Ухвала суду № 95739897, 23.03.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/1156/21

Провадження № 1-кс/210/776/21

"23" березня 2021 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Кривому Розі клопотання прокурора групипрокурорів укримінальному провадженні прокурораЦентральної окружноїпрокуратури містаДніпра ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження №42020040000000875, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 09.12.2020 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурор Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, яке було надіслано 19.03.2021р. на адресу суду кур`єрською доставкою.

В обґрунтування заявленого клопотання прокурор посилався на те, що в провадженні відділення поліції № 2 Криворізького районного управління поліції перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020040000000875 від 09.12.2020, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Бюро Оцінки» (ЄДРПОУ 36297386 м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 116, кв. 28, директор ОСОБА_2 ) на замовлення Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області (надалі Служба, ЄДРПОУ 25843931, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24) на протязі 2019 2020 років було укладено 4 договори між Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області та ТОВ «Бюро Оцінки» щодо виконання комплексних інженерних послуг з оформлення права користування існуючими земельними ділянками під автомобільними дорогами загального користування державного значення на загальну суму 6670000 грн.

При складанні кошторису посадові особи Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області та вищевказані суб`єкти господарювання повинні були використовувати ДСТУ Б Д.1.1.-7:2013, а застосували коефіцієнти та розрахунок за методикою, що втратила чинність, а саме: державні будівельні норми ДБН Д.1.1.-7-200, збірник цін на вишукувані роботи для капітального будівництва, наказ № 97/298/124 від 15.06.2001 року, які втратили чинність та взагалі не можуть застосовуватись для даних послуг, чим завдали збитки державному бюджету у сумі 6670000 грн.

Разом з тим, підставою здійснення оплати між замовником Слюжбою та ТОВ «Бюро Оцінки» є акти виконаних робіт, які затверджуються службовими особами Служби та ТОВ «Бюро Оцінки». Отримані грошові кошти акумулюються на поточних розрахункових рахунках ТОВ «Бюро Оцінки» для подальшого конвертування у готівку через фіктивні підприємства.

Зазначена інформація підтверджується матеріалами зібраними у ході досудового розслідування даного кримінального провадження.

Так, 18.03.2021 у проміжок часу з 13.46 год. до 14.38 год. на підставі та у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України проведено обшук автомобіля LEXUS LX 570 Д.Н.З. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 знаходився у користуванні ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом проведення якого виявлено та вилучено:

- автомобіль LEXUS LX 570 Д.Н.З. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 ;

- Лист УПФУ в Саксаганському районі м. Кривого Рогу від 26.12.2014 № 13071/02/11 з додатками на 5 аркушах.

Вищевказані предмети 19.03.2021 постановою прокурора визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню.

Крім цього, прокурор зазначає, що на даний час існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту на зазначене в клопотанні майно призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження останнього, будуть втрачені сліди злочину та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Прокурор в судовому засіданні присутній не був, разом із клопотанням про арешт майна надав письмове клопотання зазначивши, що просить проводити розгляд клопотання про арешт майна без участі слідчого та прокурора, просив клопотання задовольнити.

Відповідно до ст.. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Суд розглядає дане клопотання у відсутність власника майна або його представника, так як відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК арешт майна відноситься до заходів забезпечення кримінального провадження, та застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобтобули знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що в провадженні відділення поліції № 2 Криворізького районного управління поліції перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020040000000875 від 09.12.2020, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Накладення арешту на вилучені, відповідно до протоколу обшуку від 18.03.2021 р. речей, визнано в якості речових доказів постановами прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_1 про визнання речовими доказами 19.03.2021р. що є необхідним для виконання цілей кримінального провадження, зокрема їх використання під час досудового розслідування в якості речових доказів та з метою уникнення можливості приховати, пошкодити або передачі вказаного майна, що впливатиме на повне та об`єктивне проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання щодо арешту майна слідчий суддя повинен враховувати сукупність чинників та факторів, серед яких, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи вищенаведене, з метою попередження можливості зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт майна (речового доказу), може негативно вплинути на кримінальне провадження, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170 173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження №42020040000000875, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 09.12.2020 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучено під час проведення обшуку автомобіля LEXUS LX 570 Д.Н.З. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 знаходився у користуванні ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом проведення якого виявлено та вилучено:

- автомобіль LEXUS LX 570 Д.Н.З. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 ;

- Лист УПФУ в Саксаганському районі м. Кривого Рогу від 26.12.2014 № 13071/02/11 з додатками на 5 аркушах.

Тимчасово, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавити будь-яких осіб права на користування, відчуження та розпорядження вказаним вище майном, а також заборонити пошкоджувати, псувати, знищувати, перетворювати вказане майно.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_4