Рішення № 95740077, 05.03.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6242/20

№ 2/183/1485/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2021 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д. І.

секретаря судового засідання Пономаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, третя особа – Шоста дніпровська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

11 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого з урахуванням уточнених позовних вимог, посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 .

Позивач зазначила, що 26 червня 2020 року вона звернулася до Шостої дніпровської нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про прийняття спадщини за законом, а в подальшому з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте постановою державного нотаріуса від 03 вересня 2020 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку із пропуском нею строку для прийняття спадщини.

Водночас, позивач вказує, що причиною пропуску строку для прийняття спадщини стало те, що на час перебігу та спливу шестимісячного строку діяли карантинні заходи, направлені на запобігання поширенню на всій території України коронавірусної інфекції (COVID-19), встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11 березня 2020 року № 211, у зв`язку з чим був припинений прийом громадян у всіх підприємствах, установах, органах юстиції, зокрема відділах державної реєстрації актів цивільного стану та нотаріальних конторах, до яких вона зверталася з заявами щодо отримання та відновлення документів, необхідних їй для прийняття та оформлення спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: свідоцтва про смерть спадкодавця; довідку про причину його смерті; документів, що підтверджують її родинний зв`язок зі спадкодавцем; інформацію про місце реєстрації спадкодавця на момент його смерті; правовстановлюючі документи на спадкове майно тощо.

За вказаних обставин ОСОБА_1 вважає, що причина пропуску нею строку для прийняття спадщини є поважною, а тому є достатні підстави для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

У зв`язку з наведеним, позивач ОСОБА_1 просила визнати поважною причину пропуску нею строку для прийняття спадщини та визначити їй достатній додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 12 листопада 2020 року відкрите провадження у справі.

Ухвалою суду від 20 січня 2021 року зобов`язано Шосту дніпровську державну нотаріальну контору Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надати на адресу суду належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 05 березня 2021 року закрите підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з`явилися, звернулися до суду зі спільною заявою, згідно якої просили суд розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представник відповідача – Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи суду не подавав. В той же час, звернувся до суду з відзивом на позовну заяву, в обґрунтування якого посилався на те, що позивачем не доведено факту порушення Дніпровською міською радою прав позивача, як і не надано доказів відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, які б були підставою для залучення Дніпровської міської ради належним відповідачем у справі. Вважає, що в даному випадку належним відповідачем є Новомосковська міська рада, оскільки спадкове нерухоме майно знаходиться на її території. Крім того, на підтвердження своїх позовних вимог щодо продовження строку для прийняття спадщини, позивач ОСОБА_1 посилалася на встановлення карантинних обмежень на всій території України, що не є,на думку представника відповідача, поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки остання могла звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини до встановлення карантинних заходів. У зв`язку з цим, представник відповідача – Дніпровської міської ради просив відмовити в задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованістю.

Представник відповідача – Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином,причин неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавав.

Представник третьої особи - Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)в підготовче судове засідання не з`явився.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання представників відповідачів, кожного окремо, повідомлених належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши надані сторонами письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дніпропетровську народилася ОСОБА_3 , про що 24 лютого 1966 року складено відповідний актовий запис № 398. Її батьками зазначені: батько – ОСОБА_2 та мати – ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 26 лютого 2020 року Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

21 жовтня 1989 року Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції був зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 , актовий запис № 1226, після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 було присвоєне прізвище ОСОБА_6 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00025746722 від 26 лютого 2020 року.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 78 років помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 12 листопада 2019 року складено відповідний актовий запис № 1194, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ,виданим повторно 24 червня 2020 року Індустріальним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00026823246 від 26 червня 2020 року.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 , належний спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу, укладений 18 квітня 2000 року на товарній біржі «Українська», який згідно рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2007 року по справі № 2-3472/07 визнаний дійсним. Зазначене рішення позивачем ОСОБА_1 отримано 21 жовтня 2020 року. Факт належності спадкодавцю спірного майна підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 7740994 від 09 серпня 2013 року.

Встановлено, що за життя ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 заповіту не залишив, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 60712059 від 26 червня 2020 року.

Спадкова справа № 346 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена Шостою дніпровською державною нотаріальною конторою 26 червня 2020 року, номер у спадковому реєстрі 66027592, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 60712036 від 26 червня 2020 року.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що 26 червня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася з заявою про прийняття спадщини до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Дніпро), а в подальшому з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте, постановою державного нотаріуса від 03 вересня 2020 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку із пропуском нею строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держав.

Відповідно до положення статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом. Інших спадкоємців як за законом, так і заповітом судом не встановлено.

Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 разом з дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 949 від 04.09.2019 року), що підтверджується довідкою Дніпровської міської ради від 30 липня 2020 року за вих. № 14/5-8409.

У відповідності до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Доказів спільного проживання позивача із спадкодавцем станом на час відкриття спадщини матеріали справи не містять.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

За диспозицією вказаної норми закону у разі встановлення поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини, суд визначає додатковий строк спадкоємцю, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до абз. 1,3,6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судовий порядок продовження даного строку застосовується у випадках, коли інші спадкоємці, які прийняли спадщину, або хоча б один із них, заперечують проти вступу у спадщину особи, що пропустила вказаний строк; якщо спадщина перейшла до територіальної громади і немає інших спадкоємців; або усі спадкоємці, крім позивача, відмовилися від спадщини. Підставою для прийняття судом рішення про визначення спадкоємцеві, який пропустив строк для прийняття спадщини, додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, є визнання причин пропуску строку на прийняття спадщини поважними. Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Позивач зазначає, що пропустила строк на прийняття спадщини з поважних причин, оскільки на час перебігу та спливу шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини, діяли карантинні заходи, направлені на запобігання поширенню на всій території України коронавірусної інфекції (COVID-19), встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11 березня 2020 року № 211.

Дійсно, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»з наступними змінами, якою на всій території України було установлено карантин з 12 березня до 22 травня 2020 року, а постановою цього ж органу від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» з наступними змінами карантин продовжено.

В той же час, зазначеною постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на період дії карантину не було зупинено прийом громадян у нотаріальних конторах, а тому доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Водночас, суд вважає слушними доводи позивача, що на час дії карантину був припинений прийом громадян у всіх підприємствах, установах, органах юстиції, зокрема відділах державної реєстрації актів цивільного стану тощо (за винятком нотаріальних контор), до яких остання зверталася з заявами щодо отримання та відновлення документів, необхідних їй для прийняття та оформлення спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначені обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази, які беруться до уваги судом при визначенні поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України є переважно письмові докази, а саме: довідки медичних установ про стан здоров`я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості щодо обставин, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори в строки встановлені ст. 1270 ЦК України.

Отже, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що позивач з поважної причини пропустила строк для прийняття спадщини. Доводи, викладені позивачем у позові розцінюються судом, як поважні причини, пов`язані з істотними для позивача труднощами на вчинення такої дії.

Доводи Дніпровської міської ради про відсутність підстав вважати її відповідачем судом не приймаються до уваги,виходячи з наступного.

Відповідно до правових позицій, висловлених у п. 24 Пленуму Верховного суду України у постанові від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при відсутності спадкоємців за законом або заповітом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

На підставі ст. 1221 ЦК України, 1. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. 2. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. 3. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Як вже встановлено вище, спадкодавець на момент смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, місцем відкриття спадщини після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 є місто Дніпро.

Як вбачається, спадкова справа № 346/2020 була заведена Шостою дніпровською державною нотаріальною конторою за останнім місцем проживання спадкодавця. Інших спадкоємців як за законом, так і заповітом спадкова справа не містить.

Отже, Дніпровська міська рада є належним відповідачем у справі, оскільки є органом, який представляє територіальну громаду м. Дніпро.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Внаслідок викладеного, суд вважає, що позивачем пропущено строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 з поважних причин і є підстави для застосування ч. 3 ст. 1272 ЦК України до спірних правовідносин, а тому позов підлягає задоволенню, та позивачу слід визначити додатковий строк для прийняття спадщини терміном два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

У відповідності до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати. В тому числі на професійну правничу допомогу.

На підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

В той же час, враховуючи відсутність вини кожного з відповідачіву пропущенні позивачем строку для прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що судові витрати повинні бути покладені на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, третя особа – Шоста дніпровська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити.

Визнати причину пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , - поважною.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 2 (два) місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_1 .

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- відповідач: Дніпровська міська рада, код ЄДРПОУ 26510514, місцезнаходження за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75;

- відповідач: Підгородненська міська рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 05520750, місцезнаходження за адресою: 52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгородне, вул. Центральна, буд. 46;

- третя особа: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),код ЄДРПОУ 02891026, місцезнаходження за адресою: 49081, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 8.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складено 05 березня 2021 року.

Суддя Д. І. Городецький