Рішення № 9574387, 29.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.10 Справа № 8/167пд.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новодружеський міський ринок», м. Новодружеськ Луганської області,

до 1. Новодружеської міської ради Луганської області, м. Новодружеськ Луганської області,

2.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Новодружеськ Луганської області, -

про визнання недійсним договору.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача Овчаренко О.В. представник, - довіреність №б/н від 01.03.10 року;

від 1-го відповідача Гладкова Н.Г. міський голова, - посвідчення №б/н від 2006 року;

від 2-го відповідача представник не зявився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення №12, укладеного 20.12.08 року між Виконавчим комітетом Новодружеської міської ради Луганської області (орендодавець, 1-й відповідач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар, 2-й відповідач).

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 11.08.09 року до 28.08.09 року - у звязку з неявкою 2-го відповідача та з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази; з 28.08.09 року до 11.09.09 року, з 11.09.09 року до 25.09.09 року та з 25.09.09 року до 13.10.09 року у звязку з витребуванням судом додаткових доказів та надання сторонам можливості подати додаткові докази.

На підставі розпорядження голови господарського суду Зубової Л.В. від 23.09.09 року у звязку з відпусткою судді Середи А.П. розгляд справи було доручено судді Корнієнку В.В.

Згідно розпорядженню голови того ж суду від 12.10.09 року у звязку з виходом судді Середи А.П. відпустки розгляд справи знову доручено судді Середі А.П.

На підставі ч.1 ст. 79 ГПК України провадження по справі було зупинено з 30.10.09 року по 17.03.10 року.

Провадження по справі поновлено 17.03.10 року.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 02.04.10 року до 19.04.10 року та з 19.04.10 року до 29.04.10 року - з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

За клопотанням представника 1-го відповідача судовий процес у судовому засіданні 29.04.10 року зафіксовано технічними засобами.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі, мотивуючи його тим, що відповідачі, укладаючи спірний договір, порушили чинне законодавство України, у т.ч. Закон України «Про оренду державного та комунального майна»; майно, що є предметом цього договору, перебуває на земельній ділянці, відведеній позивачу як правонаступнику Комунального підприємства «Новодружеський міський ринок», чим порушуються охоронювані законом права та інтереси позивача.

Представник 1-го відповідача позов не визнав, вважаючи його таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам спору та є безпідставним; він заперечив факт участі Новодружеської міської ради у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Новодружеський міський ринок», стверджуючи, що у наявних у справі документах посилання на участь міськради у цьому товаристві є сфальсифікованими.

2-й відповідач позов не визнав (відзив на позов від 28.08.09 року за вих. №б/н), вважаючи його необґрунтованим; до судового засідання, призначеного на 29.04.10 року, не зявився, звернувшись до суду (через канцелярію суду) з клопотаннями: про розгляд спору по суті за його відсутності (вих. №б/н від 13.10.09 року).

Представники позивача та 1-го відповідача не заперечили проти розгляду спору по суті за відсутності 2-го відповідача.

І.Заслухавши представників позивача та 1-го відповідача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

На території міста Новодружеська 28.12.04 року було зареєстровано Новодружеський міський ринок на 122 торговельних місця, зі спеціалізацією продовольчий ринок, власником якого була Новодружеська міська рада; місцезнаходження ринку: місто Новодружеськ, вул. Миру, 25-а. Між міською радою та ринком 23.04.04 року був укладений договір оренди земельної ділянки №95, згідно якому рада передала у користування ринку земельну ділянку площею 0,2058 га.

Луганською обласною державною адміністрацією на підставі рішення Координаційної ради з питань діяльності ринків від 28.12.04 року, протокол №4, було видано Паспорт ринку (том 1, а.с.24).

Згідно рішення сесії Новодружеської міської ради Луганської області від 22.06.06 року за №32 «Про створення комунального підприємства на базі міського ринку»було створене унітарне Комунальне підприємство «Новодружеський міський ринок»(далі КП «Новодружеський міський ринок»), ідентифікаційний код 34672550, юридична адреса: місто Новодружеськ, вул. Миру, 25-а Луганської області, яке 20.01.07 року в якості юридичної особи зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Лисичанської міської ради (до складу останньої територіально входить місто Новодружеськ) (том 1, а.с.22; 51).

Назване підприємство створене на базі міського ринку міста Новодружеська; виконавчий комітет Новодружеської міської ради є уповноваженим органом, до сфери управління якого входить дане підприємство (п.1.1 статуту КП).; власником останнього є Новодружеська міська рада (п.1.2); підприємство є юридичною особою з моменту державної реєстрації (п.4.1) та комунальним комерційним підприємством. Майно підприємства, яке є комунальною власністю, складається з основних та обігових засобів, коштів, а також інших засобів, які передані йому засновником та належать підприємству на праві господарського відання згідно діючого законодавства (п.4.3); майно закріплюється за підприємством на засадах повного господарського відання (п.4.7).

Для забезпечення діяльності підприємства шляхом внеску власником, який володіє майном (будівлею павільйону), створюється статутний фонд у розмірі 31019,00 грн., що дорівнює 100% згідно акту приймання-передачі майна (п.5.1) (том 1, а.с.17-21).

Статутом КП «Новодружеський міський ринок» не врегульовано питання правонаступництва між Новодружеським міським ринком та КП «Новодружеський міський ринок».

09.01.07 року виконком Новодружеської міської ради передав до статутного фонду КП «Новодружеський міський ринок»свій внесок павільйон вартістю 31019,00 грн., що підтверджується актом приймання-прередачі (том 1, а.с.29).

Судом встановлено, що документальні докази факту передачі власником (міською радою) на користь КП іншого рухомого або нерухомого майна до справи ані позивачем, ані відповідачами не надано внаслідок їх (доказів) відсутності.

23.07.07 року 12-ю сесією Новодружеської міської ради 5-го скликання прийнято рішення №113 «Про фінансовий стан КП «Новодружеський міський ринок», згідно якому вирішено здійснити реорганізацію КП «Новодружеський міський ринок»у Товариство з обмеженою відповідальністю «Новодружеський міський ринок»(том 1, а.с. 49).

22.11.07 року позачерговою 15-ю сесією Новодружеської міської ради прийнято рішення №138 «Про КП «Новодружеський ринок», яким затверджено «ліквідаційний баланс та передавальний акт КП «Новодружеський міський ринок»шляхом перетворення його у Товариство з обмеженою відповідальністю «Новодружеський міський ринок»(далі ТОВ «Новодружеський міський ринок»), із внесенням у статутний фонд павільйону ринку згідно з його експертною оцінкою»(том 1, а.с. 48).

04.12.07 року державним реєстратором виконкому Лисичанської міської ради здійснено державну реєстрацію новоствореного товариства в якості юридичної особи (том 1, а.с.44).

ТОВ «Новодружеський міський ринок»створене шляхом реорганізації КП «Новодружеський міський ринок»в ТОВ «Новодружеський міський ринок»; воно є правонаступником прав та обовязків КП «Новодружеський міський ринок».

Учасниками товариства є: фізичні особи громадяни України ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також юридична особа Новодружеська міська рада (п.1.1 статуту ТОВ «Новодружеський міський ринок»).

Згідно п.5.1 статуту товариства для забезпечення його діяльності учасники створюють статутний фонд, до якого вносять свої частки внесків: громадяни ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 53787,00 грн. кожен, - що становить по 30% вартості статутного капіталу для кожної з фізичних осіб, а Новодружеська міська рада вносить будівлю павільйону вартістю 17929,00 грн., що становить 10% вартості статутного капіталу.

28.11.07 року, відповідно до вищезгаданого рішення міської ради від 22.11.07 року за №138, Новодружеським міським головою ОСОБА_3 затверджено Передавальний акт майна, згідно якому власником Комунального підприємства «Новодружеський міський ринок»- Новодружеською міською радою у звязку з реорганізацією названого комунального підприємства шляхом перетворення - на користь ТОВ «Новодружеський міський ринок»як правонаступника Комунального підприємства «Новодружеський міський ринок»передано наступне:

необоротні активи на суму 21,7 тис. грн.;

основні засоби на суму 20,00 тис. грн., знос яких становить 0,9 тис. грн., а залишкова вартість 19,1 тис. грн.;

незавершене будівництво на суму 2,6 тис. грн.;

оборотні активи на суму 0,2 тис. грн.;

статутний капітал на суму 31,0 тис. грн. та низку інших активів і пасивів (які не мають значення для вирішення цього спору) (том 1, а.с.30-32).

Дослідження судом цього документу показало, що з нього неможливо зробити висновок про те, яке саме рухоме та нерухоме майно було передано міською радою на користь ТОВ «Новодружеський міський ринок».

На виконання рішення 23-ї сесії Новодружеської міської ради 5-го скликання від 25.06.08 року №185 «Про участь Новодружеської міської ради у ТОВ «Новодружеський міський ринок»»(том 1, а.с.52) 1-й відповідач 18.08.08 року вийшов зі складу учасників названого товариства (том 1, а.с.26 та ін.), - при цьому його внесок до статутного капіталу у вигляді павільйону товариством йому не повернуто в натурі, а прийнято рішення сплатити вартість грошовими коштами (том 1, а.с.26).

Сторони не надали до справи документальних доказів, які б надати суду можливість детально дослідити склад переданого майна, пояснивши це їх відсутністю.

Судом вжито заходів до встановлення фактичного обсягу майна, переданого міською радою на користь ТОВ «Новодружеський міський ринок»як правонаступника вищеназваного комунального підприємства, при цьому встановлено наступне.

Земельна ділянка площею 0,2058 га, яка надана міськвиконкому згідно Державному акту на право постійного користування земельною ділянкою від 05.03.05 року, серія ЯЯ №167367, - для розміщення міського ринку, розташована за адресою: м. Новодружеськ, вул. Миру, 25-а (том 1, а.с.78) та на якій знаходився Новодружеський міський ринок як попередник КП «Новодружеський міський ринок», - міською радою не передавалася у користування ані КП «Новодружеський міський ринок», ані ТОВ «Новодружеський міський ринок», - документальні докази, які б спростовували це твердження, учасниками розгляду цього спору до справи не надано.

Цей висновок суду підтверджується також:

рішенням господарського суду Луганської області від 13.04.10 року по справі №18/24пн за позовом ТОВ «Новодружеський міський ринок»до Новодружеської міської ради про визнання права власності та спонукання укласти договір, яким позов задоволено частково, а саме: визнано право власності позивача на павільйон, який знаходиться за адресою: місто Новодружеськ, вул. Миру, 25-а як частину статутного капіталу, - але відмовлено у задоволенні позову про спонукання відповідача до укладення з позивачем договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться за тією ж адресою (рішення ще не набрало чинності);

службовим листуванням між позивачем та 1-м відповідачем по цій справі (том 1, а.с.109-115; 119-121);

листом Управління Держкомзему у місті Лисичанську Луганської області від 07.09.09 року за №01-3/798 (том 2, а.с.55);

іншими доказами (том 2, а.с.3-12).

Навіс залишковою балансовою вартістю 1284,00 грн., який знаходиться за адресою: м. Новодружеськ, вул. Миру, 25-а, був переданий виконавчим комітетом міської ради на підставі акту приймання-передачі від 01.02.07 року КП «Новодружеський міський ринок»для безкоштовного використання у його діяльності (том 2, а.с.44), але він станом на час укладення спірного договору оренди №12 від 20.12.08 року та вирішення цього спору судом є власністю 1-го відповідача, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим виконкомом Новодружеської міської ради 01.03.04 року (том 1, а.с.76), витягом з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно №3141544 від 23.03.04 року (том 1, а.с.77); довідкою Лисичанського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації»(далі БТІ) від 19.06.09 року за №126, якою підтверджено, що будь-яке нерухоме майно за КП «Новодружеський міський ринок», яке б знаходилося у місці розташування ринку, на праві власності за ним не зареєстроване (том 2, а.с.23); довідкою БТІ від 09.09.09 року за №188 аналогічного змісту (том 2, а.с.59).

Докази наявності між позивачем та 1-м відповідачем за цим спором будь-яких договірних відносин щодо використання цього майна до справи не надано за їх відсутності.

Факт вжиття заходів позивачем до поліпшення навісу, здійснений з дозволу та відома власника в особі 1-го відповідача (том 2, а.с.45-52), згідно чинному законодавству не свідчить про перехід до позивача права власності на нього.

Тим же БТІ на вимогу суду надано довідку №197 від 17.09.09 року про те, що право власності на торгові навіси, ворота, огорожу та будівлю естради, які також знаходяться за адресою: м. Новодружеськ, вул. Миру, 25-а, - у БТІ не зареєстровані, - тобто позивач також не зареєстрований у якості їх власника (том 2, а.с.62).

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Позивач не надав належних та допустимих доказів наявності у нього такого права щодо вищепереліченого майна.

Таким чином, на день укладення спірного договору оренди позивач не був власником жодного з обєктів, які є предметом названого договору.

Згідно нормі ч.3 ст. 16 Закону України від 21.05.97 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також обєкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною 5 цією статті встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права субєкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

З огляду на викладене суд вважає, що Новодружеська міська рада у даному спірному випадку правомірно виконувала функції власника майна, яке знаходилося на території, підвідомчій Новодружеській міській громаді, та перебувало на земельній ділянці, розташованій по вул. Миру, 25-а, наданій виконкому міської ради під розміщення Новодружеського міського ринку.

Як вбачається з наявних у справі доказів, 1-й відповідач, з метою ефективного використання комунального майна, діючи відповідно до повноважень, наданих міській раді статтями 1,2,5,11,12,16,25,29 та ін. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; керуючись статтею 76 Закону України від 28.12.07 року №107-ІУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно якій у 2008 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах (за низкою виключень, які не мають відношення до цього спору); ч.7 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», дотримуючись вимог, встановлених Порядком проведення конкурсу на право оренди комунального майна, затвердженим наказом Управління власності Лисичанської міської ради від 28.12.07 року за №927, - оголосила та провела конкурс на право оренди обєктів комунального майна, які знаходяться за адресою: місто Новодружеськ, вул. Миру, 25-а, - що підтверджується наданими до справи документальними доказами (том 1, а.с.56-57; та ін.).

Позивач, будучи достеменно обізнаним щодо проведення вищезгаданого конкурсу, не виявив бажання взяти у ньому участь (письмові пояснення від 28.04.10 року за вих. №б/н).

За підсумками конкурсу його переможцем була визнана Фізична особа-підприємець ОСОБА_8 (далі ФОП ОСОБА_8) 2-й відповідач по справі (том 1, а.с.58).

20.12.08 року між виконавчим комітетом Новодружеської міської ради (орендодавець) та ФОП ОСОБА_8 (орендар) у простій письмовій формі укладено договір №12 оренди нежитлового приміщення, яке перебуває у комунальній власності, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування для торгівлі промисловими та продовольчими товарами майно, а саме: навіс площею 416,8 кв.м, будівлю естради площею 67,82 кв.м, огорожу із збірних залізобетонних плит, ворота металеві суцільні, торгові навіси (37 штук) площею 333,0 кв.м, замощення асфальтобетонне площею 971,80 кв.м, - які знаходяться за адресою: місто Новодружеськ, вул. Миру, 25-а, перебуває на балансі виконавчого комітету Новодружеської міської ради, вартість якого визначена відповідно до звіту про оцінку вартості майна станом на 31.08.08 року та становить 93544,00 грн. (п.1.1 договору).

З вищевикладеного чітко видно, що предметом договору оренди не є майно, передане до статутного фонду позивача, або майно, передане йому на підставі договору у інший спосіб, передбачений чинним законодавством.

Судом також встановлено, що до складу орендованого майна включено лише те, власником якого є 1-й відповідач.

З договору вбачається, що сторони, крім предмету договору, визначили усі інші істотні його умови, у т.ч.: умови передачі майна та в оренду та його повернення (розділ 2); орендну плату (розділ 3); права та обовязки сторін (розділи 4,6); використання амортизаційних відрахувань (розділ 5); питання відповідальності сторін (розділ 8), термін дії договору (з 20.12.08 року до 20.12.09 року), умови його розірвання та внесення змін до нього (розділ 9) (том 1, а.с. 82-84).

20.12.08 року на підставі акту приймання-передачі орендодавець передав орендареві предмет оренди (том 1, а.с.85).

Позивач вважає, що спірний договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства; 1-й відповідач, на його думку, не мав права укладати такий договір з 2-м відповідачем, оскільки він порушує права позивача, а тому підлягає визнанню недійсним.

Обидва відповідачі позов не визнали.

ІІ.Заслухавши представників позивача та 1-го відповідача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 11 ЦКУ встановлено, що цивільні права та обовязки виникають з дій осіб, які встановлені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, серед інших, являються договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частинами 1-5 статті 203 Цивільного кодексу встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.207 ЦКУ, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Пунктом 2 статті 208 цього Кодексу визначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичними та юридичними особами.

Статтею 209 Цивільного кодексу встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом, або домовленістю сторін.

Законом (ст.210 ЦКУ) передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Оскільки спірний договір належить до договорів оренди, то при вирішенні цього спору суд керується статтею 793 ЦКУ, згідно якій договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

З наявних у справі доказів вбачається. що сторони при укладенні спірного договору не порушили вимоги чинного законодавства щодо його форми.

Виходячи з фактичних обставин справи, спірний договір оренди повністю відповідає усім вищецитованим нормам Цивільного кодексу України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1. ст. 628 ЦКУ).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ст. 759 ЦКУ; ст. 2 спеціального Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна»).

Частиною 1 ст. 10 цього Закону визначено перелік істотних умов договору оренди такого майна, а саме: обєкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобовязань; забезпечення виконання зобовязаньнеустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом обєкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обовязки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Зміст та умови спірного договору відповідають вимогам Закону.

Згідно приписам ст. 761 ЦКУ (ст. 5 Закону) право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Аналіз його форми та змісту надає суду підстави дійти висновку, що він відповідає усім вимогам Цивільного кодексу України та Закону.

Як сказано у частині 1 статті 215 ЦКУ, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а частиною 3 цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Такі обставини по цьому спору відсутні; позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, не довів суду, що спірний договір оренди укладено з порушенням вимог чинного законодавства, у звязку з чим він порушує охоронювані законом права та інтереси позивача, - з огляду на що у суду відсутні правові та фактичні підстави для визнання цього договору недійсним.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 названого Кодексу передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позов не підлягає задоволенню з причин та підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Судові витрати відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України суд покладає на позивача.

На підставі квитанції № 1769 від 20.07.09 року позивач сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 315,00 грн.

08.07.09 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №693 «Про скасування постанови КМУ від 14.04.09 року №361 «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ»(набрала чинності з 14.07.09 року), згідно якій розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу встановлено на рівні 118,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою 30.07.09 року.

З огляду на вищевикладене позивач припустився надмірної сплати вищеназваних витрат у розмірі 197,00 грн. (315,00 грн. 118,00 грн.), які підлягають поверненню на користь платника з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.202,203,215,625,627,759 Цивільного кодексу України, ст.ст.1,2,9,10 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна», керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,44,47-1,49,75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.У задоволенні позову відмовити.

2.Судові витрати покласти на позивача.

3.Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новодружеський міський ринок», ідентифікаційний код 34672550, яке знаходиться за адресою: місто Новодружеськ, вул. Миру, 25а Луганської області, - надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 197 (сто девяносто сім) грн. 00 коп.

Підставою для повернення вказаної суми коштів є примірник цього рішення, скріплений підписом судді та гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 29.04.10 року за згодою представників позивача та 1-го відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня його підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 05 травня 2010 року.

СуддяА.П.Середа