31 серпня 2020 року №03/156/32-05/ НОМЕР_1 встановлено порушення вимог пунктів 1 ,2, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, статей 11, 15 Закону №481/95-ВР та постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів».

Вказує, що продавцем РРО не застосовано, фіскальний чек на суму 144,00 грн не видано, накладні на алкогольні напої та тютюнові вироби не пред`явлені. Крім цього, в магазині виявлено алкогольні напої в кількості 204 пляшок на суму 5821,10 грн та тютюнові вироби в кількості 138 пачок на суму 4360,39 грн, в тому числі - 106 пачок сигарет без марок акцизного податку встановленого зразка.

Додатково повідомляє, що постановою Луцького міськрайонного суду від 05 жовтня 2020 року продавця ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та звільнено від відповідальності на підставі статті 22 КУпАП, а постановою Луцького міськрайонного суду від 23 грудня 2020 року провадження по справі відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 164, частиною першою статті 156 КУпАП закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 247, статті 38 КУпАП у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

З наведених підстав в задоволенні адміністративного позову просить відмовити (арк. спр. 31-32).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб (арк. спр. 28).

Як убачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказану ухвалу ГУ ДПС у Волинській області отримало 26 січня 2021 року (арк. спр. 30), натомість відзив на позовну заяву подано представником відповідача лише 24 лютого 2021 року та клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву, як і будь-яких доказів в обґрунтування причин поважності пропущення такого строку останній не надав.

З урахуванням зазначеного, вказаний відзив не приймається до уваги судом як поданий поза межами встановленого судом п`ятнадцятиденного строку з дня отримання копії ухвали судді Волинського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (арк. спр. 47-75).

Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 15 вересня 2015 року зареєстрований як фізична особа - підприємець, основним видом діяльності якого є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, що підтверджується випискою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (арк. спр. 10).

Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку від 17 вересня 2015 року позивач є платником єдиного податку 3 групи (арк. спр. 11).

Судом також встановлено, що 07 жовтня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на підставі його власного рішення (арк. спр.12).

Відповідно до наказу від 31 серпня 2020 року №1612 «Про проведення фактичної перевірки» (арк. спр. 42 зворот.) та згідно направлень від 31 серпня 2020 року №402, 403 (арк. спр. 43) ГУ ДПС у Волинській області проведена фактична перевірка в магазині, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює торгівельну діяльність позивач.

За наслідками проведення зазначеної перевірки був складений акт від 31 серпня 2020 року №03/156/32-05/ 3094906550 , яким встановлено порушення вимог пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, статей 11, 15 Закону №481/95-ВР та постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (арк. спр. 37-38).

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 16 вересня 2020 року №0005880505, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 20377,38 грн (арк. спр. 5).

ОСОБА_1 , не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням - рішенням звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Як передбачено підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи

Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон №265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 3 Закону №265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункту 1 статі 13 Закону);

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункту 2 статі 13 Закону);

вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку (пункту 12 статі 13 Закону).

Судом встановлено, що в ході перевірки виявлено порушення пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, а саме: контрольно-розрахункова операція з придбання однієї пляшки пива «Микулин», 0,5 л, вміст спирту 5,1% по ціні 23,00 грн., однієї пляшки горілки «Златогор Чиста сльоза» особлива, 0,25 л. за 52,00 грн., вміст спирту 40%, однієї пачки сигарет «Прилуки класичні» по ціні 39,00 грн, та однієї пачки сигарет без марок акцизного податку встановленого «Credo» по ціні 30,00 грн., проведена без застосування РРО, фіскальний чек на загальну суму 144,00 грн не видано, накладні на алкогольні напої та тютюнові вироби не пред`явлено.

Згідно із пунктом 1 статі 17 Закону №265/95-ВР, у разі у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.

Разом з тим, відповідно до пункту 11 Прикінцевих положень Закону №265/95-ВР тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах: 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Відповідно до статті 20 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Як установлено судом, згідно податкового повідомлення - рішення від 16 вересня 2020 року №0005880505 до позивача застосовано штрафні санкції в загальній сумі 20377,38 грн, а саме: за непроведення розрахункової операції з придбання алкогольних напоїв та тютюнових виробів на загальну суму 144,00 грн через реєстратор розрахункових операцій - в розмірі 14,40 грн (10% вартості проданого товару) та за порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (відсутні накладні на алкогольні напої та тютююнові вироби) - в розмірі 20362,98 грн (у розмірі подвійної вартості виявлених алкогольні напої в кількості 204 пляшок на суму 5821,10 грн та тютюнові вироби в кількості 138 пачок на суму 4360,39 грн на загальну суму 10181,49 грн).

З урахуванням зазначеного, доводи представника позивача відносно того, що відповідальність за порушення пунктів 1, 2 статті Закону №265/95-ВР передбачене стягнення в розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг), що в даному випадку становить 144,00 грн є помилковими, оскільки як уже зазначалося вище з урахування норм Прикінцевих положень Закону №265/95-ВР згідно із оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням розмір штрафної санкції за дане порушення становить 14,40 грн.

Таким чином, оскільки у поданій позовній заяві представник позивача не заперечує самого факту вчинення порушення щодо не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та позовна заява не містить інших обґрунтувань позовних вимог у цій частині, окрім як невідповідності суми застосованих штрафних санкцій, суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 16 вересня 2020 року №0005880505 в частині застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 14,40 грн.

Стосовно порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, а саме відсутність накладних на виявлені контролюючим органом в магазині алкогольні напої в кількості 204 пляшок на суму 5821,10 грн та тютюнові вироби в кількості 138 пачок на суму 4360,39 грн, в тому числі - 106 пачок сигарет без марок акцизного податку встановленого зразка, суд зазначає наступне.

Згідно із абзацами другим - третім пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Аналогічні норми щодо не поширення на платників єдиного податку, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість вимог щодо ведення обліку товарних запасів містить і стаття 20 Закону №265/95-ВР, якою передбачено відповідальність за вчинення відповідного порушення та на підставі якої згідно із оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням до позивача застосовано штрафні в сумі 20362,98 грн.

Таким чином, обов`язок ведення обліку товарних запасів не може бути покладений на фізичних осіб-підприємців, які здійснюють підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування.

Як установлено судом, ОСОБА_1 з 15 вересня 2015 року був платником єдиного податку 3 групи, що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку (арк. спр. 11) та не був зареєстрований платником податку на додану вартість, протилежного відповідачем не доведено.

З огляду на зазначене, відповідачем належними, достатніми та допустимими доказами не спростовано доводи адміністративного позову в цій частині позовних вимог та не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення від 16 вересня 2020 року №0005880505 в частині застосування до позивача застосовано штрафні санкції за порушення ведення обліку товарних запасів в сумі 20362,98 грн, а тому у вказаній частині оскаржуване податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Вказані висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11 лютого 2021 року у справі №815/6191/15.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частини друга статті 77 КАС України).

З урахуванням встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16 вересня 2020 року №0005880505 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції в сумі 20362,98 грн. У задоволені решти позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує наступне.

Згідно квитанції від 12 січня 2021 року №0.0.1972091292.1 позивачем було сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) (арк. спр. 24), який зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 26).

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З даною позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду 08 грудня 2020 року.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294-ІХ з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.

Таким чином, за подання даного адміністративного позову майнового характеру позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. (20377,38 грн х 1 %, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Оскільки суд задовольняє позов частково, то за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в сумі 840,21 грн (вісімсот сорок гривень двадцять одна копійка) пропорційно до задоволених позовних вимог.

Надмірно сплачена сума судового збору може бути повернута позивачу в порядку, встановленому статтею 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 257, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 16 вересня 2020 року №0005880505 в частині застосування штрафних (фінансових) санкції в сумі 20362,98 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у сумі 840,21 грн (вісімсот сорок гривень двадцять одна копійка).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович