Ухвала суду № 95744269, 17.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

17 березня 2021 р. Справа № 120/3/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.02.2021 року розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

26.02.2021 року позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтовано відкриттям ухвалою Верховного Суду від 11.01.2021 року касаційного провадження за скаргою Державної судової адміністрації України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 року у справі № 340/1916/20 про перегляд рішення у аналогічному спорі. Вважаючи, що рішення у цій справі може вплинути на вирішення справи №120/3/21-а по суті, просить зупинити провадження у справі, посилаючись на пункт 5 частини 2 статті 236 КАС України.

17.03.2021 року у підготовче судове засідання учасники справи не з`явилися, хоча про час, дату та місце судового розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 181 КАС України, підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

За змістом частини 1 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 4 КАС України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне здійснити розгляд клопотання позивача про зупинення провадження у справі, а також вирішити питання про залучення другого відповідача та витребування доказів - у порядку письмового провадження.

Так, питання щодо зупинення провадження у справі регламентовано статтею 236 КАС України.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

З аналізу наведеної норми, суд дійшов висновку, що зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України є правом, а не обов`язком суду. При цьому, зупинення провадження можливе лише у разі перегляду палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду судового рішення в іншій справі у подібних правовідносинах.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 11.01.2021 року у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрито касаційне провадження за скаргою Державної судової адміністрації України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 року у справі № 340/1916/20. Предметом розгляду вказаної справи є виплати суддівської винагороди, із застосуванням обмеження нарахування у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відносини у справах №120/3/21-а та №340/1916/20 є подібними, оскільки пов`язані з виплатою суддівської винагороди із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

Однак, суд зауважує, що відкриття провадження Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційного провадження у справі № 340/1916/20 не є підставою для зупинення апеляційного провадження, в розумінні пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України, оскільки ні палатою, ні об`єднаною палатою, ні Великою Палатою Верховного Суду не переглядається судове рішення у подібних відносинах.

Також суд враховує, що 03.03.2021 року Верховний Суд розглянув справу №340/1916/20 та прийняв по цій справі постанову. Постанова набрала законної сили 03.03.2021 року.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 340/1916/20 (К/9901/369/21) відсутні.

Вирішуючи питання про залучення другого відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Згідно із частини 4 статті 48 КАС України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Суд зазначає, що у цій справі позивачем ставиться вимога про зобов`язання відповідача провести нарахування та виплату суддівської винагороди.

Так, предметом спору у даній справі є не виплата суддівської винагороди в повному обсязі.

При цьому, суд вказує, що за змістом частин 3, 4 статті 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII, Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів; функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.

Відповідно, відповідач як розпорядник бюджетних коштів не міг виплачувати позивачу суддівську винагороду (протягом згаданого періоду) понад виділені йому для цього бюджетні асигнування головним розпорядником, на власний розсуд вирішуючи який нормативно-правовий акт потрібно виконувати.

Отже, оскільки згода позивача на залучення Державної судової адміністрації України як співвідповідача відсутня, у відповідності до приписів частини 4 статті 48 КАС України, суд залучає вказаний орган як другого відповідача.

Окрім того, суд доходить висновку про необхідність вирішити питання про витребування додаткових доказів, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 149 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII, суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Зважаючи на наведені положення статті 149 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII у зіставленні з положеннями частин 1, 2, 5 статті 22, частини 1 статті 23 БК України, виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України.

Відповідач як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі (на 2020 рік).

Проте, 13.04.2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 553-IX від 13.04.2020 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі - Закон № 553-ІХ), яким статтю 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" викладено в наступній редакції: "Установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року".

В матеріалах справи відсутні докази щодо обсягу асигнувань, які надані відповідачу на фінансове забезпечення Калинівського районного суду Вінницької області в розрізі виплат суддівської винагороди за квітень-серпень 2020 року.

Відтак, дані докази слід витребувати.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 4 статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно частини 3 статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність витребування у відповідачів письмової інформації щодо обсягу асигнувань, які надані Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Вінницькій області на фінансове забезпечення Калинівського районного суду Вінницької області в розрізі виплат суддівської винагороди за квітень-серпень 2020 року з відображенням окремо сум, які повинні переховуватись без застосування обмежень встановлених Закон України № 553-IX від 13.04.2020 року та з застосуванням таких, якщо такі відмінності мали місце.

Згідно частини 2 статті 181 КАС України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у разі залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни позивача, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача.

Відповідно до частини 6 статті 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Відтак, враховуючи, що до справи залучено другого відповідача розгляд справи розпочинається спочатку.

Керуючись ст.ст. 9, 48, 72, 77, 80, 180, 205, 236, 248, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 120/3/21-а - відмовити.

Залучити Державну судову адміністрацію України (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) як другого відповідача до участі у справі № 120/3/21-а.

Розгляд справи № 120/3/21-а розпочати спочатку.

Призначити підготовче засідання на 12.04.2021 року о 10:00 год. в залі судового засідання № 5 Вінницького окружного адміністративного суду, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 14.

Встановити відповідачу - Державній судовій адміністрації України, 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам статті 162 КАС України, разом із усіма письмовими та електронними доказами (які можливо доставити до суду), висновками експертів і заявами свідків на його обґрунтування.

Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Копію даної ухвали направити учасникам справи, другому відповідачу - копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Витребувати у Державної судової адміністрації України та Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області та зобов`язати надати суду до 10.04.2021 року письмову інформацію щодо обсягу асигнувань, які надані Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Вінницькій області на фінансове забезпечення Калинівського районного суду Вінницької області в розрізі виплат суддівської винагороди за квітень-серпень 2020 року з відображенням окремо сум, які повинні переховуватись без застосування обмежень встановлених Закон України № 553-IX від 13.04.2020 року та з застосуванням таких, якщо такі відмінності мали місце.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Мультян Марина Бондівна