Ухвала суду № 95743745, 23.03.2021, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

_________________

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство

"23" березня 2021 р. Справа №918/115/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянувши матеріали заяви: Головного управління ДПС у Рівненській області

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПАРКСЕРВІС" (33003, Рівненська область, місто Рівне, вул. Гагаріна 39, код ЄДРПОУ 37686807)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

секретар судового засідання: Коваль С.М.;

представники:

від заявника: Форет М.С.;

від боржника: не з`явився;

від арбітражного керуючого: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2021 року Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПАРКСЕРВІС" (33003, Рівненська область, місто Рівне, вул. Гагаріна 39, код ЄДРПОУ 37686807).

18 лютого 2021 року від арбітражного керуючого Ткачука Дмитра Володимировича надійшла заява про згоду на участь у даній справі.

Ухвалою суду від 22 лютого 2021 року прийнято до розгляду заяву Головного управління ДПС у Рівненській області про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПАРКСЕРВІС", підготовче засідання призначено на 09 березня 2021 року.

Ухвалою суду від 09 березня 2021 року підготовче засідання відкладено на 23 березня 2021 року.

В судовому засіданні представник заявника підтримала подану заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.

В судове засідання представники боржника та арбітражного керуючого не з`явились.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

Перевіривши обґрунтованість заяви, суд дійшов висновку, що кредитором не доведено наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку норм Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно з правилами частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з приписами частини 1 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Частиною 5 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Суд встановив, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПАРКСЕРВІС" зареєстрована за адресою: 33003, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Гагаріна, будинок 39.

За твердженнями заявника, ТОВ "СПЕЦПАРКСЕРВІС" має заборгованість перед бюджетом на суму 1 614 871,88 грн., з яких:

- штрафна санкція 170,00 грн. нарахована на підставі податкового повідомлення-рішення №0087481213 від 27.03.2018 року;

- штрафна санкція - 104 147,95 грн. нарахована на підставі податкового повідомлення-рішення №0095985001 від 27 березня 2018 року;

- штрафна санкція - 170,00 грн. нарахована на підставі податкового повідомлення-рішення №0224105001 від 11 липня 2018 року;

- штрафна санкція - 1 020,00 грн. нарахована на підставі податкового повідомлення-рішення №0402555012 від 07 листопада 2018 року;

- штрафна санкція 1 020,00 грн. нарахована на підставі податкового повідомлення-рішення №0147505012 від 24 квітня 2019 року;

- штрафна санкція - 1 508 003,90 грн. нарахована на підставі податкового повідомлення-рішення №0001944000 від 10 квітня 2018 року;

- штрафна санкція - 340,00 грн. нарахована на підставі податкового повідомлення-рішення №0001954000 від 10 квітня 2018 року.

Зазначені податкові повідомлення-рішення долучені заявником до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "СПЕЦПАРКСЕРВІС".

Заявник зазначає, що з метою стягнення боргу кредитором було подано позов до Рівненського окружного адміністративного суду про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків банках. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року по справі №460/1112/19 задоволено позов ГУ ДФС у Рівненській області до ТОВ "СПЕЦПАРКСЕРВІС" про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках.

Податковим органом з метою виконання зазначеного рішення до установ банку направлялись інкасові доручення. Однак, інкасові доручення №8356-17/1-2 від 14.04.2020, №8356-17/1-3 від 22.04.2020, №8356-17/4-4 від 24.03.2020, №8356-17/1 від 06.04.2020р., №8356-17/4 від 24.03.2020, №8356-17/1-1 від 06.04.2020, №8356-17/3 від 22.04.2020р., №8356-17/2 від 14.04.2020, №8356-17/2 від 12.03.2020, №8356-17/3 від 18.03.2020, №8356-17/2-2 від 12.03.2020, №8356-17/3-3 від 18.03.2020, №8356-17/1 від 06.03.2020, №8356-17/1-1 від 06.03.2020 поверталися без виконання у зв`язку з відсутністю грошових коштів на рахунках платника податків.

З рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 у справі №460/1112/19 видно, що податковий борг який заявлений кредитором в заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов`язань, які визначив контролюючий орган у податкових повідомленнях-рішеннях.

Водночас рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 у справі №460/1112/19 містить посилання на ті ж податкові повідомлення-рішення, що подані заявником у справі про банкрутство ТОВ "СПЕЦПАРКСЕРВІС".

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиційного установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Відтак, даний факт щодо суми заборгованості по штрафних (фінансових) санкції в сумі 1 614 871,88 грн. є преюдиційним та не потребує доказування у відповідності до частини 4 статті 75 ГПК України.

В даному випадку суд звертає увагу на приписи підпунктів 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України за якими податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно частини 2 статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Питання про відкриття провадження у справі про банкрутство вирішується господарським судом виключно у підготовчому засіданні.

Згідно з визначеннями, що наведені у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;

Зважаючи на норму статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подана податковим органом Головним управлінням ДПС у Рівненській області.

Проте, вказана заява вправі подаватись до господарського суду лише тим податковим органом, який має вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

Згідно з вимогами частин 2, 3 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви кредитора - контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку. Заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Як встановив суд, заява Головного управління ДПС у Рівненській області про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПАРКСЕРВІС" не містить окремо зазначених відомостей щодо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті, оскільки уся пред`явлена у заяві заборгованість боржника складається зі штрафних санкцій.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Вказане визначення поняття "неплатоспроможності" дає можливість виділити дві основні ознаки неплатоспроможності: невиконання боржником грошового зобов`язання та настання встановленого строку.

Згідно з положеннями пункту 1.3 статті 1 Податкового Кодексу України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Водночас, відповідно до визначень наведених у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Як видно з поданої заяви та долучених документів, податковий орган звернувся до господарського суду з проханням відкрити провадження у справі про банкрутство за наявною заборгованістю перед бюджетом на суму 1 614 871,88 грн., з яких 1 614 871,88 грн. штрафні санкції.

Згідно з визначеннями наведеними у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, банкрутство це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

Отже, сума боргу, покладена в основу відкриття провадження у справі про банкрутство, повністю складалася зі штрафних санкцій, які не є грошовими вимогами у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, а отже, не може бути підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки для відкриття провадження у справі про банкрутство необхідним є визнання неплатоспроможності боржника щодо погашення встановлені у порядку грошові вимоги кредиторів.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини наведені положення законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПАРКСЕРВІС".

Також суд зазначає, що згідно частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом

У зв`язку із відмовою у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПАРКСЕРВІС" заява арбітражного керуючого Ткачука Дмитра Володимировича про згоду на участь у даній справі підлягає залишенню без розгляду.

Суд звертає увагу заявника, що у відповідності до статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 1, 2, 8, 34, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 12, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПАРКСЕРВІС" (33003, Рівненська область, місто Рівне, вул. Гагаріна 39, код ЄДРПОУ 37686807) відмовити.

2. Заяву арбітражного керуючого Ткачука Дмитра Володимировича про згоду на участь у даній справі залишити без розгляду.

3. Копію ухвали направити заявнику (Головне управління ДПС у Рівненській області/33023,м.Рівне, вул. Відінська 12), боржнику (ТОВ "СПЕЦПАРКСЕРВІС" (33003, Рівненська область, місто Рівне, вул. Гагаріна 39), арбітражному керуючому (Ткачуку Дмитру Володимировичу/33003,м.Рівне, вул. Гагаріна 39 для листування: 33013, м. Рівне, вул.Кавказька 2 (9 поверх), державному реєстратору за місцезнаходженням боржника.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.

Суддя Качур А.М.