Рішення № 95742530, 23.03.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 березня 2021 року Справа № 903/947/20

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді – Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання – Коваль Олександр Миколайович

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/947/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ Каменю” до Приватного підприємства “Константа-М” про стягнення 219768,01 грн.,

ВСТАНОВИВ:

10.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю “Світ Каменю” подало до суду позовну заяву до Приватного підприємства “Константа-М” про стягнення 219768,01 грн., з яких 214683,25 грн. основного боргу, 2790,88 грн. інфляційних втрат, 1835,10 грн. пені, 458,78 грн. 3% річних.

Заява обґрунтована не виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно договору підряду №04092020 від 04.09.2020.

Ухвалою суду від 15.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

21.01.2021 представник відповідача надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву

Товариство з обмеженою відповідальністю “Світ Каменю”01.02.2021 подало до суду відповідь на відзив.

08.02.2021 представник позивача подав клопотання про призначення експертизи та відкладення розгляду судового засідання.

Протокольною ухвалою від 09.02.2021 суд відхилив клопотання про відкладення розгляду судового засідання, оскільки коло представників не обмежене. Розгляд клопотання про призначення експертизи відклав та викликав директора Приватного підприємства “Константа-М” в наступне судове засідання.

Ухвалою від 09.02.2021 витребувано у ГУ ДПС у Волинській області інформацію чи віднесено ПП «Константа-М» зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

-податкова накладна №7 від 18.09.2020 (зареєстрована 13.10.2020 за реєстраційним №9264736520);

-податкова накладна №1 від 15.10.2020 (зареєстрована 29.10.2020 за реєстраційним №9282752887);

- податкова накладна №8 від 04.11.2020 (зареєстрована 15.12.2020 за реєстраційним №9334356620).

25.02.2021 ТОВ «Світ Каменю» подав до суду клопотання, яким приєднав до матеріалів справи відповідь ГУ ДПС у Волинській області за №1813/6/03-20-18-10 від 11.02.2021.

25.02.2021 представник ГУ ДПС У Волинській області на вимогу ухвали суду від 09.02.2021 подав до суду лист, в якому повідомив, що відповідно до інформації наявної в ІТС «Податковий блок» ПП «Константа-М» податкові накладні від 18.09.2020 №7, від 15.10.2020 №1, від 04.02.2021 №1 віднесено до податкового кредиту з ПДВ.

Протокольною ухвалою від 02.03.2021 відклав розгляд підготовчого засідання на 15.03.2021 о 11:00 год. Явку директора Приватного підприємства “Константа-М” визнав обов`язковою для відібрання в директора експерементальних зразків підписів. Зобов`язав відповідача виконати вимоги ухвали суду від 09.02.2021.

Протокольною ухвалою від 15.03.2021 у задоволенні клопотань про призначення експертиз відмовив за безпідставністю. Розгляд справи у підготовчому судовому засіданні закрив, розгляд справи по суті призначив на 23.03.2021 о 12:00год.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з`явився, 23.03.2021 подав наступні документи:

-заяву про визнання позовних вимог та розстрочення виконання рішення, в якій вказав, що враховуючи обґрунтованість позовних вимог та користуючись своїм процесуальним правом, ПП «Константа-М» визнає всі позовні вимоги ТзОВ «Світ Каменю» у справі №903/947/20 в розмірі 219 768,01, а саме: основний борг за договором підряду №04092020 від 04.09.2020 в розмірі 214 683,25 грн., пеню в розмірі 1 835,10 грн., інфляційні втрати в розмірі 2 790,88 грн., 3% річних в розмірі 458,78 грн. В зв`язку з цим ПП «Константа-М» просить суд задовольнити позов в повному обсязі, а також віднести судовий збір в розмірі 3 297,00 грн. на рахунок відповідача.

З метою реального виконання рішення суду, беручи до уваги інтереси обох сторін, зокрема інтереси позивача, який не заперечує щодо розстрочення виконання рішення суду, та епідемічну ситуацію в Україні, вину відповідача у виникненні спору, ПП «Константа-М» просить суд застосувати приписи п. 3 ч. 4 ст. 331 ГПК України та розстрочити виконання рішення суду у справі №903/947/20 терміном до 25 травня 2021 року, зі щомісячною сплатою боржником: до 15 квітня 2021 року - 109 884,01 грн., до 25 травня 2021 року – 109884,00 грн.

- заяву, в якій просить суд розглядати справу за відсутності відповідача та його представника, клопотання про визнання позову та розстрочку рішення просить задоволити.

ТОВ «Світ Каменю» в призначене судове засідання не з`явився, 23.03.2021 подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, а також заяву, в якій вказав, що оскільки відповідач визнав позов, т позивач не заперечує щодо розстрочення виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.09.2020 між Приватним підприємством "Константа-М" (далі по тексту - Замовник, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Каменю" (далі по тексту - Підрядник, Позивач) укладено договір підряду №04092020 (надалі по тексту – Договір, а.с.6-7).

Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання своїми силами відповідно до проектної документації та умов Договору виконати роботи з облицювання східців, площадок та парапетів гранітними плитами корнинського родовища 30 мм приміщення Камінь-Каширської РДА на вул. Волі, 2 в м. Камінь-Каширський Волинської області.

Об`єкт підряду: гранітні парапети, плити та східці, адреса розташування об`єкта: 44500, Волинська обл., м.Камінь-Каширський, вул. Волі, 2. Загальна площа робіт: 87,27 м2. Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені проектно-кошторисною документацією. Склад, обсяги робіт та терміни можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проектної документації. При виникненні додаткових робіт, не передбачених проектно- кошторисною документацією, укладається додаткова угода (п.1.2-1.4 договору).

Згідно п.п.2.1-2.3. договору, договірна ціна робіт становить 334 683,25 грн. (Триста тридцять чотири тисячі шістсот вісімдесят три гривні 25 копійок) (з ПДВ) та уточнюється в акті виконаних робіт, виходячи із фактично виконаних обсягів робіт. Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається по усіх складових вартості робіт, розрахованих у договірної ціні. Договірна ціна коригується Сторонами на підставі ринкових цін за фактичними витратами та при зміні обсягів робіт. Зміни оформляються додатковою угодою.

Оплата по Договору проводиться в наступному порядку:

- авансовий платіж в розмірі 50% вартості матеріальних ресурсів Договірної ціни (Додаток №1) в сумі 137 466,82 (Сто тридцять сім тисяч чотириста шістдесят шість гривень 82 копійки) - на протязі 2 кал. днів від дати підписання Договору;

- авансовий платіж в розмірі 50% вартості матеріальних ресурсів Договірної ціни (Додаток №1) в сумі 137 466,82 (Сто тридцять сім тисяч чотириста шістдесят шість гривень 82 копійки) - на протязі 2 кал. днів від дати повідомлення Замовника про готовність всієї партії гранітної плит;

- остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться Замовником на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт протягом десяти календарних днів після підписання Замовником акту приймання виконаних підрядних робіт (п.2.4 договору).

У відповідності до п.п. 4.1-4.4. договору, підрядник повідомляє замовника про виконання робіт і направляє на його адресу акт приймання виконаних робіт у двох примірниках. Замовник протягом 10 (десяти) днів перевіряє правильність акту і підписує його. У випадку безпідставного не підписання його протягом 3-х днів він вважається прийнятим та підписаним Замовником.

Приймання - передача закінчених робіт здійснюється відповідно до вимог нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію. Недоліки у виконаних роботах, виявлені в процесі приймання передачі закінчених робіт, які виникли з вини Підрядника, повинні бути усунуті Підрядником протягом строків визначених комісією, що приймає об`єкт. Підписаний сторонами акт приймання виконаних робіт є підставою для проведення остаточних розрахунків за виконані Підрядником роботи.

Згідно п.6.2 договору, у випадку затримки виконання зобов`язань винна Сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Позивач виконав обумовлені Договором підрядні роботи на суму 334 683,25 грн. Факт їх виконання та вартість підтверджуються актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 04.11.2020 (форми №КБ-2В) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт від 04.11.2020 (форми №КБ-3), (а.с.10-12).

Жодних зауважень з приводу кількості чи якості наданих послуг від відповідача до позивача не надходило. Акт виконаних робіт підписаний та скріплений печаткою Відповідача без жодних застережень, що свідчить про належне прийняття останнім наданих Послуг.

Підписання замовником акта виконаних робіт, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” і які відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. За визначенням статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88.

Окрім того, виконавець зареєстрував податкові накладні, скріплені електронним цифровим підписом, в Єдиному реєстрі податкових накладних, у строки, встановлені законодавством. Реєстрації підлягають всі без винятку податкові накладні, незалежно від їх суми.

Отже, податковими накладними підтверджується наявність господарських операцій між відповідачем із позивачем (а.с.48-53).

Відповідач частково оплатив виконані роботи на суму 120 000,00 грн., а саме: 100000,00 грн. - згідно платіжного доручення №1128 від 18.09.2020 та 20 000,00 грн. - згідно платіжного доручення №1153 від 15.10.2020 (а.с.13-14).

На день розгляду справи заборгованість становить 214683,25 грн.

Відповідно до ст. 144 ГК України, ст.11 ЦК України обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Згідно до ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності до ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Як визначено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Несвоєчасне проведення відповідачем належних розрахунків з позивачем, існування у певні періоди заборгованості по оплаті стало підставою для нарахування штрафу, пені за прострочку виконання грошових зобов`язань, а також інфляційних та процентів річних, та звернення до суду із позовом про стягнення нарахованих сум.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. 216-218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтями 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками до позовної заяви позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 458,78 грн. – 3% річних, 2790,88 грн. інфляційних втрат, а також відповідно до п.6.2 договору пеню в розмірі 1835,10 грн. (а.с.3-5).

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення “ЛІГА:ЗАКОН” по відсотках, інфляційних втратах та пені, суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем підлягає до задоволення в сумі 219768,01 грн. заборгованості, в т.ч. 214683,25 грн. основний борг, 1835,10 грн. пеня, 2790,88 грн. інфляційні втрати та 458,78 грн. 3% річних.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 3297,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.

Щодо розстрочення виконання рішення суду, судом враховано наступне.

Відповідно ч. ч. 1, 3, 4 до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно приписів п. 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

В рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувана і боржника.

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 року у справі "Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців.

З урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження СОVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338-р "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 30.04.2021.

Беручи до уваги режим надзвичайної ситуації, спричинений коронавірусом SARS-СоV-2 (надзвичайною подією), неможливість здійснення господарської діяльності, що в свою чергу, призводить до значних матеріальних втрат та заподіяння економічних збитків, ПП «Константа-М» вважає, що у даному випадку є наявність виняткових (особливих) і непереборних обставин, зв`язку з якими істотно ускладнюється виконання судового рішення.

З метою реального виконання рішення суду, беручи до уваги інтереси обох сторін, зокрема інтереси позивача, який не заперечує щодо розстрочення виконання рішення суду, та епідемічну ситуацію в Україні, вину відповідача у виникненні спору, суд приходить до висновку про задоволення клопотання ПП «Константа-М» про розстрочення виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван 7де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору з наведених вище підстав, впливу не мають.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Константа-М” (вулиця 1 Грудня,9, м.Камінь-Каширський, Волинська область, 44500, код ЄДРПОУ 31820131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ Каменю” (вул.Авіаторів,6, м.Луцьк, 43006, код ЄДРПОУ 32649891) 219 768,01 грн. (двісті дев`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень одна копійка) заборгованості, в т.ч.: 214683,25 грн. основний борг, 1835,10 грн. пеня, 2790,88 грн. інфляційні втрати та 458,78 грн. 3% річних.

Розстрочити виконання рішення суду за наступним графіком погашення:

- до 15 квітня 2021 року - 109 884,01 грн.;

- до 25 травня 2021 року – 109 884,00 грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства “Константа-М” (вулиця 1 Грудня,9, м.Камінь-Каширський, Волинська область, 44500, код ЄДРПОУ 31820131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ Каменю” (вул.Авіаторів,6, м.Луцьк, 43006, код ЄДРПОУ 32649891) 3297,00 грн. (три тисячі двісті дев`яносто сім гривень) витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.03.2021.

Суддя І. О. Гарбар