Ухвала суду № 95738670, 24.03.2021, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/39/21

Провадження №1-кп/283/81/2021

У Х В А Л А

24 березня 2021 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В., за участю прокурора Хоменка Т.П., обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Міхненка С.С., провівши у режимі відеоконференції судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 02.12.2020 за №12020060080000539, по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2021 року до Малинського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020060080000539, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України. Обвинуваченому ОСОБА_1 на стадії досудового розслідування обраний запобіжний захід у вигляді триманні під вартою, який ухвалою суду від 28.01.2021 року продовжений до 28.03.2021 включно.

Під час судового розгляду судом відповідно до ст. 331 КПК України на обговорення поставлено питання щодо доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурором заявлено та подано суду клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема: ризик ухилення обвинуваченого від суду та ризик скоєння нових кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_1 неодноразово судимий, має не зняту та непогашену судимість, а також ризик незаконного впливу на свідків, які ще не допитані.. Запобігти вказаним ризикам застосуванням більш м`якого запобіжного заходу, на думку прокурора, не можливо.

Захисник обвинуваченого – адвокат Міхненко С.С. у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, як необґрунтованого. Клопотання подане прокурором безпосередньо в судовому засіданні, а тому він не мав часу на ознайомлення з ним. Вважає, що прокурор нічим не довів існування ризиків, на які посилається, а тому просив змінити підзахисному запобіжний захід з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з позбавленням свободи.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника, зазначив, що він вину визнає, потерпілий претензій до нього немає, а тому йому не зрозуміло чому продовжується розгляд провадження. Просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання.

Потерпілий у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судовою повісткою. Потерпілий телефоном повідомив, що по роботі знаходиться у Вінницькій області, через карантинні обмеження не зміг вчасно повернутися до місця проживання.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України виключно (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При обранні запобіжного заходу повинні враховуватись одночасно його мета (ч.1 ст.177 КПК), підстави (ч.2 ст.177 КПК) та інші передбачені законом обставини (ст.178 КПК). Згідно з ч.2 ст.177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки .

Вирішуючи клопотання по суті, суд керується тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, санкція статті за яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, звільнився з місць позбавлення волі 12.04.2018, що підтверджено вимогою про судимість, і знову обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину проти власності, за місцем реєстрації не проживає, не має міцних соціальних зв`язків. Крім того, суд приймає до уваги, що своїм процесуальним рішенням суд має не лише забезпечити права обвинуваченого, а й охорону суспільних інтересів, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципами поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що існують ризики, передбачені п.п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень.

Через існування вказаних обставин, на думку суду, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому доцільним та обґрунтованим є наразі продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому, обвинуваченому може бути змінений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в разі внесення застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення та розмір майнової шкоди, завданої правопорушенням у вчиненні якого він обвинувачується, та те, що він не працює, однак обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 182, 183, 331, 372, 392 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Коростенської окружної прокуратури Хоменка Т.П. задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні № 12020060080000539 строк запобіжного заходу - тримання під вартою на п`ятдесят днів, до 12 травня 2021 року включно.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави - 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, що пов`язані з застосуванням запобіжних заходів, тобто 56750 (п`ятдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок (одержувач коштів – ТУ ДСА України в Житомирській області, код за ЄДРПОУ 26278626, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, р/р UA678201720355249002000000277) коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення та обвинувачений підлягає звільненню з-під варти негайно та на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України під зобов`язання прибувати за кожною вимогою до суду, а також повідомляти про зміну місця свого проживання.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим – в той же строк з моменту її вручення.

Суддя В. М. Хомич