Постанова № 95738536, 18.03.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1207/21

Провадження № 3/161/1162/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 18 березня 2021 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Філюк Т.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді водія автотранспортних засобів в ФОП ОСОБА_2 , одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей

- за ст. 124, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 526750 від 16 січня 2021 року вбачається, що водій ОСОБА_1 , 16 січня 2021 року о 17 год. 50 хв. в м. Луцьку на мосту по пр. Перемоги - пр. Соборності, керував транспортним засобом марки Mercedes-Benz 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога в медичному закладі КП «Волинський медичний центр терапії залежностей Волинської обласної ради».

Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано, як порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №526749 від 16 січня 2021 року вбачається, що водій ОСОБА_1 , 16 січня 2021 року о 17 год. 50 хв. в м. Луцьку на мосту по пр. Перемоги - пр. Соборності, керував транспортним засобом марки Mercedes-Benz 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з тролейбусом (маршрут 102) марки Богдан Е 231, який зупинився попереду. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано, як порушення п. 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

03 березня 2021 року на адресу суду від захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Кінах Яни Валеріївни надійшло клопотання про закриття провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вказаного клопотання адвокат зазначає, що 16 січня 2021 року приблизно о 17 год. 50 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Mercedes-Benz 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , перетинаючи шляхопровід (міст), що з`єднує пр. Перемоги та пр. Соборності, здійснив наїзд на тролейбус, за кермом якого був ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді розсічення в області голови. Помітивши на собі кров, ОСОБА_1 перебував в шоковому стані, відійшов від місця пригоди та обробив рану спиртом. Також зазначає, що ОСОБА_1 з метою заспокоєння вживав алкогольний напій уже після вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Напередодні та під час керування транспортним засобом ОСОБА_1 алкоголю не вживав та, відповідно, в стані алкогольного сп`яніння не перебував. Також адвокат звертає увагу суду, що в матеріалах справи відсутні відеозаписи, на яких зафіксовано процедуру проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в КП «Волинський медичний центр терапії залежностей Волинської обласної ради», що, на її думку, ставить під сумнів законність проведення такого огляду. Також в матеріалах справи відсутні пояснення свідків про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, адже проходження тесту на стан сп`яніння за допомогою спеціального приладу йому працівниками поліції запропоновано не було. Покликаючись на вищезазначені та інші порушення дотримання працівниками поліції процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В подальшому, 17 березня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Кінах Яни Валеріївни про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Обґрунтовуючи таке клопотання, адвокат не заперечує обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди та вказує, що ОСОБА_1 здійснив наїзд на тролейбус. Однак, вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №526749 від 16 січня 2021 року складено з порушенням Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, внаслідок чого провадження у справі підлягає закриттю. Вказує, що в примірнику протоколу, який надано ОСОБА_1 не зазначено статті КУпАП, на підставі якої передбачена відповідальність за скоєння адміністративного правопорушення. Крім того, 17 січня 2021 року ОСОБА_1 повністю компенсував матеріальні збитки КП «Луцьке підприємство електротранспорту».

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Чуріна Яна Валеріївна вказувала, що ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях не визнає, просила закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване та законне рішення.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 Правил дорожнього руху).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №526749 від 16 січня 2021 року, схемою місця ДТП від 16 січня 2021 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16 січня 2021 року, письмовими поясненнями водія тролейбуса ОСОБА_3 та письмовими поясненнями очевидців події ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_3 надали свої показання в судовому засіданні та повністю підтвердили обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №526749 від 16 січня 2021 року.

Суд також враховує, що сторона захисту не заперечує той факт, що ОСОБА_1 порушив п. 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху. Досліджені в судовому засіданні докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, кожен зокрема та в своїй сукупності, достовірно свідчать, що водій ОСОБА_1 здійснив зіткнення в задню частину тролейбуса, який не рухався, а був припаркований на мості по пр. Перемоги – пр. Соборності в м. Луцьку з увімкнутими сигналами аварійної зупинки у зв`язку з падінням струмоприймачів.

Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо складення працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення з порушенням Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції. На підтвердження тої обставини, що в примірнику протоколу про адміністративне правопорушення, наданому ОСОБА_1 , не зазначено норми КУпАП, якої передбачена відповідальність за порушення п. 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху, сторона захисту надає копію вказаного примірника протоколу. Якість виготовлення такої копії позбавляє суд можливості достовірно встановити ті обставини, на які вказує сторона захисту.

Крім того, суд зазначає, що можлива відсутність в другому примірнику протоколу про адміністративне правопорушення норми КУпАП, якою передбачена відповідальність особи, яка вчинила ДТП, не може слугувати єдиною підставою для закриття провадження у справі та встановлення відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Такі доводи сторони захисту суд розцінює як спосіб уникнення відповідальності та як застосування надмірного формалізму, що може призвести до необ`єктивного та несправедливого розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France», від 8 грудня 2016 року «ТОВ «Фріда» проти України»).

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єктом правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП, є водії транспортних засобів, які знаходяться у стані алкогольного сп`яніння, даний факт фіксується у протоколі про адміністративне правопорушення.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція).

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби).

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проводився лікарем-наркологом в медичному закладі КП «Волинський медичний центр терапії залежностей Волинської обласної ради». Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 січня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 16 січня 2021 року о 19 год. 00 хв. перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується такими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 526750 від 16 січня 2021 року, висновком лікаря КП «Волинський медичний центр терапії залежностей Волинської обласної ради» від 16 січня 2021 року, письмовими поясненнями водія тролейбуса ОСОБА_3 від 16 січня 2021 року та відеозаписом з місця події.

Зокрема, вищевказаним відеозаписом підтверджується та обставина, що ОСОБА_1 працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічного засобу Drager на місці зупинки транспортного засобу. Однак, ОСОБА_1 відмовився пройти такий огляд в присутності двох свідків.

Матеріалами справи та поясненнями сторони захисту підтверджується, що ОСОБА_1 зазнав тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п.8 Розділу І Інструкції у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

З огляду на наведене суд відхиляє доводи сторони захисту щодо безпідставності направлення ОСОБА_1 на медичний огляд в КП «Волинський медичний центр терапії залежностей Волинської обласної ради».

Допитані в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_3 повністю підтвердили обставини, викладені в їхніх письмових поясненнях від 16 січня 2021 року та в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 526750 від 16 січня 2021 року.

Заперечуючи вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказувала, що на час вчинення ДТП ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп`яніння, а вживав алкогольний напій вже після вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Однак, така обставина не знайшла свого об`єктивного підтвердження. Суд враховує, що така версія події вперше зазначена стороною захисту вже на час перебування справи в провадженні суду, але жодного разу не вказувалась ОСОБА_1 під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. А тому, є підстави вважати, що, обравши такий спосіб захисту, ОСОБА_1 бажає уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.

Надавши належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим доказам відповідно до ст.252 КУпАП, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Надаючи оцінку аргументам, викладеним у клопотанні захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про закриття провадження у справі та в клопотанні роботодавця ОСОБА_1 , суд зазначає, що такі аргументи (кожен зокрема та в своїй сукупності) не впливають на висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, суд наголошує, що законодавство України передбачає сувору заборону водіям керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

Надання особі можливості уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, з формальних, надуманих підстав є невиправданим лібералізмом щодо такої особи, оскільки це може закріпити в неї відчуття безкарності за свої вчинки і сприятиме зростанню кількості правопорушень, що вчиняються в стані сп`яніння.

Приймаючи рішення в цій справі, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» та у рішенні «Авшар проти Туреччини». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

За таких обставин, суд вважає доведеним порушення ОСОБА_1 пункту 2.9а Правил дорожнього руху України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями, що виразились в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, здійснення ДТП, вчинив правопорушення, передбачені ст.ст. 124, 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Згідно з ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 , вчинив правопорушення, передбачені ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП, справи про які одночасно розглядаються судом та зі вчинених правопорушень більш серйозним є правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, тому слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 283,284,287 КУпАП,-.

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

(Реквізитисплати: рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; назва отримувача коштів: ГУК у Волинській області/Волинська область/21081300; код отримувача (код ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень.

(Реквізити сплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу в сумі 20 400 (двадцять тисяч чотириста ) гривень.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т. М. Філюк