Рішення № 95742994, 25.02.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/178/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2021 Справа № 908/2587/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2587/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" (70120, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Веселий Гай, вул. Набережна, буд. 54)

до відповідача: Держави в особі Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 8)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 105-А)

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6)

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 168)

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління державної казначейської служби України у Новомиколаївському районі Запорізької області (70100, Запорізька область, Новомиколаївський район, смт. Новомиколаївка, вул. Запорізька, буд. 83)

про стягнення збитків в сумі 30 577 988,42 грн.

за участю представників:

від позивача: Острик С.Ю., ордер АР № 1029325 від 23.11.2020, адвокат

від відповідача: Халупник Ю.Я., довіреність № 01-17/0112 від 10.02.2021

від третьої особи - 1: не з`явився

від третьої особи - 2: не з`явився

від третіх осіб – 3, 4, 5: Кріль Ю.А., довіреність № 9-18-08/428 від 06.01.2021, довіреність № 04-08.2/355 від 11.01.2021, довіреність № 01-11/30 від 13.01.2021

Згідно із ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 23.11.2020, 02.12.2020, 22.12.2020, 13.01.2021, 26.01.2021, 10.02.2021, 19.02.2021, 25.02.2021 здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів – програмно-апаратного комплексу "Оберіг" та комплексу "Акорд".

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 30.09.2020 до Держави Україна в особі Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області, в якій просить стягнути з Державного бюджету України збитки у розмірі 30577988,42 грн. шляхом списання з єдиного казначейського рахунку грошових коштів.

Разом із позовною заявою позивачем було подано до суду клопотання про звільнення його від сплати судового збору, в якому останній просить звільнити його від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення збитків в сумі 30577988,42 грн. Клопотання позивач обґрунтовує тим, що спір з приводу якого подана позовна заява, пов`язаний із компенсацією з Державного бюджету України, а відтак позивач відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» має бути звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 12.10.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" від 30.09.2020 залишено без руху в порядку приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України.

28.10.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява від 23.10.2020, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Разом з тим 28.10.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третіми особами, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба), Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, Державну казначейську службу України, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, Управління державної казначейської служби України у Новомиколаївському районі Запорізької області. Вказане клопотання мотивоване тим, що рішення в даній справі може вплинути на права та обов`язки вищевказаних юридичних осіб.

Ухвалою суду від 02.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2587/20, присвоєно справі номер провадження 12/178/20, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.11.2020 о 15:00. Цією же ухвалою залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) в якості третьої особи-1, Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області в якості третьої особи-2, Державну казначейську службу України в якості третьої особи-3, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області в якості третьої особи-4, Управління державної казначейської служби України у Новомиколаївському районі Запорізької області в якості третьої особи-5.

19.11.2020 на адресу суду від третьої особи-2 - Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області надійшли письмові пояснення, в яких остання зазначає, що підтримує позов ТОВ "Лідер", з огляду на наступне:

- наприкінці вересня 2019 ветеринарними фахівцями зафіксовано спалах африканської чуми свиней, та 22.09.2019 начальником Новомиколаївського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області винесено розпорядження № 01 про запровадження карантинних обмежень на території с. Веселий Гай та свино-товарного комплексу ТОВ «Лідер» у Новомиколаївському районі до отримання результатів відповідних лабораторних досліджень відібраного матеріалу з Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів;

- протоколом засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Новомиколаївській районній державній адміністрації № 13 від 24.09.2019 оголошено свиноферму ТОВ «Лідер» неблагополучним пунктом (епізоотичним осередком) щодо африканської чуми свиней та встановлено карантин з 24.09.2019;

- згідно з актом від 15.10.2019 здійснено вилучення тварин при ліквідації спалаху вірусу африканської чуми свиней на свинофермі ТОВ «Лідер» у кількості 10 911 голів на 654330,0 кг. ваги з метою їх знищення або забою;

- 04.12.2019 ТОВ «Лідер» подало до Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Новомиколаївській райдержадміністрації клопотання про затвердження розміру збитків, завданих у зв`язку з виникненням надзвичайної ситуації;

- 04.12.2019 Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Новомиколаївській районній державній адміністрації видано ТОВ «Лідер» висновок про відшкодування майнової шкоди (збитків), наданої внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) № 01, яким визнано завдану шкоду в розмірі 30577988,42 грн., з них розмір збитків від втрат тваринництва складає 30 509 228,98 грн. та розмір збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів - 68759,44 грн., внаслідок провадження карантину (карантинних обмежень);

- згідно відповіді Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області від 04.12.2019 № 2810/01-01-20 станом на 04.12.2019 в районному бюджеті на 2019 рік по КПКВК МБ 3718700 «Резервний фонд» асигнування відсутні, у зв`язку з викладеним відшкодувати збитки, вказані в листі від 04.12.2019 № 04/04-12, немає можливості;

- Порядком використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415, чітко встановлена процедура, пов`язана з виділенням коштіврезервного фонду бюджету, а тому Новомиколаївська районна державна адміністрації Запорізької області мала провести відповідну процедуру, пов`язану з виділенням коштів, затверджену Порядком, а не відмовляти у відшкодуванні збитків, вказаних у листі від 04.12.2019 № 04/04-12, у зв`язку з відсутністю асигнувань у резервному фонді;

- обов`язок відшкодування майнової шкоди (збитків) у зв`язку з вилученням сільськогосподарських тварин саме за рахунок коштів резервного фонду відповідного бюджету визначений Порядком № 1003;

- вважає, що позов ТОВ «Лідер» до держави в особі Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області про стягнення збитків в сумі 30577988,42 грн. є обґрунтованим, у зв`язку з чим вважає, що цей позов підлягає задоволенню.

23.11.2020 на адресу суду від відповідача - Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- подання позовної заяви суб`єктом господарювання про відшкодування збитків не звільняє останнього від сплати судового збору у визначеному Законом України «Про судовий збір» розмірі;

- підстава для звільнення від сплати судового збору, зазначена в п. 4. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не має жодного відношення до предмету даного позову;

- вважає, що суд передчасно прийняв рішення про відкриття провадження по справі, адже позовна заява подана без подання доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі та без подання документів, які б підтверджували підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- оскільки надзвичайна ситуація мала локальний характер та розповсюджувалась на території Новомиколаївського району, відшкодування збитків має здійснюватись із резервного фонду районного бюджету, а не Державного бюджету України, як зазначає позивач;

- протоколом № 21 від 04.12.2019 засідання Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Новомиколаївській районній державній адміністрації Запорізької області на підставі Порядку № 1003 розглянуто заяву ТОВ «Лідер» та визнано завдану шкоду в розмірі 30577988,42 грн., з них розмір збитків від втрат тваринництва складає 30509228,98 грн. та розмір збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів - 68759,44 грн., внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень);

- оскільки подія, з якою пов`язане виділення коштів із резервного фонду районного бюджету відбулась у 2019 році, то і рішення про відшкодування повинно бути прийнято виключно у 2019 році з урахуванням розміру резервного фонду на цей бюджетний період;

- відповідно до пункту 11 Порядку № 415 визначено, що кошти резервного фонду бюджету суб`єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб`єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення;

- позивач належить до недержавної форми власності, як наслідок, виділення коштів із резервного фонду даному підприємству можливе виключно на поворотній основі;

- законодавцем визначено порядок здійснення таких відшкодувань безпосередньо з місцевих бюджетів у випадку надзвичайної ситуації місцевого рівня, а не з Державного бюджету України, як зазнає позивач;

- Законом здійснюється посилання на постанови Кабінету Міністрів України, якими чітко і врегульовано такий порядок дій у спірних правовідносинах;

- посилання позивача на невизначеність та необхідність застосування до цих правовідносин норм Цивільного кодексу України є необґрунтованими та не відповідають дійсності;

- фактично, стягнути з Новомиколаївської районної державної адміністрації грошові кошти Державного бюджету України не вбачається за можливе, адже, їх фінансування з Державного бюджету України здійснюється тільки на функціонування самої районної державної адміністрації, якщо інше не встановлено безпосередньо Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік;

- отже, сформульовані позовні вимоги позивача є некоректними та нечіткими і не мають жодного відношення до районної державної адміністрації при вирішенні спірної ситуації;

- крім того, фактично, підприємство відповідно до вимог чинного законодавства має лише право на отримання грошових коштів з резервного фонду місцевого бюджету на поворотній основі, а не на безспірне списання цих коштів з відповідного бюджету. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В підготовчому судовому засіданні 23.11.2020 оголошено перерву до 02.12.2020 о 16:00, про що винесено відповідну ухвалу.

24.11.2020 на адресу суду від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (третя особа-1) надійшли пояснення, в яких остання зазначає наступне:

- відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 № 1003, відшкодуванню підлягає вартість сільськогосподарських тварин, що були вилучені з метою знищення або забою;

- відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої фізичним особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики африканської чуми свиней, спрямованих на їх вилучення з метою знищення або забою, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро», відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2008 № 413;

- у разі виникнення на окремій території України надзвичайної ситуації, пов`язаної з особливо небезпечними (карантинними) хворобами і сільськогосподарських тварин, та прийняття Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Кабінеті Міністрів України, державними надзвичайними протиепізоотичними комісіями при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських, районних державних адміністраціях і міських радах (далі - комісії) рішення про запровадження карантину відшкодування майнової шкоди (збитків) у зв`язку з вилученням сільськогосподарських тварин здійснюється за рахунок коштів резервного фонду відповідного бюджету залежно від рівня надзвичайної ситуації;

- виділення і використання зазначених коштів здійснюється відповідно до Порядкувикористання коштів резервного Фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415, далі Порядок;

- відповідно до Порядку, звернення про виділення коштів з резервного фонду бюджету подається до Кабінету Міністрів України або місцевої державної адміністрації (залежно від видатків державного або місцевого бюджетів);

- у разі визнання доцільності та можливості виділення коштів з резервного фонду бюджету Мінекономіки (уповноважений місцевий орган) готує відповідний проект рішення. Просить у зв`язку із відсутністю можливості забезпечити участь представника в судовому засіданні розгляд справи № 908/2587/20 здійснювати без участі представника Держпродспоживслужби за наявними в матеріалах справи документами.

30.11.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає наступне:

- відповідач не оспорив фактичних обставин справи, викладених у позовній заяві, та розміру заподіяних збитків, однак, не погоджується виключно із правовою кваліфікацією правовідносин;

- Постанова КМУ №1003 в порушення частини 1 ст. 353 Цивільного кодексу України взагалі не передбачає попередньої компенсації позивачеві збитків, завданих внаслідок вилучення і забою тварин;

- однак, стаття 49 Закону «Про ветеринарну медицину» взагалі не зазначає: 1) ані про місцеві бюджети як джерело компенсації, 2) ані про можливість компенсації з Держбюджету залежно від загальнодержавного рівня надзвичайної ситуації, 3) ані про те, що відшкодування здійснюється з Резервного фонду Держбюджету;

- в даному випадку норми ЦК України та Закону України «Про ветеринарну медицину» мають вищу юридичну силу порівняно із Постановою КМУ №1003;

- у випадку виникнення надзвичайної ситуації, пов`язаної із карантином тварин на території Новомиколаївського району Запорізької області ТОВ «Лідер» має безумовне право на відшкодування йому завданих збитків у зв`язку із вилученням та забоєм тварин, що передбачене статтею 49 Закону України «Про ветеринарну медицину» безпосередньо саме з Державного Бюджету України, а не з якогось іншого, в т.ч. місцевого (і не обов`язково - з резервного фонду);

- Постанова № 1003 передбачає порядок відшкодування збитків після вилучення тварин, а не на умовах попереднього відшкодування, що суперечить ч. 1 ст. 353 ЦК України, а тому Постанова №1003 не підлягає застосуванню;

- Постанови КМУ № 1003 та № 415 суперечать принципу повноти відшкодування завданих збитків, а тому вказані постанови не підлягають застосуванню;

- вимоги Постанови № 415 щодо виділення коштів суб`єктам господарювання недержавної форми власності виключно на умовах повернення не є відшкодуванням збитків (шкоди) / компенсацією, що суперечить ч. 1 ст. 353 ЦК України;

- посилання Постанови № 1003 на «кошти резервного фонду відповідного бюджету» (за змістом - державного або місцевого) як джерело відшкодування збитків майну особи внаслідок карантинних обмежень суперечить частині 1 статті 49 Закону України «Про ветеринарну медицину», який передбачає джерело відшкодування - виключно кошти Державного бюджету України (а не «відповідного», в т.ч. і місцевого);

- помилковим є посилання Новомиколаївської РДА на те, що цей орган не має жодного відношення до справи, оскільки рішення щодо вилучення поголів`я свиней приймалося комісією цього органу;

- не виникає сумніву в тому, що Новомиколаївська РДА як державний орган, що ініціював в межах своїх повноважень вилучення та знищення поголів`я свиней у ТОВ «Лідер», повинен був вирішити питання про попереднє та повне відшкодування завданих ТОВ «Лідер» збитків, зокрема, шляхом координації із іншими органами державної влади. Просить суд задовольнити вимоги у повному обсязі.

30.11.2020 на адресу суду від відповідача надійшли докази надіслання відзиву позивачеві та третім особам.

02.12.2020 на адресу суду від Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (третя особа-2) надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

02.12.2020 на електронну адресу суду з електронним цифровим підписом від Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (третя особа-4) надійшло клопотання, в якому останнє просить розглядати справу за відсутності його представника та повідомити про результати розгляду справи.

02.12.2020 на електронну адресу суду з електронним цифровим підписом від Управління Державної казначейської служби України у Новомиколаївському районі Запорізької області (третя особа-5) надійшло клопотання, в якому останнє просить розглядати справу за відсутності його представника та повідомити про результати розгляду справи.

02.12.2020 на електронну адресу суду з електронним цифровим підписом від Державної казначейської служби України (третя особа-3) надійшло клопотання, в якому остання просить розглядати справу за відсутності її представника та повідомити про результати розгляду справи.

02.12.2020 на адресу суду від Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (третя особа-4) надійшли пояснення, в яких останнє зазначає наступне:

- Пунктом 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011, передбачено, що для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень в Державній казначейській службі України відкривається в установленому порядку відповідний рахунок, зазначений рахунок є рахунком, на якому обліковуються кошти державного бюджету, передбачені на певну мету, а не власним рахунком Державної казначейської служби України, передбаченим для функціонування установи;

- безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Державною казначейською службою України за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету;

- безспірне списання коштів за судовими рішеннями про стягнення шкоди не здійснюється з єдиного казначейського рахунку, відкритого в Національному банку України;

- враховуючи те, що до позову не додано відповідного судового документу про визнання протиправними дій Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області, які не визнано протиправними та збитками позивача, що виключає наявність всіх складових правопорушення, то відсутні підстави для відшкодування втрачених позивачем коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою КПКВК 3504030;

- пунктом 3 Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних хвороб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 № 1003, передбачено, що відшкодування майнової шкоди (збитків) у зв`язку з вилученням сільськогосподарських тварин здійснюється за рахунок коштів резервного фонду відповідного бюджету залежно від рівня надзвичайної ситуації;

- згідно з додатком 3 до Закону України від 14.11.2019 № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік” передбачено загальнодержавні видатки у розмірі 6 500 000 000,00 грн. за бюджетною програмою КПКВК 3511030 "Резервний фонд", яку закріплено за Міністерством фінансів України;

- таким чином відповідний рахунок резервного фонду відкрито у Міністерстві фінансів України, яке не залучено до участі у справі, що позбавляє його можливості надати будь-які

пояснення з приводу суті спору по справі. Оскільки позовну вимогу належним чином не обґрунтовано вважає, що позов задоволенню не підлягає. Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

02.12.2020 на адресу суду від Управління Державної казначейської служби України у Новомиколаївському районі Запорізької області (третя особа-5) надійшли пояснення такого ж змісту, як і пояснення третьої особи-4. Оскільки позовну вимогу належним чином не обґрунтовано вважає, що позов задоволенню не підлягає. Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

02.12.2020 на адресу суду від позивача надійшли докази надіслання відповіді на відзив на адресу третіх осіб.

02.12.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу позовної заяви, в якому, із посиланням на приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір", останній просить суд відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер" сплату судового збору за подання позовної заяви до Держави України в особі Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області про стягнення збитків в розмірі 30577988,42 грн. з урахуванням суми сплаченого судового збору в сумі 55000,00 грн. Вказане клопотання мотивовано тим, що позивач має скрутне матеріальне становище, пов`язане із вилученням поголів`я свиней та завданням збитків на суму більше ніж 30 млн. грн., а також збиткову діяльність ТОВ "Лідер", наявність кредитних зобов`язань.

В підготовчому судовому засіданні 02.12.2020 оголошено перерву до 22.12.2020 о 12:00, про що винесено ухвалу.

Ухвалою суду від 02.12.2020 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору. Разом з тим вказаною ухвалою суду задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору у сумі 403669,82 грн. за подання позовної заяви б/н від 30.09.2020 до ухвалення судового рішення у справі.

02.12.2020 на адресу суду від позивача та відповідача надійшли заяви про отримання процесуальних документів в електронному вигляді.

Ухвалою суду від 02.12.2020 виправлено описку, допущену в пункті 1 резолютивної частини ухвали суду від 23.11.2020 у справі № 908/2587/20 в зазначенні часу судового засідання.

03.12.2020 на адресу суду від третьої особи-3 надійшли пояснення на позовну заяву такого ж змісту, як і пояснення третьої особи-4. Оскільки позовну вимогу належним чином не обґрунтовано вважає, що позов задоволенню не підлягає. Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

03.12.2020 на адресу суду надійшов оригінал письмових пояснень на позовну заяву третьої особи-4, раніше отриманих на електронну адресу суду.

21.12.2020 на адресу суду надійшло клопотання третьої особи 2 – Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про розгляд справи за відсутністю представника. Вказане клопотання мотивоване відсутністю в штаті представників, які мають статус адвокатів, що унеможливлює направлення в судове засідання уповноваженого представника.

22.12.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження, яке мотивовано тим, що на даний час проводиться реорганізація/утворення районних державних адміністрацій та вирішуються питання щодо правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій.

Ухвалою суду від 22.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/2587/20 та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 13.01.2021 о 12:00.

06.01.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовної заяви, відповідно до якої останній зазначає що з метою більш правильного та коректного викладення заявлених позовних вимог у справі № 908/2587/20 просить суд вважати правильною та розглядати прохальну частину позовної заяви (після слів «просимо суд») у наступній редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер” (код 30710162) збитки у розмірі 30577988,42 грн.».

13.01.2021 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку зі вступом у справу третьої особи – Міністерства фінансів України. Просить визнати причини неявки відповідача в судове засідання поважними у зв`язку зі складними погодними умовами та відсутністю транспортного сполучення.

13.01.2021 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає наступне:

- забій, умертвіння та спалення проводилося не районною державною адміністрацією, а за рішенням ДНПК та відповідно до п. 9.2, 9.3. - ТОВ «Лідер», Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області, Новомиколаївською районною державною лікарнею ветеринарної медицини, органами національної Поліції України та Веселогаївською сільською радою, дану обставину підтверджено планом заходів щодо ліквідації та недопущення захворювання африканської чуми свиней на території Новомиколаївського району від 24.09.2019;

- жодного разу від ТОВ «Лідер» не надходило клопотань про відшкодування збитків в порядку цивільного законодавства або Закону України «Про ветеринарну медицину», натомість ТОВ «Лідер» зверталося до РДА з питанням відшкодування збитків саме в Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 415 від 29.03.2002;

- відповідь адміністрації про відсутність коштів в резервному фонді не є відмовою у відшкодуванні збитків та не може вважатися достатнім доказом щодо вирішення питання про попереднє/повне відшкодування завданих ТОВ «Лідер» збитків;

- в нашому випадку позивач не оскаржує будь-які рішення, дії чи діяльність Новомиколаївської районної державної адміністрації, які б встановлювали форму неправомірності дій РДА, як особи, яка затверджувала карантинні обмеження та розмір завданих збитків, натомість усі доводи щодо завданої шкоди (збитків, тощо) позивач обґрунтовує саме затвердженим висновком районної державної адміністрації та не оспорює його;

- жодним чинним нормативно-правовим актом не зобов`язано районну державну адміністрацію проводити відшкодування збитків з Держаного бюджету України;

- не надавши доказів відмови районної державної адміністрації у відшкодуванні шкоди з Державного бюджету України та відсутності судового рішення про визнання дій/бездіяльності районної державної адміністрації вважає доводи позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню;

- в даному випадку Міністерство фінансів України є учасником спірних відносин, оскільки саме воно має прийняти рішення для ініціювання початку вчинення Держказначейством дій із перерахування коштів за судовим рішенням про стягнення шкоди;

- вважає позовні вимоги необґрунтованими, зважаючи на те, що адміністрацію не наділено повноваженнями відшкодування шкоди з Державного бюджету (як того вимагає позивач) України, беручи до уваги те, що дії адміністрації протиправними/незаконними не визнано, враховуючи те, що адміністрація вважає себе неналежним відповідачем по справі. Просить відмовити в позові до неналежного відповідача.

13.01.2021 на адресу суду від відповідача надійшла заява про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Міністерство фінансів України. Вказане клопотання мотивовано тим, що рішення в даній справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки Міністерства фінансів України. Вказує, що в даному випадку Міністерство фінансів є учасником спірних відносин, оскільки в разі ухвалення рішення про стягнення коштів саме воно має прийняти рішення для ініціювання початку вчинення Держказначейством дій із перерахування коштів за судовим рішенням про стягнення шкоди.

Ухвалою суду від 13.01.2021 відкладено підготовче засідання на 26.01.2021 о 14:30.

22.01.2021 на адресу суду від позивача надійшли заперечення на залучення до участі у справі в якості третьої особи та відповідача у справі Міністерства фінансів України. У запереченнях позивач зазначає, що у випадку задоволення позовних вимог на стадії виконання судового рішення має місце бюджетна програма для виконання судових рішень, в межах якої саме орган державної казначейської служби здійснює списання грошових коштів. Позиція Новомиколаївської РДА та Держказначейства про необхідність залучення Міністерства фінансів України третьою особою у справі свідчить про безпідставне намагання перекласти функції Держказначейства щодо виконання судових рішень на Міністерство фінансів України, яке такими повноваженнями не наділене. Просить суд відмовити у задоволенні клопотання УДКСУ, УДКСУ у Запорізькій області, УДКСУ у Новомиколаївському районі Запорізької області про залучення третьою особою Міністерства фінансів України, клопотання відповідача про залучення Міністерства фінансів України належним відповідачем у справі.

25.01.2021 на адресу суду від Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області надійшло клопотання про залучення до участі у справі правонаступника Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області. Вказане клопотання мотивоване тим, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-р "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" здійснено реорганізацію Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорiзької області, як райдержадміністрації району, ліквідованого згідно з постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX “Про утворення та ліквідацію районів” шляхом приєднання до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області. Вказує, що 15.01.2021 розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації № 18 від 11.01.2021 «Про утворення комісії з реорганізації Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області та затвердження її складу» пройшло державну реєстрацію, отже, з цього моменту до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області перейшли повноваження, права та обов`язки Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області.

26.01.2021 на електронну адресу суду з електронними цифровими підписами від третіх осіб-3,4,5 надійшли клопотання про розгляд справи 26.01.2021 за відсутності їх представників.

Ухвалою суду від 26.01.2021 клопотання Запорізької районної державної адміністрації задоволено, залучено до участі у справі правонаступника Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області – Запорізьку районну державну адміністрацію, закрито підготовче провадження у справі № 908/2587/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.02.2021 о 15:00.

Разом з тим у вказаній ухвалі зазначено, що суд прийняв до розгляду заяву позивача про уточнення позовної заяви б/н від 05.01.2021 та дійшов висновку про відсутність підстав для залучення у справі Міністерства фінансів України.

Так розглядаючи клопотання про залучення третьої особи, з урахуванням всього кола обставин, суд дійшов висновку що рішення по даній справі не вплине на права та обов`язки Міністерства Фінансів України.

Таким чином, суд розглядає позовні вимоги з урахуванням редакції заяви про уточнення позовної заяви від 05.01.2021.

29.01.2021 на адресу суду від третьої особи-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника з урахуванням позиції, викладеної у поясненнях щодо позовної заяви від 17.11.2020.

10.02.2021 на адресу суду від Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю вивчення матеріалів справи та підготовки до справи після заміни відповідача.

В судовому засіданні 10.02.2021 оголошено перерву до 19.02.2021 о 10:00 про що винесено ухвалу.

19.02.2021 на адресу суду від Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області надійшло клопотання, в якому останнє на підставі ч. 4 ст. 48 ГПК України просить розгляд справи № 908/2587/20 почати спочатку.

Розглянувши в судовому засіданні 19.02.2021 клопотання Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області про розгляд справи № 908/2587/20 спочатку суд відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

Частиною 4 ст. 48 ГПК України визначено, що про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Отже, розгляд справи починається спочатку у разі залучення співвідповідача чи заміни неналежного відповідача.

Втім, в даній справі за ухвалою від 26.01.2021 судом залучено правонаступника відповідача (Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області) - Запорізьку районну державну адміністрацію Запорізької області, тобто відбулась заміна відповідача на його правонаступника.

Враховуючи викладене, приписи ч. 4 ст. 48 ГПК України не підлягають застосуванню в даній справі, а відтак відсутні підстави для задоволення вищевказаного клопотання.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 52 ГПК України усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

В судовому засіданні 19.02.2021 оголошено перерву до 25.02.2021 о 16:00 без винесення процесуального документу суду про що був складений протокол.

В судове засідання 25.02.2021 з`явилися представники позивача, відповідача та третіх осіб-3, 4, 5.

Представники третіх осіб-1, 2 в судове засідання 25.02.2021 не з`явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, враховуючи позицію представника позивача, відповідача, третіх осіб-3, 4, 5, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що наприкінці вересня 2019 року ветеринарними фахівцями зафіксовано спалах африканської чуми свиней. З 12:00 години 22.09.2019 Розпорядженням № 01 начальника Новомиколаївського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області введено режим карантинних обмежень на території с. Веселий гай та на свинотоварному комплексі ТОВ «Лідер» до отримання результатів відповідних лабораторних досліджень відібраного патологічного матеріалу з Дніпропетровської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Протоколом № 13 засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Новомиколаївській районній державній адміністрації від 24.09.2019 було оголошено свиноферму ТОВ «Лідер» с. Веселий Гай Новомиколаївського району Запорізької області неблагополучним пунктом (епізоотичним осередком) щодо африканської чуми свиней та встановлено карантин з 24.09.2019 року. Цим же протоколом було затверджено план заходів щодо ліквідації та недопущення розповсюдження африканської чуми свиней на території Новомиколаївського району Запорізької області.

Пунктом 8 протоколу № 13 від 24.09.2019 вирішено Новомиколаївському районному управлінню Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області разом з Новомиколаївським районним сектором ГУ ДСНС України в Запорізькій області негайно визначити місце спалювання захворілих свиней на АЧС з епізоотичного осередка, у разі необхідності визначити ще одне місце для спалювання і захоронення омертвлених свиней.

Згідно із актом про вилучення сільськогосподарських тварин з метою їх знищення або забою при ліквідації особливо небезпечних (карантинних заходів) від 15.10.2019 здійснено вилучення при ліквідації спалаху вірусу африканської чуми свиней на свинофермі ТОВ «Лідер» (ІПН 30710162) в кількості 10911 голів загальною вагою 654330,0 кг.

ТОВ «Лідер» 04.12.2019 подало до Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Новомиколаївській районній державній адміністрації клопотання про затвердження розміру збитків, завданих у зв`язку з виникненням надзвичайної ситуації та прийняттям надзвичайною протиепізоотичною комісією при райдержадміністрації рішення про запровадження карантину та вилучення сільськогосподарських тварин, заражених збудником вірусу «африканська чума».

Відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 175, загальний розмір збитків, завданих ТОВ «Лідер», склав 30577988,42 грн.

Висновком Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Новомиколаївській районній державній адміністрації Запорізької області № 01 від 04.12.2019 на підставі Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 № 1003, визнано завдану ТОВ «Лідер» шкоду у розмірі 30577988,42 грн., з них розмір збитків від втрат тваринництва складає – 30509228,98 грн. та розмір збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів - 68759,44 грн., внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), протокол № 21 від 04.12.2019.

Протоколом № 21 засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Новомиколаївській районній державній адміністрації від 04.12.2019 комісія одноголосно дійшла висновку про завдану ТОВ «Лідер» шкоду у розмірі 30577988,42 грн.

ТОВ «Лідер» звернулося до Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області з проханням відшкодування збитків у розмірі 30577988,42 грн.

Листом № 2810/01-01-20 від 04.12.2019 Новомиколаївська районна державна адміністрація Запорізької області повідомила, що станом на 04.12.2019 в районному бюджеті на 2019 рік по КПКВК МБ 3718700 «Резервний фонд» асигнування відсутні у зв`язку з чим відшкодувати збитки не має можливості.

Позивач в позові вказує, що Державою Україна в особі Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області відповідно до протоколу № 13 засідання Державної надзвичайної епізоотичної комісії від 24.09.2019 було затверджено план заходів щодо ліквідації та недопущення розповсюдження африканської чуми свиней на території Новомиколаївського району Запорізької області, зокрема, щодо знищення належних позивачеві свиней, як наслідок, проведене повне знищення усього поголів`я свиней на фермі. Вважає, що у випадку виникнення надзвичайної ситуації, пов`язаної із карантином тварин, на території Новомиколаївського району Запорізької області ТОВ «Лідер» має безумовне право відшкодування йому завданих збитків у зв`язку із вилученням та забоєм тварин, що передбачене ст. 49 Закону України «Про ветеринарну медицину» безпосередньо саме з Державного Бюджету України. Зазначає, що позивачу не відшкодовано збитки, завдані внаслідок запровадження карантинних заходів на його підприємстві та реквізиції тварин, хоча такий обов`язок покладений на державу Україна.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Предметом спору в даній справі є вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України збитків у розмірі 30577988,42 грн., завданих внаслідок запровадження карантинних заходів на підприємстві та реквізиції тварин.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами , але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, захисту інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в разі його невизнання, або порушення. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язків в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим та органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Главою 25 ЦК України встановлено підстави для припинення права власності.

Так, ч. 1 ст. 346 ЦК України визначає, що право власності припиняється у разі, зокрема реквізиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 353 ЦК України у разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, з метою суспільної необхідності майно може бути примусово відчужене у власника на підставі та в порядку, встановлених законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості (реквізиція).

Частина 3 вказаної статті визначає, що реквізоване майно переходить у власність держави або знищується.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 43 Закону України «Про ветеринарну медицину» № 2498-ХІІ від 25.06.1992 якщо є підозра спалаху особливо небезпечних хвороб, занесених до списку МЕБ, державний ветеринарний інспектор, який здійснює нагляд за тваринами, що захворіли або щодо яких є підозра на захворювання, здійснює відбір патологічного матеріалу згідно з процедурами, визначеними у відповідних правилах, і направляє його до уповноваженої лабораторії для проведення необхідних діагностичних досліджень. У разі підтвердження особливо небезпечної хвороби, занесеної до списку МЕБ, Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України або відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування визначають кордони інфікованої та буферної зон, а за необхідності - і зони спостереження. Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України або відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії приймають рішення про вжиття одного або декількох заходів, визначених відповідним планом дій за надзвичайних обставин або зводом правил, а у разі їх відсутності приймають рішення про вжиття одного або декількох заходів, зазначених у статті 44 цього Закону, відповідно до характеру особливо небезпечних хвороб, занесених до списку МЕБ, та рівня ризику в інфікованій і буферній зонах та зоні спостереження.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що спалах хвороби - випадок захворювання на хворобу, що підлягає повідомленню, на потужностях (об`єктах), включаючи всі споруди та прилеглі приміщення, де розміщені тварини, або на території, де з огляду на місцеві умови неможливо гарантувати, що сприйнятливі та несприйнятливі до хвороби тварини не мали безпосереднього контакту з тваринами, що захворіли, або стосовно яких є підозра на захворювання.

Відповідно до Типового положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при районній державній адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1350 від 21.11.2007, Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при райдержадміністрації (далі - Комісія) є постійно діючим органом при райдержадміністрації, який здійснює на території району оперативний контроль, керівництво і координацію діяльності органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, фізичних осіб щодо запобігання спалахам особливо небезпечних хвороб, що входять до списку Міжнародного епізоотичного бюро (далі - заразні хвороби), і масовим отруєнням тварин та їх ліквідації.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про ветеринарну медицину» Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України, відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування відповідно до характеру хвороби, що підлягає повідомленню, про спалах якої було оголошено, та рівня ризику в інфікованій, буферній зонах, а якщо необхідно - у зоні спостереження може прийняти рішення про вжиття заходів, що вважаються доцільними для локалізації, контролю та ліквідації хвороби, що підлягає повідомленню: вилучення і безпечне знищення туш тварин, які загинули або були вбиті, та інших товарів або гною у разі неможливості їх знешкодження звичайними методами очистки та дезінфекції.

Частиною 1 ст. 49 Закону України «Про ветеринарну медицину» встановлено, що майнова шкода (збитки), завдана особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, відшкодовується за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Це означає, що для відшкодування шкоди особа має доказати факт заподіяння майнової шкоди, розмір такої шкоди, а також існування причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою та заходами з карантину (карантинними обмеженнями) тварин або проведення процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, що здійснювались на підставі рішення відповідної державної надзвичайної протиепізоотичної комісії.

При цьому, вказана норма містить імперативний припис щодо відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Умови відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої фізичним і юридичним особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб визначаються Порядком відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 № 1003, далі Порядок відшкодування.

Згідно із пунктами 2, 3 Порядку відшкодування відшкодуванню підлягає вартість сільськогосподарських тварин, що були вилучені з метою знищення або забою. Дія цього Порядку не поширюється на відшкодування фізичним особам вартості свиней, що вилучені з метою знищення або забою під час ліквідації африканської чуми свиней. У разі виникнення на окремій території України надзвичайної ситуації, пов`язаної з особливо небезпечними (карантинними) хворобами сільськогосподарських тварин, та прийняття Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Кабінеті Міністрів України, державними надзвичайними протиепізоотичними комісіями при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських, районних державних адміністраціях і міських радах (далі - комісії) рішення про запровадження карантину відшкодування майнової шкоди (збитків) у зв`язку з вилученням сільськогосподарських тварин здійснюється за рахунок коштів резервного фонду відповідного бюджету залежно від рівня надзвичайної ситуації. Виділення і використання зазначених коштів здійснюється відповідно до Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 415. У разі коли зазначені сільськогосподарські тварини застраховані, відшкодування майнової шкоди (збитків) здійснюється страховиками відповідно до укладених договорів.

Порядок використання коштів резервного фонду бюджету, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 415, далі Порядок, відповідно до п. 1 якого визначено, що цей Порядок визначає напрями використання коштів резервного фонду державного бюджету та місцевого бюджету і встановлює процедури, пов`язані з виділенням коштів резервного фонду відповідного бюджету та звітуванням про їх використання.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету.

Відповідно до п. 4 Порядку резервний фонд бюджету встановлюється законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет загальною сумою без визначення головного розпорядника бюджетних коштів.

Розподіл бюджетного призначення резервного фонду відповідного бюджету провадиться за рішенням Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради (п. 5 Порядку).

Згідно з п. 6 Порядку кошти резервного фонду бюджету можуть використовуватися на здійснення, зокрема, заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціального характеру; заходів, пов`язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію техногенного та природного характеру або пом`якшення її можливих наслідків.

У пункті 11 Порядку зазначено, що кошти з резервного фонду бюджету виділяються на безповоротній основі або на умовах повернення, про що зазначається у рішенні про виділення коштів з резервного фонду бюджету. Кошти із резервного фонду бюджету суб`єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб`єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення. Умови повернення до відповідного бюджету коштів, виділених з резервного фонду бюджету, зокрема строки та поетапний графік, визначаються у договорі, укладеному між головним розпорядником бюджетних коштів та розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня або їх одержувачем.

Пунктом 7 Порядку відшкодування визначено, що розмір завданої майнової шкоди (збитків) затверджує комісія на підставі заяви або клопотання, що подаються фізичною або юридичною особою, відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 175. У заяві зазначаються такі відомості про заявника: прізвище, ім`я та по батькові, паспортні дані (серія і номер, ким і коли виданий), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби), місце проживання, перелік та розмір вартості майна (збитків), що підлягає відшкодуванню, у клопотанні юридичної особи - найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, організаційно-правова форма, код ЄДРПОУ, перелік та вартість майна (збитків), що підлягає відшкодуванню. Заява або клопотання подаються до відповідної комісії за місцем запровадження карантинного режиму. Комісія протягом однієї доби розглядає і уточнює розмір завданої майнової шкоди (збитків) та складає висновок відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особі внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), або про відмову в такому відшкодуванні. Зазначений висновок оформляється у трьох примірниках, перший з яких надсилається фізичній або юридичній особі, якій завдано майнову шкоду (збитки), другий - територіальному органу Казначейства, третій зберігається у місцевій держадміністрації. Після оформлення зазначеного висновку робиться запис у книзі обліку висновків відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), форма якої визначається Мінекономіки.

Матеріали справи свідчать, що протоколом № 13 засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Новомиколаївській районній державній адміністрації від 24.09.2019 було оголошено свиноферму ТОВ «Лідер» с. Веселий Гай Новомиколаївського району Запорізької області неблагополучним пунктом (епізоотичним осередком) щодо африканської чуми свиней та встановлено карантин з 24.09.2019 року. Цим же протоколом було затверджено план заходів щодо ліквідації та недопущення розповсюдження африканської чуми свиней на території Новомиколаївського району Запорізької області.

Статтею 2 Кодексу цивільного захисту населення України визначено, що епізоотія - широке поширення заразної хвороби тварин за короткий проміжок часу, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній території; надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Згідно із актом про вилучення сільськогосподарських тварин з метою їх знищення або забою при ліквідації особливо небезпечних (карантинних заходів) від 15.10.2019 здійснено вилучення при ліквідації спалаху вірусу африканської чуми свиней на свинофермі ТОВ «Лідер» (ІПН 30710162) в кількості 10911 голів загальною вагою 654330,0 кг.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 04.12.2019 подав до Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Новомиколаївській районній державній адміністрації клопотання про затвердження розміру збитків, завданих у зв`язку з виникненням надзвичайної ситуації та прийняттям надзвичайною протиепізоотичною комісією при райдержадміністрації рішення про запровадження карантину та вилучення сільськогосподарських тварин, заражених збудником вірусу «африканська чума».

Висновком Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Новомиколаївській районній державній адміністрації Запорізької області № 01 від 04.12.2019 визнано завдану ТОВ «Лідер» шкоду у розмірі 30577988,42 грн., з них розмір збитків від втрат тваринництва складає – 30509228,98 грн. та розмір збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів - 68759,44 грн.

Протоколом № 21 засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Новомиколаївській районній державній адміністрації від 04.12.2019 комісія одноголосно дійшла висновку про завдану ТОВ «Лідер» шкоду у розмірі 30577988,42 грн.

ТОВ «Лідер» звернулося до Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області з проханням відшкодування збитків у розмірі 30577988,42 грн.

Листом № 2810/01-01-20 від 04.12.2019 Новомиколаївська районна державна адміністрація Запорізької області повідомила, що станом на 04.12.2019 в районному бюджеті на 2019 рік по КПКВК МБ 3718700 «Резервний фонд» асигнування відсутні у зв`язку з чим відшкодувати збитки не має можливості.

В матеріалах справи міститься лист позивача № 01/04-05-20 від 04.05.2020, адресований голові Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області, в якому позивач просив вирішити питання щодо прийняття відповідного рішення з визначенням умов подальшого укладення договору щодо надання фінансової допомоги з відшкодування збитків, завданих ТОВ «Лідер» у зв`язку з виникненням надзвичайної ситуації та прийняттям державною надзвичайною протиепізоотичною комісією рішення про запровадження карантину.

Однак, відповідно до листа № 0968/01-01-20 від 03.06.2020 Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області надана відповідь, що постановою Кабінету Міністрів України № 415 від 29.03.2002 питання повторного розгляду звернення не врегульовано, з метою ефективного управління коштами резервного фонду за умови дотримання законодавчо визначених норм та процедур щодо їх виділення, районна державна адміністрація не може укласти договір щодо надання фінансової допомоги з відшкодування збитків ТОВ «Лідер».

Таким чином, позивач у передбаченому чинним законодавством порядку звернувся до Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області з проханням відшкодування збитків у розмірі 30577988,42 грн., втім завдану позивачу шкоду (збитки) ані на безповоротній, а і на поворотній основі, в т.ч. за договором, не були відшкодовані.

Факт заподіяння шкоди (збитків), її розмір, а також існування причинно-наслідкового зв`язку між завданими збитками та заходами з карантину (карантинними обмеженнями) тварин або проведення процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб підтверджується наявними у справі доказами.

Умовами п. 2 Порядку відшкодування встановлено, що відшкодуванню підлягає вартість сільськогосподарських тварин, що були вилучені з метою знищення або забою.

Як вбачається, з висновку про відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) № 01 від 04.12.2019 визнано, що ТОВ «Лідер» завдано шкоду в розмірі 30577988,42 грн., з них розмір збитків від втрат тваринництва складає 30509228,98 грн. та розмір збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів – 68759,44 грн. Доказів оскарження вказаної оцінки до суду не надано.

Відтак, з урахуванням умов п. 2 Порядку відшкодування суд дійшов висновку, що відшкодуванню позивачу підлягають збитки від втрат тваринництва в сумі 30509228,98 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач довів суду факт заподіяння йому збитків, завданих внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин та у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації африканської чуми свиней, та наявність підстав для їх відшкодування державою.

Під час розгляду справи судом враховано, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли Держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні іншими їх учасниками. Держава набуває i здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав i обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцію) представляти державу у відповідних правовідносинах (Постанови Великої Палати Верховного Суду, від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18).

У постанові від 27.02.201у справі № 761/3884/18 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що i в судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний ії орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Разом з тим, у своїй постанові у справі № 6-92цс13 від 18.09.2013 (з урахуванням аналізу рішень ЄСПЛ «Стретч проти Сполученого Королівства» та «Федоренко проти України», Верховний суд України сформулював таку правову позицію: «особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Статтею 41 Конституції України встановлено, що примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Хоча стаття 1 Протоколу № 1 не містить чітких процедурних вимог, існування позитивних зобов`язань процедурного характеру відповідно до цього положення визнано Судом як у справах, що стосуються державних органів (Jokela v. Finland §45, Zehentner v. Austria, § 73), так i у спорах між фізичними особами.

Критеріями оцінки обґрунтованості втручання держави в конвенційне право особи на мирне володіння майном (тобто в право приватної власності), відповідно до практики ЄСПЛ, є: приналежність об`єкта правового захисту до майна в розумінні ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції; б) види втручання, визначені в самій конвенційній нормі; в) наявність легітимної мети з урахуванням суспільних інтересів; г) пропорційність такого втручання та наявність справедливого балансу між вимогами відносно загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини; д) відповідність такого втручання критерію правової визначеності або законності.

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції насамперед вимагає, щоб будь-яке втручання державного органу в користування майном відповідало національному законодавству: друге речення першого абзацу дозволяє лише позбавлення майна «за умов передбачених законом»; другий пункт дає право державам контролювати використання майна, застосовуючи «закони». Крім того, верховенство права, яке є одним з основних принципів демократичного суспільства, притаманне усім статтям Конвенції. Звідси випливає, що необхідність з`ясувати, чи був досягнутий справедливий баланс між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав індивіда, стає актуальною лише після того, як буде встановлено, що оскаржене втручання задовольнило цю вимогу законності та не було свавільним (див. «Beyeler проти Італії» (Beyeler v. Italy) , № 33202/96, пункт 108, ECHR 2000–I, і рішення у справі Iordachescu, пункт 39, із подальшими посиланнями) (пункт 72 рішення).

Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) у Доповіді щодо верховенства права зазначила, що однією з складових верховенства права є правова визначеність; вона вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість ситуацій правовідносин, що виникають (пункти 41, 46 Доповіді).

Метою принципу захисту законних очікувань є забезпечення того, щоб кожен, хто має довіру до легальності рішень і дій публічної адміністрації, підлягав захисту

У Рішенні від 29 червня 2010 р. № 17-рп/2010 Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права: «Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки». Цим Конституційний Суд України наголосив, що правовій визначеності відповідатиме встановлення обмежень основних прав людини і громадянина лише за умови забезпечення зрозумілих і передбачуваних для особи наслідків застосування правових таких норм.

Стосовно заперечень відповідача слід зазначити, що у випадку виникнення надзвичайної ситуації, пов`язаної із карантином тварин на території Новомиколаївського району Запорізької області ТОВ «Лідер» має право на відшкодування йому завданої шкоди (збитків) у зв`язку із вилученням та забоєм тварин, що передбачене статтею 49 Закону України «Про ветеринарну медицину». Однак в матеріалах справи відсутні такі докази.

Заперечення стосовно відсутності звернення з боку позивача щодо відшкодування шкоди не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки до матеріалів справи додано листування сторін з цього приводу.

Посилання відповідача на ті обставини, що позивач не оскаржує будь-які рішення, дії чи діяльність Новомиколаївської районної державної адміністрації, які б встановлювали форму неправомірності дій РДА, як особи, яка затверджувала карантинні обмеження та розмір завданих збитків та відсутності судового рішення про визнання дій/бездіяльності районної державної адміністрації суд приймає до уваги. Дійсно в матеріалах справи такі докази відсутні. Проте в даному випадку шкода завдана не неправомірними діями а бо бездіяльністю, а саме у зв`язку із вилученням та забоєм тварин, що кореспондує з обов`язком, передбаченим статтею 49 Закону України «Про ветеринарну медицину» та ст. 353 ЦК України.

Інші доводи відповідача судом до уваги не приймаються в силу вищенаведеного та наявних в матеріалах справи доказів.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема, у справі «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Приписами ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон України «Про судовий збір») встановлено, що за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» № 294-ІХ від 14.11.2019 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року складає 2102 гривні.

Предметом розгляду поданого позову є вимога про стягнення збитків у розмірі 30577988,42 грн., що є вимогою майнового характеру.

Таким чином, за розгляд вказаного позову позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 458669,83 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем, згідно платіжного доручення № 2770 від 30.11.2020 був сплачений судовий збір в сумі 55000,00 грн., та подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до ухвали суду від 02.12.2020 вказане клопотання було задоволено та відстрочено сплату судового збору в сумі 403669,83 грн. до ухвалення судового рішення у справі. Під час розгляду клопотання позивача судом було також враховано ч. 2 ст. 123 ГПК України та позицію ЄСПЛ по справі BALKЫNAS v. LITHUANIA, щодо часткового звільнення заявника від сплати судового збору з урахуванням п. 1 ст. 6 Конвенції відносно права заявника на доступ до суду.

Втім, станом на час ухвалення рішення по справі 908/2587/20 позивач судовий збір в повному обсязі не сплатив.

Умовами п. 2.23. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” передбачено, що якщо факт недоплати судового збору з`ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може, зокрема у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК.

Відповідно до ст. 129 ГПК України недоплачена сума судового збору в розмірі 403669,83 грн. підлягає стягненню з позивача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" в дохід Державного бюджету України.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.02.2021, згідно частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" до Держави Україна в особі Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" (70120, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Веселий Гай, вул. Набережна, буд. 54, ідентифікаційний код 30710162) 30509228 (тридцять мільйонів п`ятсот дев`ять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 98 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 457638 (чотириста п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 44 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" до Держави в особі Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області про стягнення збитків в сумі 68759,44 грн. відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" (70120, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Веселий Гай, вул. Набережна, буд. 54, ідентифікаційний код 30710162) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Вознес./22030101, код отримувача 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача: UA768999980313131206083008513, код класифікації доходів бюджету 22030101) недоплачений судовий збір в сумі 403669 (чотириста три тисячі шістсот шістдесят дев`ять) грн. 83 коп., видавши наказ.

Враховуючи перебування судді Смірнова О.Г. у відрядженні та у відпустці повне рішення складено – 22.03.2021 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.