Ухвала суду № 95744309, 24.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

24 березня 2021 р. Справа № 120/2306/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2

до: Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, всупереч вказаним положенням, законним представником позивача не сплачено судовий збір та не додано документ про сплату судового збору.

Втім, у позовній заяві представник вказує на те, що вона є звільненою від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", посилаючись на те, що є матір`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2 .

Надаючи оцінку таким доводам суд звертає увагу на наступне.

За приписами пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Зазначену норму слід враховувати в системному зв`язку зі статтею 53 КАС України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 53 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.

Натомість, в силу частини 1 статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_1 діє як законний представник неповнолітньої дитини в розумінні частини першої статті 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини першої статті 53 КАС України.

Законом України "Про судовий збір" не передбачено пільги від сплати судового збору законного представника, який звертається в інтересах неповнолітнього, крім законних представників дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (пункт 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір").

Отже, представником не доведено, що дана пільга щодо сплати судового збору визначена пунктом 7 частиною першою статті 5 Закону України "Про судовий збір" поширюється на даний спір.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах щодо отримання паспорта громадянина України, до категорії громадян, які безумовно звільняються від сплати судового збору.

Правова позиція щодо подібного питання викладена в ухвалах Верхового Суду від 15.01.2018 у справі № 607/1046/17, від 22.11.2018 у справі №754/16008/17, від 23.05.2019 у справі № 640/109/19, а також узгоджуються з висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 640/109/19.

Дане питання по сплаті судового збору вже було досліджено в тому числі і в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі № 120/1983/20-а, де зроблений висновок, що позивач звернувшись до суду з метою захисту прав та законних інтересів свого неповнолітнього сина, зобов`язаний був сплатити судовий збір за подання адміністративного позову з посиланням на висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 640/109/19.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2270,00 грн.

Отже, за подання даного позову з двома вимогами немайнового характеру, одна з яких є похідною, підлягає сплаті судовий збір в сумі 908,00 грн.

Таким чином, з метою виконання вимог Закону України "Про судовий збір", та приведення позовної заяви у відповідність із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу слід сплатити судовий збір за звернення до суду в розмірі 908,00 грн., а докази оплати надати суду.

Так, частиною другою статті 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам статті 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 908,00 грн.

Керуючись статтею 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович