Рішення № 95743906, 22.03.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/128/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейккіт", місто Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ Техпанель", місто Харків про стягнення 105 000,00 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - Алексєєв Д.О. довіреність б/н від 01.03.2021;

відповідача - адвокат Манохін А.В. ордер АТ №1007425 від 02.02.2021;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мейккіт" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ Техпанель" (відповідача) грошових коштів за непоставлений товар згідно Договору № 121/20 поставки обладнання для виготовлення СІП панелей від 21.12.2020 в розмірі 105 000,00 грн. Також позивач просить суд покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОВ Техпанель" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20 січня 2021 року позовну заяву ТОВ "Мейккіт" прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/128/21. Розгляд справи призначено без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

10 лютого 2021 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ Техпанель" на позовну заяву (вх. № 3378) в порядку частини першої статті 251 Господарського процесуального кодексу України, а також клопотання про розгляд справи № 922/128/21 з повідомленням сторін (за вх. № 3379).

Враховуючи те, що відзив на позовну заяву ТОВ "Мейккіт", а також клопотання про розгляд справи № 922/128/21 з повідомленням сторін подано Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОВ Техпанель" у встановлений ГПК України строк, суд дійшов висновку про можливість призначення у справі судового засідання з повідомленням сторін, в порядку статті 252 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно 12.02.2020 судом постановлено ухвалу, згідно якої призначено справу № 922/128/21 до розгляду у судовому засіданні на 01 березня 2021 року.

В судовому засіданні 01.03.2021 у справі № 922/128/21 оголошено перерву до 22 березня 2021 року об 11:00 годині, на підставі статті 216 Господарського процесуального кодексу України. Про перерву в судовому засіданні постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 01 березня 2021 року.

Представник позивача в судове засідання 22.03.2021 не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв; відповідь на відзив у встановлений статтею 251 Господарського процесуального кодексу України строк до суду не подав. Про дату, час та місце розгляду справи ТОВ "Мейккіт" повідомлено належним чином, в т.ч ухвалою суду від 01.03.2021 в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, яку було отримано позивачем 09.03.2021 (згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за вих. № 005503).

Представники відповідача в судовому засіданні 22.03.2021 проти позову ТОВ "Мейккіт" заперечували, просили суд відмовити в його задоволенні повністю, як такого, що необґрунтований, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОВ Техпанель" було поставлено товар (устаткування) вартістю 105 000,00 грн. за Договором № 121/20 від 21 грудня 2020 року.

Враховуючи принцип диспозитивності та право сторін на власний розсуд розпоряджатись своїми правами, в тому числі брати участь в судовому засіданні; з огляду на те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті, а також приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи, визначені статтею 248 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу № 922/128/21 за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейккіт".

Всебічно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов ТОВ "Мейккіт" та заперечення ТОВ "Техпанель", об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

21 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мейккіт" (надалі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОВ Техпанель" (надалі - Продавець) укладено Договір № 121/20 поставки обладнання для виготовлення СІП панелей, відповідно до умов якого Продавець зобов`язався, в порядку та на умовах Договору, передати у власність Покупця устаткування для виготовлення СІП-панелей, далі - Товар, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити його.

Пунктами 3.1., 3.3. Договору встановлено, що продаж Товару здійснюється за договірними цінами, встановленими в Специфікаціях до Договору (Додатках), які є невід`ємними його частинами. Оплата Товару здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на умовах, встановлених в Специфікаціях (Додатку № 1).

Відповідно до пунктів 4.6., 4.7. Договору приймання Товару за кількістю та якістю проводиться уповноваженими представниками сторін в пункті завантаження, обумовленому умовами поставки Інкотермс 2010, зазначеними у відповідній Специфікації. Передача Товару Покупцю здійснюється на підставі накладних або товарно транспортних накладних, які підписуються обома Сторонами Договору та засвідчують факт передачі Товару Продавцем та факт отримання Товару Покупцем або уповноваженої особи. Продавець при оформленні накладних і платіжних документів на відвантажений Товар обов`язково відображає кількість, ціну і суму.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами також погоджено Додаток № 1 до Договору - Специфікацію, згідно умов якої загальна Сума Специфікації: 105 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 17 500,00 грн.

Умови оплати: 80% вартості замовлення у розмірі 84 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 14 000,00 грн. в якості оплати Покупець сплачує протягом одного банківського дня з моменту підписання даної специфікації, останні 20% замовник сплачує в одноденним термін після демонстрації готового обладнання, яке пройшло налаштування, на території Постачальника перед представником замовника та готово до відвантаження. При передачі обладнання Продавець передає технічний регламент по роботі з клеючою головкою Покупцю.

Товар має бути готовим до передачі Замовнику не пізніше 30 грудня 2020 року. За умов передоплати не пізніше 23 грудня 2020 року та перегляду обладнання представником замовника не пізніше 25 грудня 2020 року, але за будь-яких умов після повної оплати обладнання.

Умови поставки: ЕХW: м. Березань, вул. Небесної Сотні 35А, транспортна компанія - Вартість доставки перевізнику сплачує Покупець. Розвантаження на підприємстві, прийомку матеріалів забезпечує Покупець.

Цей Додаток № 1 від 21 грудня 2020 року оформлений у вигляді специфікації є невід`ємною частиною Договору № 121/20 від 21 грудня 2020 року і вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін.

Відповідно, на виконання умов Договору № 121/20 від 21.12.2020 та Додатку № 1 / Специфікації щодо оплати устаткування, ТОВ "Мейккіт" здійснено передоплату за устаткування для виготовлення СІП-панелей на загальну суму 105 000,00 грн.: в т.ч. згідно платіжного доручення № 2323 від 22 грудня 2020 року на суму 84 000,00 грн. та платіжного доручення від 24 грудня 2020 року на суму на суму 21 000,00 грн.

Звертаючись до суду із даним позовом, ТОВ "Мейккіт" наголошує на тому, що у погоджені сторонами строки TOB "TOB Техпанель" зобов`язання щодо поставки Товару не виконало, що згідно пункту 4.5 Договору надає право Покупцю аргументовано відмовитись від Товару та цим же пунктом Договору, на Продавця покладено обов`язок повернення отриманих коштів за Товар не пізніше ніж в 14-ти денний термін після відмови від Товару. Таким чином, на переконання позивача, сума попередньої оплати, що залишилась неповернутою - 105 000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.

Відповідач, в свою чергу, звертає увагу на те, що Пунктом 3 Додатку № 1 до Договору № 121/20 зазначено, що товар має бути готовим до передачі Замовнику не пізніше 30 грудня 2020 року Жодним пунктом ані у Договорі, ані у Додатку до Договору не зазначено Сторонами, що готовий до передачі товар має бути відправлений або поставлений Замовнику саме за цією датою.

Так, Риженко Сергій Анатолійович - уповноважена особа Замовника, 30.12.2020 повідомив TOB "TOB Техпанель" про те, що він не має змоги забрати Товар через відсутність автомобіля. Виходячи з цього Сторони домовились передати та отримати Товар 31 грудня 2020 року.

Також пунктом 4.3. Договору сторонами погоджено, що приймання Товару за якістю і комплектності проводиться на місці завантаження товару в транспорт, відповідно до "Інструкції про порядок приймання продукті виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю".

Згідно Видаткової накладної № 612/20 від 31 грудня 2020 року, яка містить підпис уповноваженої особи Замовника - Риженко С.А. (на підтвердження особи останній записав свій закордонний паспорт), та власноручний напис "Оборудование посмотрел и принял". Отже, якість та комплектація Товару перевірені на місці представником ТОВ "Мейккіт".

Відповідно, відповідач вважає, що спір між сторонами щодо неналежного виконання договірних зобов`язань відсутній, а тому позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).

Окремим видом зобов`язання є договір поставки. Так, згідно з частинами першою, другою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, в силу приписів статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Згідно статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Крім того, частиною другою статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, і лише у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та обставин справи, суд зазначає про недоведеність позивачем порушень з боку відповідача умов Договору № 121/20 від 21.12.2020 щодо поставки Товару. Зокрема, відповідно поданої до суду ТОВ "ТОВ Техпанель" Видаткової накладної № 612/20 від 31.12.2020, установку по виготовленню СІП панелей, з робочими розмірами 3000х1250х1700 вартістю 105 000,00 грн. було прийнято без зауважень, що в свою чергу жодним чином не спростовано ТОВ "Мейккіт". Доказів дотримання позивачем умов пункту 4.5. Договору щодо обґрунтованої відмови від Товару матеріали справи також не містять.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до приписів статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд зазначає, що посилання позивача щодо порушення ТОВ "ТОВ Техпанель" умов Договору № 121/20 з передачі попередньо оплаченого Товару спростовуються поданими відповідачем доказами. Відповідно, позивачем в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку жодним чином не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги і суд у даному випадку не вбачає наявності підстав для повернення вартості замовлення - стягнення 105 000,00 грн. в примусовому порядку.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позов ТОВ "Мейккіт" є таким, що позбавлений належного доказового обґрунтування, а відтак задоволенню не підлягає. Решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Судовий збір за подання позовної заяви, відповідно приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, залишається судом за Товариством з обмеженою відповідальністю "Мейккіт".

Керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями. 1, 13, 18, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейккіт" – відмовити.

Витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України, з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "24" березня 2021 р.

Суддя В.В. Рильова

справа № 922/128/21