Рішення № 95744292, 19.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 березня 2021 р. Справа № 120/6524/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" із позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Вінницькій області від 26.10.2020 року №229-р в частині відмови у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ "Глобал Енерджи";

- зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області повторно розглянути заяву ТОВ "Глобал Енерджи" щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою Вінницька область, Шаргородський район, с. Клекотина, вул. Вишнева, 135, автодорога «Шаргород - Тиврів - Вінниця», разом із поданими документами та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що при зверненні до відповідача із заявою щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним надав всі необхідні документи, передбачені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", однак розпорядженням від 26.10.2020 року №229-р Головним управлінням ДПС у Вінницькій області відмовлено у видачі такої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, з підстав ненадання дозволів на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткувань підвищеної небезпеки. Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 13.11.2020 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Держпраці у Вінницькій області.

На виконання вимог ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі за безпідставністю. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, суб`єкту господарювання необхідно надати до органу ліцензування вичерпний пакет документів, визначений законом, зокрема дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Тому, оскільки ТОВ "Глобал Енерджи" не надано такого дозволу, відмова контролюючого органу є правомірною.

10.12.2020 року представником третьої особи надано пояснення на позовну заяву, в яких зазначив, що видача дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що не передбачені додатками 2 та 3 Порядку, починаючи з 12.03.2020 року не допускається. Отже, суб`єкт господарювання має право на здійснення певних дій щодо провадження господарської діяльності на підставі подання декларації без отримання документа дозвільного характеру, за винятком тих видів господарської діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (абзац 1 пункту 5 статті 4 Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері господарської діяльності"). Тому, вважає розпорядження Головного управління ДПС у Вінницькій області від 26.10.2020 року №229-р в частині відмови у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ "Глобал Енерджи" неправомірним та безпідставним.

28.12.2020 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив, у якому підтримав позицію, викладену в позовній заяві та зазначив, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та такими, що не спростовує доводи, викладені у позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Зважаючи на те, що розгляд цієї справи здійснюється в порядку письмового провадження, тому суд при ухваленні даного рішення зважає на положення частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), якою передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Разом із тим, слід враховувати приписи частини 5 статті 250 КАС України, згідно із якими датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

07.10.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" звернулося із заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним.

Розпорядженням Головного управління ДПС у Вінницькій області від 26.10.2020 року №229-р відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним. Підставою для відмови у видачі ліцензії слугувало порушення заявником вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме ненадання дозволу на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Наведене слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України визначено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі за текстом Закон № 481/95-ВР).

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23.11.2018 року № 2628-VІІІ внесено зміни до Закону України № 481/95-ВР та, серед іншого, запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Зміни до Закону № 481/95-ВР набули чинності з 01.07.2019 року.

Відповідно до статті 15 Закону № 481/95-ВР, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернувся до Головного управління ДПС у Вінницькій області із заявою на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та відповідно підприємством було приєднано до заяви наступний пакет документів:

- дозвіл Управління Держпраці у Вінницькій області від 21.09.2020 року № 222.20.05 на виконання газонебезпечних робіт та робіт у вибухопожежонебезпечних зонах;

- дозвіл Управління Держпраці у Вінницькій області від 27.11.2018 року № 319.18.05 на застосування обладнання, призначеного для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовищі;

- договір купівлі-продажу від 10.09.2020 року комплексу автозаправочної станції за адресою: Вінницька область, Шаргородський район, с. Клекотина, вул. Вишнева, 135;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №2165180905253;

- технічний паспорт на будівлю (операторську) АЗС № 000196/2020;

- декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці №520320035197;

- обладнання та захисних систем, призначених для експлуатації у потенційно вибухонебезпечному середовищі;

- посудини, що працюють під тиском понад 0,05 МПА;

- акт державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію;

- заяву на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;

- заяву щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;

- платіжне доручення від 07.10.2020 року № 17276.

Поряд із наведеним, суд зазначає, що підставою для відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" у видачі ліцензії розпорядженням відповідача визначено порушення статті 15 Закону № 481/95-ВР, в частині ненадання необхідних копій документів, а саме дозволу на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Так, за приписами статті 21 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 року № 2694-XII роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі за текстом Порядок № 1107).

У свою чергу, Кабінетом Міністрів України 03.03.2020 року прийнято постанову № 207 "Про внесення змін до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки" (далі за текстом Постанова № 207), яка набрала чинності 12.03.2020 року.

Постановою № 207 внесено зміни до Порядку № 1107, зокрема:

- скорочено перелік видів робіт підвищеної небезпеки (до 6 позицій) та перелік машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (до 4 позицій), виконання/експлуатація яких здійснюється на підставі дозволу,

- розширено перелік видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (до 27 позицій) та перелік машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, які виконуються/експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Постановою № 207 встановлено, що дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, видані до набрання чинності цією постановою, є дійсними до закінчення строку їх дії.

Відповідно до пункту 7 Порядку 1107 дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки видається територіальним органом Держпраці за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця.

Додатками 6 та 7 до Порядку 1107 визначено перелік видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, відповідно.

У свою чергу, технологічне устатковання та його елементи магістральних газопроводів, нафтопроводів, продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів), систем газопостачання природного та зрідженого газу суб`єктам господарювання та до населених пунктів, систем промислового та міжпромислового збору нафти і газу, об`єктів нафтогазовидобувної промисловості, а також газовикористовуюче обладнання потужністю понад 0,1 МВт., обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) у потенційно вибухонебезпечному середовищі відносяться до Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (пункт 4 та 6 Додатку № 7 до Порядку № 1107).

Аналіз наведених вище правових норм, дає підстави для висновку, що виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатація машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки здійснюється на підставі дозволу або декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці в залежності від віднесення певного виду робіт підвищеної небезпеки та машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки до відповідного Переліку, який наведено в додатках 2, 3, 6, 7 Порядку № 1107.

Окрім того, нормами пункту 21 Порядку № 1107 визначено, що виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 6, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 7, здійснюються роботодавцем, виробником або постачальником на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Матеріалами справи підтверджено, що надана Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці зареєстрована у журналі обліку суб`єктів господарювання в територіальному органі Держпраці 18.08.2020 року за № 447.20-Д, яка у свою чергу була приєднана позивачем до заяви щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

За правилами пункту 21 Порядку № 1107 декларація за формою згідно з додатком 8 подається роботодавцем, виробником або постачальником не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

Декларація подається роботодавцем, виробником або постачальником, уповноваженою ним особою або надсилається поштою до територіального органу Держпраці або адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці.

Територіальний орган Держпраці здійснює реєстрацію декларацій на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня їх отримання.

Тобто, на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" до відповідача із заявою щодо одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці від 18.08.2020 року, була чинною та відповідно підтверджувала право суб`єкта господарювання експлуатувати машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки.

Отже, позивачем на виконання вимог статті 15 Закону № 481/95-ВР при зверненні із заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним надано всі необхідні, визначені законодавством копії документів, з огляду на що, суд доходить висновку, що відмова Головного управління ДПС у Вінницькій області у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним є безпідставною та необґрунтованою. Позивачем дотримано всіх встановлених законодавством вимог для отримання такої ліцензії.

Доводи відповідача не спростовують висновків суду щодо факту надання позивачем разом із заявою про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним документу, що підтверджує право виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

В обсязі встановлених обставин, суд зазначає, що розпорядження Головного управління ДПС у Вінницькій області від 26.10.2020 року № 229-р, яким позивачу відмовлено у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Вінницька область, Шаргородський район, с. Клекотина, вул. Вишнева, 135, автодорога «Шаргород - Тиврів - Вінниця», не відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Визначаючись із способом захисту порушених прав позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина третя зазначеної статті передбачає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У свою чергу, слід відмітити, що ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Вінницька область, Шаргородський район, с. Клекотина, вул. Вишнева, 135, автодорога «Шаргород - Тиврів - Вінниця», є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура, у тому числі щодо розгляду відповідної заяви позивача та поданих копій документів, визначених Законом.

Зобов`язання відповідача видати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за вказаною адресою без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб. Тому, суд вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є саме зобов`язання Головного управління ДПС у Вінницькій області повторно розглянути заяву щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою торгівлі: Вінницька область, Шаргородський район, с. Клекотина, вул. Вишнева, 135, автодорога «Шаргород - Тиврів - Вінниця», разом із поданими документами та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

На підставі викладеного, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 2102,00 гривень підлягають стягненню на користь позивача.

Щодо стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу, слід зазначити наступне.

Статтею 16 КАС України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною 1, 7 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 та постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 вказаного Закону договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 10.12.2019 року, акт виконаних робіт від 05.11.2020 року, рахунок від 05.11.2020 року про оплату 6000,00 грн за надання правничої допомоги.

За умовами договору про надання правової допомоги від 10.12.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" доручає, а адвокатське бюро, в особі керівника Каленяка Едуарда Анатолійовича приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання з надання наступної правової допомоги: надавати консультації, готувати правові позиції висновки, довідки з питань, передбачених пунктом 1.1 даного Договору; звертатися із відповідними адвокатськими запитами щодо надання інформації в разі потреби; здійснювати представництво інтересів позивача перед фізичними особами, перед юридичними особами публічного та приватного права, органами державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронними органами та органами державної виконавчої служби, а також в усіх судах України.

Згідно з пунктом 5 вказаного договору за надання правової допомоги позивач зобов`язується виплатити адвокатському бюро гонорар та компенсувати витрати відповідно до виставлених рахунків, які погоджені сторонами.

Відповідно до акта виконаних робіт від 05.11.2020 року позивачу надано такі юридичні послуги, як: збір та вивчення документів, підготовка позовної заяви до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним скасування рішення, зобов`язання вчинити дії щодо отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Вінницька область, Шаргородський район, с. Сапіжанка, вул. Центральна, 1А, автодорога "Джурин- Томашпіль" та відправка її до Вінницького окружного адміністративного суду.

Загальна вартість наданих адвокатом послуг складає 6000,00 грн, розрахунок якої здійснено у відповідності до зазначеного розміру погодинної ставки за надані послуги (1000,00 грн) та затраченого адвокатом часу (6 годин).

Оцінюючи наданий суду акт виконаних робіт від 05.11.2020 року суд враховує, що предметом розгляду даної справи є визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління ДПС у Вінницькій області № 229-р від 26.10.2020 року та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву відповідача щодо отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Вінницька область, Шаргородський район, с. Клекотина, вул. Вишнева, 135, автодорога «Шаргород - Тиврів - Вінниця», а не на право роздрібної торгівлі пальним за адресою Вінницька область, Шаргородський район, с. Сапіжанка, вул. Центральна, 1А, автодорога "Джурин- Томашпіль", як зазначено у акті.

Окрім того, доказів сплати гонорару адвокату, матеріали справи не містять. При цьому розмір винагороди за надання правової допомоги у вигляді фіксованої суми, що не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, у договорі не визначено.

Отже, у зв`язку із не наданням позивачем документів, що свідчать про виконання робіт (послуг) адвоката та доказів оплати гонорару та інших витрат, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту понесення витрат на правничу допомогу у зв`язку із розглядом цієї справи, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача 6000 грн.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Вінницькій області від 26.10.2020 року № 229-р в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Вінницька область, Шаргородський район, с. Клекотина, вул. Вишнева, 135, автодорога «Шаргород - Тиврів - Вінниця».

Зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Вінницька область, Шаргородський район, с. Клекотина, вул. Вишнева, 135, автодорога «Шаргород - Тиврів - Вінниця», разом із доданими документами та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду у сумі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" (вул. Марії Вольгемут, 31-А, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39189072)

Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454)

Управління Держпраці у Вінницькій області (вул. Магістратська, 37, м. Вінниця, Вінницька область, 21000, код ЄДРПОУ 39845483)

Суддя Мультян Марина Бондівна