Ухвала суду № 95735176, 12.03.2021, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 12.03.2021

Справа № 501/624/21

1-кп/501/172/21

У Х В А Л А

12 березня 2021 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Вергопуло К.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Радіонова К.С.,

прокурора – Білостоцького О.С.,

захисників – адвокатів Селезньова О.В., Луб В.В.,

перекладача - Ляхової Н.С.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області кримінальне провадження №12021162160000005 від 17 січня 2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Туреччина, уродженець м.Іділ Республіки Туреччини, одружений, має на утриманні дев`ять малолітніх дітей, тимчасового проживає на території України, за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Іллічівського міського суду Одеської області находиться зазначене кримінальне провадження.

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що у нього у невстановлений слідством час, але не пізніше 13.01.2021, під час знаходження на території міста Карасу Республіки Туреччини, виник злочинний умисел на вчинення незаконного переправлення громадянина Сирії Nedal ОСОБА_3 через державний кордон України, способом, небезпечним для життя та здоров`я ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ).

Реалізуючи свій злочинний умисел, 13.01.2021, точний час слідством не встановлений, громадянин Туреччини ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), знаходячись на території міста ОСОБА_6 , діючи з порушенням положень протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнює Конвенцію Організації Об`єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15.11.2000 (ратифіковано Законом України № 1433-IV від 04.02.2004), Закону України «Про державний кордон України», Закону України «Про прикордонний контроль», діючи умисно, з метою незаконного переправлення (ввозу) особи (мігранта) через державний кордон України на її територію, шляхом його укриття від прикордонного та митного контролю, розмістив громадянина Сирії ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) у вантажному транспортному засобі «DAF» д.н. НОМЕР_1 , який знаходився у фактичному володінні та під керуванням ОСОБА_2 . Після проходження прикордонних та митних формальностей на території Туреччини, шляхом укриття ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) у вантажному транспортному засобі «DAF» д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), здійснив переправлення ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) у вказаному транспортному засобі, шляхом морського сполучення на т/х «Sea Partner» з порту Карасу сполучення Туреччина-Чорноморськ, до прикордонного пункту пропуску «Чорноморський рибний порт», який розташований за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1, куди вказані особи прибули 16.01.2021 у денний час для проходження прикордонних та митних формальностей. В ході проходження прикордонних та митних формальностей у пункті пропуску «Чорноморський рибний порт», який розташований за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1, 16.01.2020 близько 10:30, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), з метою укриття ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), дав вказівку останньому покинути автомобіль та розташуватись під причепом автомобіля з д.н. НОМЕР_2 на трансмісійних агрегатах автомобіля. Після цього, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) почав рух на автомобілі по території пункту пропуску, чим поставив життя та здоров`я ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), який в цей час перебував під причепом автомобіля на трансмісійних агрегатах, під загрозу. В період проходження прикордонних формальностей громадянин Сирії ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) був помічений та зупинений працівниками Одеського прикордонного загону ДПСУ, який був укритий від проходження прикордонного контролю.

Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч.2 ст.32 КК України, а саме - незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинені способом, небезпечним для життя, здоров`я особи, яку незаконно переправляли через державний кордон України.

Під час підготовчого провадження захисник Селезньов О.В. заявив клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області від 01 лютого 2021 року на траиепрортний засіб «DAF», р.н. НОМЕР_1 , та причеп, р.н. НОМЕР_2 .

В підготовчому судовому засіданні сторона захисту підтримала клопотання, прокурор проти задоволення клопотання заперечував.

Суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.

Арешт майна, як захід забезпечення кримінального провадження (п.7 ч.2 ст.131 КПК), полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч.1 ст.170 КПК), тобто - є обмеженням для певної фізичної або юридичної особи, яка має право на це майно.

Частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

В частині другій статті 170 зазначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи.

Суд вважає, арешт, накладений на зазначене майно, не може бути знятий під час підготовчого судового провадження, тобто до вирішення питання щодо його дослідження, як речового доказу в даному кримінальному провадженні, під час судового розгляду.

За таких обставин клопотання захисника є необґрунтованим.

Керуючись ст.ст.131-132, 314-316, 369-372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання адвоката Селезньова О.В. про скасування арешту майна відмовити.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ч.1 ст.392 КПК України.

Суддя