Рішення № 95743401, 18.02.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2021 р. м. Київ Справа № 911/3134/20

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ”

до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА “АЛТЕЙ”

про стягнення 49 223,15 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Без виклику представників сторін.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ” до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА “АЛТЕЙ” про стягнення 49 223,15 грн. з яких 39 459,87 грн. боргу, 6 555,68 грн. пені, 1 489,52 грн. 3% річних та 1 718,08 грн. інфляційних.

Згідно з ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, ціну позову, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня року, в якому подано відповідну позовну заяву, суд дійшов висновку про розгляд справи № 911/3134/20 за правилами спрощеного позовного провадження.

У зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду Київської області від 03.11.2020 року відкрито провадження у справі № 911/3134/20, справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

24.11.2020 року позивачем, на виконання вимог ухвали суду від 03.11.2020 року, подано до суду додаткові поясненння щодо розрахунків пені, 3% річних та інфляційних.

01.12.2020 року позивачем подано додаткові докази по справі, які прийняті судом.

Однак, у зв`язку з відсутністю фінансування на відправлення поштової кореспонденції, ухвалу від 03.11.2020 року не було надіслано сторонам по справі № 911/3134/20, що підтверджується довідкою Господарського суду Київської області б/н від 09.11.2020 року.

Після відновлення відправки поштової кореспонденції, 18.12.2020 року сторонам було надіслано ухвалу № 911/3134/20 від 03.11.2020 року.

У зв`язку з чим, ухвалою від 11.01.2021 року поновлено строк розгляду справи № 911/3134/20 на шістдесят днів з дня надсилання сторонам ухвали про відкриття провадження та строк для подачі заяв, клопотаннь, заперечень до 10.02.2021 року.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки, відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується повідомленнями № 0103273661542 та № 0103276821311 про вручення поштових відправлень ухвали від 03.11.2020 року та 11.01.2021 року відповідно, у встановлений судом строк відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, та/або контр розрахунку позову не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Законом України “Про ринок електричної енергії” та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (далі – Правила або ПРРЕЕ).

У відповідності до преамбули Закону України “Про ринок електричної енергії” він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги (п. 67 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок електричної енергії”).

Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону України “Про ринок електричної енергії”).

Положеннями п. 13 розділу XVII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ринок електричної енергії” передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Згідно п. 1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Товариство з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія” є електропостачальником, який отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 року № 429 і, відповідно, є постачальником універсальної послуги.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії” учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщено на офіційному веб-сайті ТОВ “Київська обласна енергопостачальна компанія” за посиланням: http://kоес.соm.uа/раgе?rооt=18&іd=20. (Текст публічного Договору про постачання електричної енергії з додатками додано до позовної заяви).

Як зазначає позивач, 01.01.2019 року відповідач, ознайомившись з умовами договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, подав та підписав заяву про приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (редакція діє з 01.01.2019 року) (далі – Заява). Згідно Заяви, датою початку постачання електричної енергії визначено 01.01.2019 року. Адреса та вид об`єкту: 07452 Київська, 1А1, Гоголів, виробничий цех. ЕІС-код точка комерційного обліку за об`єктом споживача - 62Z5237552152056.

Згідно п. 4 вказаної Заяви: найменування ПрАТ «Київобленерго», ЕІС-код: 62X1390171075089.

Таким чином, між Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА “АЛТЕЙ” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія” (далі - позивач або Електропостачальник) укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420020829 від 01.01.2019 року (далі - Договір) на умовах, які розроблені Електропостачальником.

Відповідно до п. 2.1. Договору за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу (далі - ОСР) договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. 2.2 Договору).

Згідно п. 2.3. Договору обсяг проданої Споживачу електроенергії визначається ОСР та для споживачів, які не є побутовими (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії.

Пунктами 5.1. та 5.2. Договору передбачено, що Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до цього Договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію визначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.

Ціна на електричну енергію визначається Постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього Договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором (п. 5.3 Договору).

Відповідно до пп. 1 п. 6.2. Договору Споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її заміни. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.7 Договору).

Пунктом 5.6 Договору встановлено, що розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

У пункті 13.1. Договору сторони погодили, що цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, але не раніше дати, наведеній в комерційній пропозиції. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні.

Умовами Комерційної пропозиції «УНІВЕРСАЛ» (Додаток № 3 до Договору) визначено наступне.

Початок постачання встановлюється з дати приєднання споживача до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у порядку, встановленому заявою-приєднання, але не раніше 01.01.2019 року. Термін постачання визначено до 31.12.2019 року. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції. Термін постачання електричної енергії не може перевищувати термін, протягом якого постачальник має право бути постачальником універсальних послуг.

Попередня оплата становить 100% вартості договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період – повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення відповідного договірного обсягу постачання електричної енергії на ціну, зазначену згідно умов даної комерційної пропозиції та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку постачальника.

Договірні величини (обсяги) споживання електричної енергії на розрахунковий період встановлюються на основі фактичних значень обсягу спожитої електричної енергії за відповідний розрахунковий період попереднього року.

Рахунок на попередню оплату надається постачальником споживачу до дати початку відповідного розрахункового періоду. Рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) подається постачальником споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України “Про ринок електричної енергії” споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Статтею 46 Закону України “Про ринок електричної енергії” встановлено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Пунктом 2.3.11. ПРРЕЕ встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України “Про ринок електричної енергії”, Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (п. 2.3.14. ПРРЕЕ).

Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 311 (далі - ККОЕЕ).

Відповідно до пп. 6.1. п. 6. Розділу XIII “Перехідні положення” ККОЕЕ, обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.

Згідно пп.7.1 п.7 Розділу XIII “Перехідні положення” ККОЕЕ, до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб, функції АКО по веденню реєстрів ТКО, обробці даних комерційного обліку, адміністрування процесів зміни електропостачальника, припинення електропостачання та визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують ОМ у межах своєї відповідальності.

З огляду на вищевикладені положення чинного законодавства України позивач - ТОВ “Київська обласна енергопостачальна компанія” не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов`язків, позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.

Пунктом 4.3 ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Позивач зазначає, що у відповідності до п. 4.3 ПРРЕЕ, Приватним акціонерним товариством “Київобленерго”, як оператором системи розподілу та адміністратором комерційного обліку, було надано ТОВ “Київська обласна енергопостачальна компанія” інформацію про обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії відповідачем за період січень – жовтень 2019 року (довідка про обсяги спожитої відповідачем електричної енергії наявна в матеріалах справи).

На підставі отриманих даних від ПрАТ “Київобленерго” позивачем сформовано та виставлено до сплати відповідачу рахунки-фактури за спожиту електричну енергію: за січень 2019 року від 26.01.2019 року на суму 16 725,17 грн. зі строком на оплату до 01.02.2019 року включно, за лютий 2019 року від 21.02.2019 року на суму 15 434,54 грн. зі строком на оплату до 28.02.2019 року включно, за березень 2019 року від 19.03.2019 року на суму 8 998,14 грн. зі строком на оплату до 26.03.2019 року включно, за квітень 2019 року від 14.04.2019 року на суму 7 246,12 грн. зі строком на оплату до 23.04.2019 року включно, за травень 2019 року від 17.05.2019 року на суму 10 355,58 грн. зі строком на оплату до 23.05.2019 року включно, за червень 2019 року від 20.06.2019 року на суму 5 992,25 грн. зі строком на оплату до 27.06.2019 року включно, за липень 2019 року від 23.07.2019 року на суму 3 768,02 грн. зі строком на оплату до 30.07.2019 року включно, за серпень 2019 року від 19.08.2019 року на суму 3 804,46 грн. зі строком на оплату до 27.08.2019 року включно, за вересень 2019 року від 24.09.2019 року на суму 3 716,53 грн. зі строком на оплату до 01.10.2019 року включно, за жовтень 2019 року від 18.10.2019 року на суму 4 576,91 грн. зі строком на оплату до 25.10.2019 року включно.

Також в матеріалах справи наявні Акти приймання-передачі електричної енергії за спірний період на вищезазначені суми.

Відтак, відповідачем на протязі січня-жовтня 2019 року спожито активної енергії на загальну суму 80 617,72 грн.

Однак, відповідач, всупереч п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України “Про ринок електричної енергії”, п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а також, умовам укладеного Договору не здійснив в повному обсязі оплату за спожиту електричну енергію, розрахувався частково на загальну суму 41 157,85 грн. (21.01.2019 року – 23 354,84 грн.,12.03.2019 року – 6 8040,87 грн., 26.04.2019 року – 8 998,14 грн.), у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 39 459,87 грн., яка щомісячно була відображена у виставлених на оплату рахунках-фактур за період січень – жовтень 2019 року та яка не заперечена та не спростована відповідачем.

Таким чином, у зв`язку з неповною оплатою відповідачем поставленої електричної енергії за січень-жовтень 2019 року, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 39 459,87 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України “Про ринок електричної енергії”.

Згідно із ч. ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та збезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, враховуючи що в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу на спірну суму за спожиту на протязі січня-жовтня 2019 року електричну енергію, що відповідачем під час розгляду справи не заперечено та не спростовано, доказів протилежного не надано, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 39 459,87 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, крім основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 6 555,68 грн. за загальний період з 01.03.2019 року по 25.04.2020 року, 3% річних у розмірі 1 489,52 грн. за загальний період з 01.03.2019 року по 30.09.2020 року, інфляційних втрат у розмірі 1 718,08 грн. за загальний період з 01.03.2019 року по 30.06.2020 року.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.11 Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Відповідно до положень Комерційної пропозиції “УНІВЕРСАЛ”, яка є Додатком № 3 до Договору, пеня та/або штраф встановлений у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ). Споживач також зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нараховані пеня, 3% річних та інфляційні по кожному періоду на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано. Пеня нарахована в межах п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних.

Однак, судом було виявлено арифметичні помилки в наданих позивачем розрахунках пені, 3% річних та інфляційних.

Судом, за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга Закон», було здійснено правильний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних за заявлений позивачем період на заявлені суми боргу згідно з яким з відповідача підлягає стягненню 6 539,92 грн. пені, 1 485,80 грн. 3% річних, 1 047,31 грн. інфляційних.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 48 532,90 грн. з яких: 39 459,87 грн. основного боргу, 6 539,92 грн. пені, 1 485,80 грн. 3% річних, 1 047,31 грн. інфляційних. В решті 690,25 грн. позов задоволенню не підлягає.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору, відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 072,53 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ” до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА “АЛТЕЙ” про стягнення 49 223,15 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА “АЛТЕЙ” (07452, Київська обл., Броварський р-н, с. Гоголів, вул. Київська, будинок 247, код 20584581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ” (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська 8-В, код 42094646) 39 459 (тридцять дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят девять) грн. 87 коп. основного боргу, 6 539 (шість тисяч п`ятсот тридцять дев`ять) грн. 92 коп. пені, 1 485 (одна тисяча чотириста вісімдесят п`ять) грн. 80 коп. 3% річних, 1 047 (одна тисяча сорок сім) грн. 31 коп. інфляційних та 2 072 (дві тисячі сімдесят два) грн. 53 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову Товариства з обмеженою відповідальністю “КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ” до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА “АЛТЕЙ” про стягнення 690,25 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.02.2021 р.

Суддя Т.П. Карпечкін