Ухвала суду № 95737647, 22.03.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4343/21

Провадження № 2/522/5927/21

УХВАЛА

про забезпечення позову

22 березня 2021 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Павлик І.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович; 2) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

16.03.2021 до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору – приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Ю.С. та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Т.І. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

22.03.2021 ухвалою Приморського районного суду м. Одеси відкрито провадження у справі та призначено її розгляд на 19 квітня 2021 року о 10 год. 00 хв. Разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

В обґрунтування заяви заявник вказує, що виконавчий напис № 580, вчинений 04.09.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Т.І. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованості в сумі 45 876,52 грн є незаконним та таким, що не підлягає виконанню.

Окрім цього, позивач звертає увагу суду на те, що приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. відкрито провадження за оспорюваним написом в рамках якого здійснюються виконавчі дії, зокрема стягнення на доходи божника ОСОБА_1 у Корпорації виробничих та комерційних підприємств «Союз».

Тому, враховуючи обставини зазначені у позовній заяві, предмет спору, який полягає у визнані виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню, на підставі якого на даний час вчиняються виконавчі дії у виконавчому проваджені, характер спірних правовідносин, позивач вважає, що заявлені вимоги про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса, який

оскаржується боржником у судовому порядку, є співмірним заявленим позовним вимогам, а не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, а відтак порушить його права на судовий захист, тому вважає за необхідне просити суд вжити заходи забезпечення позову у спосіб вказаний в заяві.

Крім того, на думку позивача обраний спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлювальної шкоди відповідачу, а також відсутні обставини, передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, а тому немає підстав для зустрічного забезпечення позову. Окрім того, відсутність механізму повороту виконання виконавчого напису, неможливість прогнозування тривалості розгляду справи, а відтак і стягнень протягом цього часу згідно постанови приватного виконавця Щербакова Ю.С. є порушенням права на справедливий захист позивача. Поряд з цим це може в майбутньому призвести до спричинення ОСОБА_1 матеріальної шкоди у вигляді безпідставно стягнутих коштів із заробітної плати, відшкодування яких потребуватиме значних матеріальних витрат і зусиль з його боку. Оскільки у випадку задоволення позову, він буде змушений додатково звертатися з окремим позовом, яким буде повертати безпідставно стягнуті кошти, внаслідок чого понесе додаткові витрати, пов`язані із розглядом справи.

До позовної заяви заявником долучено копію постанови приватного виконавця Щербакова Ю.С. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ( ОСОБА_1 ) від 28.09.2020 ВП № 63107969.

З урахуванням вище вказаного, надавши належну правову оцінку підставам, якими позивач обґрунтовує подану ним заяву, суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову – це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 у п. 4 роз`яснив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином, усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не допустити утруднення чи неможливість виконання судового рішення в разі задоволення позову, а також перешкодити спричиненню завданню шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.1 52 ЦПК України забезпечення позову можливе шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Верховний Суд у постанові від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20 навів висновок про те, що запропонований позивачем захід забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оспорюваного позивачем виконавчого напису нотаріуса до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача та не завдасть йому шкоди чи збитків, а лише відстрочить на період розгляду судової справи проведення виконавчих дій. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 25.02.2019 у справі № 924/790/18 та від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19.

З огляду на викладене, суд вважає, що доводи позивача щодо необхідності зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу є обґрунтованими, а сама вимога є розумною та адекватною, такий вид забезпечення позову прямо передбачений ЦПК України, пов`язаний з позовними вимогами та спроможний забезпечити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

У разі вжиття судом заходів забезпечення позову збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу не буде порушена, оскільки у разі відмови у задоволенні позовних вимог, та зняття заходів забезпечення позову, виконавче провадження буде відновлено відповідно до ч. 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження».

Виходячи з тієї обставини, що на підставі постанови приватного виконавця у ході виконання оспорюваного виконавчого напису відкрито виконавче провадження та проводяться виконавчі дії, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки у випадку задоволення позовних вимог повернення належних позивачу коштів, на які буде звернено стягнення за оспорюваним виконавчим написом нотаріуса, буде утруднено.

Суд, вважає, що обраний заявником вид забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа – виконавчого напису, відповідає вимогам ст. 150 ЦПК України.

Таким чином, з метою забезпечення права на ефективний захист, заява про вжиття заходів забезпечення позову, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 04.09.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною, зареєстрованого в реєстрі за № 580, що здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Юрієм Сергійовичем в межах виконавчого провадження ВП № 63107969 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованості в сумі 45 876,52 грн.

Копію ухвали для виконання направити приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Щербакову Юрію Сергійовичу (65082, м. Одеса, вул. Гоголя, 19, оф.1).

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 13 ст 158 ЦПК України, у разі неподання ним позовної заяви протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів до Одеського апеляційного суду.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 157 ЦПК України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суддя І.А. Павлик