Ухвала суду № 95738083, 17.03.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/14330/17

Провадження № 2-п/638/70/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Цвіра Д.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 638/14330/17 за позовом Комунального підприємства “Харківські теплові мережі” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, –

В С Т А Н О В И В :

02 березня 2021 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 638/14330/17 за позовом Комунального підприємства “Харківські теплові мережі” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.

17 березня 2021 року матеріали вищевказаної справи № 638/14330/17 були передані на розгляд судді Цвірі Д.М.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення та додані до неї матеріали, суд приходить до переконання про залишення її без руху із наданням заявникові строку для усунення недоліків.

Так, порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України (далі – ЦПК України). Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення закріплені у статті 285 ЦПК України.

Згідно із вимогами п. 3 частини 2 вказаної статті, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено, зокрема обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Також частиною ч. 7 ст. 285 ЦПК України передбачено, що до заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.

В заяві про перегляд заочного рішення, заявником наведені обставини щодо поважності причин неявки його в судове засідання, однак в порушення вищевказаних вимог ст. 285 ЦПК України, жодних доказів на підтвердження повідомлених ним обставин, до заяви не додано.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В заяві про перегляд заочного рішення заявником також заявлене клопотання про визнання судом поважними причин пропуску ним строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, однак за наведених обставин, суд позбавлений можливості вирішити означене питання, оскільки будь-яких доказів на підставі яких суд може встановити повідомлені заявником обставини, ним до заяви також не додано.

При цьому суд зазначає, що чинними процесуальними нормами закріплено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, разом з тим, виходячи зі змісту заяви про перегляд заочного рішення, яка не містить жодних відомостей про те коли позивач дізнався, або повинен був дізнатися про порушення свого права, суд позбавлений можливості навіть встановити початок перебігу такого строку.

При цьому суд наголошує, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Разом з тим, в заяві про перегляд заочного рішення заявником зазначено про те, що заочне рішення про скасування якого він просить, до теперішнього часу ним не отримане.

З приводу наведеного суд вважає доцільним зазначити про те, що процесуальний строк обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій/вимог.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Крім того, заява про перегляд заочного рішення, містить посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, а саме на судові рішення, які набрали законної сили.

Разом з тим, в порушення вимог ч. 7 ст. 285 ЦПК України, до заяви про перегляд заочного рішення докази, на які посилається заявник, - не додані, що позбавляє суд можливості надання їм будь-якої правової оцінки.

Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що заочне рішення у справі № 638/14330/17 про скасування якого просить заявник, судом було ухвалене відносно відповідача ОСОБА_3 , разом з тим, заява про перегляд заочного рішення подана за підписом заявника прізвище якого зазначене як: « ОСОБА_4 ».

Наведене у сукупності свідчить про суттєву невідповідність заяви про перегляд заочного рішення, встановленим до неї вимогам.

За правилами ч. 8 ст. 285 ЦПК України, до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За приписами частин 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на викладене, суд залишає позовну заяву без руху, та надає позивачеві строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 638/14330/17 за позовом Комунального підприємства “Харківські теплові мережі” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність усунути недоліки заяви в строк, який не може перевищувати 10 (десять) днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Д.М. Цвіра