Ухвала суду № 95740448, 17.03.2021, Старобільський районний суд Луганської області

17.03.21

ЄУН 431/5210/20

Провадження 1-кс/431/18/21

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою

(повний текст)

17 березня 2021 року м. Старобільськ

Слідчий суддя Старобільського районного суду Луганської

області Олійник С.В.,

за участю секретаря судових засідань Яковенко А.Л.,

прокурора Архипова С.О.,

слідчого Лишофи Т.С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Овчиннікова Д.А.,

розглянув в приміщенні Старобільського районного суду Луганської області клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020130510000300 від 11.12.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.2 ст.162 КК України, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кремінна Луганської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого касиром ПП «Фінанси» м. Сєвєродонецька, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

та додані до клопотання матеріали,

встановив:

До Старобільського районного суду Луганської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Старобільського РУП ГУНП в Луганській області Ложечка О.Є., погоджене з прокурором Старобільської місцевої прокуратури Опанасюком О.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12020130510000300 від 11.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.2 ст.162 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 10.12.2020 приблизно о 20.00 годині ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел на незаконне проникнення до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , діючи спільно з ОСОБА_4 , виламав фрагмент шиферного паркану та незаконно проник на територію вказаного домоволодіння. В цей час у будинку перебували ОСОБА_3 та його знайомий ОСОБА_5 . Почувши звук пошкодження паркану та гавкіт собаки, який зреагував на присутність сторонніх осіб на подвір`ї, ОСОБА_5 відчинив вхідні двері будинку, де на порозі в цей час вже перебував ОСОБА_1 , озброєний вогнепальною зброєю невстановленого зразку, а саме пістолетом невстановленої конструкції калібру 9 мм.

ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою усунення перешкоди для вільного проникнення до приміщення будинку, із застосуванням насильства, що виразилося в нанесенні удару ОСОБА_5 рукояткою пістолету невстановленої конструкції по голові, внаслідок чого йому заподіяні тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, саден обличчя, забійної рани потиличної ділянки зліва, після отримання яких останній упав на підлогу та втратив свідомість.

Діючи всупереч волі законного володільця домоволодіння, не маючи законних підстав, порушуючи встановлений законом порядок, незаконно проник до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 , який незаконно проник до домоволодіння ОСОБА_3 , порушено конституційне право останнього на недоторканість житла.

Крім цього, 10.12.2020 приблизно о 20.00 годині, ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_3 , озброєний вогнепальною зброєю невстановленого зразку, а саме пістолетом невстановленої конструкції калібру 9 мм, з метою залякування власника домоволодіння ОСОБА_3 , здійснив постріл з пістолета в ліву ногу ОСОБА_3 та намагався завдати тому одного удару кулаком лівої руки в область обличчя. Потерпілий ОСОБА_3 з метою захисту та припинення протиправних дій ОСОБА_1 ухилився від удару та повалив останнього на диван, де між ними розпочалася боротьба. Під час боротьби ОСОБА_1 , маючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на вбивство ОСОБА_3 , тобто умисне протиправне заподіяння смерті останньому, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, і бажаючи настання таких наслідків, здійснив постріл з вогнепальної зброї невстановленого зразка в живіт ОСОБА_3 , тобто в область розташування життєво важливих органів, внаслідок чого останній втратив свідомість. ОСОБА_1 , будучи впевнений, що від його протиправних дій настала смерть ОСОБА_3 , залишив місце вчинення кримінального правопорушення.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді проникаючого вогнепального поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкого кишківника, великого сальника, внутрічеревної кровотечі, травматичного шоку, чисельних забійних ран потиличної ділянки, забійної рани надбрівної ділянки зліва, саден правої китиці, лівої гомілки, наскрізного поранення м`яких тканин лівої гомілки, струсу головного мозку. Після отримання тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_3 самостійно звернувся до КНП «Новопсковське ТМО», де йому надано кваліфіковану медичну допомогу, в результаті чого вдалося врятувати життя потерпілого.

Таким чином, ОСОБА_1 здійснив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як ОСОБА_3 своєчасно надана кваліфікована медична допомога і він вижив.

Прокурор, слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, просили суд його задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 вину у скоєні кримінальних правопорушень визнав частково, бажає відшкодувати шкоду, намагається сприяти розкриттю кримінального правопорушення, йому невідомо, що був у розшуку, коли стало відомо, добровільно з`явився до правоохоронних органів і розповів про обставини скоєння кримінальних правопорушень.

Захисник Овчинніков Д.А. просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки необґрунтована підозра. Ризики не відповідають відношенню підозрюваного до скоєного.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників процесу, оцінивши в сукупності всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

З клопотання слідчого та доданих до клопотання матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, а саме у незаконному проникненні до житла, вчиненому із застосуванням насильства, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а саме у закінченому замаху на вбивство, тобто у закінченому замаху на умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- протоколом огляду місця події від 10.12.2020, проведеного за адресою: АДРЕСА_3 ;

- протоколом огляду місця події від 10.12.2020, проведеного за адресою: АДРЕСА_4 ;

- протоколом огляду місця події від 11.12.2020, проведеного за адресою: АДРЕСА_4 ;

- протоколом огляду предмету від 11.12.2020, в ході якого оглянуто мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» модель М2006С3, який був загублений 10.12.2020 одним з нападників у будинку ОСОБА_3 ;

- протоколами допиту потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ;

- протоколами допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

- довіреністю, наданою нотаріусом ОСОБА_13 , яка зареєстрована в реєстрі за № 2141 від 10.12.2020, якою ОСОБА_6 уповноважує ОСОБА_1 керувати автомобілем ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_1 ;

- протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками;

- висновком експерта № 4 від 11.02.2021 року щодо тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 ;

- висновком експерта № 5 від 12.02.2021 року щодо тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 ;

- протоколом огляду місця події від 15.12.2020, проведеного за адресою: АДРЕСА_5 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, в ході якого потерпілий ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка вчинила стосовно нього кримінальне правопорушення;

висновком експерта №СЕ-19/113-20/12167-БЛ від 16.12.2020.

ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.162 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років і яке, відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів; ч. 2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років і яке, відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.

Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду, свідчить тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 в разі визнання його винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_1 документований паспортами громадянина України для виїзду за кордон, які дійсні до 05.10.2022 та до 24.05.2028, у зв`язку з чим може виїхати за межі України.

Про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику незаконного впливу на свідка, з метою його примушування до зміни своїх показів, щоб уникнути відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки допитаний у даному кримінальному провадженні ОСОБА_12 є свідком скоєння вказаних кримінальних правопорушень та особисто знайомий з ОСОБА_1 , на якого може здійснювати незаконний вплив шляхом погроз та проявом фізичного насилля.

Про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_1 підозрюється, а саме можливість довести до кінця свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_3 .

При розгляді даного клопотання суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, їх тяжкість та тяжкість покарання за їх вчинення, його вік та стан здоров`я, соціальні зв`язки, відсутність постійного місця роботи, репутацію підозрюваного та його майновий стан та наявність судимостей.

Досліджуючи особу підозрюваного, судом встановлено, що ОСОБА_1 одружений, має на утриманні малолітню дитину, працевлаштований, раніше не судимий, є учасником бойових дій, на обліку у лікарів фтизіатра, нарколога, психіатра не перебуває, у зв`язку з чим, суд вважає обґрунтованим наявність ризиків, зазначених у клопотанні.

Дотримуючись вимог ст.184 КПК України, щодо обґрунтування неможливості запобігання зазначеним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, судом встановлено, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання, не забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, для застосування щодо підозрюваного особистої поруки.

Враховуючи сталу практику щодо застосування судами запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою на стадії досудового слідства, тримання під вартою направлено на полегшення здійснення правосуддя та забезпечення громадського порядку та обирається як запобіжний захід при наявності підстав вважати, що інші (більш м`які) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) обов`язків та його належної поведінки.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Беручи до уваги викладене, враховуючи, що у судовому засіданні було доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищеназваним ризикам, та наявні докази про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, суд вважає за можливе, обрати стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже на даному етапі лише такий вид запобіжного заходу зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором, з визначенням застави саме такого розміру, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, що виключає собою можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Керуючись ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод, ст.29 Конституції України, ст. ст. 131-132, 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

Клопотання старшого слідчого СВ Старобільського РУП ГУНП в Луганській області Ложечка О.Є., погоджене з прокурором Старобільської місцевої прокуратури Опанасюком О.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 - задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк, який не може перевищувати 60 днів, тобто до 15 травня 2021 року, включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 заставу в розмірі ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 227000 (двісті двадцять сім тисяч) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок:

Отримувач коштів: ТУДСА України в Луганській області

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26297948

Банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ

Рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672.

Призначення платежу: застава за Дубину Дмитра Олексійовича, по справі ЄУН 431/5210/20 Старобільський районний суд Луганської області.

В разі внесення застави уповноваженій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи;

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз`яснюється положення ч.ч.8,10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи, не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали вручити ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду Луганської області через Старобільський район суд Луганської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 17.03.2021 року.

Слідчий суддя С.В. Олійник