Рішення № 95743070, 24.03.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/41/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрік Груп"

про стягнення 682767,12 грн, з яких: 500000,00 грн. - попередня оплата по договору підряду, 13767,12 грн. - 3% річних, 19000,00 грн. - інфляційні втрати, 150000,00 грн. - штраф.

Встановив: Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрік Груп" про стягнення заборгованості за договором підряду № 150/10 від 31.10.2019 в сумі 682767,12 грн, з яких: 500000,00 грн. - попередня оплата, 13767,12 грн. - 3% річних, 19000,00 грн. - інфляційні втрати, 150000,00 грн. - штраф.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Господарський суд Івано-Франківської області прийняв позовну заяву АТ "Вінницяобленерго" до розгляду, відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень (ухвала про відкриття провадження у справі від 19.01.2021).

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 28.01.2021; даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач відповідно до умов укладеного між сторонами договору підряду №150/10 від 31.10.2019 перерахував відповідачу попередню оплату, а відповідач в порушення умов цього договору не виконав взяте на себе зобов`язання щодо виконання робіт; попередню оплату позивачу не повернув.

Позивач просить суд стягнути з відповідача попередню оплату в сумі 500000,00 грн, 3% річних в сумі 13767,12 грн. Також керуючись п. 4.2.3. договору, нарахував до стягнення з відповідача штраф в сумі 150000,00 грн (30% від суми неповернених коштів) та 19000,00 грн. інфляційних втрат.

Матеріально-правовою підставою позову визначені статті 173, 193, 222, 883 Господарського кодексу України, стаття 625 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі суд встановив відповідачу строк до 15 днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрік Груп" отримало ухвалу про відкриття провадження у справі 28.01.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

31 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електрік Груп" (далі - підрядник) укладено договір підряду № 150/10 (а.с.5-11).

Підрядник зобов`язується виконати та здати замовнику в установлений договором строк закінчені будівельно-монтажні роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх (пункт 1.1 Договору).

У відповідності до пункту 1.2. договору найменування робіт: "Реконструкція електричних мереж для можливого приєднання електроустановок призначених для виробництва електричної енергії за адресою: Могилів-Подільський район, кад. ном. 05226683200:02:000:1013, на території Козлівської сільської ради, за межами населеного пункту" (ФЕС II черга) (надалі - об`єкт).

Загальна ціна Договору з ПДВ складає 2 017 291,70 грн. (п. 3.2. Договору).

Порядок здійснення оплати визначений в розділі 4 Договору.

Відповідно до п.4.1. Договору всі платежі за договором здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті на поточний рахунок підрядника або шляхом емісії простого векселя.

Пунктом 4.2.1. Договору сторони погодили, що оплата за Договором здійснюється в розмірі 100% ціни Договору протягом 180 банківських днів після повного закінчення підрядником всіх робіт, підписання Акта приймання виконаних будівельних робіт замовником і здачі об`єкта в експлуатацію.

За наявності фінансування замовник має право, але не зобов`язаний здійснити повну або часткову попередню оплату робіт (п. 4.2.2. Договору).

Позивачем(замовником) здійснено часткову попередню оплату в розмірі 500000,00 грн; даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 0003195714 від 27.01.2020 (а.с.14).

Згідно з п. 4.2.3. Договору, у випадку одержання попередньої оплати та неможливості виконати свої зобов`язання, підрядник повертає замовнику одержані грошові кошти не пізніше 5-ти банківських днів з моменту виявлення такої обставини. При порушенні зазначеного строку на суму неповернених коштів нараховується індекс інфляції та штрафна санкція у розмірі 30 % від суми неповернених коштів.

Строки виконання робіт визначені у розділі 5 Договору.

Початок виконання робіт - не пізніше 5 робочих днів з дати передачі замовником проектної документації та надання підряднику будівельного майданчика (фронту робіт). Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником (пункти 5.1., 5.3. Договору).

01.11.2019 Позивачем передано проектну документацію Відповідачу згідно Акту прийому-передачі проектної документації до Договору (а.с. 13).

Проте, порушуючи умови договору відповідач не розпочав виконання робіт, попередню оплату за договором не повернув.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено вимогу № 08.14-9693 від 14.08.2020 про повернення попередньої оплати в розмірі 500000,00 грн протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання вимоги (а.с.15). Зазначена вимога вручена представнику ТОВ "Електрік Груп" - 26.08.2020; доказ отримання останньої відповідачем наявний в матеріалах справи (а.с. 16). Проте, вимога щодо повернення попередньої оплати за договором залишена без відповіді та задоволення.

З огляду на вищевикладене, позивач керуючись п. 4.2.3. Договору нарахував відповідачу штраф у розмірі 30% від суми неповернених коштів, інфляційні втрати, 3% річних з посиланням на ст. 625 ЦК України і звернувся в суд за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як передбачено частиною 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України ).

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно приписів статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак, в силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (ст.86 ГПК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення умов укладеного сторонами договору не виконав взяте на себе зобов`язання щодо виконання робіт; не повернув позивачу попередню оплату, тобто в даній справі має місце прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. З огляду на положення ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 4.2.3. договору сторони погодили, що у випадку одержання попередньої оплати та неможливості виконати свої зобов`язання, підрядник повертає замовнику одержані грошові кошти не пізніше 5-ти банківських днів з моменту виявлення такої обставини. При порушенні зазначеного строку на суму неповернених коштів нараховується індекс інфляції та штрафна санкція у розмірі 30 % від суми неповернених коштів.

Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вищевказаною нормою сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.

З огляду на прострочку виконання відповідачем його грошового зобов`язання перед позивачем, нарахування останніх є правомірним. Суд задовольняє позов в частині стягнення штрафу та 3% річних за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є методологічно та арифметично вірним.

При перевірці розрахунку позивача щодо нарахування інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем допущено арифметичну помилку. Згідно з вірним арифметичним розрахунком проведеним судом в системі ІПС "Законодавство" з урахуванням рекомендацій, викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 362-97р., з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі яка перевищує заявлену до стягнення позивачем, отже, суд задовольняє інфляційні втрати в межах заявлених позовних вимог в сумі 19000,00 грн.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

За приписами ст. 76, 77, 78 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до норм ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань не надав, доводи позивача не спростував, обставин з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання не навів.

В контексті наведеного, оцінюючи всі наявні докази в їх сукупності, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог у даній справі, суд дійшов висновку про задоволення позову АТ "Вінницяобленерго" у повному обсязі.

Судові витрати.

Згідно з приписами пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач, як судові витрати, визначив судовий збір у розмірі 10241,51 грн.

Згідно приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 80, 81, 86, 123, 129, 165, 232, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задоволити позов Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрік Груп" про стягнення заборгованості за договором підряду № 150/10 від 31.10.2019 в сумі 682767,12 грн, з яких: 500000,00 грн. - попередня оплата, 13767,12 грн. - 3% річних, 19000,00 грн. - інфляційні втрати, 150000,00 грн - штраф.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрік Груп", вул. Кардинала Любачівського, буд. 9, м. Івано-Франківськ, 76009 (ідентифікаційний код 37582580) на користь Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", вул. Магістратська, буд. 2, м. Вінниця, 21050 (ідентифікаційний код 00130694) - 500000,00 (п`ятсот тисяч гривень) попередньої оплати, штраф в сумі 150000,00 (сто п`ятдесят тисяч гривень), 3% річних в сумі 13767,12 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят сім гривень дванадцять копійок), інфляційні втрати в сумі 19000,00 (дев`ятнадцять тисяч гривень) та судовий збір в сумі 10241,51 (десять тисяч двісті сорок одна гривня п`ятдесят одна копійка).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.03.2021.

Суддя Л.М. Неверовська