Рішення № 95743429, 12.03.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2021 р. м. Київ

Справа № 911/3323/20

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Дробко В.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Білоцерківський ДБК» про визнання недійсним рішення, за участю представників від:

позивача - Коваленко Ю.О. (ордер серії АІ №1068310 від 14.11.2020);

відповідача - Забуга В.Г. (довіреність від 15.12.2020 №4/05-14)

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Білоцерківський ДБК" (далі - ТОВ "КП Білоцерківський ДБК") та просить суд:

- визнати недійсним рішення загальних зборів трудового колективу Колективного підприємства "Білоцерківський домобудівельний комбінат" (далі - КП "Білоцерківський ДБК") від 18.11.2009, оформленого протоколом №3;

- скасувати реєстраційну дію №1353105001001219 від 20.11.2009;

- визнати недійсним рішення загальних зборів трудового колективу КП "Білоцерківський ДБК" від 30.09.2010, оформленого протоколом №4;

- скасувати реєстраційну дію №13331270012001589 від 30.09.2010;

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "КП Білоцерківський ДБК" від 23.12.2010, оформленого протоколом №1;

- скасувати реєстраційну дію №1333112 0013 001589 від 23.12.2010;

- скасувати реєстраційну дію №13331450000001697 від 23.12.2010.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення його прав як члена засновника КП "Білоцерківський ДБК" - трудового колективу під час скликання та проведення загальних зборів, що позбавило його можливості взяти участь у таких зборах, на яких прийнято рішення про зміну адреси підприємства та перетворення КП "Білоцерківський ДБК" у ТОВ "КП Білоцерківський ДБК" (а.с.1-11).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2020: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено проведення підготовчого засідання на 10:00 18.12.2020; встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій; витребувано реєстраційну справу ТОВ "КП Білоцерківський ДБК" у Васильківської районної державної адміністрації (далі - Васильківська РДА) (а.с.59-61).

Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем 04.12.2020, а відповідачем 08.12.2020, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №№0103273663731, 0103273663723 (а.с.64, 66).

11.12.2020 від відповідача, у встановлений судом строк, надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Відхиляючи заявлені вимоги, відповідач посилається на те, що 13.05.2008 позивач звільнений з роботи і втратив статус члена трудового колективу КП "Білоцерківський ДБК", тому не мав правових підстав брати участь при ухвалені спірних рішень. Відповідач вказує, що КП "Білоцерківський домобудівний комбінат" припинений 23.12.2010 (а.с.67-69).

18.12.2020, до встановлення судом строку для подання, позивачем подано відповідь на відзив, у якій позивач вказує, що звільнення позивача з КП "Білоцерківський ДБК" не мало наслідків припинення у нього членства у такому підприємстві (а.с.83-86). Така відповідь на відзив прийнята судом.

18.12.2020 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи в якості доказу заяви свідка ОСОБА_2 , у якому позивач просить визнати причини неподання такого доказу у встановлений строк поважними. При цьому, позивач посилається на те, що свідок є особою похилого віку і, враховуючи складну епідемічну ситуацію, відмовлявся давати свідчення, аби не наражати себе та свою дружину на небезпеку і лише 17.12.2020 такий свідок погодився викласти свої свідчення письмово та відвідати нотаріуса (а.с.77-78).

18.12.2020 позивачем підтримано заявлене у позові клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та держаної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Васильківської РДА Дехтяренко Олега Івановича (а.с.9-10).

Відповідач щодо задоволення такого клопотання не заперечував.

18.12.2020 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою: встановлено строк для вчинення учасниками справи процесуальних дій; відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи; продовжено Васильківській РДА строк для подання витребуваних доказів до 31.12.2020; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 16:15 13.01.2021 (а.с.92-94).

Відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про залучення відповідної третьої особи, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін; їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Як визначено ч. 3 такої норми, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Поряд з цим, позивач під час розгляду даної справи не обґрунтував, яким чином рішення суду у даній справі вплине безпосередньо на права та обов`язки вказаної посадової особи щодо відповідача. Фактично позивач посилався на виникнення у такої особи певних обов`язків, що пов`язані із виконанням нею певних функцій - вчиненні реєстраційних дій у разі задоволення позову та звернення до неї з відповідним рішенням суду. Між тим, такі функції можуть бути виконані і іншими особами, які у відповідний момент будуть наділені такими повноваженнями за фактом звернення до виконання відповідного рішення.

Строк для надання доказів Васильківській РДА судом продовжено, зважаючи на відсутність доказів направлення такій особі завчасно ухвали суду від 23.11.2020.

31.12.2020 від Васильківської РДА надійшла реєстраційна справа ТОВ "КП Білоцерківський ДБК" - з моменту перетворення КП "Білоцерківський ДБК" у ТОВ "КП Білоцерківський ДБК".

11.01.2021 від відповідача, з дотриманням встановленого строку, надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач відхиляє доводи позивача, вказуючи, що позивач посилається на положення статуту особи, яка припинена і не є відповідачем у справі, а відповідач не несе цивільних зобов`язань згідно рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів припиненої юридичної особи. Також, відповідач вказує, що свідок ОСОБА_2 , пояснення якого надав позивач в заяві свідка, не міг бути обізнаний про фактичні обставини при ухвалені загальними зборами рішень від 18.11.2009, 30.09.2010, 23.12.2020, оформлених протоколами відповідно №№3,4,1, оскільки теж був звільнений та не працював в КП "Білоцерківський ДБК" з 13.05.2008 (а.с.98).

13.01.2021 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою: запропоновано відповідачу надати письмові пояснення до поданого позивачем клопотання про витребування доказів; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 16:00 20.01.2021 (а.с.104-106).

19.01.2021 на електронну пошту суду від представника позивача з накладенням електронного цифрового підпису надійшло клопотання про витребування у Васильківської РДА реєстраційної справи КП "Білоцерківський домобудівний комбінат" (ідентифікаційний номер 13724521). Обґрунтовуючи поважність причин подання відповідного клопотання не у строк, встановлений ст.81 ГПК України, позивач вказав, що Васильківська РДА не у повній мірі виконала ухвалу суду і надала матеріали реєстраційної справи підприємства лише з моменту його перетворення у ТОВ "КП Білоцерківський ДБК". Дослідження доказів, які знаходяться в матеріалах такої справи, як вважає позивач, має значення для вирішення спору у справі, а відповідач ухилився від надання таких документів на запит (а.с.112-113).

20.01.2021 відповідачем подано заяву про визнання доказу - копії статуту КП "Білоцерківський ДБК" від 15.03.2004 (а.с.122), а також заперечення щодо задоволення клопотання позивача про витребування у нього доказів (а.с.123).

Заперечуючи щодо задоволення клопотання про витребування доказів у відповідача (статуту, протоколів №3 від 18.11.2009, №4 від 30.09.2010, списків членів КП "Білоцерківський ДБК" тощо) відповідач вказує, що відповідні докази не стосуються предмета спору, а позивач не зазначив обставини, які можуть підтвердити ці докази або аргументи, які вони можуть спростувати, а також не вказав, що такі докази знаходяться у відповідача. При цьому, відповідні докази не стосуються діяльності товариства, як вказує відповідач, та їх не має надавати відповідач, оскільки це порушує принцип змагальності сторін.

Ухвалою від 20.01.2021 судом:

- продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів;

- частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у: Васильківської РДА - матеріали реєстраційної справи КП "Білоцерківський домобудівний комбінат" (ідентифікаційний код 13724521), яке припинено шляхом перетворення у ТОВ "КП Білоцерківський ДБК (ідентифікаційний код 13724521); ТОВ "КП Білоцерківський ДБК" - списки членів КП "Білоцерківський домобудівний комбінат" станом на моменти: державної реєстрації такого підприємства (1993 рік), що подані для державної реєстрації підприємства; проведення загальних зборів трудового колективу, на яких присутні 53 делегата від трудового колективу та на яких ухвалені рішення, що оформлені протоколом №3 від 18.11.2009; статуту (із змінами і доповненнями до нього), у редакції чинній на момент проведення загальних зборів КП "Білоцерківський домобудівний комбінат", ухвалені рішення з яких оформлені протоколом №3 від 18.11.2009; документи, які засвідчують реєстрацію делегатів від трудового колективу для участі в загальних зборах трудового колективу КП "Білоцерківський домобудівний комбінат" станом на 18.11.2009 (з копіями документів, що підтверджують їх повноваження як делегатів); докази повідомлення членів трудового колективу про проведення загальних зборів членів трудового колективу КП "Білоцерківський домобудівний комбінат", що відбулись 18.11.2009;

- оголошено перерву у підготовчому засіданні до 16:00 10.02.2021 (а.с.130-134).

Частково задовольняючи клопотання про витребування доказів, суд виходив з того, що судом ухвалою від 23.11.2020 витребувано матеріали реєстраційної справи ТОВ "КП Білоцерківський ДБК", однак, відповідна реєстраційна справа надана лише з моменту перетворення КП "Білоцерківський ДБК" у ТОВ "КП Білоцерківський ДБК», та не містить необхідних для розгляду даної справи документів. При цьому, відповідні матеріали не можуть бути надані позивачем самостійно.

Водночас, судом відмовлено у задоволенні такого клопотання в частині витребування списків членів КП "Білоцерківський домобудівний комбінат" станом на момент проведення загальних зборів КП "Білоцерківський домобудівний комбінат", ухвалені рішення з яких оформлені протоколом №4 від 30.09.2010, оскільки у відповідному протоколі вказано, що у ньому присутні всі члени трудового колективу у кількості трьох осіб, які у ньому перелічені. Отже, підстав вважати, що для проведення таких загальних зборів складався список не має, оскільки відповідний протокол містить перелік таких осіб.

Також вказаною ухвалою суду від 20.01.2021 судом продовжено строк проведення підготовчого провадження з огляду на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 177 ГПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі; у виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Таким чином, враховуючи, що провадження у даній справі відкрито 23.11.2020, строк підготовчого провадження закінчувався 22.01.2020. Однак, для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору у справі необхідно вирішити всі питання, визначені ст.182 ГПК України.

26.01.2021 від відповідача, на виконання вимог ухвали суду від 20.01.2021 надійшла заява, у якій відповідач повідомив, що у нього відсутні документи, витребувані відповідною ухвалою суду (а.с.136).

04.02.2021 від Васильківської РДА надійшла реєстраційна справа КП "Білоцерківський ДБК".

04.02.2021 відповідачем подана заява про застосування строку позовної давності, у якій відповідач вказав, що позивач міг довідатись про припинення юридичної особи не пізніше 02.01.2011, оскільки відповідні відомості публікуються спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації протягом десяти робочих днів з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру (а.с.139-141).

10.02.2021 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14:00 26.02.2021 (а.с.150-151).

26.02.2021 на електронну пошту суду, від представника позивача з накладенням електронного цифрового підпису надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка мотивованв неможливістю явки в судове засідання представника, що має ознаки гострого респіраторного захворювання та як контактна особа направлена на проходження ПЛР-тесту (а.с.153).

26.02.2021 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою судове засідання відкладено на 14:00 12.03.2021 (а.с.156-157).

12.03.2021 представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу (а.с.161).

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.

01.09.1993 на конференції трудового колективу Білоцерківського домобудівного комбінату, на якому були присутні 593 делегата, вирішено, зокрема: створити КП "Білоцерківський ДБК", затвердити його статут, обрати раду колективного підприємства; затвердити Положення про конференцію трудового колективу, Раду колективного підприємства, ревізійну комісію, Положення про розподіл прибутку тощо.

Отже, засновником відповідного підприємства є саме трудовий колектив підприємства.

Статут вказаного підприємства зареєстровано 02.09.1993 виконавчим комітетом міської ради народних депутатів у м. Біла Церква.

При цьому, як вбачається з реєстраційної картки, в ній вказано, що засновниками (інвесторами) такої юридичної особи є колектив підприємства у кількості 2 500 чоловік. Список колективу підприємства на момент створення відповідного підприємства матеріали реєстраційної справи КП "Білоцерківський ДБК" не містять.

На відповідне підприємство на момент його створення розповсюджували дію норми Закону України «Про підприємства в України» у відповідній редакції, ст.1 якого визначала, що підприємство - основна організаційна ланка народного господарства України, є самостійним господарюючий статутним суб`єктом, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). Такою нормою у чинній на момент реєстрації підприємства редакції визначено, що підприємство має самостійний баланс, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг.

В силу ст.2 такого Закону до видів підприємства віднесено, зокрема, колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства.

Згідно ч.1 ст.5 Закону підприємство створюється згідно з рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, підприємства-засновника, організації або за рішенням трудового колективу у випадках і порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Частиною 1 ст.15 Закону, унормовано, що трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством.

Позивач у справі - ОСОБА_1 був членом трудового колективу підприємства на момент його створення, що не заперечувалось відповідачем, та звільнений відповідно до наказу КП «Білоцерківський домобудівний комбінат» від 13.05.2008 №105-к (а.с.70-71) у зв`язку з переведенням в ТОВ «Білоцерківський домобудівний комбінат», що підтверджується також випискою із його трудової книжки (а.с.54), показами свідка ОСОБА_2 , (а.с.79).

Як вбачається з приватизаційного платіжного доручення №2785 від 10.08.1993, оригінал якого надано позивачем та оглянуто судом під час розгляду справи по суті, позивачем - ОСОБА_1 переведено належну йому суму майнового сертифікату - 30 000крб Організації орендарів орендного Домобудівного комбінату (а.с.21). Відповідне приватизаційне платіжне доручення містить відмітку про проведення банком 27.08.1993; загальна ціна об`єкту приватизації вказана у відповідному платіжному дорученні у розмірі 357 630 000 карбованців.

Статутом зазначеного підприємства у редакції на момент його створення визначено, що: підприємство є юридичною особою, має незалежний баланс, круглу печатку і штамп, рахунки у банках (п.1.2), діє на підставі статуту(п.3.1), вищим органом самоврядування підприємства є загальні збори (конференція) трудового колективу, а у період між загальними зборами працівників управління справами виконує Рада, а у період між засіданнями - генеральний директор підприємства (п.8.1). Як визначено п.8.5 статуту, загальні збори, або конференція, правомочні, якщо присутні більше половини обраних на конференцію, за винятком, коли кількість учасників конференції визначена Радою.

Кількість членів Ради визначається загальними зборами, а до її складу мають входити заступники директора, керівники (або особи, що їх заступають), підприємств і основних структурних підрозділів, представники трудового колективу підприємства (п.8.12 статуту); виключні права такого органу визначені п.8.18 статуту.

Як визначено п.6.1 статуту, членами підприємства можуть бути робітники Білоцерківського ДБК, які досягли 16-ти річного віку, виявили бажання і здібності приймати участь в здійснені завдань колективу, а також пропрацювали один рік після реєстрації підприємства. Питання про прийняття до членів підприємства вирішується Радою підприємства протягом місяця після надходження письмової заяви (п.6.5 статуту), а суперечки з питань прийняття до членів підприємства розв`язуються загальними зборами (п.6.5 статуту).

З огляду на зазначені положення статуту підприємства, його членом міг бути виключно працівник Білоцервського ДБК, за умови відповідності визначеним п.6.1 ознакам та щодо якого прийнято відповідне рішення органом відповідного підприємства - Радою (у разі суперечки - вищим органом - загальними зборами).

Із положень статуту підприємства вбачається, що: на підприємстві створюється фонд накопичення (колективна власність) для підвищення зацікавленості членів підприємства у формуванні і розвитку виробничих фондів (п.5.1); вартість колективної власності (фонд накопичення) розподіляється проміж членів колективу пропорційно трудовому внеску, стажу роботи на підприємстві та зараховується на їх особисті рахунки (п.5.2 статуту); на частку колективної власності кожного члена підприємства та акції трудового колективу щорічно або щоквартально в прибутку нараховуються дивіденди, розмір яких визначається Радою такого підприємства за підсумками роботи (п.5.2 статуту).

Статутом підприємство передбачено, що в разі виходу на пенсію, зміни місця проживання та інших поважних причин, що вказані у Положенні, робітник може забрати свою частку колективної власності з дивідендами в розмірі 100%, а в інших випадках звільнення або бажання забрати долю йому виплачується частина вільного залишку колективної власності, а решта - протягом трьох років, в кожному випадку за рішенням Ради (п.5.2.).

Також, статутом визначено, що в разі виходу члена підприємства на пенсію за ним зберігається право на одержання указаної частки дивідендів згідно з Положенням, а у разі ліквідації підприємства кошти фонду колективної власності сплачуються членами підприємства після сплати всіх боргів (п. 5.2 статуту).

З огляду на положення п.6.3 статуту підприємства, кожен член підприємства має право приймати участь у його діяльності, обирати і бути обраним в органи управління, на отримання заробітної плати згідно з трудовим вкладом та кінцевим результатом, а також на отримання частки долі прибутку у вигляді дивідендів на зарахована на його власний рахунок частину колективної власності підприємства і на власні внески трудового заощадження тощо.

Отже, з огляду на положення вищевказаних норм та статуту КП «Білоцерківський ДБК» можна дійти висновку, що до складу засновника - трудового колективу підприємства, який створив відповідне підприємство, входили особи, які перебували у трудових відносинах з відповідним підприємством на момент створення, які стали членами такого підприємства. При цьому, у подальшому членом підприємства міг стати не будь-який член трудового колективу відповідного підприємства, а виключно той член трудового колективу, який досяг 16 років, виявив бажання і здібності приймати участь в здійснені завдань колективу, відпрацював 1 рік після реєстрації підприємства і щодо якого прийнято відповідне рішення органом підприємства - Радою або вищим органом - загальними зборами (конференцією) (у разі суперечностей) про прийняття. Таким чином поняття «член підприємства» значно вужче від поняття «член трудового колективу», оскільки кожен член підприємства є членом трудового колективу КП «Білоцерківський ДБК», однак, не кожен член трудового колективу є членом підприємства - КП «Білоцерківський ДБК». Зазначений висновок підтверджується і змістом п.п.3.4, 4.5 статуту, який відокремлює «членів підприємства» і «осіб, що не є членами і працюють за трудовими договорами».

Поряд з цим, з огляду на положення ч.1 ст.15 вищевказаного Закону, особа, яка припинила трудові відносини з підприємством не є членом трудового колективу, отже, фактично перестає бути членом підприємства, що також вбачається з положень статуту КП «Білоцерківський ДБК»: п.5.2 - відповідно до яких у разі виходу на пенсію, зміни місця проживання та інших поважних причин, що визначені Положенням, а також інших випадках звільнення або бажання забрати свою долю, робітнику - члену підприємства надається право забрати частку, однак, у різні строки в залежності від підстави виходу: або одразу 100%, або протягом 3 років. З абзаців 4,5 п.5.2 статуту також вбачається, що член підприємства, який вийшов на пенсію зберігає право на отримання дивідендів згідно Положення, а в інших випадках виходу - згідно з Положенням, однак, за умови прийняття рішення Радою підприємства.

Таким чином, майнові права - право отримувати дивіденди від діяльності підприємства, право отримувати дивіденди по акціям, випуск яких передбачено п.5.3 статуту підприємства, може належати не членам підприємства.

При цьому, право на участь у діяльності підприємства, обирати і бути обраним в органи управління, як визначено п.6.3 статуту такого підприємства, належить саме члену підприємства.

Отже, трудова участь, з огляду на положення відповідних положень статуту, є обов`язковою умовою членства у відповідному підприємстві, яке у свою чергу надає право на управління відповідним підприємством.

З матеріалів реєстраційної справи КП «Білоцерківський ДБК» вбачається, що до відповідного статуту неодноразово вносились зміни та доповнення.

15.02.2008 рішенням загальних зборів трудового колективу КП «Білоцерківський ДБК», оформленого протоколом №1, вирішено створити шляхом виділення з відповідного підприємства ТОВ «Білоцерківський ДБК» та установлено, що відповідне товариство є правонаступником майнових прав та обов`язків КП «Білоцерківський ДБК», пов`язаних з діяльністю останнього згідно з розподільчим балансом (а.с.36).

Відповідно до п. 2.9 відповідного рішення установлено, що ТОВ "Білоцерківський ДБК" є правонаступником майнових прав та обов`язків КП "Білоцерківський ДБК", пов`язаних з діяльністю останнього, згідно з розподільчим балансом.

Як вбачається з витягу з протоколу №2 від 25.04.2008 загальних зборів трудового колективу КП «Білоцерківський ДБК» (а.с.37), такими зборами затверджено розподільчий баланс виділу зі складу КП "Білоцерківський ДБК" ТОВ «Білоцерківський ДБК» акт приймання-передачі майнових прав та зобов`язань, статут товариства, в також у зв`язку з виділом внесено зміни до статуту КП "Білоцерківський ДБК" - зменшено статутний фонд підприємства з 5 145 100,00грн до 52 500,00грн.

Відповідні зміни зареєстровано у встановленому порядку.

18.11.2009 рішенням загальних зборів трудового колективу КП "Білоцерківський ДБК", яке занесено до протоколу №3 (а.с.39), на яких, як вказано у витягу з такого протоколу, присутні 53 делегати від трудового колективу, вирішено внести зміни до статуту, у зв`язку зі зміною місцезнаходження: 08630, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Глеваха, вул. Вокзальна 53 (а.с.41).

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №1353105001001219 від 20.11.2009 щодо відповідних змін (а.с.40).

Також відповідно до супровідного листа матеріали реєстраційної справи КП "Білоцерківський ДБК" передано Відділом державної реєстрації Білоцерківської міської ради державному реєстратору Васильківської РДА (а.с.42).

Дійсність відповідного рішення від 18.11.2009 загальних зборів трудового колективу, оформлене протоколом №3, є одним із предметів спору у даній справі. При цьому, вважаючи таке рішення недійсним, позивач просить скасувати і відповідну реєстраційну дію, вчиненну на підставі такого рішення.

На момент прийняття відповідного спірного рішення статут КП «Білоцерківський ДБК» діяв у редакції, затвердженій рішенням загальних зборів трудового колективу (конференції) 02.03.2004, яке оформлено протоколом №1 та зареєстрований 15.03.2004 за №68 відділом державної реєстрації Виконкому Білоцерківської міської ради, у якій вносились зміни відповідними рішеннями загальних зборів трудового колективу підприємства у подальшому - 03.03.2006, 28.11.2006, 02.03.2007, 25.04.2008.

Відповідна редакція статуту КП «Білоцерківський ДБК» також визначає трудову участь у відповідному підприємстві обов`язковою для участі в управління підприємством. Так, п.6.1 статуту визначено, що членом підприємства вважається особа, зарахована на роботу згідно відповідного наказу; кошти фонду розподіляються між членами підприємства і зараховуються до особистих рахунків членів підприємства у відповідності до трудового внеску залежно від стажу роботи (п.5.2 статуту); член підприємства має право на участь в управлінні справами підприємства (на загальних зборах, у виборних органах управлення і контролю тощо) (п.6.5 статуту); член підприємства зобов`язаний, зокрема, сумлінно працювати і дотримуватись трудової дисципліни, дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, підвищувати кваліфікацію тощо (п.6.4 статуту)

Також, до прав членів підприємства належало право на вихід із підприємства у порядку, визначеному статутом та одержання частки колективної власності і дивідендів по ній у разі виходу з підприємства (п.6.5 статуту).

На момент прийняття відповідного спірного рішення, позивач вже був звільнений з КП «Білоцерківський ДБК», отже, не був членом підприємства, оскільки припинив трудову діяльність у ньому і перестав бути членом його трудового колективу. За таких обставин, посилання у позовній заяві на порушення прав позивача на управління відповідним підприємством при прийнятті такого рішення, оскільки його не було повідомлено про скликання таких зборів, безпідставне.

Так, в силу ст.63 ГК України, яка діяла на момент прийняття спірного рішення. залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства такого виду, зокрема, як підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності).

Як визначено ст.65 ГК України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу; власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Так, відповідно до п.8.1 статуту у відповідній редакції, вищим органом підприємства є загальні збори (конференція); питання, що підлягають розгляду загальними зборами, дата і місце їх проведення визначаються радою і доводяться до відома усіх працівників підприємства не пізніше ніж за 30 днів до проведення зборів п.8.4 статуту). Окрім того, п.8.5 статуту у вказаній редакції визначено, що загальні збори правомочні, якщо присутні більше половини обраних за винятком, коли ухвали мають прийматися більшістю.

Згідно п. 8.12 делегати від трудових колективів обираються на загальні збори зборами структурних підрозділів (цехах, дільницях) підприємства.

Отже, рішення на відповідних зборах приймають обрані делегати, а не всі працівники підприємства, які повідомляються про проведення зборів.

З урахуванням зазначеного, вимоги позивача в частині визнання недійсним вищевказаного рішення від 18.11.2009 та скасування проведеної на підставі відповідного рішення зазначеної реєстраційної дії є такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи відсутність у позивача суб`єктивного матеріального права, на захист якого ним подано позов.

При цьому, під час розгляду даної справи судом не встановлено чи виплачена позивачу частка у колективній власності при звільнені з підприємства, однак, відповідна обставина не входить до предмету дослідження у даній справі, враховуючи предмет та підстави заявленого позову.

Окрім того, позивач заявляє вимоги щодо визнання недійсним рішенням загальних зборів членів трудового колективу КП «Білоцерківський ДБК», оформленого протоколом №4 від 30.09.2010 (а.с.43). Таке рішення прийнято, як вказано у протоколі за присутності всіх членів трудового колективу у кількості 3 осіб, про припинення КП "Білоцерківський ДБК" шляхом перетворення його у ТОВ "КП Білоцерківський ДБК".

Пунктами 6,7 вказаного рішення визначено, що ТОВ "КП Білоцерківський ДБК" є правонаступником всіх майнових прав та обов`язків КП "Білоцерківський ДБК".

На підставі відповідного рішення проведено реєстраційну дію №13331270012001589 від 30.09.2019 щодо внесення рішення засновників про припинення юридичної особи, яке пов`язано з реорганізацією.

Між тим, на момент прийняття відповідного спірного рішення позивачу не належало суб`єктивне матеріальне право, на захист якого ним подано позов, оскільки позивач не був членом відповідного підприємства, отже, не мав права брати участь у таких зборах, що ним не спростовано.

За таких обставин, вимоги в частині визнання такого рішення недійсним та скасування відповідної реєстрації дії також не підлягають задоволенню.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "КП Білоцерківський ДБК", оформлених протоколом №1 від 23.12.2010 (а.с.44), вирішено шляхом перетворення КП "Білоцерківський ДБК" створити ТОВ "КП Білоцерківський ДБК".

Також вказаним рішенням затверджено передавальний акт, акт приймання-передачі майна, майнових прав та зобов`язань, затверджено статут ТОВ "КП Білоцерківський ДБК".

Так, у відповідності до п. 1.1 статуту такого товариства, воно створене шляхом перетворення КП "Білоцерківський ДБК " та є його правонаступником.

Згідно п. 3.2 статуту такого товариства, його учасниками є: ОСОБА_3 з часткою в статутному капіталі 96% (50400грн); ОСОБА_4 з часткою в статутному капіталі 2,5% ; ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі 1,5% (787,50грн).

На підставі відповідного рішення вчинено реєстраційні дії 23.12.2010 за №13331120013001589, №13331450000001697 (а.с.45-48).

У даній справі позивач оспорює дійсність такого рішення загальних зборів ТОВ «КП Білоцерківський ДБК» та відповідні реєстраційні дії, однак, позивачу не належить відповідне суб`єктивне право, порушенням якого ним обґрунтовано заявлені вимоги, враховуючи, що позивач не був членом трудового колективу КП «Білоцерківський домобудівний комбінат», яке прийняло рішення про перетворення відповідного підприємства у ТОВ «КП Білоцерківський ДБК».

У даній справі відповідачем подана заява щодо застосування позовної давності.

Так, в силу ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому, як визначено ч.5 ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Між тим, у даній справі судом не встановлено факту порушення належного позивачу права, у зв`язку з чим у задоволенні заявлених вимог суд відмовляє з цих підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач у попередньому (орієнтованому) розрахунку суми судових витрат вказав, що очікує понести витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн.

З клопотанням від 12.03.2021 позивач подав докази понесення витрат на професійну правничу допомогу згідно з договором №37-08 про надання правової допомоги, укладеним між позивачем та адвокатом Коваленко Ю.О., відповідно до яких загальний розмір понесених позивачем витрат склав 22 750грн.

В силу відповідного договору (а.с.165) та додаткової угоди до нього (а.с.166), адвокат зобов`язався надати позивачу (клієнту) правову допомогу в справі щодо захисту прав та інтересів останнього, зокрема, в судах, а позивач - сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання у повному обсязі.

Згідно п. 3.1 вказаного договору за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) у розмірі 10 000,00грн протягом 3 календарних днів з моменту підписання договору.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору, такий договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту досягнення позитивного результату або виконання адвокатом всіх дій, необхідних для досягнення позитивного результату по справі.

Додатковою угодою від 12.03.2021 сторонами такого договору погоджено внести зміни до ціни договору та визначити її у розмірі 22 750,00грн (а.с.166).

На підтвердження факту надання відповідних послуг надано акт приймання-передачі наданих послуг від 12.03.2021 на суму 22 750,00грн (а.с.164), а у підтвердження факту оплати таких послуг товарні чеки №012 від 14.10.2020 на суму 10 000,00грн, №021 від 12.03.2021 на суму 12 750,00грн (а.с.162-163).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог у даній справі у повному обсязі, суд не вбачає підстав покладати відповідні витрати позивача на професійну правову допомогу на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Білоцерківський ДБК» (ідентифікаційний код 13724521; 08631, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, буд 53) про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів трудового колективу Колективного підприємства "Білоцерківський домобудівельний комбінат" від 18.11.2009, оформленого протоколом №3;

- скасування реєстраційної дії №1353105001001219 від 20.11.2009;

- визнання недійсним рішення загальних зборів трудового колективу КП "Білоцерківський ДБК" від 30.09.2010, оформленого протоколом №4;

- скасування реєстраційної №13331270012001589 від 30.09.2010;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "КП Білоцерківський ДБК" від 23.12.2010, оформленого протоколом №1;

- скасування реєстраційної дії №13331120013001589 від 23.12.2010;

- скасування реєстраційної дії №13331450000001697 від 23.12.2010.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення суду складено 23.03.2021.

Суддя А.Р. Ейвазова