Рішення № 9573603, 28.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/18928.04.10 За позовом Закритого акціонерного товариства «Солді і Ко»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Сервіс К»

про стягнення 31412,66 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін: позивача:Погорілець Р.В. відповідача:Гринюк І.Р. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Солді і Ко» (надалі –ЗАТ «Солді і Ко») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Сервіс К» (надалі –ТОВ «Комфорт-Сервіс К») про стягнення 53412,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період з 21.01.2009 р. по 02.07.2009 р. згідно видаткових накладних здійснив поставку товару, а відповідач в порушення свого зобов’язання не в повному обсязі розрахувався за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 14.04.2010 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.04.2010 р. розгляд справи відкладено до 28.04.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача.

В судове засідання 28.04.2010 р. представник позивача з’явився, вимоги ухвали суду від 29.03.2010 р. виконав, надав докази часткового погашення заборгованість в розмірі 22000,00 грн. та просить провадження у справі в цій частині припинити.

Представник відповідача в судове засідання 28.04.2010 р. з’явився, вимоги ухвали суду від 29.03.2010 р. виконав частково, надав суду докази часткового погашення заборгованості у розмірі 27000,00 грн., заборгованість у розмірі 22874,00 грн. визнав.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ «Солді і Ко»у період з 21.01.2009 р. по 02.07.2009 р. поставило, а ТОВ «Комфорт-Сервіс Київ»(після зміни назви –ТОВ "Комфорт-Сервіс К" –довідка з ЄДР №517078 від 23.04.2010 р.) прийняло товар на загальну суму 142652,83 грн., що підтверджується видатковими накладними №000752, №000754, №000755 від 21.01.2009 р., №001381 від 02.02.2009 р., №002101, №002102, №002103 від 11.02.2009 р., №003037 від 25.02.2009 р., №003424 від 04.03.2009 р., №003949 від 12.03.2009 р., №005791 від 07.04.2009 р., №010668 від 09.06.2009 р., №011282 від 16.06.2009 р., №012005 від 24.06.2009 р. та №012649 від 02.07.2009 р.

Видаткові накладні містить номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містять підпис позивача та представника відповідача.

Представники сторін пояснили, що договір купівлі-продажу у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами укладено договір купівлі –продажу, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України –купівля –продаж.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач поставив товар на загальну суму 142652,83 грн., що підтверджується вказаними видатковими накладними. Від імені відповідача видаткові накладні підписали Гопан Р.О., який діяв на підставі довіреностей ЯПЖ №872054 від 21.01.2009 р., ЯПЖ №872064 від 30.01.2009 р., ЯПЖ №872074 від 10.02.2009 р., №9 від 25.02.2009 р., №33 від 03.03.2009 р., №48 від 12.03.2009 р., №87 від 07.04.2009 р., №137 від 09.06.2009 р., №158 від 16.06.2009 р. та Бігун О.М., який діяв на підставі довіреностей №171 від 23.06.2009 р. та №189 від 01.07.2009 р.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, сплативши грошові кошти у розмірі 92778,83 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача.

Враховуючи дати складання видаткових накладних, строк виконання грошового зобов’язання по оплаті отриманого товару на момент розгляду справи наступив.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до видаткових накладних відповідач своє грошове зобов’язання з оплати поставленого товару по кожній з них повинен був виконати протягом трьох банківських днів з моменту поставки товару.

Таким чином, грошове зобов’язання з оплати вартості поставленого товару згідно видаткових накладних мало бути виконано відповідачем в строк до листопада 2009 р.

Крім того, 19.10.2009 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист №200 від 16.10.2009 р. з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар у розмірі 57874,00грн. Претензія отримана відповідачем 29.10.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №8901990 від 29.10.2009 р.

Відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, але у період з 30.10.2009 р. по 30.12.2009 р. здійснив часткову з оплату вартості поставленого товару у розмірі 8000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача.

Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не заперечується наявність заборгованості у останнього перед ЗАТ «Солді і Ко».

Таким чином, прострочена заборгованість відповідача за поставлений товар на момент звернення позивача до суду становила 49874,00 грн.

У період з 31.03.2010 р. по 28.04.2010 р. відповідачем було частково погашено існуючу заборгованість у розмірі 22000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №338 від 31.03.2010 р., №360 від 14.04.2010 р. та №395 від 28.04.2010 р.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 22000,00грн. підлягає припиненню згідно п.1-1. ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

Отже, станом на момент винесення рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 27874,00 грн. та визнана представником відповідача в судовому засіданні.

Доказів погашення відповідачем заборгованості у розмірі 27874,00 грн. суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 27874,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 575,84 грн. та збитки від інфляції у розмірі 2962,82 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 06.11.2009 р. по 19.03.2010 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками збитків від інфляції та 3% річних, а тому вимога позивача про стягнення збитків від інфляції у розмірі 2962,82 грн. та 3% річних у розмірі 575,84 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Комфорт-Сервіс К»на користь ЗАТ «Солді і Ко»заборгованості у розмірі 27874,00 грн., збитків від інфляції у розмірі 2962,82грн. та 3% річних у розмірі 575,84 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки часткове погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов Закритого акціонерного товариства «Солді і Ко»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Сервіс К»(04119, м. Київ, вул. Сім’ї Хохлових, 15; ідентифікаційний код 35830782) на користь Закритого акціонерного товариства «Солді і Ко»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2; ідентифікаційний код 23162981) заборгованість у розмірі 27874 (двадцять сім тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 00 коп., збитки від інфляції у розмірі 2962 (дві тисячі дев’ятсот шістдесят дві) грн. 82коп., 3% річних у розмірі 575 (п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 84 коп., державне мито у розмірі 534 (п’ятсот тридцять чотири) грн. 13 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість)грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 22000,00 грн. припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Р.В. Бойко

Повний текст рішення підписаний 12.05.2010 р.